Постанова

від 15.06.2023 по справі 914/1869/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2023 р. Справа №914/1869/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.,

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» від 17.03.2023

на рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2023 (повний текст рішення складено 06.03.23, суддя Крупник Р.В)

у справі № 914/1869/22

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3», м. Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія», м. Львів

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних

за участі представників

від позивача Заболотна Г.І., Решота В.Р.

від відповідача Підбірний М.Я.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3» (далі ОСББ «Злагода-3») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» (далі ПрАТ «Львівська ОТВК») заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку в розмірі 76894,80 грн., а також за прострочення заборгованості 8863,18 грн. інфляційних втрат та 1052,04 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 914/1869/22 позовні вимоги ОСББ «Злагода-3» задоволено частково; з ПрАТ «Львівського ОТВК» на користь позивача стягнуто 76894,75 грн. основної заборгованості, 8863,18 грн. інфляційних втрат, 1050,05 грн. 3% річних, 2480,94 грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення та задовільняючи позовні вимоги ОСББ «Злагода-3» частково, місцевий господарський суд виходив з такого:

-рішенням загальних зборів ОСББ «Злагода-3» оформленим протоколом №2 від 02.10.2021 було вирішено затвердити кошторис об`єднання на управління (в т.ч. утримання) будинку на жовтень 2021-2022 у розмірі 97495,25 грн. на місяць (1169943,00 грн. на рік) та затвердити розмір щомісячного внеску на управління (в т.ч. утримання) будинку у розмірі 6,29 грн./кв.м. як для власників житлових, так і для власників нежитлових приміщень. Крім цього цим рішенням також було затверджено додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. як для власників житлових так і нежитлових приміщень для проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку. Додатковий внесок вирішено сплачувати щомісячно у розмірі 6 грн./кв.м., починаючи з жовтня 2021 року до березня 2022 року. Вказані рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформлені протоколом від 02.10.2021, станом на момент вирішення справи є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися. Водночас, а змістом ст. ст.10, 21 Закону № 2866-III та ст. 12 Закону №417-VІІІ загальні збори ОСББ не обмежені в правах встановлювати різні переліки внесків та платежів на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності;

-доводи відповідача щодо його самостійного утримання місць загального користування не підтверджені належним чином допустимими доказами, відтак, такі відхилені судом;

- попри те, що нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м., які знаходяться в м. Львові на пр. Чорновола, 45 є приватною власністю відповідача і окремим об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку, а утримання і ремонт цих приміщень здійснюється відповідачем в силу вимог чинного законодавства України, дана обставина не звільняє його від обов`язку вносити платежі, що виступають предметом даного спору;

-крім цього, саме факт існування у відповідача права власності на нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м., є підставою його членства в ОСББ (не зважаючи на ту обставину чи він брав участь у створенні об`єднання чи ні), а також підставою існування в нього обов`язку виконувати рішення ОСББ, прийняті в межах його компетенції;

-судом встановлено, що ОСББ «Злагода-3» забезпечує надання послуг відповідними постачальними організаціями за рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку та додаткових внесків;

-враховуючи встановлений позивачем тариф, а також те, що відповідач є власником нежитлових приміщень площею 777,5 кв.м., суд прийшов до висновку, що в останнього існує обов`язок здійснювати внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності: щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. (777,5х6,29); щомісячні внески в період з жовтня 2021 по березень 2022 на ремонт труб водопостачання у розмірі 4665,00 грн. на місяць (777,5х6). З огляду на строк здійснення оплати внесків, який визначений щомісячно, з врахуванням наведеного суд встановив, що позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 76894,75 грн.;

-здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що така обрахована правильно та підлягає задоволенню у повному розмірі 8863,18 грн.; натомість позовна вимога про стягнення 3% річних частковому на суму 1050,05 грн., з огляду на неврахування позивачем приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України;

- водночас, судом було розглянуто заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., яку задоволено частково та зменшено на 1000,00 грн. частину, яку позивач та його представник не погодили в порядку розрахунків.

Не погодившись з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, відповідач оскаржив таке в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду. Як на підставу для скасування рішення, відповідач покликається, зокрема, на таке:

-належні ПрАТ «Львівська ОТВК» нежитлові приміщення є окремо визначеним об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку, а позивачем не доведено існування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, які поширюються на нежитлові приміщення, що належать відповідачу;

-ПрАТ «Львівське ОТВК» не може вважатися співвласником в розумінні статуту об`єднання, оскільки належні відповідачу нежитлові приміщення не пов`язані зі спільним майном будинку прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, відтак на відповідача не можуть поширюватися обов`язки співвласників по виконанню статуту та рішень загальних зборів об`єднання, в тому числі по сплаті внесків та платежів, які є предметом даного спору;

-враховуючи відсутність встановлених статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів об`єднання строків виконання зобов`язання зі сплати внесків, слід вважати необґрунтованим розрахунок позовних вимог як в частині розрахунку сум основного боргу, так і в частині позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних за порушення строків виконання грошових зобов`язань у зазначені позивачем періоди;

-поруч з тим, відповідач також клопоче перед судом про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/2115/22 за позовом ПрАТ «Львівська ОТВК» про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформленого протоколом за №02 від 02.10.2021, оскільки спір про встановлення внеску на утримання будинку є первинним відносно спору про стягнення заборгованості зі сплати таких внесків.

Позивач, не погодившись з апеляційною скаргою, подав відзив, в якому зазначає наступне:

-позивач погоджується з відповідачем про те, що нежитлові приміщення є його приватною власністю і окремим об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку, проте саме факт існування права власності на об`єкт нерухомості у багатоквартирному будинку породжує обов`язок власника утримувати спільне майно будинку, а оскільки в будинку створено ОСББ, яке виконує функції утримання будинку, відповідно, такий факт породжує обов`язок сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку;

- щодо належності суми платежів, позивач зазначає, що загальні збори ОСББ вправі самостійно визначати перелік внесків чи платежів, а також розмір внесків та платежів;

-позивач вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 5 ст. 227 ГПК України відсутні, а той факт, що відповідач оскаржує правомірність рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» від 02.10.2021 не впливає на наявність його обов`язку брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку та сплачувати внески на утримання будинку;

-разом з тим, позивач зазначає, що поніс дійсні витрати на правову допомогу, які підтверджені доказами їх понесення, а їх розмір визначений додатковою угодою від 30.03.2023 та становить 2000,00 грн., які позивач просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду, справу за № 914/1869/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Львівська ОВТК» на рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 914/1869/22; на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку письмового провадження без виклику представників сторін в судове засідання.

11 квітня 2023 на електронну пошту Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши вказане клопотання апелянта, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, вбачаючи підстави для задоволення такого, постановила ухвалу про призначення розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Львівська ОВТК» в судовому засіданні; явку уповноважених представників визначено на власний розсуд.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.05.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.06.2023, у зв`язку із неявкою представника відповідача.

Водночас, 18.05.2023 представницею позивача через канцелярію суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яким долучено копію рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/2115/22, яким відмовлено ПрАТ «Львівська ОВТК» у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформленого протоколом за № 02 від 02.10.2021.

14 червня 2023 апелянт подав на розгляд суду клопотання про зупинення провадження у справі, в якому покликається на необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 914/2115/22, рішення у якій переглядається в апеляційному порядку.

В дане судове засідання прибули представники обох сторін, які підтримали свої доводи, міркування, заперечення, наведені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї; представник відповідача підтримав своє клопотання про зупинення провадження у даній справі, проти задоволення якого виступили представники позивача.

Заслухавши арґументи та заперечення сторін з приводу клопотання про зупинення провадження, судова колегія ухвалила відмовити в задоволенні такого з наступних підстав:

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як: розгляд іншої справи іншим судом, пов`язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та об`єктивна неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи. При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

У правових позиціях Верховного суду, викладених у постанові Верховного суду від 10.09.2018 року у справі № 903/554/17 зазначається, що під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як зазначається у правовій позиції Верховного суду у постанові від 04.12.2018 року у справі № 916/2611/14, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Таким чином, саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України.

Оскарження відповідачем правомірності рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» від 02.10.2021 не впливає на наявність обов`язку відповідача брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку та сплачувати внески на утримання будинку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №303553078 від 24.06.2022 Приватне акціонерне товариство «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» є власником нежитлових приміщень загальною площею 777,5 кв.м., які знаходяться в м. Львові на пр. Чорновола, 45 . Вказані приміщення належать відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності від 06.06.2011.

Жодною із сторін не заперечується та обставина, що належні відповідачу нежитлові приміщення знаходяться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 в котрому власниками квартир створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3».

02.10.2021 проведено загальні збори ОСББ «Злагода-3» порядком денного котрих було передбачено вирішення питання, зокрема, щодо затвердження кошторису та тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, а також вирішення питання про участь ОСББ «Злагода-3» у «Програмі підтримки співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, а також співвласників багатоквартирних будинків ЖБК, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019-2023 роки», у 2022 році, на умовах співфінансування 30% витрат на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за кошти ОСББ «Злагода-3».

Як вбачається з протоколу загальних зборів ОСББ «Злагода-3» №2 від 02.10.2021 щодо вказаних питань збори вирішили:

1. Затвердити кошторис об`єднання на управління (в т.ч. утримання) будинку на жовтень 2021-2022 у розмірі 97495,25 грн. на місяць (1169943,00 грн. на рік). Затвердити розмір щомісячного внеску на управління (в т.ч. утримання) будинку у розмірі 6,29 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 6,29 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень. Затверджений розмір внеску продовжує діяти до моменту затвердження нового кошторису.

2. Для участі в Програмі затвердити додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 36 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень. Розмір додаткового внеску сплачувати щомісячно у розмірі 6 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 6 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень протягом 6 місяців, починаючи з жовтня 2021 року до березня 2022 року.

Долученими до матеріалів справи доказами підтверджується, що позивач в період з жовтня 2021 по березень 2022 виставляв відповідачу рахунки на сплату щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. на місяць та внеску на ремонт труб водопостачання у розмірі 4665,00 грн. на місяць. Починаючи з квітня 2022 та по липень 2022 позивач виставляв відповідачу лише рахунки на сплату щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. на місяць. Однак, вказані рахунки відповідач не оплатив, що не заперечується жодною із сторін.

15.04.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості зі сплати внесків, у відповідь на яку відповідач направив лист б/н б/д про те, що він не згідний оплачувати по кошторису, що не стосується нежитлових приміщень, які належать товариству. Як зазначив відповідач товариство самостійно оплачує електроенергію в місцях загального користування, прибирання прибудинкової території, виклики аварійних служб, вивезення твердих побутових відходів, а також чистку та перевірку димовентиляційних каналів. Стосовно зарплати членів ОСББ, то на думку відповідача, оскільки він самостійно утримує своє майно і не користується послугами та посередництвом ОСББ, відтак відсутні підстави утримувати громадську організацію. Однак відповідач готовий взяти дольову участь в капітальному ремонті будинку та системи водопостачання та водовідведення на підставі отриманого кошторису безпосередньо від організації, яка буде проводити ремонтні роботи.

Відповідно до ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VІІІ від 14.05.2015 (далі - Закон №417-VІІІ), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Крім цього правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ від 29.11.2001 (далі - Закон №2866-ІІІ), згідно зі статтею 1 якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ст. 17 Закону 2866-III).

Як вбачається з матеріалів даної справи предметом позову є матеріально-правові вимоги ОСББ «Злагода-3» до відповідача про стягнення заборгованості із щомісячних внесків на управління (в т.ч. утримання) багатоквартирного житлового будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 за період з жовтня 2021 по липень 2022, а також стягнення заборгованості зі сплати додаткових внесків на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за період з жовтня 2021 по березень 2022. Підставами позовних вимог є факт невиконання відповідачем рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» оформленого Протоколом №2 від 02.10.2021, яким було затверджено розмір цих внесків.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також доводи сторін, викладені ними в заявах по суті спору, суд зазначає наступне:

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону № 2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 2866-III порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону № 2866-III загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Відповідні положення містяться в пунктах 3.2, 3.3 та 3.14 статуту ОСББ «Злагода-3».

Згідно ст. 12 Закону №417-VІІІ витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

В даному випадку, рішенням загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформленим протоколом №2 від 02.10.2021, було вирішено затвердити кошторис об`єднання на управління (в т.ч. утримання) будинку на період з жовтня 2021 і на 2022 рік у розмірі 97495,25 грн. на місяць (1169943,00 грн. на рік) та затвердити розмір щомісячного внеску на управління (в т.ч. утримання) будинку у розмірі 6,29 грн./кв.м. як для власників житлових, так і для власників нежитлових приміщень; також, цим рішенням було затверджено додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. як для власників житлових так і нежитлових приміщень для проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку. Додатковий внесок вирішено сплачувати щомісячно у розмірі 6 грн./кв.м., починаючи з жовтня 2021 року до березня 2022 року.

Станом на момент вирішення даної справи рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» від 02.10.2021 є чинними та в судовому порядку недійсними не визнані.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про незаконність вказаного рішення через те, що загальні збори не вправі були встановлювати додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. для ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових мереж, оскільки встановлення цього внеску не передбачено ні статутом позивача, ні Законом № 2866-III.

Зокрема, за змістом ст. ст.10, 21 Закону № 2866-III та ст. 12 Закону №417-VІІІ загальні збори ОСББ не обмежені в правах встановлювати різні переліки внесків та платежів на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності. Відтак, в порядку реалізації відповідних прав загальні збори позивача вирішили взяти участь в «Програмі підтримки співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, а також співвласників багатоквартирних будинків ЖБК, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019-2023 роки», у 2022 році, на умовах співфінансування 30% витрат на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за кошти ОСББ «Злагода-3».

Твердженням представника відповідача про відсутність в нього обов`язку здійснювати відповідні платежі з огляду на відокремленість нежитлових приміщень, які належать відповідачу на праві власності, які він самостійно утримує, та прилеглої до них території, а також через те, що позивач не надає йому тої частини послуг, за котру намагається стягнути оплату, відхиляються судом, оскільки в матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано жодних належних доказів, які б підтверджували його доводи.

Варто вказати, що визначені в протоколі №2 від 02.10.2021 внески за своїм правовим характером є внесками не за надання відповідачу послуг з утримання та ремонту приміщень, що перебувають у його власності, а внесками на утримання та ремонт майна, що перебуває у спільній власності. Відповідач може і не використовувати спільне майно, однак даний факт не звільняє його від обов`язку здійснювати відповідні платежі, адже за змістом ч. 3 ст. 12 Закону №417-VІІІ невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №24-рп/2008 від 16.10.2008 право власності, в тому числі і приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.

Задля розвитку конституційного положення про те, що власність зобов`язує, законодавець у ЦК України (ст. ст. 322, 382) та Законі №417-VІІІ (ст. ст. 5, 7) визначив обов`язок співвласника багатоквартирного будинку утримувати спільне майно.

Сторонами не заперечується того факту, що нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м, які знаходяться в м. Львові на пр. Чорновола, 45, є приватною власністю останнього і окремим об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку. В силу вимог чинного законодавства України утримання і ремонт цих приміщень здійснюється відповідачем, однак дана обставина не звільняє його від обов`язку вносити платежі, що виступають предметом даного спору. Зокрема саме факт існування права власності на індивідуально-визначений об`єкт нерухомості породжує обов`язок власника утримувати спільне майно багатоквартирного будинку, до котрого згідно ст. 1 Закону №417-VІІІ належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Водночас, в силу положень Закону № 2866-III саме факт існування у відповідача права власності на нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м, є підставою його членства в ОСББ (не зважаючи на ту обставину чи він брав участь у створенні об`єднання чи ні), а також підставою існування в нього обов`язку виконувати рішення ОСББ, прийняті в межах його компетенції.

За змістом ст. 22 Закону № 2866-III для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Матеріалами справи встановлено забезпечення Об`єднанням належної експлуатації, утримання багатоквартирного будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 та прибудинкової території реалізовано через укладання договорів з постачальниками послуг, а саме електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення в місця загального користування або спільного майна, вивезення побутових відходів, прибирання будинку та прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та інше. Дані договори укладено з ОСББ, як з колективним замовником для утримання та обслуговування спільного майна всіх співвласників, а не для окремого співвласника.

Разом з тим, матеріалами даної справи підтверджено понесення позивачем витрат на ремонт та реконструкцію внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за що рішенням зборів ОСББ «Злагода-3» встановлено додаткову оплату у розмірі 36 грн./кв.м. Вказане свідчить про те, що ОСББ «Злагода-3» забезпечує надання послуг відповідними постачальними організаціями за рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку та додаткових внесків.

Водночас, рішенням загальних зборів ОСББ «Злагода-3» (протокол №2 від 02.10.2021) було вирішено встановити щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,29 грн./кв.м., а також щомісячні внески на ремонт труб водопостачання у розмірі 6 грн./кв.м. як для власників житлових квартир, так і для власників нежитлових приміщень, що свідчить про застосування єдиного підходу для всіх власників нерухомості при визначенні розміру щомісячних внесків.

Підсумовуючи навдене, враховуючи встановлений позивачем тариф, а також те, що відповідач є власником нежитлових приміщень площею 777,5 кв.м, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у відповідача існує обов`язок здійснювати внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, зокрема:

- щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. (777,5х6,29);

- щомісячні внески в період з жовтня 2021 по березень 2022 на ремонт труб водопостачання у розмірі 4665,00 грн. на місяць (777,5х6).

Вказані внески відповідач повинен був сплачувати щомісячно, строк на оплату яких, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 254 ЦК України, спливає в останній календарний день звітного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, протягом розгляду справи судом, відповідач не здійснив повного чи часткового погашення суми основного боргу.

З огляду на наведене, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 76894,75 грн. задоволена судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано.

Окрім основної суми заборгованості, позивач також просить стягнути із відповідача 8863,18 грн. інфляційних втрат та 1052,04 грн. 3% річних.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що така обрахована правильно та підлягає задоволенню у повному розмірі 8863,18 грн.

Вимога позивача про стягнення 3% річних правомірно задоволена судом першої інстанції частково, в розмірі 1050,05 грн., оскільки при здійсненні обрахунку 3% річних за жовтень 2021 року, квітень та липень 2022 року позивачем не враховано приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно із якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Отже, останнім днем оплати у перелічених місяцях був вихідний день, а тому переносився на перший за ним робочий день, відтак, прострочення на суму, на яку здійснював нарахування позивач, виникало у відповідача, відповідно, на наступний день, що йде за останнім днем оплати.

Перевіривши заявлені позивачем вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що такі правомірно задоволено місцевим господарським судом інстанції в розмірі 6000,00 грн., оскільки вказані вимоги позивача належним чином обґрунтовані та документально підтверджені.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Разом з тим, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу було заявлено клопотання про відшкодування йому понесених витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, про що представником позивача також здійснено відповідну заяву в ході судових дебатів. До відзиву на апеляційну скаргу представником позивача було долучено копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги за № 29/07/22 від 30.03.2023, в якій визначено розмір витрат, що становить 2000,00 грн.; копію акта про надання правничої допомоги за № 03/04/23 від 03.04.2023; копію рахунка № 03/04/23 від 03.04.2023 на суму 2000,00 грн. та копію платіжної інструкції за № 608 від 04.04.2023, що свідчить про оплату означеної суми.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як було зазначено вище, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг; ціну позову у даній справі та її обставини, суд, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, співмірності та розумності їх розміру, прийшов до висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 24.02.2023 у справі № 914/1869/22 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» (79070, м. Львів, вул. О. Довженка, буд. 5; код ЄДРПОУ 01567418) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3» (79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 45; код ЄДРПОУ 20851510) 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 23.06.2023.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік