Ухвала

від 22.06.2023 по справі 5027/1297-б/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 червня 2023 року м. ЧернівціСправа № 5027/1297-б/2011

Суддя Гурин Микола Олександрович, розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№1984) про заміну кредитора правонаступником в межах справи

за заявою ОСОБА_1 , м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», м. Чернівці

про визнання банкрутом

від заявника ОСОБА_1 Іванов С.В., адвокат;

від фізичної особи-підприємця Дем`янишиної І.Є. не з`явився;

від Шехтера С.Л. не з`явився;

від боржника Беркут М.С., арбітражний керуючий.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2011 р. за заявою ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», введено процедуру розпорядження майном боржника.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «БТ «Рязань» опубліковане в газеті «Урядовий кур`єр» від 24.12.2011 (№ 241).

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2020 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, обов`язки ліквідатора покладено на арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» задоволено частково, постанову Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2020 у справі №5027/1297-б/2011 скасовано, справу №5027/1297-б/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» направлено на розгляд Господарського суду Чернівецької області на стадії судової процедури санації, у задоволенні решти вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» відмовлено.

31.03.2021 року справа повернулась до Господарського суду Чернівецької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 року, справу передано до розгляду судді Гурину М.О.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2021 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 28.07.2021 (вх.№3157) про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» та продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 02.02.2022 (вх.№487) про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.08.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.12.2022 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 27.12.2022 (вх.№5313) про затвердження плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» зі змінами та доповненнями до нього та продовження строку процедури санації на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», схвалені рішенням зборів кредиторів 26.12.2022, продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців до 27.06.2023 року, продовжено повноваження керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Бекута М.С. на шість місяців до 27.06.2023 року.

10.05.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву ОСОБА_1 (вх.№1984) про заміну кредитора правонаступником по справі про банкрутство ТОВ «БТ «Рязань», а саме: фізичну особу-підприємця Дем`янишину І.Є. (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на її правонаступника ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.05.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву на 30.05.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.05.2023 року відкладено розгляд заяви на 22.06.2023 року.

Станом на день розгляду справи представник заявника підтримав подану заяву, просив задовольнити її.

Керуючий санацією не заперечував проти задоволення заяви.

Фізична особа-підприємець Дем`янишина І.Є. та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду заяви шляхом надіслання ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси реєстрації осіб та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України у мережі Інтернет.

Обізнаність фізичної особи-підприємця Дем`янишиної І.Є. про день та час розгляду заяви підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого листа. Конверт з ухвалою від 30.05.2023, який був надісланий на адресу реєстрації ОСОБА_2 , повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно із статтями 3, 4 і 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування); громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/ зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду заяви, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути заяву за наявними в справі матеріалами без участі фізичної особи-підприємця Дем`янишиної І.Є. та ОСОБА_2 .

Розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 (вх.№1984) про заміну кредитора у справі №5027/1297-б/2011 виходячи з наступного.

Пунктом 4 ст. 25-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до Кодексу з процедур банкрутства.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону від 18.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

З огляду на вищевикладене, суд при розгляді даної справи керується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції чинній до 18.01.2013 р. (далі Закон).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2012 року судом були визнані грошові вимоги приватного підприємця Демянишиної І.Є. у сумі 15000,00 грн до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань».

Під час розгляду 02.02.2012 року грошових вимог ОСОБА_3 до боржника судом було встановлено, що 20.04.2007 між боржником та приватним підприємцем Демянишиною І.Є. було укладено договір оренди № 16, на умовах якого ТОВ «Будинок Торгівлі «Рязань» зобов`язалося передати ОСОБА_3 в оренду частину приміщення площею 20 м кв. за адресою АДРЕСА_1 протягом п`яти днів з моменту введення будинку в експлуатацію. Як вбачається з платіжного доручення №73 від 20.04.2007, ОСОБА_3 перерахувала боржнику 15000 грн. як попередню оплату за оренду згідно договору б/н від 17.04.2007.

Договір б/н від 17.04.2007 р. сторонами не представлено, інших доказів у підтвердження підстав отримання коштів боржником не надано, обґрунтованих, документально підтверджених доводів, які б свідчили, що зазначені кошти перераховані у межах договору № 16 від 20.04.2007 р., сторони також не навели. Таким чином, судом було встановлено, що кошти в сумі 15000 грн. перераховані кредитором боржникові без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим та відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України у боржника існує обов`язок повернути вказані кошти ОСОБА_3 , у зв`язку із чим вимоги ОСОБА_3 у сумі 15000 грн. підтверджуються документально.

На цій підставі, заявлені ОСОБА_3 вимоги у сумі 15000,00 грн., були визнані в порядку ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та включені ухвалою суду від 23.02.2012 року до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.

16.01.2023 року між приватним підприємцем Демянишиною І.Є. та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, на умовах якого приватний підприємець Демянишина І.Є. передає, а ОСОБА_2 набуває право вимоги безпідставно отриманих ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по платіжному дорученню № 73 від 20.04.2007 грошових коштів у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.2. договору приватний підприємець Демянишина І.Є. передає ОСОБА_2 документацію у складі оригіналів або засвідчених копій документів, що стосуються заборгованості, які підтверджують дійсність та наявність права вимоги в порядку і строки, що передбачені даним договором.

Підпунктом 3.1.3. передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору.

Згідно акту приймання-передачі документації від 16.01.2023 приватний підприємець Демянишина І.Є. передала, а громадянин України ОСОБА_2 прийняв документацію, яка обґрунтовує грошові вимоги до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по справі про банкрутство №5027/1297-б/2011.

У свою чергу кредитор ОСОБА_1 13.02.2023 року звернувся до керуючого санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. з запитом про розмір заборгованості ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань»» перед кредитором ПП Демянишиною І.Є., право вимоги сплати якої було придбано ОСОБА_2 та просив надати згоду на виконання зобов`язань за ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» у відповідності до ст. 528 ЦК України,.

У відповідь на звернення кредитора ОСОБА_1 від 13.02.2023 року керуючий санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» Беркут М.С. листом №02-01/11-121 від 20.02.2023 повідомив про розмір кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. і підставу їх виникнення та надав згоду кредитору ОСОБА_1 виконати вказані зобов`язання боржника перед ПП Демянишиною І.Є. відповідно до ст. 528 ЦК України.

23.02.2023 року кредитор ОСОБА_1 здійснив погашення кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. до ТОВ «Будинок Торгівлі «Рязань» їх набувачу ОСОБА_2 , що підтверджується банківською квитанцією №7 від 23.02.2023 про перерахування 15000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк».

Крім того, 23.02.2023 року ОСОБА_1 направив на адреси ТОВ «БТ «Рязань», ПП Демянишиній І.Є. та ОСОБА_2 письмові повідомлення про виконання ним обов`язку ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» з погашення суми кредиторських вимог у розмірі 15000,00 грн.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Частина третя статті 52 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

У зв`язку із викладеним, для постановлення ухвали про заміну учасника справи необхідно встановити факт існування у особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Суд залучає до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи і існує правонаступник, який достовірно володіє відповідними правами і обов`язками.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що на підставі укладеного 16.01.2023 року між приватним підприємцем Демянишиною І.Є. та ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань, ОСОБА_2 набув право вимоги безпідставно отриманих ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по платіжному дорученню №73 від 20.04.2007 грошових коштів у сумі 15000,00 грн.

Водночас, відповідно до норм ст. 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

З аналізу вищевикладеної норми Закону випливає, що виконання зобов`язання іншою особою може відбуватися у двох випадках: за згодою боржника та без згоди боржника.

Так, без згоди боржника інша особа може виконати зобов`язання у разі загрози втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.

Водночас у разі відсутності вказівки на особисте виконання зобов`язання у договорі, законі чи в силу акту цивільного законодавства інша особа за згодою боржника може виконати зобов`язання на користь кредитора.

Тобто, з аналізу наведеної норми вбачається, що Цивільний кодекс України надає боржнику право покласти на іншу особу виконання його обов`язку перед кредитором, в свою чергу покладення боржником на іншу особу виконання обов`язку перед кредитором закон обмежує лише у випадку, коли відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № Б8/036-11).

При цьому необхідно зазначити, що норми ст. 528 Цивільного кодексу України не передбачають отримання згоди кредитора на таке виконання, що пов`язано з тим, що для кредитора немає значення особа виконавця зобов`язання, оскільки грошове зобов`язання не пов`язане з особою боржника.

Враховуючи те, що у матеріалах справи є лист керуючого санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» арбітражного керуючого Беркута М.С. №02-01/11-121 від 20.02.2023 про надання згоди на погашення кредитором ОСОБА_1 кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», правонаступником яких на той момент був ОСОБА_2 , суд зазначає, що згоду, яка передбачена ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України на виконання зобов`язання іншою особою від боржника отримано.

З огляду на те, що з норм чинного законодавства та суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто, ОСОБА_2 , як особа, яка набула від ПП Демянишиної І.Є. права вимоги сплати боргу від ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за даного боржника іншою особою ОСОБА_1 , оскільки кредитор отримав те, на що розраховував при зверненні до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, рівно як і те, на що розраховував ОСОБА_2 при придбанні даного права вимоги і звернення до суду із заявою про заміну сторони у справі.

З наявної в матеріалах справи квитанції №7 від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 у повному обсязі здійснив погашення кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» їх набувачу ОСОБА_2 шляхом переказу суми боргу 15000,00 грн. на його рахунок в АТ «Ощадбанк».

Крім того, суд зазначає що факт погашення кредиторських вимог ПП ОСОБА_3 ОСОБА_1 їх набувачу ОСОБА_2 та відповідне правове обґрунтування встановлено в ухвалі Господарського суду Чернівецької області у даній справі від 03.03.2023 року, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 року.

Як вказувалось, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою (п.4 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України).

Враховуючи норми ст.ст.512, 515 Цивільного кодексу України, зобов`язання боржника перед приватним підприємцем Демянишиною І.Є. не є таким, що нерозривно пов`язане з особою кредитора, а тому чинне цивільне законодавство допускає заміну кредитора боржника з приватного підприємця Демянишиної І.Є. на нового кредитора ОСОБА_1 .

За змістом ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції чинній до 18.01.2013 р. відсутні норми, які б врегульовували питання процесуального правонаступництва, суд при розгляді даної заяви керується частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ОСОБА_1 є правонаступником приватного підприємця Демянишиної І.Є. по вимогам 4 черги реєстру вимог кредиторів у справі №5027/1297-б/2011 про банкрутство ТОВ «БТ «Рязань» у розмірі 15000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 52, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 (вх.№1984) про заміну кредитора у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» задовольнити.

2.Замінити кредитора приватного підприємця Демянишину Ірину Євгенівну (РНОКПП НОМЕР_1 ) на її правонаступника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у справі №5027/1297-б/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» у розмірі 15000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили 22.06.2023 року та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.06.2023 року.

Суддя М.О. Гурин

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.