Рішення

від 13.06.2023 по справі 320/4506/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2023 року м. Київ № 320/4506/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Полуботкіна О.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Король Д.В.,

від відповідача - Баладжаєв О.Ф.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки перевірки про те, що спірні господарські операції проведені позивачем з ТОВ «Аттік Смарт Флора» тільки документувались без фактичного здійснення господарських операцій, є припущенням відповідача, а не достовірно встановленим фактом, підтвердженим належними доказами. Як наслідок складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин позивача з контрагентами за період, що підлягав перевірці.

Вказав, що на підтвердження проведених господарських операцій позивачем було надано при перевірці всі завірені належним чином копії первинних документів по взаємовідносинах з вказаним контрагентом. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами є необґрунтованими, а прийняте за результатами розгляду акта перевірки податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання. Також суд витребував від відповідача докази по справі.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 08.05.2023.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФМ СЄ Десна». Зазначив, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, було проведено аналіз діяльності ТОВ «Аттік Смарт Флор», в процесі якого встановлено, що податковий кредит сформовано від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «Будвайт» (код ЄДРПОУ 44251000), ТОВ «ВК ПРФІ» (код ЄДРПОУ 41691865), ТОВ «ВК Міра» (код ЄДРПОУ 43452599), ТОВ «Будівельна орбіта» (код ЄДРПОУ 43538471), ТОВ «Темп-2000» (код ЄДРПОУ 31111758), ТОВ «Клобер Актив» (код ЄДРПОУ 44112017), ТОВ «Ераліс» (код ЄДРПОУ 44004093). Крім того, ТОВ «Аттік Смарт Флор» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковозті відповідно до рішення комісії №135310 від 19.07.2022.

Також, незважаючи на те, що Позивач у своїй позовній заяві вказує, що роботи виконувалися виключно субпідрядними організаціями, ані під час проведення перевірки, ані до позовної заяви не долучено письмових погоджень між контрагентами щодо залучення субпідрядних організацій для виконання окремих видів робіт. Таким чином, у контролюючого органу наявні цілком обгрунтовані підстави вважати, виконання робіт ТОВ «Аттік Смарт Флор» на адресу ТОВ «ФМ СЄ Десна» за Договором підряду є неможливим.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував щодо доводів відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 13.06.2023.

В судове засідання, призначене у справі на 13.06.2023 з`явилися уповноважені представники сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» (код ЄДРПОУ 32782265, місцезнаходження: 08330, Київська область, Бориспільський р-н, місто с. Дударків, вул. Незалежності, 2/1) зареєстроване як юридична особа 18.04.2005 та перебуває на обліку у Головному управління ДПС у Київській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 42.99 Будівництво інших споруд, яке впроваджує інвестиційні проекти на території Бориспільського району зокрема, такі як будівництво логістичного комплексу, що знаходиться за адресою: вул.. Незалежності, 2/1 в с. Дударків.

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п «Про проведення відповідного відповідно до п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФМ С Є Десна» (податковий номер 32782265) призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ФМ С Є Десна» (податковий номер 32782265) вул. Незалежності, будинок 2/1, село Дудкарів, Бориспільського район, Київська область, 08330) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 відємного значення з податку на додану вартість.

Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 28.09.2022 №1163-п «Про продовження строків проведення відповідно до п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФМ С Є Десна» (податковий номер 32782265) продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість ТОВ «ФМ С Є Десна» з 29 вересня 2022 року на 2 робочі дні.

У період з 22.09.2022 по 28.09.2022 на підставі направлення від 22.09.2022 №3898, виданого ГУ ДПС у Київській області та наказу ГУ ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п головним державним інспектором Броварського відділу перевірок платників юридичних осіб, управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Пономаренко С.О., відповідно до пп. 191.1.6 п. 191. ст. 19, п.п. 20.1.4. п. 20.1., ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1., ст. 75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є ДЕСНА», код ЄДРПОУ 32782265 (далі - «Товариство») з питань щодо встановлення законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022.

За результатами вищезазначеної перевірки складено Акт перевірки № 9704/10-36-07- 14/32782265 від 07.10.2022 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ФМ С Є ДЕСНА» (код ЄДРПОУ 32782265) з питань щодо встановлення законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022" (далі - «Акт»).

Згідно з висновками, зазначеними в Акті перевірки ГУ ДПС у Київській області, в охопленому перевіркою звітному періоді ТОВ "ФМ С Є Десна" (код за ЄДРПОУ 32782265) «оформляло взаємовідносини із ризиковим постачальником відображення якого у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме з ТОВ «Аттік Смарт Флор» (код ЄДРПОУ 42075870 - влаштування зовнішнього промислового дорожнього покриття загальною сумою ПДВ 1727689, яке відповідно до п. 8 відповідності критеріїв платника критеріям ризиковості платника податку.. використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «Аттік Смарт Флор» (42075870), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме ТОВ Будвайт (код 44251000), ТОВ ВК ПРФІ (код 41691865), ТОВ ВК МІРА (код 43452599), ТОВ Будівельна Орбіта (код 43538471), ТОВ ТЕМП-2000 (код 31111758), ТОВ Клобер Актив (код 44112017), ТОВ Ераліс (код 44004093).

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки керівнику (головному бухгалтеру ТОВ «ФМ С Є ДЕСНА" Ренсюровському В.Л.) під підпис було надано запит про надання копій первинних документів від 22.09.2022 у тому числі по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР».

Загалом встановлено, що ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР`не мають достатніх трудових ресурсів та технічної можливості для виконання вищевказаних робіт.

При аналізі ЄРПН не встановлено придбання по ланцюгу постачання ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР» послуг по влаштуванню зовнішнього дорожнього покриття, які нібито реалізовувались на адресу ТОВ «ФМ С Є ДЕСНА», та зважаючи на недостатню кількість працівників ставить під сумнів виконання цих робіт власними силами.

Податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства своєчасно зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних ІС „Архів електронної звітності" на суму ПДВ 1 727 686 грн., за червень 2022.

Згідно бази даних ІС «Податковий блок» на дату складання акту перевірки по постачальнику ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР» (код за ЄДРПОУ 42075870) зазначена наступна детальна інформація: знаходиться на обліку в 2652 ГУ ДПС у м. Києві (Деснянському р-н м. Києва) стан 0; основний вид діяльності - 43.33- покриття підлоги й облицювання стін.

- зареєстровано 18.04.2018 № 10661020000014755 головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві.

Відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання були

(є):

Керівник/ Головний бухгалтер - Маїло Іван Володимирович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску кількість працівників становила 10 осіб з заробітною платою 102060 грн.

ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР» реалізує на адресу ТОВ «ФМ С Є Десна» (роботи по влаштуванню зовнішнього дорожнього покриття та інше).

ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР» (код за ЄДРПОУ 42075870) відповідно до рішення комісії №135310 від 19.07.2022 відповідає критеріям ризиковості у зв`язку з чим (Використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «АТТІК СМАРТ ФЛОР» (42075870), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ БУДВАЙТ (код 44251000), ТОВ ВК ПРФІ (код 41691865), ТОВ ВК МІРА (код 43452599), ТОВ БУДІВЕЛЬНА ОРБІТА (код 43538471), ТОВ ТЕМП -2000 (код 31111758), ТОВ КЛОБЕР АКТИВ (код 44112017), ТОВ ЕРАЛІС (код 44004093)).

Також контролюючий орган зазначив, що по підприємствам: ТОВ БУДВАЙТ (код 44251000), ТОВ ВК ПРФІ (код 41691865), ТОВ ВК МІРА (код 43452599), ТОВ БУДІВЕЛЬНА ОРБІТА (код 43538471), ТОВ ТЕМП - 2000 (код 31111758), ТОВ КЛОБЕР АКТИВ (код 44112017), ТОВ ЕРАЛІС (код 44004093)) встановлена наступна інформація:

ТОВ БУДВАЙТ (код 44251000) - зареєстровано 1305 ГУ ДПС у Львівській області (Франківський р-н м.Львова), стан- 3 прийнято ріш-ня про прип-ня (розпочато ліквідаційну процедуру), директор/ бухгалтер Рахімова Шоіра Хуррамовна код НОМЕР_2 , підприємство відповідає критеріям ризиковості (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.), на даний момент не звітує.

ТОВ ВК ПРФІ (код 41691865) - зареєстровано 1006 ГУ ДПС у Київській області (Броварський район), стан- 0, вид діяльності- 23.61- виготовлення виробів із бетону для будівництва, директор/ бухгалтер Вербицький Роман Володимирович код НОМЕР_3 .

ТОВ ВК МІРА (код 43452599) - зареєстровано 2651 ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький р-н м. Києва), стан- 0, вид діяльності- 46.72- оптова торгівля металами та металевими рудами, директор Дубров Геннадій Олександрович код НОМЕР_4 , підприємство відповідає критеріям ризиковості (в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: підприємство реалізує товари: прокат плоский з вуглецевої сталі, рулон оцинкований, сталь тонколистова оцинкована, рулон фарбований (УКТЗЕД 7210), які придбані у СГ, що здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "МЕТАЛОТРЕЙДЕР" код 43279203, ТОВ "АТРІУМ ТМ" (код 40347689). Разом з цим здійснює націнку на товар: арматура, смуга, квадрат, прокат сталевий круглий (УКТЗЕД 7214) за рахунок придбаної та частково нереалізованого товару: сталь оцинкована, лист з полімерним покриттям, рулон оцинкований з полімерним покриттям (УКТЗЕД 7210)..), на даний момент не звітує.

ТОВ БУДІВЕЛЬНА ОРБІТА, на даний момент (ТОВ "МАРГОСТРОЙ") (код 43538471) - зареєстровано 2659 ГУ ДПС у м. Києві (Шевченківський р-н м. Києва),, стан- 3 прийнято ріш- ня про прип-ня (розпочато лікв-йну процедуру, вид діяльності- 41.20- будівництво житлових і нежитлових будівель, директор Рузімов Санат код НОМЕР_5 , підприємство відповідає критеріям ризиковості (в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що платником реалізовано будівельно-монтажні роботи з націнкою більше 100%. Мінімізація за рахунок придбаних та не реалізованих товарів, а саме: виробів зі скла, електричних водонагрівачів, енергозалежиих пристроїв для зберігання інформації, пневматичних гумових покришок, посуду, дзеркал.), на даний момент не звітує.

ТОВ ТЕМП -2000 (код ЗШ1758) - зареєстровано 2655 ГУ ДПС у м. Києві (Печорський р-н м. Києва), стан- 0, вид діяльності- 22.21- виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, директор/ бухгалтер Заломайкін Олександр Владиславович код НОМЕР_6 .

ТОВ КЛОБЕР АКТИВ (код 44112017) - зареєстровано 2650 ГУ ДПС у м. Києві (Голосіївський р-н м. Києва), стан- 0, вид діяльності- 46.73- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, директор Іванова Людмила Володимирівна код НОМЕР_7 , підприємство відповідає критеріям ризиковостІ (використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ "КЛОБЕР АКТИВ" (44112017), в процесі якого встановлено, що податковий кредит (ліміт) сформовано від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ`ТІАВАРРО ПРОЕКТ" (44005923), ТОВ "ПРОТЕКС СИСТЕМ" (44134711), ТОВ' ТОРГОВИЙ ДІМ КЛЕМПОСТАВ" (43958484)..).

ТОВ ЕРАЛІС (код 44004093) - зареєстровано 1404 ГУ ДПС у Миколаївській обл.(Заводський р.м. Миколаєва), стан- 0, вид діяльності- 46.73- оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, директор Харченко Андрій Вікторович код 2520911217, підприємство відповідає критеріям ризиковостІ (використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ "ЕРАЛІС" (44004093), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК (ліміт) від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПРЕМІОР" (42620161), ТОВ "ВОЛСЕК" (43293579), ТОВ "ЛІБЕРО АКТИВ" (42642946), ТОВ" ЕРАЛІСТЕХНО" (41498489), ТОВ "БУДСІТІ ТОРГ" (44091715).), на даний момент не звітує.

Операції відображені ТОВ «ФМ С Є ДЕСНА» (код за ЄДРПОУ 32782265) з постачальниками не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), згідно якого господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Що у свою чергу призвело до завищення показників рядка 19 (колонка Б) декларації з ПДВ за червень 2022 року на 1 727 686 грн.. та 21 (колонка Б) на 1 727 686 грн.

При складанні відповідних первинних документів за вищезазначеними нереальними операціями, які у дійсності не відбулися платником податків порушено норми частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704. (із змінами) (далі - Положення № 88).

Такі документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

При перенесені даних цих документів до облікових регістрів платником податків порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення № 88, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, (із змінами).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу «До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України».

Відповідно до поданого (Додатку 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного, податкового періоду) від 16.08.2021 № 9236749684 поданої ТОВ «ФМ С Є ДЕСНА» (код за ЄДРПОУ 32782265) зазначено від`ємне значення рядка 19 з жовтня 2020.

При цьому, в акті зазначено, що до перевірки не було надано копій актів виконаних робіт, видаткових накладних, банківських виписок по взаємовідносинам з постачальниками

Таким чином з урахуванням відсутністю первинних документів не можливо підтвердити документально податковий кредит віднесений до рядка 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду».

У розділі результати перевірки відємного значення з ПДВ акта зазначено про те, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації): «встановлено її завищення на суму 1 727 686 грн. грн., внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації (детально описано у п. 3.2 розділу III цього акта)».

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації): не встановлено сум ПДВ віднесених до рядка 20.2 Декларації

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (показник рядка 21 Декларації) -у разі декларування цього показника, не встановлено.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) - уразі декларування цього показника: встановлено її завищення на суму 1 727 686 грн., внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у п.п. 3.3.1 цього пункту)».

Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки платником податків порушено п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ,п.198.3 ст. 198 п.200.1,200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податку на додану вартість в періоді, встановлено завищення від`ємного значення за червень 2022 на суму ПДВ 1 727 686 грн. грн., (рядок 19 Декларації).

Позивач не погоджуючись з висновкам акта перевірки подав до контролюючого органу заперечення до акта про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ФМ С Є Десна» від 07.11.2022 вих. № 44.

Рішенням Головного управління ДПС у Київській області від 29.11.2022 № 13428/12/10-36-07-14 за результатами розгляду заперечень ТОВ «ФМ С Є Десна» ГУ ДПС у Київській області залишено без змін висновки акта позапланової виїзної перевірки від 07.10.2022 № 9704/10-36-07-14/32782265

За наслідком проведеної перевірки та на підставі Акта перевірки ГУ ДПС у Київській області № 9704/10-36-07-14/32782265 від 07.10.2022 прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.12.2022 № 12064/10-36-07-14, відповідно до якого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за червень 2022 року на суму ПДВ 1727686 грн, в результаті чого встановлено завищення відємного значення з ПДВ за червень 2022 року на суму ПДВ 1 727 686 грн.

Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішення позивач подав до ДПС України скаргу від 28.12.2022 вих. №43 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 01.12.2022 № 12064/10-36-07-14.

Рішенням Державної податкової служби України від 02.02.2023 № 2690/6/99-00-06-01-05-06 про залишення скарги без розгляду залишено без розгляду скаргу ТОВ «ФМ С Є Десна» на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 01.12.2022 № 12064/10-36-07-14.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та винесеними за результатами перевірки податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача та ТОВ «Аттік Смарт Флор», за результатом здійснення яких позивачем сформовані спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

Як встановлено під час розгляду справи, між ТОВ «ФМ С Є Десна» (Замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аттік Смарт Флор» (Підрядник) було укладено договір підряду №DUD-IV-2015 с. Дударів 21.10.2020 (далі по тексту - договір підряду) предметом якого є роботи з влаштування зовнішнього промислового дорожнього покриття із бетону. Відповідно до цього Договору та на умовах, ним визначених, Підрядник зобов`язується виконати Роботи, а Замовник зобов`язаний оплатити належним чином виконані Послуги та Роботи.

За цим Договором Підрядник в межах загальної суми, що визначена в статті 3 Договору, зобов`язується виконати роботи власними силами або із залученням Субпідрядників та зі своїх Матеріалів в строки, що визначені в цьому Договорі; а в разі наявності недоліків усунути недоліки, виявлені в межах гарантійних термінів експлуатації об`єкта.

Вичерпний перелік робіт та їх вартість вказуються у Додатку №1 до цього договору Додатку №1 до цього Договору, а також в разі необхідності - в додаткових угодах, підписаних Сторонами.

Ризик випадкової загибелі об`єкта, виконаних робіт або матеріалів до завершення робіт несе підрядник.

Шляхом підписання додаткової угоди , Сторони додатково можуть погодити надання Виконавцем Замовнику послуг. Умови, вартість послуг та інші умови надання відповідних послуг погоджується Сторонами у додатковій угоді.

Максимальна ціна цього Договору складає:

Без ПДВ: 8 288 034, 00 (вісім мільйонів двісті вісімдесят вісім тисяч тридцять чотири гривні, 00 коп.)

ПДВ: 1 657 606, 80 (один мільйон шістсот п`ятдесят сім тисяч шістсот шість гривень, 80 коп.)

Всього з ПДВ:9 945 640, 80 (дев`ять мільйонів дев`ятсот сорок п`ять тисяч шістсот сорок гривень, 80 коп.) якщо тільки Сторони недомовляться про інше.

В ході виконання робіт Підрядник складає і направляє Замовникові Акти виконаних робіт до 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця, спочатку в електронній (в Excel форматі), після цього - в паперовій формі. На дату підписання Акту виконаних Робіт Підрядник має надати довідку про відсутність заборгованості перед бюджетом. Електронна пошта Замовника для отримання актів та довідок ~svkos@nqconceot-ec.com.

Строк розгляду Акта виконаних Робіт Замовником становить 14 (чотирнадцять) робочих днів від дня отримання Акта виконаних Робіт. Акт виконаних Робіт та інша документація за Договором, не може бути прийнята від дати, більш ранньої, ніж має бути насправді (заднім числом) Такі документи автоматично вважатимуться як відхилені Замовник підписує Акт виконаних Робіт, якщо Роботи, визначені в Акті виконаних Робіт, були виконані у відповідному обсязі та відмовляється від підписання акту, якщо Роботи були виконані або виконані в меншому обсязі, ніж вказано в Акті виконаних Робіт. Протягом виконання Робіт Сторони здійснюють обмін даними у програмі Finalcad. У разі наявності зауважень у Finalcad, або відсутності документації Акт виконаних робіт вважається автоматично відхиленим.

Пунктом 5.1 договору підряду обумовлено, що По кожній зоні робіт окремо (відповідно до Специфікації) оплата здійснюється відповідно до алгоритму:

Не пізніше 7 (семи) робочих днів до початку робіт Замовник зобов`язується перерахувати Підряднику: - перший авансовий платіж в розмірі 40% (сорок відсотків) від погодженої ціни робіт в кожній зоні окремо, - другий авансовий платіж в розмірі 30 % (тридцять відсотків)від погодженої ціни робіт в кожній зоні - після 7 (семи)календарних днів з моменту підписання Акту виконаних будівельних робіт, який не виступає як підтвердження якості виконаних робіт для кожної зони.

Оплата фактично виконаного кожного виконаного Підрядником етапу робіт здійснюється на умовах:

Підрядник виставляє акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2, додаток 4 до Договору) по закінченню 28 (двадцяти восьми) календарних днів з моменту підписання Акту виконаних будівельних робіт на основі якого Замовник оплачує 25% (двадцять п`ять відсотків) від ціни робіт по кожній зоні, вказаних в Акті виконаних будівельних робіт, не пізніше 14 (чотирнадцяти) робочих днів після його підписання Із врахуванням терміну усунення недоліків. При цьому 70% (сімдесят відсотків) ціни робіт у рамках 1 етапу (1 зони робіт) вважається оплаченими авансом.

Приписами пункту 12.1 договору підряду обумовлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 30 квітня 2021 року, проте у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

На підтвердження факту проведення фінансово-господарських операцій між ТОВ «ФМ С Є Десна» та ТОВ «Аттік Смарт Флор» було надано наступні завірені копії первинних документів:

Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 11.12.2020р. від ТОВ «Аттік Смарт Флор»; Довідка про вартість виконаних робіт від 11.12.2020 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 20.05.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 20.05.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 від 20.05.2021 від ТОВ ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 20.05.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №4 від 21.09.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»:

Довідка про вартість виконаних робіт від 21.09.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №5 від 21.09.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 21.09.2021 р. від ТОВ "Аттік Смарт Флор"

Акт приймання виконаних будівельних робіт №6 від 21.09.2021р. від ТОВ "Аттік Смарт Флор"

Довідка про вартість виконаних робіт від 21.09.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №7 від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор» 4

Акт приймання виконаних будівельних робіт №9 від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 19.10.2021 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Акт приймання виконаних будівельних робіт №10 від 14.01.2022 від ТОВ «Аттік Смарт Флор»;

Довідка про вартість виконаних робіт від 14.01.2022 від ТОВ «Аттік Смарт Флор».

Судом встановлено, що ТОВ «ФМ С Є Десна» було перераховано за надані послуги на користь ТОВ «Аттік Смарт Флор» авансові кошти згідно наданих рахунків, що підтверджується відомостями платіжних доручень, а саме: №876 від 19.10.2021- на суму 354 336,89 грн; №874 від 19.10.2021- на суму 239 698,48 грн; №875 від 19.10.2021-на суму 115 602,85 грн; №876 від 19.10.2020- на суму 354 336,89 грн; №61 від 03.02.2022- на суму 98 682,96 грн; №832 від 21.09.2021- на суму 122 463,88 грн; №833 від 21,09.2021-на суму 603 884,72 грн; №769 від 31.08.2021- на суму 670 035,60 грн; №770 від 31.08.20211- на суму 467 961,48 грн; №650 від 08.07.2021- на суму 839380,80 грн; №700 від 27.07.2021-па суму 54 000 грн; №474 від 20.05.2021- на суму 315325,98 грн; №417 від 27.04.2021- на суму 369667,80 грн; №366 від 13.04.2021- на суму 492890,40 грн; №387 від 20.04.2021 - на суму 1217496,96 грн; №619 від 11.12.2021 - на суму 91816,64 грн; №234 від 09.03.2021- на суму 1623329,28 грн; №481 від 28.10.2020- на суму 320707,20 грн; №528 від 12.11.2020- на суму 240530,40 грн;

Вказане також підтверджується Оборотно-сальдовими відомостями по рахунках:

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 371 за 4 квартал 2020 р. з облікової системи 1С Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 4 квартал 2020 р. з облікової системи 1С Оборотно-сальдова відомість по рахунку 371 за І півріччя 2021 р. з облікової системи 1С Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за І півріччя 2021 р. з облікової системи Відомість по підприємству по розрахункам з постачальниками за 2 півріччя 2021 року з облікової системи SAP; Відомість по підприємству по розрахункам з постачальниками за 1 півріччя 2022 року з облікової системи SAP.

За результатами здійснених господарських операцій ТОВ «Аттік Смарт Флор» виписано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на покупця ТОВ «ФМ С Є Десна» на загальну ПДВ - 1727686 грн., а саме:

- податкову накладну № 4 від 28.10.2020 року на загальну суму 320707 грн, у тому числі ПДВ 53451 грн;

- податкову накладну № 2 від 12.11.2020 року на загальну суму 240530 грн, у тому числі ПДВ 40088 грн;

- податкову накладну № 1 від 11.12.2020 року на загальну суму 126187 грн, у тому числі ПДВ 21031 грн;

- податкову накладну № 2 від 09.03.2021 року на загальну суму 1623329 грн, у тому числі ПДВ 270555 грн;

- податкову накладну № 4 від 13.04.2021 року на загальну суму 1217497 грн, у тому числі ПДВ 202916 грн;

- податкову накладну № 4 від 28.04.2021 року на загальну суму 369668 грн, у тому числі ПДВ 61611 грн;

- податкову накладну № 4 від 20.05.2021 року на загальну суму 377348 грн, у тому числі ПДВ 62891 грн;

- податкову накладну № 5 від 20.05.2021 року на загальну суму 722309 грн, у тому числі ПДВ 120385 грн;

- податкову накладну № 9 від 21.05.2021 року на загальну суму 377348 грн, у тому числі ПДВ 62891 грн;

- податкову накладну № 2 від 08.07.2021 року на загальну суму 623949 грн, у тому числі ПДВ 103991 грн;

- податкову накладну № 3 від 08.07.2021 року на загальну суму 839381 грн, у тому числі ПДВ 139897 грн;

- податкову накладну № 7 від 28.07.2021 року на загальну суму 54000 грн, у тому числі ПДВ 9000 грн;

- податкову накладну № 6 від 31.08.2021 року на загальну суму 670036 грн, у тому числі ПДВ 111673 грн;

- податкову накладну № 5 від 31.08.2021 року на загальну суму 467961 грн, у тому числі ПДВ 77994 грн;

- податкову накладну № 7 від 21.09.2021 року на загальну суму 603885 грн, у тому числі ПДВ 100647 грн ;

- податкову накладну № 8 від 20.10.2021 року на загальну суму 121687 грн, у тому числі ПДВ 20281 грн;

- податкову накладну № 6 від 20.10.2021 року на загальну суму 252314 грн, у тому числі ПДВ 42052 грн;

- податкову накладну № 7 від 20.10.2021 року на загальну суму 372986грн, у тому числі ПДВ 62164 грн;

- податкову накладну № 8 від 19.10.2021 року на загальну суму 121687 грн, у тому числі ПДВ 20281 грн;

- податкову накладну № 7 від 19.10.2021 року на загальну суму 372986 грн., у тому числі ПДВ 62164 грн;

- податкову накладну № 6 від 19.10.2021 року на загальну суму 252314 грн., у тому числі ПДВ 42052 грн;

- податкову накладну № 1 від 14.01.2022 року на загальну суму 103877 грн., у тому числі ПДВ 17313 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними ТОВ «ФМ С Є Десна» включено до податкового кредиту за червень 2022 року у сумі ПДВ.

Згідно статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, віднесення сум до доходів та витрат при визначенні об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз наведених норм Закону № 996-ХIV дає підстави для висновку, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції. При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з наведеними вище нормами ПК України.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону № 996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Також, в текстах своїх постанов від 16.11.2018 у справі №816/2142/17, від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 №К/9901/5042/17, від 31.07.2020 у справі №826/17673/15 Верховний Суд також відзначив наступне:

«недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди»;

«…за певних інших обставин первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.».

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, доходів та витраті вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем або покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 14.02.2020 у справі № 804/249/16.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем первинні та інші документи суд дійшов висновку, що наданими позивачем до матеріалів справи копіями первинних та інших документів у сукупності підтверджуються факти отримання послуг по влаштуванню зовнішнього промислового дорожнього покриття за умовами договору підряду, що було задекларовано позивачем в бухгалтерській та податковій звітності.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, суд зазначає, що документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій з ТОВ «Аттік Смарт Флор».

Надаючи правову оцінку іншим аргументам і доводам контролюючого органу, суд виходив з наступного.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Також ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

У контексті з цим, суд зазначає, що факти не подання контрагентом позивача окремої податкової/фінансової звітності чи неповного звітування ними щодо наявних у них об`єктів оподаткування можуть свідчити про порушення таким товариством положень податкового законодавства, а не безумовно про відсутність в останнього матеріально-технічних і трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

В свою чергу, надані позивачем докази, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину та відповідають вимогам чинного законодавства України

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2018 року у справі №805/528/17-а, в якій зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення субпідрядників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Верховний Суд зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДПС у Київській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, Акт не містить доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У той же час, будь-яких доказів того, що відповідачем було здійснено належну перевірку господарських відносин ТОВ «Аттік Смарт Флор» податковий орган не надав.

Отже, висновки про відсутність умов у ТОВ «Аттік Смарт Флор» для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, нереальними (безтоварними).

Таким чином, факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні відповідачем не доведено.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 19.03.2019 у справі № 826/9534/17 та від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, Верховний Суд відзначив те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Статтею 61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Законодавство України зобов`язує платників податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи.

При цьому, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Щодо посилань контролюючого органу на ту обставину, що ТОВ «Аттік Смарт Флор» відповідно до рішення комісії № 135310 від 19.07.2022 відповідає критеріям ризиковості суд зауважує, що така податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 ПК України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.

Отже, посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача є безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотнього.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі № 826/13060/18.

Слід зазначити, що оформлення TOB «ФМ С Є Десна» договору з ТОВ «Аттік Смарт Флор» були необхідним та економічно доцільним, з наявним причинним зв`язком між придбаними послугами та намірів подальшого використання у власній господарській діяльності.

У справі, що розглядається, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов`язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Отже, судом встановлено, що кошти сплачені позивачем його контрагенту в оплату за надані послуги, є пов`язаними з основною діяльністю позивача та підтверджуються документально.

З урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що укладені між позивачем та ТОВ «Аттік Смарт Флор» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022.

При цьому, стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п суд зазначає наступне.

Приписами статті 78 Податкового кодексу України обумовлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу:

про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

або

про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит;

78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

На підставі такого наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.

78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

78.1.14. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення;

78.1.16. отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;

78.1.17. платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

78.1.18. виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий;

78.1.19. платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

78.1.20. платником податку подано заяву про проведення перевірки до поданої заявки на поповнення обсягів залишку пального відповідно до пункту 29 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

78.1.21. контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

78.1.22. у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік.

78.1.23. фінансовим агентом не подано заяву про взяття його на облік у випадках та порядку, передбачених пунктом 39-3.3 статті 39-3 цього Кодексу, або не надано відповідь чи надано неповну відповідь під час здійснення контролюючим органом опитування фінансового агента відповідно до пункту 39-3.8 статті 39-3 цього Кодексу, або виявлено порушення чи можливе порушення фінансовим агентом вимог статті 39-3 цього Кодексу;

78.1.24. неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки, неподання або подання виправленого звіту про підзвітні рахунки з порушенням строків, визначених пунктом 39-3.7 статті 39-3 цього Кодексу, або подання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки з інформацією про незадокументовані рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, або ненадання фінансовим агентом відповіді на запит контролюючого органу щодо незадокументованих рахунків, ненадання депозитарною установою повідомлення про депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування, надання у повідомленні неповних відомостей або ненадання депозитарною установою відповіді на запит контролюючого органу у випадках, визначених пунктом 39-3.11 статті 39-3 цього Кодексу;

78.1.25. виявлено неповноту або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, у тому числі в результаті отриманого повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про невиконання чи порушення фінансовим агентом зобов`язань, передбачених таким міжнародним договором, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;

78.1.26. особою не надано у встановлений строк пояснення, документи або іншу інформацію на письмовий запит контролюючого органу, надісланий відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпункту 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

78.1.27. виявлено можливе порушення вимог статті 39-3 цього Кодексу власником рахунку або його контролюючою особою.

78.4. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

78.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

78.6. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

78.7. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

78.8. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

78.9. Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

78.10. Позапланова перевірка осіб, призначена з підстав, визначених підпунктами 78.1.23-78.1.25 пункту 78.1 цієї статті, може проводитися з усіх питань, що стосуються виконання вимог статті 39-3 цього Кодексу, та не обмежується питаннями, які стали підставою для призначення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки контролюючий орган має право запитувати в осіб, на яких поширюються вимоги статті 39-3 цього Кодексу, усі документи та інформацію, передбачені пунктом 39-3.5 статті 39-3 цього Кодексу, включаючи, але не обмежуючись документами та інформацією, необхідними для перевірки:

повноти та достовірності інформації, поданої фінансовим агентом у звіті про підзвітні рахунки;

наявності та достатності підстав для невключення певної інформації до звіту про підзвітні рахунки;

забезпечення фінансовим агентом виконання та фактичного виконання ним усіх обов`язків, передбачених статтею 39-3 цього Кодексу.

У постанові, ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 висловлено правову позицію, зокрема з питання оскарження до суду наказу про проведення перевірки у разі прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки. Згідно з висновком Верховного Суду у справі №826/17123/18 у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Велика палата Верховного Суду також висловлювалася з приводу розгляду позовних вимог про оскарження наказу про проведення перевірки в контексті належного та ефективного способу захисту права платника податків в разі проведення контролюючим органом перевірки. Так, у постанові Великої палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17 зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Це ж саме стосується і висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 лютого 2022 року у справі №640/19884/19.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із правовим висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 03.02.2022 у справі № 640/19884/19 «…Згідно з висновком Верховного Суду у справі №826/17123/18 у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

52. Велика палата Верховного Суду також висловлювалася з приводу розгляду позовних вимог про оскарження наказу про проведення перевірки в контексті належного та ефективного способу захисту права платника податків в разі проведення контролюючим органом перевірки. Так, у постанові Великої палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 (якому не суперечать висновки Верховного Суду у справі №826/17123/18) зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

53. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

54. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що наказ від 24.09.2018 № 1695 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» підлягає скасуванню, оскільки наказ з проведенням перевірки вичерпав свою дію. Це ж саме стосується і висновку суду про задоволення позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ДФС щодо проведення документальної позапланової перевірки, призначеної зазначеним наказом. Належним способом захисту прав позивача є оскарження актів індивідуальної дії, прийнятих стосовно позивача за результатами перевірки, підставою для чого суд визнав проведення перевірки щодо позивач за відсутності встановлених нормами ПК підстав.»

З огляду на правові висновки викладені у зазначених постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 640/19884/19, від 25.01.2023 у справі № 1.380.2019.004064, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про визнання визнати протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 19.09.2022 №1120-п слід відмовити, оскільки фактично наказ вичерпав свою дію, а належним способом захисту прав позивача є скасування індивідуального акта - податкового повідомлення-рішення яке прийняте за результатами перевірки.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами 1,2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 28 599,29. Водночас, враховуючи часткове задоволення позову та ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 25915,29 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12064/10-36-07-14 від 01.12.2022.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» (код ЄДРПОУ 32782265; місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності, 2/1) сплачений судовий збір у розмірі 25915 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн. 29 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 22 червня 2023 р.