Постанова

від 23.06.2023 по справі 916/3703/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3703/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК"

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023, повний текст якого складено та підписано 03.04.2023

у справі №916/3703/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ"

до Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК"

про стягнення,-

головуючий суддя - Рога Н.В.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" про стягнення заборгованості у розмірі 43 180 грн 80 коп., інфляційних втрат у розмірі 13 032 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 1 728 грн 41 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на закупівлю товару № 21/91-Оз Холодоагент (фреон) від 260.04.2021 року щодо здійснення оплати за поставлений товар на підставі видаткових накладних №ЧП-2005 від 20.05.2021. Загальна сума несплачена заборгованість відповідача складає 43 180,80 грн. Крім того, згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та положень п.8.1. Договору позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1 728 грн 41 коп. та інфляційні втрати у розмірі 13 032 грн 13 коп.

Також, в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну (правову) допомогу, що надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги №84 від 03.03.2021р., у розмірі 9 500 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 року у справі №916/3703/22 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» до Державного підприємства «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ «ЧОРНОМОРСЬК» про стягнення заборгованості у розмірі 43 180 грн 80коп., інфляційних втрат у розмірі 13 032 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 1 728 грн 41 коп. - задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ «ЧОРНОМОРСЬК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» заборгованість у розмірі 43 180 грн 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 032 грн 13 коп., 3% річних у розмірі 1 728 грн 41 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 500 грн.

Врахувавши первинні документи, складені на виконання Договору, відсутність доказів відмови або повернення товару, поставленого позивачем, суд дійшов висновку, що факт поставки товару відповідно до заявки №364/04.1-07 від 17.05.2021р. є доведеним, а поведінку відповідача суперечливою, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача основної заборгованості, а також інфляційних втрат та 3% річних при цьому, розмір вказаної суми заборгованості відповідач не сплатив докази її погашення в матеріалах справи відсутні.

Також, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу у розмірі 9 500 грн є обґрунтованими, а підстави для зменшення, наведені відповідачем, не є такими, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ «ЧОРНОМОРСЬК» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 по справі №916/3703/22, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» відмовити повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги твердження відповідача стосовно того, що у ДП «МТП «Чорноморськ» не виникає обов`язку оплати товару за Договором на закупівлю товару №21/91-Оз через недотримання постачальником умов договору щодо поставки товари та того, що позивачем не доведено факт поставки товару, переліченого у видаткових накладних.

Скаржник визнає факт укладення Договору на закупівлю товару №21/91-Оз Холодоагент (фреон), від 26.04.2021р. і зазначає, що відповідно до умов цього Договору, поставка товару підтверджується документами, передбаченими цим Договором, а обов`язок для Покупця оплати товар виникає на підставі таких документів, обов`язок оформлення яких умовами Договору покладено на Постачальника.

Враховуючи, що умовами Договору передбачено здійснення оплати на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку та беручи до уваги, що умовами Договору на Постачальника покладається обов`язок надання Покупцю належним чином оформлених рахунків, проте, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надаються докази надання Постачальником Покупцю рахунків, за таких обставин, апелянт вважає, що у нього відсутні підстави для оплати товару на підставі видаткових накладних, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги твердження відповідача стосовно того, що у ДП «МТП «Чорноморськ» не виникає обов`язку оплати товару за договором на закупівлю товару через недоліки первинних документів, які надано позивачем та недотримання постачальником умов договору щодо поставки товару, переліченого у видаткових накладних.

Апелянт зазначає, що у наданій ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» видатковій накладній №ЧП-2005 від 20.05.2021р. наявне посилання на довіреність, видану особі, яка брала участь у здійсненні господарської операції та підписувала надану позивачем видаткову накладну. Суд першої інстанції визнав, що відомості, які містяться у вказаних документах дозволяють ідентифікувати підписантів.

Разом з тим, скаржник вважає, що суд попередньої інстанції не врахував, що в порушення норм матеріального права вказану у зазначеній довіреності особу було вповноважено неналежною особою, оскільки, довіреність від 19.05.2021р. №23 була видана не директором ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК», а заступником директора та головним бухгалтером, які не є органом управління або іншою особою, уповноваженою на це установчими документами.

Відповідачем було надано довіреність від 21.01.2021 №37 в.о. заступника директора з економіки та фінансів Антімонова І.Ю. вповноважено укладати витратні договори на закупівлю, підписувати акти та накладні, заявки, представляти інтереси Підприємства в державних органах, підприємствах, організаціях та установах, підписувати листи та не вповноважено на видання довіреностей на отримання ТМЦ.

Згідно довіреності від 04.01.2021 №16 головного бухгалтера Корнілову Т.О. вповноважено підписувати в електронному вигляді ЕЦП та не вповноважено на видання довіреностей на отримання ТМЦ.

Натомість, ДП «МТП «Чорноморськ» було надано витяг зі статуту, згідно якого єдиним органом управління Підприємства є виключно директор. Вказане також підтверджує витяг ЄДР юридичних осіб у спірний період.

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки позовні вимоги позивач підтверджує видатковою накладною №ЧП-2005 від 20.05.2021р., яка була підписана на підставі довіреності від 19.05.2021 №23 неналежним чином вповноваженою особою, до видаткової накладної слід застосувати доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 клопотання Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Державному підприємству ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 року у справі № 916/3703/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023, повний текст якого складено та підписано 03.04.2023 у справі №916/3703/22; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ" у відзиві на апеляційну скаргу висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та просило рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, 26.04.2021р. між ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» (Постачальник) та ДП «МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ «ЧОРНОМОРСЬК» (Покупець) укладено Договір на закупівлю товару №21/91-Оз Холодоагент (фреон), за яким, Постачальник зобов`язався поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015-24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини», а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.1.2. Договору найменування, асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), яка є його невід`ємною частиною.

Положеннями п.5.1. Договору врегульовано, що поставка товару здійснюється протягом строку дії цього Договору окремими партіями на підставі заявки Покупця. Постачальник протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки Покупця на поставку товару, поставляє Покупцю товар відповідно до заявки.

Згідно п.5.4. Договору при передачі товару Постачальник надає Покупцю належним чином оформлені: рахунок, оригінали видаткової накладної, ТТН, а також документи, підтверджуючі якість, гарантійні зобов`язання на товар відповідно до п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до абзацу 2 п.4.1. Договору Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.

Позивач зазначає, що 17.05.2021р. йому надійшла письмова заявка ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» №364/04.1-07 з проханням виконати постачання товару згідно з умовами Договору з відвантаженням на адресу: 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 4, склад № 1. Відповідачем також було визначено уповноважену особу Покупця, відповідальну за прийняття товару, а саме: провідного економіста ВМТ та ГП Поддубного С.В.

Позивач зауважує на тому, що у нього були відсутні підстави вважати, що особа, яка відповідно до заявки №364/04.1-07 відповідальна за отримання товару, є неуповноваженою на таке отримання у зв`язку з тим, що довіреність на отримання товару підписана неуповноваженим заступником директора порту та головним бухгалтером порту, адже з наданих до відзиву на позовну заяву документів, а саме статуту ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК», неможливо встановити, що зазначені посадові особи порту в силу займаних посад та з огляду на посадові інструкції не були уповноваженими на оформлення довіреностей з приймання товару.

Крім того, з огляду на специфіку портової діяльності та складність внутрішньої організаційної структури порту, позивач вважає, що визначені вище в.о. заступника директора з економіки та фінансів Антімонов І.Ю. та головний бухгалтер порту могли бути уповноваженими особами на видачу довіреності в силу приписів внутрішніх актів, які зазвичай є чинними в порту, зокрема, таких як положення про організацію договірної роботи, порядок взаємодії структурних підрозділів тощо.

Поряд з тим, позивач зазначає, що відсутні жодні докази на підтвердження того, що отриманий провідним економістом з матеріально-технічного забезпечення Поддубним С.В. за видатковою накладною від 20.05.2021р. №ЧП-2005 товар був використаний не у діяльності порту, а був привласнений кимось із зазначених осіб.

Позивач також звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факту отримання товару на виконання Договору.

Позивач зазначає, що 20 травня 2021р. ним поставлено на користь ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» відповідний товар, про що сторони підписали видаткову накладну №ЧП-2005 від 20.05.2021р. та товарно-транспорту накладну №ЧП-2005 від 20.05.2021р., у зв`язку із чим відповідачу було виставлено рахунок на оплату №ЧП-2005 від 20.05.2021р., про що зроблено відмітку в довіреності №23 від 19.05.2021р.

Позивач також зауважує на тому, що оскільки довіреність №23 від 19.05.2021р. на отримання товарно-матеріальних цінностей підписана, зокрема, головним бухгалтером порту, то позивач (поза розумним сумнівом) вважав, що відповідач дійсно отримав відповідний рахунок від постачальника товару.

Крім того, у той же день - 20.05.2021р., на виконання вимог, передбачених чинним податковим законодавством України та умовами укладеного між сторонами Договору, ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» подано до податкового органу податкову накладну від 20.05.2021р. за порядковим №2 на загальну суму 43 180 грн 80 коп., у тому числі ПДВ - 7 196 грн 80 коп., яку було прийнято податковим органом та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9142567792.

Однак, у строк, визначений абз.2 п.4.1. Договору, тобто до 16.08.2021р., відповідачем не було оплачено поставлений товар, у зв`язку з чим ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» звернулося до ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» з листом від 14.12.2022р. про проведення звіряння взаємних розрахунків станом на 14.12.2022р. та про необхідність сплати суми боргу у розмірі 43 180 грн 80 коп.

Порушення умов Договору з боку відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача вартість поставленого товару у розмірі 43 180 грн 80 коп.

Крім того, згідно з приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та положень п.8.1. Договору позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 1 728 грн 41 коп. та інфляційні втрати у розмірі 13 032 грн 13 коп.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» на професійну (правову) допомогу, що надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» на підставі Договору про надання професійної правничої допомоги №84 від 03.03.2021р., у розмірі 9 500 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що заборгованість, яка є предметом спору у даній справі, виникла до запровадження воєнного стану. Крім того, дії відповідача, а саме небажання вирішити спір у позасудовому порядку призвели до звернення позивача до суду та, в свою чергу, до збільшення витрат останнього на правову допомогу.

На підставі зазначеного, враховуючи обґрунтований на думку позивача, розмір витрат на правову допомогу, заявлений до стягнення, позивач просить не примати доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та стягнути з відповідача витрати ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» на професійну (правову) допомогу у розмірі 9 500 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 Цивільного кодексу України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 Цивільного кодексу України, розділом V Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

У ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України зазначено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Так, як вірно встановлено господарським судом, 26.04.2021р. між ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» (Постачальник) та ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» (Покупець) було укладено Договір на закупівлю товару №21/91-Оз Холодоагент (фреон), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар за кодом ДК 021:2015-24320000-3 «Основні органічні хімічні речовини», а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.12.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31.12.2021р. включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними.

Згідно п.1.2. Договору найменування, асортимент, технічні характеристики, кількість та ціна товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору), яка є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п.5.1. Договору поставка товару здійснюється протягом строку дії цього Договору окремими партіями на підставі заявки Покупця. Постачальник протягом 10 календарних днів з дня отримання заявки Покупця на поставку товару, поставляє Покупцю товар відповідно до заявки.

Згідно п.5.3.1. Договору поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до письмових заявок Покупця з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах Специфікації Договору.

Відповідно до п.5.3.3. Договору письмова заявка складається в 2 екземплярах, один з яких направляється Покупцем на електронну адресу Постачальника transsisteminv@gmail.com з подальшим направленням або цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу Постачальника: 65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хімічна 1/27 із врученням уповноваженій особі Постачальника, зазначеній у п.5.3.4. цього Договору (при цьому представник Постачальника, якому вручається екземпляр заявки зазначає на копії заявки (або на екземплярі Покупця) свої прізвище та ініціали та розписується), а інший екземпляр заявки залишається у Покупця.

Згідно п.5.3.4 Договору Постачальник зобов`язаний підтвердити отримання письмової заявки від Покупця. Підтвердженням отримання письмової заявки Постачальником від Покупця може бути оригінальний підпис уповноваженої особи Постачальника на заявці, обмін листами між сторонами Договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи Постачальника.

Уповноваженою особою Постачальника є директор - Майн Михайло Олександрович або особа, якій надано довіреність на отримання письмових заявок.

У випадку повернення цінного листа з описом вкладення та повідомленням об`єктом поштового зв`язку у разі письмової відмови Постачальника від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання такого листа, лист вважається відправленим Покупцем належним чином, а неотримання Постачальником такого листа буде вважатися його відмовою від виконання умов Договору та Постачальник несе відповідальність у порядку, передбаченому п.8.6. Договору.

Згідно п.5.3.6. Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку (передачу) товару протягом строку, вказаного в п.5.1. Договору, з дати отримання письмової заявки від Покупця.

За умовами п.5.3.7. Договору передача-приймання товару відбувається за адресою, вказаною в заявці. При передачі-прийманні товару уповноважені представники сторін перевіряють відповідність поставленого товару кількості, яка була заявлена, та специфікації/технічним вимогам, передбаченим Договором, та гарантійний талон.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що місце поставки (передачі) товару: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, Транспортна 4, центральний склад №1, на умовах поставки DDP згідно з міжнародними правилами ІНКОТЕРМС в редакції правил 2010р.

Згідно п.5.4. Договору при передачі товару Постачальник надає Покупцю належним чином оформлені: рахунок, оригінали видаткової накладної, ТТН, а також документи підтверджуючі якість, гарантійні зобов`язання на товар відповідно до п.2.1. Договору.

Відповідно до п.5.6. Договору датою поставки партії товару вважається дата передачі Постачальником Покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною, ТТН.

У п.4.1. Договору сторони домовилися, що Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН, належним чином оформленої податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в електронній формі та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), в порядку та строки визначені податковим законодавством, та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.

Покупець здійснює оплату за фактично поставлений товар шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника у безготівковій формі протягом 60 банківських днів з дня підписання видаткової накладної, ТТН та на підставі належним чином оформленого оригіналу рахунку Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» направлено ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» заявку №364/04.1-07 від 17.05.2021р. на отримання товару, а саме: Хладогентів R507 - у кількості 33,9 кг, R404A - у кількості 10,9 кг, R134A - у кількості 40,8 кг, R410A - у кількості 33,9 кг, R407C - у кількості 45,2 кг на загальну суму 43 180 грн 80 коп., з відвантаженням на адресу: 68001, Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, буд. 4, склад № 1. ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» також було визначено уповноважену особу Покупця, відповідальну за прийняття товару, а саме провідного економіста ВМТ та ГП Поддубного С.В.

Як вірно встановлено господарським судом та підтверджено під час апеляційного перегляду, ТОВ «ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ» було поставлено, а ДП «МТП «ЧОРНОМОРСЬК» через уповноважену особу Поддубного С.В., уповноваженого на отримання товару довіреністю №23 від 19.05.2021р., прийнято товар на виконання Договору, що, зокрема, не заперечується відповідачем, підтверджується видатковою накладною №ЧП-2005 від 20.05.2021р. та товарно-транспортною накладною №ЧП-2005 від 20.05.2021р.

Судова колегія відхиляє твердження апелянта, що наявна в матеріалах справи довіреність на отримання спірного товару видана неналежним чином уповноваженою особою, виходячи з наступного.

Вказаний в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підписання відповідачем видаткову накладну, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар. При цьому видаткова накладна, за якою відбувалась поставка товару, підписана відповідачем та скріплена печаткою підприємства. Видаткова накладна - це документ, що засвідчує факт переходу права власності від продавця до покупця, при цьому вказаний документ, містить вартість товару, право власності на яке переходить.

Системний аналіз «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 73 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов`язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

При цьому, слід зазначити, що вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі за засвідчення довіреностей.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі скаржника.

Таким чином, відтиск штампів та печаток підприємства, наявний, зокрема, на вказаній довіреності, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку уповноваження на отримання товару).

Також, суд зазначає, що передача (прийняття) матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не є достатньою обставиною, що заперечує факт передачі/повернення або прийняття товарів.

Отже, наявна у матеріалах справи видаткова накладна є первинними документом бухгалтерського обліку, що підтверджують існування між сторонами договірних правовідносин поставки товару.

За своєю правовою природою видаткові накладні посвідчують виконання зобов`язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.

У вказаному вище первинному документі міститься посилання на довіреність, постачальником визначено позивача та його реквізити, одержувач відповідач, вказано найменування товару, одиницю вимірювання, кількість, ціну без ПДВ, загальну вартість з урахуванням ПДВ, місце складання, підпис директора з боку постачальника скріплений печаткою підприємства, з боку одержувача міститься підпис у графі отримав(ла) та зазначено прізвище та ініціали особи, що отримала товар, також скріплений печаткою підприємства.

Відповідач, набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі вищезазначеної видаткової накладної, тим самим погодився із такою його ціною.

Отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних.

З огляду на це, твердження апелянта стосовно того, що у Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» не виникає обов`язку оплати товару за договором на закупівлю товару №21/91-Оз Холодоагент (фреон) від 26.04.2021р. через недоліки первинних документів, які надано позивачем та недотримання постачальником умов договору щодо поставки товару та того, що позивачем не доведено факт поставки товару, переліченого у видатковій накладній, також відхиляються судовою колегією, як такі, що не доведені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, колегією суддів також враховується, що відповідачем взагалі не заперечується факт отримання від позивача товару та підписання зі свого боку без жодних зауважень супровідних документів на нього.

З моменту укладення договорів та направлення заявки, з боку відповідача не надходило будь-яких претензій щодо обсягів поставленого товару або невідповідності його якості.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах даної справи докази (договір та специфікацію, видаткову накладну, експрес-накладні та довіреність на отримання товару), колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що, вони відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, а тому їх підписання з боку відповідача без жодних зауважень фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою для здійснення розрахунків за отриманий товар.

До того ж, як вже зазначалося раніше, докази оплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару в матеріалах справи відсутні.

Щодо тверджень відповідача про ненадання постачальником покупцю рахунку на здійснення оплати, суд зазначає, що виставлення рахунків за змістом положень договору не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України.

Крім того, за своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі №3-3902к09, від 29.09.2009 у справі №37/405, а також у постанові Верховного Суду від №910/9472 від 23.01.18, в яких суд зазначив, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати певні кошти та ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України; а отже, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку сплатити за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з поставкою товару позивачем було виставлено рахунок на оплату №ЧП-2005 від 20.05.2021р. на 43 180 грн 80 коп.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів надсилання засобами поштового зв`язку рахунку на оплату №ЧП-2005 від 20.05.2021р., однак, приймаючи до уваги положення 5.4. Договору, та наявність відповідної відмітки в довіреності №23 від 19.05.2021р. колегія суддів погоджується з вірним висновком суду, що вказаний рахунок було вручено уповноваженій особі відповідача при отриманні товару.

Посилання відповідача на порушення позивачем умов договору щодо надання документів, обов`язок оформлення яких покладено на позивача, у зв`язку з чим у відповідача не виникає обов`язку оплати товару судом оцінюються критично, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач (покупець) звертався до позивача (продавця) з листом, у якому він зазначав про невиконання таких умов договору або встановлював розумний строк для передання таких документів в зв`язку з їх ненаданням.

Навпаки, видаткова накладна підписана відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, в графі «Отримав» міститься відтиск печатки служби матеріально-технічного постачання та закупівель Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 43 180 грн 80 коп. основного боргу.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції за допомогою програми «ipLex» перевірний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат у заявлених позивачем сумах та встановлено, що їх розмір є арифметично вірним.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановленого судом першої інстанції.

Відтак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд за результатами оцінки в сукупності всіх наявних у справі матеріалів доказів дійшов вірного висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.

Згідно з ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Державного підприємства «Морський Торговельний Порт «Чорноморськ» залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 у справі № 916/3703/22 - без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом даної справи, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства ,,МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ ,,ЧОРНОМОРСЬК" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 у справі №916/3703/22 - без змін.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

23.06.2023р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький