Ухвала

від 22.06.2023 по справі 522/3158/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3158/22

Провадження № 2-з/522/219/23

УХВАЛА

22 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Фентезі» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Фентезі» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа № 522/3158/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Фентезі» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, зобов`язання вчинити певні дії.

20.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Дабл Фентезі» подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8700990511014, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , заборони будь-яким особам розпоряджатися зазначеним об`єктом нерухомого майна, а також заборони вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об`єднання чи поділу зазначеного об`єкта нерухомого майна.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що починаючи з 04 квітня 2019 року він є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та власником квартири АДРЕСА_3 , а також нежитлового приміщення - горища АДРЕСА_4 , які він використовує у своїй підприємницькій діяльності шляхом надання в оренду. У червні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпочали здійснювати роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_1 з добудови додаткового поверху без отримання відповідних документів. З 05 листопада 2021 року власником вказаної квартири є ОСОБА_1 . Зазначає, що указаними діями порушено його право приватної власності, оскільки через тиждень після початку здійснення будівельних робіт у квартирі та горищі, належних позивачу, почали з`являтися тріщини на стінах та стелі, відбувся обвал штукатурки в куті зіткнення стін та здійснився обвал перекриття стелі. Квартира, належна позивачу, не придатна для її експлуатації та використання у підприємницькій діяльності. Будівельні роботи призвели до порушення цілісної конфігурації та конструкції покрівлі будинку АДРЕСА_2 , з`явилися ділянки відкритої покрівлі, що призводить до затікань у приміщення. Через осідання на горищі та в квартирі АДРЕСА_3 природніх опадів з`явилась постійна сирість через яку розпочала відлущуватись штукатурка, відклеюються шпалери та з`явилась пліснява. Крім того, погіршений санітарно епідемічний стан квартири та горища, а також їх технічні показники зменшують їх ринкову вартість та їх зовнішній вигляд. У зв`язку з наведеним він звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном позивача шляхом демонтажу за власні кошти неправомірно збудованої надбудови над квартирою за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 870099051101 та привести її у відповідність до будівельних норм. Указує, що у разі задоволення позовних вимог рішення підлягатиме примусовому виконанню, а у випадку невжиття указаних заходів забезпечення позову існує загроза реєстрації права власності на об`єкт самочинної реконструкції або зміни власника майна. Також зазначає, що існують непоодинокі випадки у місті Одесі здійснення державної реєстрації права власності щодо об`єктів самочинної реконструкції без необхідних дозвільних документів, тому існують об`єктивні побоювання, що відповідач зареєструє право власності на об`єкт самочинної реконструкції квартири.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи у межах вирішення цієї заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно зі статтею 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову, в тому числі шляхом заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору (п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

З матеріалів позовної заяви слідує, що предметом позову є вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом проведення за власні кошти демонтажу надбудови та приведення її у відповідність до будівельних норм.

Проте, позивачем у поданій заяві належним чином не обґрунтовано співмірності заявлених заходів забезпечення позову з позовними вимогами, як і не обґрунтовано відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, узгодженість з предметом та підставами позову.

Також позивачем належним чином не обґрунтовано чи спроможні такі заходи забезпечити ефективний захист прав позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Фентезі» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА