Ухвала

від 20.06.2023 по справі 187/819/22

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/819/22

2/0187/33/23

У Х В А Л А

"20" червня 2023 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору дарування домоволодіння недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Приватний нотаріус Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович,

В С Т А Н О В И В:

З 04.08.2022 в провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору дарування домоволодіння недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Приватний нотаріус Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В.

Протягом підготовчого розгляду справи позивач неодноразово змінював предмет і підставу позову, а також формування позовних вимог. Так, подавши 25.08.2022 до суду відповідну заяву позивач сформував наступні позовні вимоги і просить суд:

1. Визнати договір дарування ОСОБА_5 домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. 30 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі №1340 - недійсним.

2. Визнати договір дарування ОСОБА_5 , земельної ділянки площею 0,1500 га., кадастровий номер 1223755100:03:019:0058 цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходиться по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. 30 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі №1342, - недійсним.

3. Визнати договір дарування ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1272 га., кадастровий Номер 1223755100:03:019:0059, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , посвідчений приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. 30 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі №1341, -недійсним.

Подавши до суду 25.08.2022 відповідну заяву, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступними обставинами. Так, на підставі договору дарування, укладеного 30 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В,, зареєстрованого в реєстрі №1340, відповідач ОСОБА_5 подарувала їх повнолітній дочці, ОСОБА_6 сумісне домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає зазначений договір дарування незаконним, нікчемним і як таким, що укладений з порушенням, норм чинного законодавства та всупереч моральним засадам суспільства. При його укладенні грубо порушенні права та законні інтереси неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є їх з відповідачем дітьми.

З 10.10.1998 по 01.12.2020 сторони перебували в шлюбі. В шлюбі у них народилися три дочки: повнолітня на цей час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на дату розірвання шлюбу, у їх спільній власності з відповідачем перебувало наступне нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 81,9 кв. м., земельна ділянка площею 0,1500 га, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер:1223755100:03:019:0058, та земельна ділянка площею 0,1272 га, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223755100:03:019:0059, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 190 СК України, позивач зазначає, що довіряючи відповідачу ОСОБА_5 , вони досягли усної домовленості проте, що він свою частку у праві спільної сумісної власності у повному обсязі передає у власність спільним неповнолітнім дітям з умовою припинення його обов`язку сплати аліментів на їх утримання.

ОСОБА_5 запропонувала йому надати їй нотаріально завірену згоду на право дарування нею їхньої нерухомості повнолітній дочці ОСОБА_6 для справедливого поділу між їхніми дітьми спільного майна. Будучи впевненим в тому, що їх сумісне з відповідачем нерухоме майно буде розділено між їхніми дітьми в рівних долях, з цією пропозицією ОСОБА_5 він погодився і надав таку згоду.

В свою чергу, ОСОБА_5 , склала власноручну розписку про те, що вона підтверджує, факт передачі ОСОБА_1 вищезазначеного нерухомого майна саме, в рахунок утримання неповнолітніх спільних дітей.

В порушення досягнутих домовленостей, ОСОБА_5 30.10.2020, за договором дарування, передала усе їх сумісне майно у власність лише повнолітній дочці ОСОБА_6 , в порушення прав і законних інтересів інших їх неповнолітніх дітей. Порушення таких справ і інтересів, виражається в тому, що їх мати при укладенні спірного договору дарування надала нотаріусу недостовірну інформацію про відсутність малолітніх та неповнолітніх дітей, які проживали в будинку, який дарувався. Так ОСОБА_5 отримала у Виконавчому комітеті Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області ряд довідок щодо місця проживання дітей, а саме від 29.10.2020 №1442 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Малолітні та неповнолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні громадяни за даною адресою не зареєстровані.

Зазначену довідку ОСОБА_5 надала нотаріусу при складанні договору дарування.

Насправді, в зазначеному житловому приміщенні на момент укладення спірного договору-постійно проживали їх з відповідачем неповнолітні діти, ні за якою іншою адресою вони не вибували і цей будинок є для них єдиним місцем проживання, а тому дарування будинку мало бути відбутися за обов`язковою попередньою згодою органу опіки та піклування.

Отже, наведені ОСОБА_5 факти про те, що предмет дарування не перебуває в спорі та що її малолітні діти не проживали в домі на момент його дарування є неправдивими, і не відповідають фактичним обставинам.

Позивач посилаючись на положення ст.ст. 67, 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 171, 173, 176, 177, 178 Сімейного кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», вважає зазначений договір дарування домоволодіння незаконним, нікчемним, укладеним з порушенням норм чинного цивільного законодавства та всупереч моральним засадам суспільства. При його укладенні грубо порушені права та законі інтереси неповнолітніх дітей.

Ухвалою від 30.08.2022 відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 надали до суду свої пояснення із як слідує, що вини заперечують проти заявлених позовних вимог вказуючи про те, що твердження ОСОБА_1 : «станом на дату розірвання шлюбу у спільній власності подружжя перебувало наступне майно: Житловий будинок загальною площею 81,9 кв.м., земельна ділянка площею 0,1500 га, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 1223755100:03:019:0058, та земельна ділянка площею 0,1272 га цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223755100:03:01:9:0059. Зазначені об`єкти нерухомого майна розташовані за адресою: АДРЕСА_1 » - не відповідає дійсності. Перелічене майно відчужено подружжям ОСОБА_7 (позивачем та відповідачем № 1) за спільною згодою на користь відповідача № 2 - їх повнолітньої дочки у період шлюбу.

Під час розлучення батьки неповнолітніх дітей прийшли згоди, що доньки залишаться проживати разом з матір`ю - ОСОБА_5 . Під час оформлення договору дарування від 30.10.2020 р. було з`ясовано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 , тому 02.11.2020 діти були зареєстровані за даною адресою та проживають у зазначеному будинку, їх житлові права ніяким чином не порушені та не звужені. Вони проживають разом з матір`ю та рідною сестрою. За таких обставин немає підстав для визнання недійсними оскаржуваних договорів дарування.

26.01.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх. ОСОБА_9 зазначив, що в порушення досягнутих домовленостей відповідач ОСОБА_5 уклала договір дарування лише з однією донькою позбавивши права на жило інших дітей. Він був присутній у нотаріуса та давав свою згоду на укладення оскаржуваних договорів. Однак після їх розлучення обставини змінилися і відповідачі вимагаю його виселення зі зняттям з реєстрації.

Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог заперечують і просять стягнути на їх користь понесені судові витрати.

Представник відповідачів, адвокат Петренко І.Ф. в судовому засіданні заперечуючи проти позову наполягає на його безпідставності так як при укладенні оскаржуваних договорів дотримані всі умови їх укладення, та позивач усвідомлюючи зміст і істотні умови таких договорів, надав свою згоду на їх укладення. Наголошує на тому, що неповнолітні діти сторін не були власниками вказаного нерухомого майна та продовжують ним користуватися проживаючи там і будучи зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , а тому їх права жодним чином не порушені.

Представник служби у справах дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області надали пояснення в яких зазначено, що протягом 2021-2023 років ОСОБА_5 до органу опіки та піклування Петриківської селищної ради, не зверталась. Висновки комісії з питань захисту дітей, за попередні роки, відсутні в їх розпорядженні. Крім того, подавши відповідну заяву представник служби у справах дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області просить суд розглядати справу без їх участі.

Приватний нотаріус Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу і дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч. 1. ст.13 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 89 ЦПК, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно до ст.76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 2, 3 статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частини 1 статті 80 ЦПК).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З 10.10.1998 по 01.12.2020 сторони, а саме ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перебували в шлюбі, що визнається сторонами та підтверджується свідоцтвом про одруження і рішенням суду про розірвання шлюбу.

В шлюбі у ОСОБА_1 і ОСОБА_5 народилися три дочки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час шлюбу 03.02.2012 сторони за договором купівлі-продажу придбали житловий будинок розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно вказаного договору покупцем визначена ОСОБА_5

30 жовтня 2020 року укладено договори дарування житлового будинку і земельних ділянок, за якими ОСОБА_5 (дарувальник) подарувала ОСОБА_6 (обдаровувана) житловий будинок розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а також подарувала земельну ділянку площею 0,1500 га, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер:1223755100:03:019:0058, та земельну ділянку площею 0,1272 га, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223755100:03:019:0059, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані договори посвідчені приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. 30 жовтня 2020 року і зареєстровані в реєстрі №1340, 1341 і 1342 відповідно. (а.с. 66-69, 168-192).

За змістом вказаних договорів: заява про згоду чоловіка Дарувальника на дарування вищезазначеного нерухомого майна, подана "30" жовтня 2020 року, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимарем Єгором Володимировичем, за реєстровим № 1339. Дарувальник стверджує, що в вищезазначеному житловому будинку не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи. (пункти 1.7. і 1.8 Договору дарування житлового будинку). Крім того, такі ж положення щодо згоди чоловіка Дарувальника на дарування вищезазначеного нерухомого майна містять договори дарування земельних ділянок ( пункти 1.4 Договорів дарування земельних ділянок).

Надані приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Є.В. копія договору дарування житлового будинку , посвідченого 30 жовтня 2020 року за реєстровим № 1340 та копії документів, на підставі яких він посвідчений, містять заяву ОСОБА_1 , якою він надав згоду дружині ОСОБА_5 на укладення договорів дарування та дарування ОСОБА_6 житлового будинку, земельної ділянки площею 0,1500 га, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер:1223755100:03:019:0058, та земельної ділянки площею 0,1272 га, цільове призначення якої: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 1223755100:03:019:0059, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім заяви позивача, вказані матеріали містять заяву ОСОБА_5 , якою вона стверджує, що в вищезазначеному житловому будинку не зареєстровані малолітні та неповнолітні діти, недієздатні та обмежено дієздатні особи.

Крім того, надані нотаріусом матеріали містять довідку видану адміністратором відділу ЦНАП Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області від 29.10.2020 № 1442 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані і проживають: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В довідці зазначено, що малолітні та неповнолітні діти, не дієздатні та обмежено дієздатні громадяни за дано адресою не зареєстровані. Довідка видана для подання до нотаріальної контори.

Судом досліджено надані позивачем довідки про реєстрацію місця проживання особи відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Так, станом на 15.10.2023 вказані особи за такою адресою не зареєстровані, а з 23.10.2020 місце їх проживання зареєстровано за вказаною адресою (а.с. 58-62).

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Частиною третьою статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, у тому числі й відмовлятися від майнових прав дитини (пункт 3 частини другої статті 177 СК України).

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 177 СК України орган опіки та піклування проводить перевірку заяви про вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини та надає відповідний дозвіл, якщо в результаті вчинення правочину буде гарантоване збереження права дитини на житло.

Відповідно до частини першої та шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

Згідно з статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2940цс15 зроблено висновок, що правочин, який вчинений стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний судом недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов`язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення оспорюваного правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.

Отже, в даній справі ОСОБА_5 при укладенні оспорюваного договору дарування житлового будинку надала нотаріусу довідку про відсутність неповнолітніх осіб, зареєстрованих в цьому житловому приміщенні, та заяву від свого імені про те, що право користування цим будинком у малолітніх, неповнолітніх дітей відсутнє. За таких обставин відсутні підстави для визнання оспорюваного договору дарування недійсним.

Відповідно до наданих відповідачем довідок про реєстрацію місця проживання особи відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 останні зареєстровані з 02.11.2020 (а.с. 95-96).

За таких обставин відсутні підстав для задоволення позову про визнання недійсними оскаржуваних договорів, оскільки їх укладення хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користування житлом - житловим будинком розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 20.11.2016 у справі № 727/5911/16-ц і від 28.03.2019.

Надані позивачем довідки про реєстрацію дітей за вказаною адресою станом 23.10.2020 не суперечить такому висновку, оскільки не свідчить про реєстрацію місця дітей на момент укладення оскаржуваних правочинів, тобто на 30.10.2020 і про те, що мало місце звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_8 на користування вказаним житлом.

Слід відзначити, що фактично правове обґрунтування позовних вимог, викладене позивачем в поданому до суду позові та його пояснення в суді значно різняться і свідчать про те, що фактичною підставою для подання вказаного позову є заперечення позивача проти вимоги відповідача ОСОБА_6 про припинення користування вказаним житловим будинком, з вимогою про зняття останнім з реєстрації за вказаною адресою .

Посилання позивача на те, що з ОСОБА_5 вони досягли усної домовленості, що він свою частку у праві спільної сумісної власності у повному обсязі передає у власність спільним неповнолітнім дітям з умовою припинення його обов`язку сплати аліментів на їх утримання суд вважає безпідставним та таким, що не підтверджено належними та допустимими доказами. Зокрема відсутні відомості про укладення сторонами договору про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно в передбаченому ст. 190 СК порядку.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що надаючи згоду на укладення оскаржуваних правочинів він був впевненим в тому, що їх сумісне з відповідачем нерухоме майно буде розділено між їхніми дітьми в рівних долях, оскільки таке твердження суперечить змісту поданій ним до нотаріуса заяви, зокрема, в такій заяві позивач зазначив, що надає згоду дружині ОСОБА_5 на укладення договорів дарування та дарування саме ОСОБА_6 нерухомого майна.

Подаючи до суду пояснення відповідачі зазначили, що орієнтовна сума витрат на правничу допомогу становить 10 000 грн. Крім того, представником відповідача подано до суду, угода № 107 про представництво клієнта адвокатом з юридичних питань (а.с. 93).

Статтею 137 ЦПК України визначено, статтею 137 ЦПК України, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки, відповідачами не надано суду підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, розподіл таких витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договору дарування домоволодіння недійсним, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Приватний нотаріус Петриківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Лимар Єгор Володимирович, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23.06.2023.

Суддя:В. О. Говоруха