Ухвала

від 23.06.2023 по справі 910/7916/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.06.2023Справа № 910/7916/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИНКАР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудком"

про стягнення 366 235,50 грн

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МИНКАР" (далі - позивач, ТОВ "МИНКАР") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ" (далі - відповідач, ТОВ "ФУДКОМ") з вимогами:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 4600047427 від 21.07.2020 у розмірі 366 235,50 грн, з яких: 349 324,37 грн основного боргу та 16 911,13 грн 3% річних:

- визнати недійсною частину правочину - пункт 10.2 Договору поставки № 4600047427 від 21.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДКОМ", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИНКАР", як постачальником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 позовну заяву ТОВ "МИНКАР" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

07.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, направлена до суду засобами поштового зв`язку 02.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/7916/23, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано позивача подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду про відкриття провадження у справі детальний обґрунтований розрахунок 3% річних окремо по кожній видатковій накладній, грошове зобов`язання по якій прострочено або виконано не в повному обсязі.

20.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли: розрахунок 3% річних на суму 13 891,63 грн; клопотання про долучення посилань на висновки щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду; клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу; клопотання про перехід із спрощеного у загальне провадження.

Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом долучено до матеріалів справи.

Судом задоволено відповідні клопотання позивача та долучено до матеріалів справи надані позивачем посилання на висновки щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Розглянувши клопотання позивача про перехід із спрощеного у загальне провадження, судом встановлено таке.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що вирішення спірних правовідносин має досить важливе значення для позивача та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також позивач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення. Крім того, до обставин, які стали предметом спору, існують ряд питань до відповідача, пояснень, а також інших обставин, які зумовлюють необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження та участі представника позивача у підготовчих засіданнях, що також забезпечить право сторін на участь у судових засіданнях. Позивач також зазначив, що у цій справі позивач звернувся із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 366 235,50 грн, яка визначена як матеріальна вимога позову, і яка перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 400,00 грн), а тому, на думку позивача, дана справа підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

За результатами надання судом правової оцінки поданого позивачем клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:

1) про банкрутство;

2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);

4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;

6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);

7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;

8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Дослідивши матеріали позовної заяви при відкритті провадження у даній справі, суд дійшов висновку, що дана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки є справою незначної складності, визнаною судом малозначною. При цьому судом враховано, що ціна позову в у даній справі не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 342 000,00 грн), дана справа не входить до переліку справ, зазначених у частині 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що доводи, наведені позивачем в обгрунтування клопотання про перехід із спрощеного у загальне провадження, про те, що до обставин, які стали предметом спору, існують ряд питань до відповідача та пояснень, судом відхиляються як безпідставні. Так, приписами п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасникам справи надано право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Приписами ч. 1 ст. 90 ГПК України учасникам справи надано право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми права на власний розсуд.

Твердження позивача про те, що дана справа повинна розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, оскільки позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 366 235,50 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом відхиляються як безпідставні, оскільки згідно приписів пункту 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов`язаних з розглядом спору.

Відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, здійснення ефективного захисту порушеного права не поставлене у залежність від форми господарського судочинства та безпосередньої участі учасника справи у судових засіданнях.

Отже, наведені обставини та положення Господарського процесуального кодексу України, які підлягають застосуванню судом при вирішенні питання щодо обґрунтованості поданого позивачем клопотання про перехід із спрощеного у загальне провадження, з урахуванням при цьому ціни заявленого позову, яка не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характеру спірних правовідносин, предмету доказування у даній справі, обсягу та характеру доказів у справі, дозволяють суду дійти висновку про відсутність підстав для задоволення поданого позивачем клопотання про перехід із спрощеного у загальне провадження.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про перехід із спрощеного у загальне провадження.

Керуючись ст. 12, 232, 233, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МИНКАР" про перехід із спрощеного у загальне провадження.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.06.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Оксана ГУМЕГА