Постанова

від 21.06.2023 по справі 902/921/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

21 червня 2023 року Справа № 902/921/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Василишин А.Р. , суддя Розізнана І.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Іудейської релігійної громади м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2022, повний текст якого складено 14.12.2022

у справі №902/921/22 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз»

до Іудейської релігійної громади м.Вінниці

про стягнення 1639,04 грн заборгованості по розрахунках та пені,-

В вересні 2022 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (з урахуванням уточненої позовної заяви) звернулося з позовом до Господарського суду Вінницької області про стягнення з Іудейської релігійної громади м.Вінниці 1285,86 грн заборгованості по розрахунках за розподіл природного газу протягом червня 2020 року серпня 2022 року та 56,07 грн пені згідно укладеного договору, а також 258,52 грн інфляційних втрат та 38,59 грн -3% річних.(арк.справи 1-6, 101-106).

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12.12.2022 у справі №902/921/22 позов повністю задоволено. Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором Відповідач не здійснив остаточної оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу за червень 2020 серпень 2022 року на суму 1285,86 грн. Відтак, місцевий суд задоволив також позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2022, скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.(арк.справи 125-128).

Обґрунтовуючи скаргу, Відповідач зазначає, що рішення господарського суду першої інс-танції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим із неправильним встановленням обставин справи. Так, посилання суду на заяву-приєднання №09420LK3MGAR060 від 01.06.2020 як на доказ у справі є безпідставним, адже при зверненні до суду Позивачем було зазначено інший номер заяви-приєднання, а саме №09420LК3MGAR060/42АR210-4801-20 від 01.06.2020, яка за твердженням Релігійної громади ніколи нею не підписувалась. Тому, на її переконання, оскільки Договір №09420LК3MGAR060/42АR210-4801-20 між Позивачем та Відповідачем ніколи не укладався, то вимога про стягнення заборгованості на підставі такого договору є незаконною та безпідставною.

Скаржник просить апеляційний суд взяти до уваги, що господарським судом Вінницької області від 04.08.2022 по справі №902/679/22 було скасовано судовий наказ про стягнення газу з Відповідача заборгованості з розподілу природнього на користь Позивача. Також Відповідач повідомляє, що з квітня 2014 року припинив споживання газу на зафіксованому показнику 65125 м3, що стверджується опломбуванням лічильника газу «Меtгіх» G10,с.р.000747 та 2-х газових котлів, а з 2015 по 2022 рік будь-які договори про споживання та транспортування природного газу з ПАТ «Вінницягаз» та його правонаступниками Релігійна громада не укладала та не подавала «замовлення природного газу відповідно до потужностей об`єктів споживання».(арк. справи 150-155).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №902/921/22 та поновлено строк на оскарження. Крім того, встановлено Позивачу строк для подання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) скаржнику копії відзиву протягом 10 днів з дня вручення ухвали, а також ухвалено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 211).

01.05.2023р. на адресу суду надійшов відзив Позивача, у якому він заперечує проти задо-волення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.(арк. справи 212-221).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Іудейська релігійна громада м.Вінниці шляхом підписання 01.06.2020 заяви-приєднання №09420LK3MGAR060 приєдналася до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). На підставі підписаної заяви-приєднання, Акціонерним товариством «Оператор газорозподільних систем «Вінницягаз» (надалі в тексті Товариство, Позивач) та Іудейською релігійною громадою м.Вінниці (надалі в тексті Громада, Відповідач, споживач) укладено Договір розподілу природного газу на умовах Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.2 якого, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 (надалі Кодекс газорозподільних систем).(арк.справи 20, 110-115).

Вищевказаний Договір від 01.06.2020 є договором приєднання, що укладається з урахуван-ням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України (надалі в тексті ЦК України) на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачеві Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природ-ного газу.(п.1.3 Договору).

За умовами п.2.1 Договору, Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені Договором.

Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється спожи-вачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.(п.п.6.1, 6.2 Договору).

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3014 для АТ «Вінницягаз» з 01.01.2020 до 30.06. 2020 включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,89 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ); з липня 2020 року в розмірі 1,09 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Надалі, Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1152 були внесені зміни до даної постанови Комісії в частині зменшення тарифу на послуги з розподілу газу для позивача до 0,97 грн за 1 м3. (без урахування ПДВ).

Таким чином, з врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу:

з 01 січня по 30 червня 2020 року складала 1,068 грн за 1 м3;

з 01 липня по 31 грудня 2020 року складала 1,164 грн за 1 м3.

В зв`язку із укладенням договору, Відповідач, як новий споживач замовив на поточний 2020 рік обсяги річної замовленої потужності в розмірі 120 м3 Поруч з цим, позивачем на підставі постанови НКРЕ від 06.03.2020 №580 (п.4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ ) на 2020 рік було збільшено величину річної потужності на 194 м3, що в кінцевому результаті склала 314,00 м3 на рік.

Тому, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового дого-вору розподілу, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2021 року наступним чином:

314,0 м3/12 міс. = 26,17 м3 х 1,068 грн за 1 м3 = 27,95 грн.(плата для Відповідача в січні - червні 2020 року).

314,0 м3/12 міс. = 26,17 м3 х 1,164 грн за 1 м3 = 30,46 грн.(плата для Відповідача в липні - грудні 2020 року).

Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2765 для Товариства з 01.01.2021 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,68 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ).

Таким чином, з врахуванням ПДВ (20%) вартість послуг з розподілу природного газу з 01.01.2021 по теперішній час складає 2,016 грн за 1 м3.

Матеріалами справи стверджено, що у зв`язку із відсутністю споживання величина річної замовленої потужності на 2021 рік та 2022 рік, Позивачем самостійно було визначено величину річної потужності для Відповідача на підставі п.4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ по замовчуванню на рівні 314,0 м3 на рік.

Відтак, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п. 6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2021 року наступним чином: 314,0 м3 х 2,016 грн за 1 м3 /12 міс. = 52,76 грн. (щомісячна плата для відповідача, починаючи в 2021 році).

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2741 для Позивача з 01.01.2022 на весь 2022 рік встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,76 грн за 1 м3 (без урахування ПДВ), що складає 2,112 грн з ПДВ за 1 м3.

Тому, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2022 року наступним чином: 314,0 м3 х 2,112 грн за 1 м3/12 міс. = 55,27 грн (щомісячна плата для відповідача, починаючи в 2022 році).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4 Договору).

За умовами п.6.6 Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законо-давством споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання позивачем та отримання Відповідачем послуг з розподілу природного газу за період з червня 2020 року по серпень 2022 року стверджу-ється актами надання послуг: №ВІЯ80022790 від 30.06.2020 на суму 10,68 грн з ПДВ; №ВІЯ80026513 від 31.07.2020 на суму 11,64 грн з ПДВ; №ВІЯ80029918 від 31.08.2020 на суму 166,56 грн з ПДВ; №ВІЯ80033289 від 30.09.2020 на суму 30,46 грн з ПДВ; №ВІЯ80033290 від 31.10.2020 на суму 30,46 грн з ПДВ; №ВІЯ80033291 від 30.11.2020 на суму 30,46 грн з ПДВ; №ВІЯ80033292 від 31.12.2020 на суму 30,46 грн з ПДВ; №ВІЯ81002214 від 31.01.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81007641 від 28.02.2021 на суму 52,74 грн з ПДВ; №ВІЯ81011594 від 31.03.2023 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81015453 від 30.04.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81019295 від 31.05.2021 на суму 52,74 грн з ПДВ; №ВІЯ81023060 від 30.06.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81027004 від 31.07.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81028604 від 31.08.2021 на суму 52,74 грн з ПДВ; №ВІЯ81033681 від 30.09.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81037978 від 31.10.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ81040733 від 30.11.2021 на суму 52,74 грн з ПДВ; №ВІЯ81045336 від 31.12.2021 на суму 52,76 грн з ПДВ; №ВІЯ82002521 від 31.01.2022 на суму 55,27 грн з ПДВ; №ВІЯ82005488 від 28.02.2022 на суму 55,25 грн з ПДВ; №ВІЯ82010222 від 31.03.2022 на суму 55,27 грн з ПДВ; №ВІЯ82012557 від 30.04.2022 на суму 55,27 грн з ПДВ; №ВІЯ82017694 від 31.05.2022 на суму 55,25 грн з ПДВ; №ВІЯ82021248 від 30.06.2022 на суму 55,27 грн з ПДВ; №ВІЯ82024192 від 31.07.2022 на суму 55,27 грн з ПДВ; №ВІЯ82029396 від 31.08.2022 на суму 55,25 грн з ПДВ.(арк.справи 25-51).

Кожен з Актів відображає вартість наданих послуг з розрахунку вартості послуги - 1,068 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) з 01 січня по 30 червня 2020 року; 1,164 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) з 01 липня по 31 грудня 2020 року; 1,68 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) у 2021 році та 1,76 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ) у 2022 році.

При цьому, згідно з Актами, загальна вартість наданих Відповідачу послуг з розподілу природного газу за вказаний період складає 1285,86 грн, яку Відповідач не сплатив в добро-вільному порядку, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду. Крім того, внаслідок прострочення виконання зобов`язання за Договором, Позивачем також нараховано до стягнення з Відповідача 56,07 грн пені, 258,52 грн інфляційних втрат та 38,59 грн -3% річних.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 12.122022 позов задоволено повністю.(арк.справи 125-128).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів виходить з того, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно вимог ч.ч.1-2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

В силу ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсут-ності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов-язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити опера-тору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Абзацом 13 пункту 5 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

За п.п.1, 2 Глави 1 «Загальні умови» Розділу VI. Комерційні умови доступу до газо-розподільної системи для отримання/передачі природного газу Кодексу газорозподільних систем передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національ-ної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2498 (надалі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Як встановлено апеляційним судом, правовідносини сторін виникли на підставі Договору про розподіл природного газу (для споживача, що не є побутовим), шляхом підписання Відпо-відачем заяви-приєднання №09420LK3MGAR060 від 01.06.20220 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому.

Доводи Скаржника, про безпідставність як доказу заяви-приєднання від 01.06.2020 №09420LK3MGAR060, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

У листі Міністерства юстиції України №15-14-376 від 01.10.2003 роз`яснено, що: «номер договору не може бути істотною умовою, а належить лише до реквізитів договору. Причому питання реєстрації документів в організації, в тому числі і договорів, вирішується шляхом прийняття локальних (внутрішніх) нормативних актів». Тобто нумерація договорів як така не є обов`язковою

Крім того, як зазначив Позивач, додатковий номер « 42АR210-4801-20» до договору № 09420LКЗ3MGAR060 є порядковим номером згідно внутрішньої кодифікації документів, при-своєний Позивачем під час реєстрації договору у електронній системі документообігу

Тому, попри те, що у позовній заяві Товариство посилається на заяву-приєднання від 01.06.2020 №09420LК3MGAR060/42АR210-4801-20, а в якості доказу виникнення договірних відносин долучило заяву-приєднання від 01.06.20220 №09420LK3MGAR060, апеляційний суд вважає останню заяву як належний доказ, що підтверджує виникнення договірних відносин з розподілу природнього газу. Крім того, як вбачається з тексту апеляційної скарги, Відповідач заперечує не факту існування договірних відносин, а оспорює лише номер заявки на підставі якої вони виникли, проте в обґрунтування своїх заперечень іншої заяви-приєднання суду не надає.

Стосовно покликання Скаржника на припинення споживання газу з квітня 2014 року із зафіксованим показником 65125 м3, що стверджується опломбуванням лічильника газу «Меtгіх» G10,с.р.000747 та 2-х газових котлів і зумовлене цим твердження про неправомірність нарахування Позивачем плати за розподіл природнього газу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.35 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність Фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт споживача (в даному випадку Відповідача) підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Вінницягаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності території Вінницької області.

Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу та механічного від`єднання від мереж Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу. У

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до п. 10 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припи-нення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору.

При цьому, матеріали справи не містять, а Скаржником не надано доказів розірвання договору розподілу природнього газу в передбачений спосіб, а отже колегія суддів вважає, що укладений 01.06.2020 сторонами Договір розподілу природнього газу є чинним.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з роз-поділу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

При цьому, пунктом 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що за умови відсутності споживання природного газу споживачем та/або його об`єктом протягом усього попереднього газового року річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається Оператором ГРМ за замовчуванням на рівні:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не заперечує, що Відповідачем не здійснюва-лося споживання природнього газу у спірний період, а тому в силу вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №580 від 06.03.2020 Товариством було самостійно було визначено величину річної потужності для Громади на підставі п.4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ по замовчуванню на рівні 314,0 м3 на рік. (314 м3 для об`єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об`єкта споживача, що не є побутовим (абз.4).

Крім того, матеріали справи містять копії Актів наданих послуг на підтвердження факту отримання Відповідачем послуг з розподілу природного газу на відповідні суми, які підписано та скріплено печатками зі сторони Позивача. При цьому такі Акти направлялися відповідачу, в т.ч. із вимогою про сплату заборгованості № 210-Сл-4656-0622 від 01.06.2022.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, Скаржником не здійснено оплати за фактом надання послуг, як і не повернуто Позивачеві підписані Акти. Крім того, в матеріалах справи відсутні заперечення Відповідача щодо якості та вартості наданих послуг, так само як і не містять матеріали справи мотивованої відмови Релігійної громади від підписання Актів наданих послуг.

Враховуючи, що Договір від 01.06.2020 не є розірваним чи припиненим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу за відповідний період на суму 1285,86 грн, а тому вимога про стягнення основного боргу на зазначену суму підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2022 у справі №902/ 921/22 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, то враховуючи, що Скаржником не наведено підстави незгоди із вказаним рішенням в такій частині, а судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги (ч.4 ст.269, ч.3 ст.277 ГПК України).

Враховуючи все вищевикладене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 1285,86 грн та 56,07 грн пені згідно укладеного договору, а також 258,52 грн інфляційних втрат та 38,59 грн -3% річних.

Доводи Скаржника, щодо наявності рішення господарського суду Вінницької області від 04.08.2022 у справі №902/679/22, яким було скасовано судовий наказ про стягнення заборго-ваності з розподілу природнього газу з Відповідача на користь Позивача є безпідставними, з огляду на наступне.

Судовий наказ особлива форма цивільного судочинства, яка не передбачає права суду додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин.

Відповідно до ст.147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборго-ваності за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.(ч.1 ст.148 ГПК України).

Статтею 157 ГПК України передбачено, що право боржника протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів зазначає, що судовий наказ підлягає скасуванню, якщо боржник не згоден з його видачею та дає право стягувачу в порядку ч.3 ст.158 ГПК України для звернення з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провад-ження, що в даній справі і зробив Позивач.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправо-мірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відповідача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про підставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визна-ються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Іудейської релігійної громади м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2022 у справі №902/921/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №902/921/22 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.