Постанова

від 14.06.2023 по справі 922/4565/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/4565/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Гордейчук В.В., на підставі ордера серії АХ №1076531 від 16.11.2021;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1", Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар,

на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст складений 26.01.2023 (суддя Шарко Л.В.),

у справі №922/4565/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Моноліт Союз", м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1", Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар,

про стягнення 1980897,21грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулося ТОВ "Компанія "Моноліт Союз", в якій просило стягнути з ТОВ "Буденергомонтаж-1" заборгованість за договором суборенди транспортних засобів від 01.11.2019 №02/11-19, яка складається з: 584200,00грн основного боргу, 35372,11грн пені, 19434,46грн 3% річних, 64262,00грн інфляційних втрат, та заборгованість за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19, що складається з: 1080774,71грн основного боргу, 58403,85грн пені, 32718,68грн 3% річних; 105731,40грн інфляційних втрат. Також позивач просив покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24000,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості за користування орендованим майном та вартості наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Буденергомонтаж-1" на користь ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" за договором суборенди транспортних засобів від 01.11.2019 №02/11-19: 584200,00грн основного боргу; 35372,11грн пені; 19434,46грн 3% річних; 64262,00грн інфляційних втрат; за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19: 1037324,71грн основного боргу; 58339,45грн пені; 32718,68грн 3% річних; 104571,89грн інфляційних втрат; витрати на правову допомогу в сумі 24000,00грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 29043,35грн. В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором суборенди транспортних засобів від 01.11.2019 №02/11-19 в розмірі 584200,00грн та за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 в розмірі 1037324,71грн. В частині стягнення з відповідача суми основного боргу за актами про надання послуг № 801 на суму 14300,00грн та № 794 на суму 29150,00грн суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в цих позовних вимогах у зв`язку з ненаданням позивачем на вимогу суду оригіналів зазначених актів. Розглядаючи вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати за договорами суборенди транспортних засобів від 01.11.2019 №02/11-19 в розмірі 584200,00грн та за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 в розмірі 1037324,71грн, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість за виключенням нарахувань, здійснених на заборгованість за актами про надання послуг №801 на суму 14300,00грн та №794 на суму 29150,00грн.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВ "Буденергомонтаж-1", яке просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 в частині стягнення основного боргу в сумі 145000,46грн за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19, і як похідних 8573,82грн пені, 14355,05грн інфляційних втрат, 4467,14грн 3% річних; 715,63грн 3% річних (а всього 173112,10грн), та постановити нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи. Апелянт вважає, що акт надання послуг №661 від 31.07.2020 на суму 145000,46грн містить підпис хоча і подібний, але такий, що не належить директору ТОВ "Буденергомонтаж-1" Райлян М.О. Наголошує, що наявність або відсутність печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків. За доводами скаржника, судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача 715,63грн 3% річних, нарахованих за актами про надання послуг № 801 від 26.02.2021 на суму 14300,00грн та № 794 від 04.01.2021 на суму 29150,00грн, оскільки судом першої інстанції відмовлено у стягненні основної заборгованості за цими актами, а також пені та інфляційних втрат, що на неї нараховані. Також відповідач наголошує, що суд першої інстанції поклав на відповідача витрати на правову допомогу позивача у повному обсязі, хоча рішенням суду позовні вимоги задоволено частково.

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому апелянт просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу акта надання послуг №661 від 31.07.2020 на суму 145000,46грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що судом першої інстанції відмовлено в частині стягнення з відповідача заборгованості за актами №794 від 04.01.2021 та №801 від 26.02.2021, а також відмовлено у задоволенні похідних вимог від суми по цим актам. Вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо того, що підпис на акті №661 від 31.07.2020 не відповідає справжньому підпису директора, а подання заяви про призначення експертизи вважає намаганням затягнути розгляд справи судом. Наголошує на довготривалості договірних взаємовідносин між позивачем та відповідачем, а також на підписанні відповідачем наступних актів надання послуг. Зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначав жодних заперечень щодо підписання чи непідписання вказаного акта та не заперечував щодо основної суми боргу. За доводами позивача, суд першої інстанції законно та правомірно поклав на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24000,00грн, адже позовну заяву майже повністю задоволено, а розрахунок судових витрат не включає послуг адвоката у судових засіданнях у 2022 та 2023 роках.

Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі шляхом покладення на відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 23000,00грн.

08.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких апелянт заперечує проти доводів позивача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наголошує на необґрунтованості відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та наполягає на її призначенні судом апеляційної інстанції. Апелянт зазначив, що не заперечує співмірність витрат на адвоката у суді першої інстанції, а вказує на недотримання судом першої інстанції положень ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Щодо витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції відповідач вважає такий розрахунок неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 09.03.2023.

09.03.2023 до приміщення Східного апеляційного господарського суду з`явився представник ТОВ "Компанія "Моноліт Союз".

Разом з тим, у зв`язку відсутністю 09.03.2023 електропостачання та з`єднання з мережею Інтернет у приміщенні Східного апеляційного господарського суду через масштабні ракетні обстріли Харківської області та міста Харкова, що підтверджується актом Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 №12-33/65, судове засідання, призначене на 09.03.2023 о 12:00 годині, не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд справи призначено на 05.04.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 розгляд справи відкладено на 19.04.2023 у зв`язку з неявкою апелянта до судового засідання до приміщення Східного апеляційного господарського суду, а також через те, що судом апеляційної інстанції не було розглянуто клопотання скаржника про розгляд справи у вказаному судовому засіданні в режимі відеоконференції, ухвалено судове засідання у справі №922/4565/21 провести за участі представника ТОВ "Буденергомонтаж-1" адвоката Стеця М.Л. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (за допомогою сервісу vkz.court.gov.ua).

У зв`язку з відпусткою на дату розгляду справи судді Здоровко Л.М., яка входить до складу колегії суддів, 17.04.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

У судовому засіданні, 19.04.2023, судом апеляційної інстанції заслухано пояснення представника відповідача щодо доводів та вимог апеляційної скарги, а також щодо заявленого клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, та відкладено розгляд справи на 14.06.2023 за письмовим клопотанням позивача, причини неявки якого визнано поважними, ухвалено судове засідання у справі №922/4565/21 провести за участі представника ТОВ "Буденергомонтаж-1" адвоката Стеця М.Л. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (за допомогою сервісу vkz.court.gov.ua).

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.06.2023 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О., яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.В., суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М.

У судовому засіданні апеляційної інстанції у приміщенні апеляційного суду був присутній представник позивача, який заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін, заперечував проти задоволення клопотання скаржника про приначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Також підтримав клопотання про покладення на відповідача витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.

Представник відповідача до судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не приєднався, до приміщення апеляційного суду також не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету представника відповідача, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу копії ухвали від 19.04.2023 про відкладення розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача, доводи представника відповідача заслуховано у судовому засіданні 19.04.2023, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ "Буденергомонтаж-1".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 01.11.2019 між ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" (орендодавцем) та ТОВ "Буденергомонтаж-1" (суборендарем) укладений договір суборенди транспортних засобів №02/11-19, відповідно до п. 1.1 якого у порядку за на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а суборендар приймає у строкове платне користування транспортні засоби, які вказані в специфікації(ях) до даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору суборенди термін дії договору складає 6 (шість) місяців, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов цього договору.

Пунктом 5.2 договору суборенди визначено, що орендна плата вноситься на поточний рахунок орендодавця протягом 60 календарних днів з моменту виставлення рахунку орендодавця.

Відповідно до п. 7.2 договору суборенди у разі несвоєчасного внесення орендної плати, суборендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з додатком № 1 до договору суборенди визначено предмети суборенди, що передані позивачем в користування відповідачу (Специфікація та калькуляція вартості роботи техніки, обладнання і об`єм баків, орендованої спецтехніки).

За актом №1 від 01.11.2019 приймання-передачі транспортних засобів (механізмів) до договору суборенди №02/11-19 від 01.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв спецтехніку (механізми) в кількості 13 штук згідно з переліком, викладеним у п. 2 зазначеного акта.

Додатковою угодою № 2 від 28.02.2019 до договору суборенди № 02/11-19 від 01.11.2019 внесено зміни до договору суборенди в частині п.1.1 шляхом уточнення майна, яке передано в суборенду відповідачу, та визначено, що відповідно до п. 3.1 умови оплати договору суборенди №02/11-19 від 01.11.2019 - оплата здійснюється на протязі 60 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг з оренди майна, на підставі наданого орендодавцем рахунку.

Між позивачем та відповідачем підписано акт надання послуг №617 від 31.07.2020, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" виконані роботи (надано послуги) на суму 637200,00грн.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував свій обов`язок щодо оплати вартості отриманих послуг та здійснив часткову оплату за актом надання послуг №617 від 31.07.2020 всього на суму 53000,00грн. А тому заборгованість за договором суборенди від 10.11.2019 №02/11-19 складає 584200,00грн.

Крім того, 18.11.2019 між ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" (виконавцем) та ТОВ "Буденергомонтаж-1" (замовником) укладений договір про надання послуг №18/11-19, згідно з п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати послуги автотранспортом, будівельною технікою та вантажопідйомними машинами, механізмами (надалі техніка) в технічно справному стані, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг на умовах цього договору для використання її у виробничій діяльності замовника.

Сума оплати за роботу техніки визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, виходячи з вартості наданих послуг (п. 2.1 договору про надання послуг).

Відповідно до п. 2.2 договору про надання послуг основним документом для визначення відпрацьованого технікою часу є акт виконаних робіт (наданих послуг), підписаний представниками виконавця та замовника.

За умовами п. 2.5 договору про надання послуг загальна вартість послуг за цим договором складає сукупну вартість послуг, визначених у всіх підписаних сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 2.6 договору про надання послуг встановлено, що договірна вартість роботи за 1 маш/годину складає: екскаватора гусеничного VOLVO 240 800,00грн за маш/год разом з ПДВ.

Положеннями розділу 3 договору про надання послуг сторонами погоджено, що замовник зобов`язаний провести розрахунок за виконані роботи на протязі 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставлених рахунків-фактур (п. 3.1 договору про надання послуг).

Умовами п. 5.1 договору про надання послуг визначено, що у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 5.1.1 договору про надання послуг).

Згідно з п. 7.1 договору про надання послуг він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 7.2 договору про надання послуг його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 01.03.2020. Якщо сторони не мають взаємних претензій, строк дії договору автоматично продовжується на рік.

За умовами п. 8.4 договору про надання послуг додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

В подальшому до п. 2.6 договору про надання послуг вносилися зміни щодо переліку техніки, якою надаються послуги: додатком №1 від 15.01.2020, додатком №2 від 10.02.2020, додатком №3 від 18.02.2020, додатковою угодою №3 від 02.03.2020, додатком №4 від 03.03.2020, додатком №8 від 06.11.2020.

На підтвердження надання позивачем відповідачу послуг згідно з договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" надано акти надання послуг: № 611 від 15.07.2020 про надання послуг екскаватором (76 год) на загальну суму 97317,70грн, № 612 від 15.07.2020 про надання послуг бульдозером (92 год) на загальну суму 95680,37грн, № 616 від 15.07.2020 про надання послуг екскаватором-навантажувачем (129,5 год) на загальну суму 124320,00грн, № 626 від 31.07.2020 про надання послуг екскаватором-навантажувачем (152 год) на загальну суму 145920,00грн, № 627 від 31.07.2020 про надання послуг бульдозером (94 год) на загальну суму 97760,38грн, № 661 від 31.07.2020 про надання послуг вантажним автокраном (116 год) на загальну суму 145000,46 грн, № 662 від 31.07.2020 про надання послуг екскаватором з оператором (122 год) на загальну суму 153720,00грн, № 682 від 03.08.2020 про надання послуг екскаватором (112,5 год) на загальну суму 144055,80грн, № 772 від 30.11.2020 про надання послуг екскаватором з оператором (61 год) на загальну суму 33550,00грн, № 794 від 04.01.2021 про надання послуг екскаватором з оператором (53 год) на загальну суму 29150,00грн, № 801 від 26.02.2021 про надання послуг екскаватором з оператором (26 год) на загальну суму 14300,00грн.

Всього за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 надано послуг на суму 1080774,71грн.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено оплату за надані послуги за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19.

Оскільки ТОВ "Буденергомонтаж-1" неналежним чином виконувало свої обов`язки щодо повної та своєчасної оплати за договорами про суборенду транспортних засобів від 01.11.2019 №02/11-19 та про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19, ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" звернулося до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 позовні вимоги задоволено частково з підстав, що викладені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За умовами ч. ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує судове рішення у частині стягнення з нього 145000,46 грн основного боргу за актом наданих послуг №661 від 31.07.2020 згідно з договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 та нарахованих на цю заборгованість пені у розмірі 8573,82грн, 3% річних у розмірі 4467,14грн, інфляційних втрат у розмірі 14355,05грн, а також 3% річних у розмірі 715,63 грн, що нараховані на заборгованість згідно з актами наданих послуг № 794 від 04.01.2021 та №801 від 26.02.2021.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п. 3.1 договору про надання послуг сторонами погоджено, що замовник зобов`язаний провести розрахунок за виконані роботи на протязі 90 (дев`яносто) календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставлених рахунків-фактур.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивачем за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 надано послуги згідно актів надання послуг: № 611 від 15.07.2020 на суму 97317,70грн, № 612 від 15.07.2020 на суму 95680,37грн, № 616 від 15.07.2020 на суму 124320,00грн, № 626 від 31.07.2020 на суму 145920,00грн, № 627 від 31.07.2020 на суму 97760,38грн, № 661 від 31.07.2020 на суму 145000,46 грн, № 662 від 31.07.2020 на суму 153720,00грн, № 682 від 03.08.2020 на суму 144055,80грн, № 772 від 30.11.2020 на суму 33550,00грн, загальна вартість складає 1037324,71грн.

Акти підписані представниками та скріплені печатками сторін.

Заборгованість за актами № 794 від 04.01.2021 на суму 29150,00грн, № 801 від 26.02.2021 на суму 14300,00грн судом першої інстанції відхилена у зв`язку з ненаданням позивачем на вимогу суду оригіналів вказаних актів. В цій частині рішення суду не оскаржується.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 1037324,71грн матеріали справи не місять.

Як вбачається, відповідач вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підписи в акті надання послуг № 661 від 31.07.2020 на суму 145000,46грн виконані дуже подібно, але не відповідають підписам директора відповідача Райляна М.О., та заявляє клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно з актом надання послуг № 661 від 31.07.2020 позивачем надано послуги вантажним автокраном (116 год) на загальну суму 145000,46грн.

Так, додатковою угодою №3 від 02.06.2020 до договору про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 визначено, що вартість роботи за 1 маш/год, зокрема, автокрана складає 1250,00грн за маш/год разом з ПДВ.

Розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Зі змісту зазначеного випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач просить призначити у справі судову почеркознавчу експертизу акта надання послуг №661 від 31.07.2020 на суму 145000,46грн. Проведення судової експертизи просить доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз" ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса". Поставити експерту питання:

- Чи виконаний підпис на акті надання послуг №661 від 31.07.2020 на суму 145000грн 46 коп., в т.ч. ПДВ 24166грн 74коп. у затверджувальному грифі в правому верхньому куті зазначеного акту №661 від 31.07.2020 нижче друкованого тексту "ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТОВ "Буденергомонтаж-1" директором ТОВ "Буденергомонтаж-1" Райляном Миколою Олександровичем?

- Чи виконаний підпис на акті надання послуг №661 від 31.07.2020 на суму 145000грн 46коп., в т.ч. ПДВ 24166грн 74коп. в частині реквізитів та підписів сторін акту надання послуг №661 від 31.07.2020 нижче друкованого тексту "Від Замовника" директором ТОВ "Буденергомонтаж-1" Райляном Миколою Олександровичем?

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що категорично заперечує належність підписів, що містяться на вказаному акті з боку ТОВ "Буденергомонтаж-1", директору товариства Райляну М.О. Для встановлення невідповідності підписів, що містяться на вказаному акті з боку ТОВ "Буденергомонтаж-1", директору товариству Райляну М.О. необхідними є спеціальні знання, а отже призначення та проведення почеркознавчої експертизи. При цьому самостійно замовити проведення експертизи та надати до суду відповідний висновок відповідач не має можливості, оскільки не є володільцем спірного акта.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами), визначено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

Разом з тим, заявляючи клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відповідачем не надано вільних та умовно-вільних зразків підпису (почерку) особи, яка підлягає ідентифікації, директор ТОВ "Буденергомонтаж-1", будучи обізнаним про дату, час та місце розгляду справи, усвідомлюючи, що судом апеляційної інстанції буде розглядатися клопотання про призначення експертизи, до судового засідання не з`явився та не виявив готовність надати у судовому засіданні експериментальні зразки підпису та почерку для проведення експертного дослідження.

Як вбачається з матеріалів справи, акт надання послуг №661 від 31.07.2020 містить підписи замовника та виконавця, а також скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст. 58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19 зазначено, що встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа. З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні). Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16.

Відтиск печатки на видаткових накладних за доводами Верховного Суду є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Отже, хоча печатка товариства і не є обов`язковим реквізитом документа, проте її проставлення на спірному акті надання послуг за відсутності доказів її втрати відповідачем, викрадення, вибуття в інший спосіб тощо, свідчить про те, що саме відповідачем вказаним актом посвідчено прийняття послуг.

При цьому, посилаючись на невідповідність підписів директора, відповідач не зазначає про неотримання ним відповідних послуг, не надає доказів, які б свідчили, що послуги, зазначені в спірному акті, позивачем не надавалися.

Відповідно до частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Поруч із цим, колегія суддів наголошує, що за приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що заявлене відповідачем клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи є недоцільним, оскільки при вирішенні справи відсутня необхідність призначення експертизи, а матеріали справи дозволяють повно і всебічно з`ясувати фактичні обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Судова колегія зауважує, що здобуття нових доказів, а саме висновку експерта, на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню, а доводи скаржника щодо невідповідності підпису директора є необґрунтованими.

На підставі зазначеного судова колегія також відхиляє доводи відповідача про неправомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" просить стягнути з ТОВ "Буденергомонтаж-1", зокрема, 1080774,71грн основної заборгованості за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 та 32718,68грн 3% річних, що нараховані на вказану заборгованість.

Так, основна заборгованість за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 включає вартість послуг, наданих згідно актів надання послуг: № 611 від 15.07.2020 на суму 97317,70грн, № 612 від 15.07.2020 на суму 95680,37грн, № 616 від 15.07.2020 на суму 124320,00грн, № 626 від 31.07.2020 на суму 145920,00грн, № 627 від 31.07.2020 на суму 97760,38грн, № 661 від 31.07.2020 на суму 145000,46 грн, № 662 від 31.07.2020 на суму 153720,00грн, № 682 від 03.08.2020 на суму 144055,80грн, № 772 від 30.11.2020 на суму 33550,00грн, № 794 від 04.01.2021 на суму 29150,00грн, № 801 від 26.02.2021 на суму 14300,00грн, загальна вартість складає 1080774,71грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" та стягнуто з ТОВ "Буденергомонтаж-1", зокрема, основний борг за договором про надання послуг №18/11-19 від 18.11.2019 у сумі 1037324,71грн та 32718,68грн 3% річних.

Відмовляючи у стягненні 43450,00грн основного боргу, господарський суд першої інстанції, керуючись ч. 10 ст. 81 ГПК України, зазначив, що позивачем на вимогу суду не було надано саме оригіналів актів №801 на суму 14300,00грн та № 794 на суму 29150,00грн. При цьому, в мотивувальній частині рішення Господарським судом Харківської області зазначено, що в частині стягнення 3% річних, нарахованих за актами № 794 від 04.01.2021 та № 801 від 26.02.2021 суд відмовляє, оскільки вже було відмовлено з задоволенні стягнення основного боргу за даними актами.

Проте, як зазначалося, згідно з резолютивною частиною оспорюваного рішення з відповідача стягнуто 3% річних у повному розмірі відповідно до заявлених позовних вимог.

Отже, судом першої інстанції було допущено помилку під час ухвалення оскаржуваного рішення та неправильно визначено суму 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, нарахованих на заборгованість згідно з договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 за актами надання послуг: № 611 від 15.07.2020 на суму 97317,70грн за період з 14.10.2020 по 08.11.2021 3125,77грн 3% річних, № 612 від 15.07.2020 на суму 95680,37грн за період з 14.10.2020 по 08.11.2021 3073,18грн 3% річних, № 616 від 15.07.2020 на суму 124320,00грн за період з 14.10.2020 по 08.11.2021 3993,06грн 3% річних, № 626 від 31.07.2020 на суму 145920,00грн за період з 30.10.2020 по 08.11.2021 4495,47грн 3% річних, № 627 від 31.07.2020 на суму 97760,38грн за період з 30.10.2020 по 08.11.2021 3011,78грн 3% річних, № 661 від 31.07.2020 на суму 145000,46 грн за період з 30.10.2020 по 08.11.2021 4467,14грн 3% річних, № 662 від 31.07.2020 на суму 153720,00грн за період з 30.10.2020 по 08.11.2021 4735,77грн 3% річних, № 682 від 03.08.2020 на суму 144055,80грн за період з 02.11.2020 по 08.11.2021 4402,61грн 3% річних, № 772 від 30.11.2020 на суму 33550,00грн за період з 01.03.2021 по 08.11.2021 697,66грн 3% річних, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем за актами №682 від 03.08.2020 та №772 від 30.11.2020 неправильно визначено дату початку нарахування 3% річних, оскільки останній день строку за актом №682 від 03.08.2020 припадає на 01.11.2020 вихідний день, останній день строку за актом №772 від 30.11.2020 припадає на 28.02.2021 вихідний день.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, останнім днем строку виконання зобов`язання з оплати вартості наданих послуг за актом №682 від 03.08.2020 є 02.11.2020, а тому період нарахування 3% річних з 03.11.2020 по 08.11.2021 сума річних 4390,81грн; останнім днем строку виконання зобов`язання з оплати вартості наданих послуг за актом №772 від 30.11.2020 є 01.03.2021, а тому період нарахування 3% річних з 02.03.2021 по 08.11.2021 сума річних 694,90грн.

Отже, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 31987,88грн. У стягненні 730,80грн 3% річних слід відмовити.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж-1" 58403,85грн пені за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19. Судом першої інстанції ці вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача 58339,45грн пені.

За умовами ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 4, 5, 6 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим, ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами п. 5.1 договору про надання послуг визначено, що у випадку порушення договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством України.

Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 5.1.1 договору про надання послуг).

Як вбачається зі змісту договору про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19, сторонами не погоджено умов щодо застосування пені за порушення виконання умов договору.

В обґрунтування вимог про нарахування пені за несвоєчасну оплату вартості послуг за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 позивач посилається на положення ст. ст. 1 та 3 Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, положеннями вказаного закону визначено право сторін погодити розмір пені, а також граничний можливий розмір пені, який можуть визначити сторони. Однак, вказаний нормативно-правовий акт не встановлює обов`язку та умов щодо сплати пені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 № 904/4156/18 викладено висновок, що за змістом положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки умовами договору про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 сторонами не встановлено ні обов`язку щодо сплати пені, ні умов щодо розміру та бази її нарахування, а позивачем не наведено норму закону, яким встановлюється обов`язок замовника здійснити виплату пені за несвоєчасну оплату наданих послуг, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування пені у розмірі 58339,45грн за вказаним договором.

Доводи скаржника щодо порушення судом положень ч.4 ст.129 ГПК України колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 ЦК України. Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при визначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, в позовній заяві позивачем зазначено, що враховуючи складність справи, обсяг роботи, який проведений при аналізі первинної документації та написанні господарського позову, підготовка документів для суду та заплановану участь адвоката при розгляді справи у суді не менше ніж 2 години, то загальна сума витрат на супроводження даної справи становитиме 24000,00грн.

До позовної заяви додано копії ордера про надання правової допомоги серії АХ №1076531 від 16.11.2021 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2007 серії ХВ №000298 від 13.07.2016.

За змістом клопотання позивача про вирішення питання щодо розподілу судових витрат ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" просить покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 24000,00грн. До вказаного клопотання позивачем надано копії договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021, акта наданих послуг №1 від 02.02.2022 до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021, згідно з яким вартість наданих послуг складає 24000,00грн, рахунку на оплату №1 від 02.02.2022 на суму 24000,00грн, платіжного доручення №116 від 03.02.2022 на суму 24000,00грн.

Відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021, укладеного між Адвокатським бюро "Віталія Гордейчука" та ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" (клієнтом), предметом цього договору є правова допомога, що надається Адвокатським бюро, в особі адвоката Гордейчука Віталія Вікторовича та/або помічника Адвоката Загорулько Ольгою Миколаївною шляхом: надання усної та/або письмової консультації, телефонної консультації, складання юридичних висновків, довідок, адвокатських запитів; здійснення представництва інтересів в судах загальної юрисдикції в усіх без виключення інстанціях; складання процесуальних та інших документів; представництва, зокрема, в органах судової і виконавчої влади; вчинення інших юридично значущих дій від імені та в інтересах Клієнта (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору обчислення гонорару може здійснюватися наступними методами: ??фіксований розмір; ??погодинна оплата; ??преміальна; ??змішана; щомісячна, щоквартальна, щорічна оплата за правовий супровід клієнта в рамках абонентського обслуговування.

За умовами п. 3.4 договору клієнт оплачує послуги та компенсує фактично понесені витрати згідно виставленого рахунку шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок Адвокатського бюро.

Сторони погодили, що 1 (одна) година роботи Адвокатського бюро при наданні послуг, які передбачені цим договором, становить, зокрема, ??супроводження справ в суді, що розглядаються в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного-процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України в межах міста Харкова 2000,00грн (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 3.8 договору оплата послуг здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту отримання клієнтом виставленого рахунку на оплату, який виставляється на підставі відомостей акту наданих послуг.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується актами наданих послуг, що підписуються повноважними представниками сторін. В акті наданих послуг зазначається таке: послуги, що отримані клієнтом, на дату підписання акту, що не були оплачені раніше; сума, що має бути сплачена клієнтом.

За умовами п. 8.2 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022. Сторони мають право продовжити дію договору шляхом укладання додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно змісту акту наданих послуг від 02.02.2022 №1 Адвокатським бюро здійснено наступну роботу: ???підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області щодо стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж-1" заборгованості з оплати робіт та послуг, наданих на підставі договорів № 02/11-19 від 01.11.2019 та № 18/11-19 від 18.11.2019 (справа №922/4565/21). Загальна тривалість витраченого часу - 10 годин; ???забезпечення участі адвоката у судовому засіданні, призначеному на 26.01.2022, Господарського суду Харківської області по справі №922/4565/21. Загальна тривалість витраченого часу 1 година; ???заплановане забезпечення участі адвоката у судовому засіданні, призначеному на 09.02.2022, Господарського суду Харківської області по справі №922/4565/21. Загальна тривалість запланованого часу 1 година. Загальна тривалість витраченого часу виконавця складає 12 (дванадцять) годин. Загальна вартість усіх наданих послуг складає 24000,00грн без ПДВ.

Відповідно до платіжного доручення №116 від 03.02.2022 ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" здійснено оплату за юридичні послуги у розмірі 24000,00грн.

Отже, позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги у розмірі 24000,00грн.

За умовами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже зазначалося, оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено частково, проте витрати на правову допомогу позивача стягнуто з відповідача у розмірі 24000,00грн, тобто у повному розмірі, заявленому до стягнення позивачем, що є порушенням положень ч.4 ст. 129 ГПК України.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та зазначає апелянт у додаткових поясненнях, відповідач не заперечує співмірність витрат на адвоката, а вказує на недотримання судом першої інстанції ч.4 ст.129 ГПК України.

Враховуючи зазначене, рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 в частині стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж-1" на користь ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" витрат на правову допомогу в сумі 24000,00грн є необґрунтованим.

Враховуючи зазначене, а також те, що судова колегія дійшла висновку про скасування рішення в частині стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж-1" пені у розмірі 58339,45грн та 3% річних у розмірі 730,80грн за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, витрати на правову допомогу у суді першої інстанції підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам. А тому судова колегія вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 22743,41грн.

Разом з цим, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено про покладення на відповідача витрат на правову допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи в сумі 23000,00грн.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем надано копії ордера серії АХ №1076531 від 16.11.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2007 серії ХВ №000298 від 13.07.2016, додаткової угоди від 30.12.2022 № 2 до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021, акту надання послуг від 22.02.2023 №2 до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021, рахунку на оплату від 22.02.2023 № 2, платіжного доручення від 01.03.2023 №25.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 30.12.2022 №2 до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021 продовжено строк дії договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021 до 31.12.2023.

За змістом акту надання послуг від 22.02.2023 №2 на виконання умов договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021 виконавець здійснив наступну роботу щодо: передбачений п.3.7 договору гонорар успіху за прийняте рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 на користь позивача. Обговорена сума гонорару 7000,00грн; ???підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Буденергомонтаж-1" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21. Загальна тривалість витраченого часу 7 годин; ???заплановане забезпечення участі адвоката у судовому засіданні, призначеному на 09.03.2023 у Східному апеляційному господарському суді по справі №922/4565/21. Загальна тривалість запланованого часу 1 година. Загальна тривалість витраченого часу виконавця складає 8 годин. Загальна вартість усіх наданих послуг складає 23000,00грн без ПДВ.

Як вбачається з наданих позивачем документів, адвокатом виставлено позивачу рахунок від 22.02.2023 №2 на суму 23000,00грн, який оплачений ТОВ "Компанія "Моноліт Союз" згідно платіжного доручення від 01.03.2023 №25.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що за підписом адвоката Гордейчука В.В. до Східного апеляційного господарського суду надано клопотання про залишення апеляційної скарги без руху, відзив на апеляційну скаргу, заперечення про призначення судового засідання по справі №922/4565/21 в режимі відеоконференції, клопотання про відкладення розгляду справи №922/4565/21.

Також представник позивача адвокат Гордейчук В.В. з`явився до Східного апеляційного господарського суду для участі у судових засіданнях: 09.03.2023 (судове засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання та з`єднання з мережею Інтернет в приміщенні суду), 05.04.2023, 14.06.2023.

Отже, матеріали справи містять докази надання правової допомоги позивачу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Крім того, за актом надання послуг №2 від 22.02.2023 до договору про надання правової допомоги б/н від 22.10.2021 сторонами визначено сплату адвокату передбаченого п.3.7 договору гонорару успіху за прийняте рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 на користь позивача, обговорена сума гонорару 7000,00грн.

Відповідно до п. 3.7 договору сторони погодили, що у зв`язку із прийняттям рішення на користь клієнта у справі великої складності справ та сумою позову більше 1000000,00грн, Адвокатське бюро має право на отримання преміального гонорару у розмірі до 1% (одного відсотка). Розмір преміального гонорару встановлюється за попередньою домовленістю сторін по кожній справі окремо і відображається в акті наданих послуг.

У постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі №903/781/21 викладено висновок, що чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини. Верховний Суд зазначив про те, що погоджений сторонами розмір гонорару загалом (як основний, так і додатковий (гонорар успіху), є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 ЦК України, статті 189 ГК України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума. Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов`язане з настанням певної події, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Враховуючи зазначене, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача за судовим рішенням (1877153,05грн), а також ту обставину, що заявлений до стягнення гонорар успіху у розмірі 7000,00грн не перевищує 1% від стягнутої за рішенням суду заборгованості, судова колегія дійшла висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача гонорару, передбаченого п. 3.7 договору та п. 1 акту надання послуг.

А тому заперечення відповідача щодо нарахування гонорару успіху судова колегія вважає необґрунтованими.

Оскільки матеріали справи містять докази надання правової допомоги позивачу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 23000,00грн, зазначена сума є співмірною зі складністю даної справи та виконаними адвокатом роботами, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, колегія суддів дійшла висновку про покладення витрат позивача на правову допомогу у суді апеляційної інстанції на відповідача пропорційно до відмовлених вимог апеляційної скарги, а саме у розмірі 15151,81грн.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ "Буденергомонтаж-1" та необхідність скасування рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 в частині стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж-1" пені у розмірі 58339,45грн та 3% річних у розмірі 730,80грн за договором про надання послуг від 18.11.2019 №18/11-19 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" пені у розмірі 58339,45грн та 3% річних у розмірі 730,80грн за договором про надання послуг №18/11-19 від 18.11.2019 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

3.Резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (код ЄДРПОУ 42007349, юридична адреса: 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Моноліт Союз" (код ЄДРПОУ 42676434, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139): за договором суборенди транспортних засобів №02/11-19 від 01.11.2019: 584200,00грн основного боргу; 35372,11грн пені; 19434,46грн 3% річних; 64262,00грн інфляційних втрат; за договором про надання послуг №18/11-19 від 18.11.2019: 1037324,71грн основного боргу; 31987,88грн 3% річних; 104571,89грн інфляційних втрат; витрати на правову допомогу в сумі 22743,41грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 28157,30грн.

В решті позову відмовити.".

4.В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 16.01.2023 у справі №922/4565/21 залишити без змін.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Моноліт Союз" (код ЄДРПОУ 42676434, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (код ЄДРПОУ 42007349, юридична адреса: 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16) судові витрати зі сплати судового збору за апеляційною скаргою у розмірі 1329,08грн.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж-1" (код ЄДРПОУ 42007349, юридична адреса: 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт Есхар, вул. Літвінова, буд. 5, кв. 16) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Моноліт Союз" (код ЄДРПОУ 42676434, юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139) витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 15151,81грн.

7.Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 23.06.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза