Рішення

від 22.06.2023 по справі 160/4985/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Справа № 160/4985/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (далі ТОВ «Юнайтед Табако», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому з урахуванням уточнення позову від 11.04.2023 позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000024/2 від 07.09.2022 р. та картку відмови №UA500420/2022/000158 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000025/2 від 08.09.2022 р. та картку відмови №UA500420/2022/000160 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 01.06.2021 між ТОВ «Юнайтед Табако» (покупець) та компанією Edonia GmbH (продавцем) було укладено контракт №1-2021 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції. 07.09.2022 на виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №UT202209-007 від 05.09.2022 та специфікації №UT202209-008 від 05.09.2022 та виставленими продавцем рахунками №202209-007 від 05.09.2022, №202209-008 від 05.09.2022 позивачу на умовах поставки СРТбуло поставлено товар: тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 17820 кг за ціною 2,55дол.США за кг, загальною вартістю 45441,00дол.США по кожній специфікації. З метою митного оформлення товару 07.09.2022 було подано до відповідача МД №UA500420/2022/004200 та №UA500420/2022/004212 із визначенням митної вартості товару за ціною договору та з долученням документів на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларації та оформлено картки відмови за номерами UA500420/2022/000158 та UA500420/2022/000160 у зв`язку із винесенням оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів, за якими відповідачем скоригована митна вартість товару за другорядним методом - резервним. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно визначено іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки до митного оформлення були надано всі документи, які підтверджують складову декларованої митної вартості, надані документи відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних неточностей та розбіжностей, або наявні ознаки підробки. Зауваження ж митного органу, зазначені у гр.33 рішень безпідставні, оскільки не враховано, що поставка товару здійснена на умовах СРТ згідно з правил Інкотермс, продавець несе усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки до місця призначення, в тому числі витрати на пакування, маркування, навантаження. Обов`язку щодо страхування товару умови поставки не містять. Крім того, ч.2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення та серед зазначеного переліку не має документів, передбачених контрактом. За таких обставин, оскаржувані рішення та картки відмови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

11.04.2023 позивачем подано клопотання на виконання ухвали суду від 03.04.2023, до якого долучено адміністративний (уточнений) позов за підписом директора з засвідченими ним додатками.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 прийнято адміністративний (уточнений) позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4985/23; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Копія ухвали від 12.04.2023 скерована сторонам через систему «Електронний суд» та доставлена, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронного листа.

27.04.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів на підтвердження митної вартості товарів за МД №UA500420/2022/004200 від 07.09.2022 та№UA500420/2022/004212 від 07.09.2022, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішень. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Також, відповідно з інформацією у графі 20 митних декларації поставка товару здійснюється на умовах CPT Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Окрім того, відповідно п.5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ та обумовлювали необхідність запиту від декларанта додаткових документів. При цьому, обов`язок доведення митної ціни товару лежить саме на декларантові. Проте, декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів на вимогу митного органу, тому основний метод визначення митної вартості не міг бути застосований, що стало підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості. Митна вартість товарів скоригована за резервним методом згідно ст.64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості за ЕМД №UA408020/2022/29471 від 05.08.2022 до рівня 4,5789 дол.США/кг, у зв`язку із чим прийняті оскаржувані рішення про коригування та видано картки відмови. Таким чином, посадові особи митниці під час здійснення контролю митної вартості товару позивача, прийнятті рішень, що оскаржуються, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

05.05.2023 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла відповідь на відзив в якій позицію відповідача не визнає, вважає її хибною та такою, що не спростовує доводів позовної заяви. Позивач зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву. Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. Крім того, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості окрім номера та дати митної декларацій, яка була взята за основу, відповідачем не надано жодного пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив ані додаткової інформації, ані джерела, які використовувалися відповідачем при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що загалом свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» зареєстроване 01.11.2016, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 40930346; адреса місцезнаходження: 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35; основний вид діяльності за КВЕД: 12.00 Виробництво тютюнових виробів.

01.06.2021 між компанією Edonia GmbH, Республіка Австрія (продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (покупцем) укладено контракт № 1-2021 (а.с. 119-123), згідно з п. 1.2. якого продавець продає, а покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції (далі товар). Конкретний асортимент товару, його кількість і вартість, вказані у специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.

Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного договору (п.1.3. Контракту).

Згідно з п.2.1, п.2.2. Контракту ціна на товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку.

Поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у відповідних специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2010).

Відповідно до п. 3.1 Контракту оплата поставленого товару здійснюється в євро чи в доларах США, що визначається в специфікації, банківським переказом на зазначений в контракті рахунок продавця. Сторони погодили, що валюта ціни може відрізнятись від валюти платежу.

Оплата за цим контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 календарних днів з моменту поставки товару, на підставі виставленого продавцем рахунку (пункт 3.2 Контракту).

Відповідно до пп. 5.1.2 п.5.1 Контракту продавець зобов`язаний передати з перевізником оригінали документів, необхідні для здійснення поставки, перевезення і отримання товару, перелік яких затверджений міжнародним законодавством і які заповнені відповідно до вказівок покупця: транспортний документ (коносамент або CMR); інвойс; сертифікат якості; пакувальний лист; вагова відомість; фітосанітарний сертифікат; митна декларація; е-АТ (акцизний документ); EUR1 сертифікат (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші); сертифікат походження Форма А (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші).

Специфікацією від 05.09.2022 №UT202209-007 до Контракту №1-2021 від 01.06.2021 (а.с.124) сторонами було погоджено поставку наступного товару: «Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 17820,0кг за ціною 2,55дол.США за кг, загальною вартістю 45441,00 доларів США.

Згідно із Специфікацією від 05.09.2022 №UT202209-007 поставка товару здійснюється на умовах СРТ, Орлівка, Україна.

05.09.2022 на виконання контракту №1-2021 від 01.06.2021, специфікації №UT202209-007 від 05.09.2022 компанією Edonia GmbH (продавець) було виставлено рахунок №202209-007 на товар «Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року)» у кількості 17820, кг за ціною 2,55долСША за кг, на суму 45441,00 дол.США (а.с.125).

Специфікацією від 05.09.2022 №UT202209-008 до контракту №1-2021 від 01.06.2021 (а.с.139) сторонами було погоджено поставку наступного товару: «Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 17820,0кг за ціною 2,55 дол.США за кг, загальною вартістю 45441,00 дол.США.

Згідно із Специфікацією від 05.09.2022 №UT202209-008 поставка товару здійснюється на умовах СРТ, Орлівка, Україна.

05.09.2022 на виконання контракту №1-2021 від 01.06.2021, специфікації №UT202209-008 від 05.09.2022 компанією Edonia GmbH (продавець) було виставлено рахунок №202209-008 на товар «Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року)» у кількості 17820,0 кг за ціною 2,55 долари США за кг, на суму 45441,00 дол.США (а.с.140).

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №1-2021 від 01.06.2021, специфікації №UT202209-007 від 05.09.2022, рахунку №202209-007 від 05.09.2022, специфікації №UT202209-008 від 05.09.2022, рахунку №202209-008 від 05.09.2022 на адресу позивача через митний кордон України переміщено товари «тютюнова сировина».

07.09.2022 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію № UA500420/2022/004200 (а.с. 126).

Так, згідно із ЕМД ІМ 40 ДЕ № UA500420/2022/004200 її подано для здійснення митного оформлення товару:

1. «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння: необроблений тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки та цілого листя із середньою жилкою від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, марки Virginia TF5. Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) - 17820 кг. Сфера застосування - тютюнова промисловість, для промислового виготовлення цигарок, для власних потреб. Торговельна марка: немає даних. Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS».

У графах 22, 42 МД № UA500420/2022/004200 заявлена митна вартість товару визначена у розмірі 45441,00дол.США., умови поставки СРТ, UA Орлівка (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA500420/2022/004200 товар імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» від відправника/експортера компанії «Edonia GmbH» на підставі зовнішньоекономічного контракту №1-2021 від 01.06.2021, специфікації №UT202209-007 від 05.09.2022, рахунку-фактури (інвойс) №202209007 від 05.09.2022, інвойс відправника №1000000355 від 01.09.2022, пакувального листа від 05.09.2022, автотранспортної накладної від 05.09.2022, фітосанітарного сертифікату №EU/BG/0200070 від 05.09.2022, сертифікату про проходження товару №0000198431 від 05.09.2022, ліцензії на право виробництва підакцизних товарів серії АЖ №077047 від 30.05.2017, гарантійного листа №01-08/585 від 05.09.2022, листа №01-08/311 від 30.05.2022, листа №01-08-323 від 03.06.2022, сертифікату фумігації №36/2022 від 17.07.2022, сертифікат якості б/н від 27.07.2022.

У процесі митного оформлення товару відповідачем зроблений висновок, у поданих до митного оформлення документах містять розбіжності, ознаки підроблення та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість, зокрема:

1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до інформації у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах CPT Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно п.5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до п.3 ст. 54 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів додатково надати такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення, а також те, що наявні розбіжності не скасовані та не подані декларантом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України, було вирішено, що метод визначення митної вартості товарів на ціною договору (контракту) не може бути застосований.

У зв`язку із неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000024/2 від 07.09.2022 (а.с.129), за яким заявлена митна вартість товару скоригована митним органом за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості згідно з МД від 05.08.2022 №UA408020/2022/29471 на рівні 4,5789дол.США/кг.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №UA500420/2022/004200 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500420/2022/000158 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UА500420/2022/000024/2 від 07.09.2022 (а.с.128).

Товар випущений у вільний обіг за МД №UA500420/2022/004209 від 07.09.2022 (а.с. 130).

07.09.2022 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію № UA500420/2022/004212 (а.с. 141).

Так, згідно із ЕМД ІМ 40 ДЕ № UA500420/2022/004212 її подано для здійснення митного оформлення товару:

1. «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння: необроблений тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки та цілого листя із середньою жилкою від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, марки Virginia TF5. Тютюн необроблений Virginia TF5 стріпсований (врожай 2021 року) - 17820 кг. Сфера застосування - тютюнова промисловість, для промислового виготовлення цигарок, для власних потреб. Торговельна марка: немає даних. Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS».

У графах 22, 42 МД № UA500420/2022/004212 заявлена митна вартість товару визначена у розмірі 45441,00дол.США., умови поставки СРТ, UA Орлівка (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA500420/2022/004212 товар імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» від відправника/експортера компанії «Edonia GmbH» на підставі зовнішньоекономічного контракту №1-2021 від 01.06.2021, рахунку-фактури (інвойс) №202209008 від 05.09.2022, інвойс відправника №1000000356 від 01.09.2022, специфікації №UT202209-008 від 05.09.2022, пакувального листа від 05.09.2022, автотранспортної накладної від 05.09.2022, фітосанітарного сертифікату №EU/BG/0200069 від 05.09.2022, сертифікату про проходження товару №0000198432 від 05.09.2022, ліцензії на право виробництва підакцизних товарів серії АЖ №077047 від 30.05.2017, гарантійного листа №01-08/585 від 05.09.2022, листа №01-08/311 від 30.05.2022, листа №01-08-323 від 03.06.2022, сертифікату фумігації №36/2022 від 17.07.2022, сертифікат якості б/н від 27.07.2022.

У процесі митного оформлення товару відповідачем зроблений висновок, у поданих до митного оформлення документах містять розбіжності, ознаки підроблення та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість, зокрема:

1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до інформації у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах CPT Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) відповідно п.5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до п.3 ст. 54 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів додатково надати такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення, а також те, що наявні розбіжності не скасовані та не подані декларантом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України, було вирішено, що метод визначення митної вартості товарів на ціною договору (контракту) не може бути застосований.

У зв`язку із неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000025/2 від 08.09.2022 (а.с.144), за яким заявлена митна вартість товару скоригована митним органом за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості згідно з МД від 05.08.2022 №UA408020/2022/29471 на рівні 4,5789дол.США/кг.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару за МД №UA500420/2022/004212 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500420/2022/000160 про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UА500420/2022/000025/2 від 08.09.2022 (а.с.143).

Товар випущений у вільний обіг за МД №UA500420/2022/004228 від 08.09.2022 (а.с. 145).

Не погодившись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови у митному оформленні товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

За таких обставин, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду встановлено, що компанією Edonia GmbH відповідно до умов контракту № 1-2021 від 01.06.2021, специфікацій №UT202209-007 від 05.09.2022 та №UT202209-008 від 05.09.2022 для ТОВ «Юнайтед Табако було здійснено поставки товару «тютюну необробленого Virginia TF5 стріпсований (урожай 2021 року) на умовах СРТ, Орлівка, Україна, з метою митного оформлення яких позивачем до митниці були подані МД №UA500420/2022/004200 та №UA500420/2022/004212.

За результатом митного контролю відповідачем прийнято оспорювані рішення №UA500420/2022/000024/2 від 07.09.2022 про коригування митної вартості товарів за МД № UA500420/2022/004200 та №UA500420/2022/000025/2 від 08.09.2022 про коригування митної вартості товарів за МД № UA500420/2022/004212.

Підставою для здійснення коригування митної вартості товарів в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2-ґ - резервного методу) стали висновки митного органу про те, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення подані документи, які містять розбіжності, ознаки підроблення та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість.

Однак, викладені у графі 33 вказаних рішень зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішеннях, що оскаржуються, ані у відзиві на позовну заяву, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Доводи митного органу в якості підстави для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах про те, що декларантом до митного оформлення не надано документального підтвердження таких складових митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, не враховуються судом з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, поставки оцінюваного товару здійснені на підставі зовнішньоекономічного контракту № 1-2021 від 01.06.2021.

Згідно з п.п. 1.2 Контракту продавець продає, а покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції. Конкретний асортимент товару, його кількість і вартість, вказані у специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.

Відповідно до п.п.1.3. Контракту Специфікація на кожну окрему поставлену партію є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.2.2. Контракту поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у відповідних специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2010).

Отже, за умовами Контракту на кожну окрему партію товару оформлюється специфікація, яка є невід`ємною частиною його контракту, в якій в обов`язковому порядку визначаються умови поставки товару.

Згідно із специфікаціями №UT202209-007 від 05.09.2022 та №UT202209-008 від 05.09.2022 поставки оцінюваного товару здійснені умовах СРТ Орлівка.

Умови поставки CPT Інкотермс 2010 року це торговий термін міжнародних правил Інкотермс 2020 року, розшифровується «Carriage Paid To» named place of destination, перекладається «Фрахт/перевезення оплачені до» вказана назва місця призначення та означає, що продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення.

Згідно базису поставки CPT покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару продавцем перевізнику, а не коли товар досягне місця призначення.

Державна митна служба України листом 29.12.2010 № 11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010» проінформувала, що Міжнародною торговою палатою (далі - МТП) прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011.

Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Відповідно до розділу А6 Розподілу витрат на умовах поставки СРТ відповідно правил Інкотермс 2000 продавець зобов`язаний:

- нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 «а», включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Згідно розділу А9 продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

За таких обставин, погоджуючи умови поставки СРТ партії товару сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування.

Відтак, додаткові витрати на пакування та маркування, навантаження та транспортування, про які вказує відповідач в оспорюваних рішеннях, позивачем понесено не було.

З огляду на викладене, зауваження відповідача щодо відсутності відомостей про складові вартості товару, а саме: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо доводів митного органу про відсутність інформації щодо здійснення/нездійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

З огляду на викладене, у разі, якщо товар фактично не страхувався, відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Водночас, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження здійснення страхування товару сторонами договору, таких доказів не місять і матеріали справи..

Щодо ненадання до митного оформлення митної декларації, передбаченої п.5 договору (контракту) від 01.06.2021 р. №1-2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до пп. 5.1.2 п.5.1 контракту від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати з перевізником оригінали документів, необхідні для здійснення поставки, перевезення і отримання товару, перелік яких затверджений міжнародним законодавством і які заповнені відповідно до вказівок покупця: транспортний документ (коносамент або CMR); інвойс; сертифікат якості; пакувальний лист; вагова відомість; фітосанітарний сертифікат; митна декларація; е-АТ (акцизний документ); EUR1 сертифікат (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші); сертифікат походження Форма А (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші).

Отже, наведений перелік документів, які мають надаватись продавцем покупцю, є виключно домовленістю сторін Контракту, залежить від конкретних умов поставки та не має жодного відношення до визначення митної вартості, митного органу та будь-яких третіх сторін.

Крім того, частиною другою статті 53 Митного кодексу України не передбачено надання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічній угоді.

За викладених обставин, суд вважає, що по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваних рішеннях носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжності, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості, що свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Крім цього, у рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається зі змісту рішень про коригування митної вартості, що оскаржуються, у них міститься лише посилання на раніше оформлену митну декларацію, її реєстраційний номер та ціну товару, за якою здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партій раніше оформленого товару, не наведені повні характеристики товару, що має значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи насамперед з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару не можлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості не було.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 07.09.2022 №UA500420/2022/000024/2 та від 08.09.2022 №UA500420/2022/000025/2 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмови у митному оформленні №UA500420/2022/000158 та №UA500420/2022/000160, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500420/2022/000158 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500420/2022/000024/2 від 07.09.2022.

У картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за№UA500420/2022/000160 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені: митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500420/2022/000025/2 від 08.09.2022.

Оскільки судом скасовані рішення про коригування митної вартості №UА500420/2022/000024/2 від 07.09.2022 та №UА500420/2022/000025/2 від 08.09.2022 через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500420/2022/000158 та №UA500420/2022/000160 також підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі в сумі 13 776,80 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (код ЄДРПОУ 40930346, місцезнаходження: 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.09.2022 №UA500420/2022/000024/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2022/000158.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.09.2022 №UA500420/2022/000025/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2022/000160.

Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (код ЄДРПОУ 40930346, місцезнаходження: 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13776,80 гривень (тринадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова