Ухвала

від 19.06.2023 по справі 755/7239/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 755/7239/23

№ 1-кп/755/1240/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про призначення до судового розгляду

"19" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000689 від 20.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з спеціально-технічною освітою, не працюючого, перебуваючому в цивільному шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, зокрема востаннє: 15.05.2023 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

З Дніпровської окружної прокуратури міста Києва до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000689 від 20.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив про можливість призначення обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства.

Учасники кримінального провадження не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Зокрема, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому, може переховуватися від суду, зокрема, у кримінальному провадженні наявна досить велика кількість потерпілих, на яких останній може впливати. Також, обвинувачений є особою неодноразово судимою за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, а тому, перебуваючи на свободі, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, у зв`язку з чим, прохав задовольнити клопотання.

Представник потерпілого та потерпілі підтримали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_10 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується його підзахисний, не є насильницьким, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 в разі визнання його винуватим не може бути підставою для обрання йому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим запобіжним заходом. Однак, у разі обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохав визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як ОСОБА_3 не має високого рівня доходу і рівень застави, що був визначений ухвалою слідчого судді під час застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є для останнього непомірним.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання та обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.

Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження та його особу.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, може переховуватись від суду, впливати свідків та потерпілих, раніше неодноразово судимий.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000689 від 20.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 22 червня 2023 року на 14 годину 30 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, представника потерпілого, потерпілих та обвинуваченого.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 16 серпня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 161 040 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя