Ухвала

від 23.06.2023 по справі 229/4095/23

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2-з/229/19/2023

ЄУН 229/4095/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 р. суддя Дружківського міського суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши заяву заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Дубовського А. в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,

встановив:

заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Дубовський А. в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернувся до суду з позовом, згідно якого просить конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільськогосподарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451 площею 0.5325 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247981814209), шляхом припинення права власності, відомості про яку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 19.12.2013 за № 3941292 та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 4 026,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451 площею 0.5325 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247981814209), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким суб`єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна - земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451, загальною площею 0.5325 та (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247981814209).

Заява обґрунтована тим, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з`ясовано, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації відповідно до паспорту серії та номеру НОМЕР_2 , виданого 21.02.2013 року ТП №1 ОУФМС росії по Московській області, успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (спадкова справа № 3 19/2010). На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 3792, зареєстрованого в реєстрі 19.12.2013 за № 3941292 ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 0.5325 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1420984500:01:059:0451, яка знаходиться на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області (на теперішній час Бахмутської міської територіальної громади Донецької області). Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку 19.12.2013 зареєстровано в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно. Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 19.12.2013 набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області (на теперішній час Бахмутської міської територіальної громади Донецької області), та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку з цим обов`язок - не відчужила земельну ділянку. Зазначив, що до закінчення річного строку після державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, тобто до 19.12.2014, ОСОБА_1 як нерезидент України повинна була виконати вимоги законодавства щодо її відчуження, що нею самостійно в добровільному порядку вчинено не було. У зв`язку з цим, вищезазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення підлягає конфіскації у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. У зв`язку з тим, що відповідач на даний час як власник має реальну можливість вільно розпоряджатись спірною земельною ділянкою, що, в свою чергу, обумовлює високу вірогідність здійснення її відчуження, зміни конфігурації (об`єднання, поділу) тощо, з метою запобігання вчинення дій, які можуть ускладнити або зробити неможливим виконання судовою рішення щодо конфіскації у ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, а також з метою забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, існує необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові документи, вважає, що вимоги заявника щодо заборони відчуження земельної ділянки підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, земельна ділянка, кадастровий номер 1420984500:01:059:0451 загальною площею 0,5325 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина рф, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 21.02.2013, видавник ТП №1 ОУФМС росії по Московській області, країна громадянства: рф) на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 19.12.2013 року Другою артемівською державною нотаріальною конторою, серія та номер: 3792, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 247981814209.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, між сторонами виник спір майнового характеру, і позивачем заявлено вимогу в якості забезпечення позову про накладення арешту на спірну земельну ділянку шляхом заборони відчуження, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити чи унеможливити справедливий, ефективний захист прав, за якими він звернувся до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Крім того, встановлення таких заходів забезпечення позову до вирішення судом спору у даній справі відповідає предмету позову, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом клопотання, наскільки він співрозмірний заявленій вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Підставою вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає можливість відчуження майна відповідачем, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи те, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451, загальною площею 0,5325 га, що розташована на території Клинівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, на яку позивач просить накласти заборону відчуження, є предметом спору та той факт, що відчуження може призвести до утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, з урахуванням обставин, на які посилається позивач, приймаючи до уваги те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та направлені на захист прав позивача, суд вважає можливим вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання заборони на відчуження спірної земельної ділянки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.148-153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,

ухвалив:

заяву заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області Дубовського А. в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти заборону на проведення будь-яких реєстраційних дій та відчуження будь - яким способом земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1420984500:01:059:0451, загальною площею 0.5325 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 247981814209), що розташована на території Бахмутської міської територіальної громади Донецької області та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Копію ухвали направити до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) для виконання та сторонам для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя - О.М.Лапченко