Рішення

від 20.06.2023 по справі 380/3966/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року

справа №380/3966/23

провадження № П/380/4005/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді - Морської Г.М.

за участю: секретаря судового засідання - Наум`як Х.О.

прокурора - Шимін Н.М.

представника відповідача - Грицишина М. Р.

розглянувши у відкритому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської районної військової адміністрації (Золочівська районна державна адміністрація), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ :

Перший заступник керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації Львівської області (Золочівська районна військова адміністрація Львівської області) (далі - позивач 1), Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі - позивач 2) звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" щодо приведення протирадіаційного укриття №50729 у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальворк" у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50729, що знаходиться за адресою: вул.Чупринки, 6, м.Броди, Золочівського району, Львівської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Ухвалою від 06.03.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження, судове засідання призначене на 27 березня 2023 року.

Ухвалами від 27.03.2023, 13.04.2023, 08.05.2023 у судових засіданнях оголошені перерви до 19.06.2023.

Вступна те резолютивна частини рішення проголошені 20.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 08.09.2022, наданого до інформації ГУ ДСНС України у Львівській області від 03.02.2023 встановлено, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 50729 (балансоутримувач - ТОВ «Стальворк» код ЄДРПОУ 14314736) є неготовим для експлуатації за призначенням. Крім того, у 2018, 2021 та 2022 роках аналогічно балансоутримувачем складалися відповідні акти оцінки стану готовності ПРУ № 50729 (від 08.10.2018, 16.07.2021, 07.02.2022) за результатами яких захисна споруда оцінювалася як неготова та обмежено готова для експлуатації за призначенням.

Золочівське РУ ГУ ДСНС України у Львівській області № 5- 2280/58 від 22.09.2022 направило лист (повідомлення) до ТОВ «Стальворк» про необхідність приведення у стан готовності ПРУ №50729. Однак, будь-яких заходів ТОВ «Стальворк» не вжило, а порушення, зазначені у акті оцінки стану готовності від 08.09.2022 - не усунуті. Протиправна бездіяльність ТОВ «Стальворк», полягає у тому, що всупереч положень ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, упродовж тривалого проміжку часу не забезпечено належне утримання та приведення у період воєнного часу до стану готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.

Таким чином, внаслідок протиправної бездіяльності Відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави та територіальної громади, що і є підставою для звернення із даним позовом прокурором. Стверджує, що Золочівською військовою державною адміністрацією будь-які дієві заходи (окрім як скерування листа №56-vyh-1364/0/2-22 від 31.08.2022 балансоутримувачу ТОВ «Стальворк» щодо вжиття заходів до приведення захисних споруд до стану готовності) з метою приведення до готовності захисних споруд не вживалися, також органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням, тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Львівській області прокуратура звертається із даним позовом.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала, просила суд його задовольнити повністю.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що 05.11.2009 р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області з однієї сторони та відповідачем у справі з іншої сторони укладено договір № 09/15 зберігання майна захисної споруди цивільної оборони № 50729. За умовами договору № 09/15 від 05.11.2009 на зберігання захисної споруди цивільної оборони № 50729 не покладається обов`язок дооснащувати, доукомплектовувати різними приладами та товарно - матеріальними цінностями об`єкт зберігання, а лише зберігання, утримання та підтримка, майна у робочому стані, що може виражатися наприклад як поточний ремонт, охорона від злочинних посягань, заборона використання приміщень для власних потреб. Зазначає, що захисна (укриття) споруда цивільної оборони № 50729 використовується за своїм прямим призначенням з моменту вторгнення російської федерації по даний час, на підтвердження даної інформації надав суду листи підприємств, працівники яких під час повітряної тривоги перебувають в захисній споруді № 50729, що знаходиться на території підприємства.

Щодо повноважень прокурора для звернення в суд з таким позовом зазначає, що законодавством передбачено право Управління, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п. 48 Кодексу цивільного захисту). Повноваження ГУ ДСНС у області визначені Кодексом цивільного захисту населення України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом. Тобто суб`єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом. Відтак у прокурора відсутнє право на звернення до суду із цим позовом.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо права прокурора на звернення до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст. 4 КАС України).

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (ч.4 ст.5 КАС України).

З наведеного слідує, що завданням адміністративного судочинства є, насамперед, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб (кожної людини і громадянина), прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, тоді як самі суб`єкти владних повноважень наділені правом на звернення до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст.5 КАС України, до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі - Закон №1697), представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.23 Закону №1697, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону №1697, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Суд зазначає, що Конституція України, КАС України та Закон №1697 визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді та встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Зокрема, здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Суд враховує, що Конституційний суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 зазначив, що для вирішення справи суттєвим вбачається з`ясування поняття інтереси держави. У процесі дослідження встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Існування інтересу та необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені), а також переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави в суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва в суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.10.2019 по справі №320/1724/19, від 09.10.2019 по справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 по справі №804/4728/18, від 27.04.2020 по справі №826/10807/16, від 20.05.2020 по справі №580/17/20, які в силу положень ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 по справі №912/2385/18, прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону №1697, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону №1697 і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного суду від 02.09.2021 по справі №280/3319/20, від 13.04.2022 по справі №815/1484/18.

Суд відмічає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

У відповідь на лист окружної прокуратури від 26.01.2023 № 14.54/05-45-307ВИХ-23 щодо того чи вживались ГУ ДСНС України у Львівській області відповідні заходи претензійно-позовного характеру до Відповідача з метою зобов`язання останнього привести у стан готовності ПРУ № 50729 - контролюючий орган листом від 03.02.2023 № 5801-693/5808 повідомив, що не вживались заходи реагування щодо звернення до адміністративного суду.

Відтак враховуючи тимчасову відсутність у ГУ ДСНС України у Львівській області повноважень на звернення до суду із даним позовом та суспільну значимість порушеного питання, суд приходить до висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду із цим позовом.

Щодо суті позовних вимог, суд встановив наступні обставини.

Згідно акту оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту від 08.09.2022, наданого до інформації ГУ ДСНС України у Львівській області від 03.02.2023 встановлено, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття (далі - ПРУ) № 50729 (балансоутримувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальворк» код ЄДРПОУ 14314736) є неготовим для експлуатації за призначенням.

На момент проведення останньої оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, що мала місце 08.09.2022, у складі комісії за участі представників Золочівської районної військової адміністрації, Бродівської міської ради, інспектора Золочівського РУ ГУ ДСНС України у Львівській області та у присутності інженера з ОП і ПБ ТОВ «Стальворк» М. Глущака, вказану захисну споруду було визнано неготовою для експлуатації за призначенням, за результатом чого було складено акт з рекомендацією привести вказану захисну споруду у відповідність до встановлених вимог, затверджених наказом МВС №579 від 09.08.2018.

Крім того, у 2018, 2021 та 2022 роках аналогічно балансоутримувачем складалися відповідні акти оцінки стану готовності ПРУ № 50729 (від 08.10.2018, 16.07.2021, 07.02.2022) за результатами яких захисна споруда оцінювалася як неготова та обмежено готова для експлуатації за призначенням.

Вказаними актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту впродовж 2018-2022 років встановлено, у тому числі, відсутність табличок та обладнання засобами для доступу осіб з інвалідністю; відсутність повітряпроводу системи вентиляції; відсутність вентиляторів витяжної, припливної системи вентиляції; відсутність електроручних вентиляторів; відсутня запірна арматура системи водопостачання; відсутність покажчиків руху води; відсутність безнапірних та напірних баків для питної води (відповідно, лабораторні дослідження якості питної води у баках не проводились); відсутність водопровідних труб; відсутність каналізаційної системи; відсутність системи опалення; відсутність систем зв`язку та оповіщення; відсутнє заземлення електрообладнання; відсутність гідроізоляції; відсутність системи пожежогасіння та сигналізації; відсутність автоматичними системами пожежогасіння та сигналізації, пожежних кранів, труби системи пожежогасіння, первинних засобів пожежогасіння та схеми евакуації; відсутність приладів для вимірювання стану температурно - вологого режиму та параметрів повітряного середовища приміщення, та інші.

Зазначене стало підставою для звернення до суду прокурора.

Спірні правовідносини врегульовані наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційне укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди, як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері, механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання; температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У судовому засіданні представники відповідача неодноразово наголошували, що приміщення захисної споруди № 50729 прийняте підприємством на зберігання у неготовому стані без наявності необхідного інженерного обладнання для сховища такого типу. Підприємство проводить зберігання приміщення та покращило його у межах можливості: придбало воду, облаштувало місця для сидіння. Стверджують, що у листі від 30.12.2022 р. № 10-13-04776 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області зазначено, що стан захисних споруд станом на сьогоднішній день відповідає тому стану, в якому ці захисні споруди перебували на момент приватизації господарських товариств, тобто відповідачем сумлінно виконуються умови договору зберігання майна.

Прокурор у судовому засіданні стверджувала, що приймаючи приміщення захисної споруди № 50729 на зберігання, підприємство взяло на себе зобов`язання вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, згідно з вимогами нормативних документів. Відтак має привести його у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд зазначає наступне.

Згідно із договором зберігання №09/15 від 05.11.2009 (далі-Договір) Фондом державного майна України (Орган управління) передається відкритому акціонерному товариству «Бродівський механічний завод» код ЄДРПОУ 14314736 (Зберігач) на зберігання ПРУ № 50729.

Згідно із пунктом 2.1.2. Зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання та утримання майна протягом строку зберігання та підтримки його у постійній готовності до використання за призначенням, згідно з вимогами нормативних документів.

Пунктом 2.1.3. Зберігач зобов`язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна, переданого на зберігання Зберігачеві, відповідно до цього Договору та чинного законодавства України, з моменту отримання майна від Органу управління до моменту його повернення.

Актом приймання-передачі на зберігання захисних споруд від 05.11.2009 ПРУ № 50729 була фактично передана на зберігання ВАТ «Бродівський механічний завод» (код ЄДРПОУ 14314736).

Після чого, 06.11.2019 була укладена додаткова угода №19/8/3 до вказаного Договору з правонаступником Зберігача - ТОВ «Стальворк» (код ЄДРПОУ 14314736), якою було продовжено строк дії Договору на тих же умовах на 10 років з 06.11.2019 по 06.11.2029.

Із змісту даного договору слідує, що на Зберігача - ТОВ «Стальворк» покладений обов`язок зберігати майно та утримувати його протягом строку зберігання і підтримувати його у постійній готовності до використання за призначенням.

Судом досліджена копія паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 50729 від 15.10.2009, долучена прокурором до позову далі (Паспорт ПРУ № 50729).

Відповідно до Паспорту ПРУ № 50729 - останнє розташоване в підвальному приміщенні трьохповерхової будівлі товариства з додатковою відповідальністю «Бродівський механічний завод», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Стальворк» по вул. Чупринки, буд.6, в м. Броди, Бродівський район (на даний час - Золочівський район) Львівської області, та становить 132,7 кв.м. Введена в експлуатацію вказана споруда у 1976 року. Згідно паспорту, дане укриття у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 250 осіб.

У розділі «Технічна характеристика сховища (протирадіаційного укриття)» Паспорту ПРУ № 50729 зазначено:

1. Місткість, осіб: 250 чол.

2. Загальна площа, кв.м: 132,7.

3. Загальний об`єм, куб.м: 654,0.

4. Розташування сховища (протирадіаційного укриття): вбудоване у будівлю підвальне приміщення.

5. Кількість входів: 1.

6. Кількість аварійних виходів: немає.

7. Кількість дверей і ставень (марка або шифр): - захисно-герметичних: 1. - герметичних: немає.

8. Клас сховища (група укриття): КЗ-135.

9. Технічна характеристика систем вентиляції: вентилятори - прочерк, фільтри і засоби регенерації - прочерк, герметичні клапани - прочерк, противибухові пристрої - прочерк, насоси - прочерк, колорифери або повітроохолоджувачі - прочерк, холодильні камери - прочерк.

10. Наявність і перелік вимірювальних приладів - немає.

11. Ступінь герметичності (величина відбору повітря) - природне.

12. Система опалення - немає.

13. Система енергопостачання - 2 категорія.

14. Система водопостачання - немає.

15. Тип каналізації, кількість санітарно - технічних приладів: немає.

16. Інструмент, інвентар і обладнання, які є в сховищі (протирадіаційному укритті): відра, лопати, лом.

17. Дата заповнення паспорта: 15 жовтня 2011року.

Також матеріали справи містять Технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) протирадіаційне укриття № 50729 від 05.10.2011, у якому зазначено:

Технічний опис конструктивних елементів, та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони):

1.Фундамент монолітний залізобетонний задовільний;

2.Покриття ;

3.Підлога бетон задовільний;

4.Стіни бетон задовільний;

5.Оздоблення стіни і стеля поштукатурені, побілені - задовільний;

6.Вхід двері металеві - ;

7.Аварійний вихід - ;

8.Герметичні ставні і двері - ;

9.Сходи з/бетонні, облаштовані плиткою - задовільний;

10.Водовідведення - ;

11.Обвалування споруди - ;

12.Система вентиляції: протипилові фільтри немає, фільтри-поглиначі немає, гермоклапани немає, клапани надмірного тиску немає, повітроводи немає, електричні вентилятори немає, вентилятори витяжної приточної системи вентиляції немає, фільтр ФГ-70 немає, регенеративна установка РУ 150/6 немає, повітроолоджувачі немає, повітрозабори немає, противибухові пристрої немає, припливні і витяжні системи немає;

13.Водопостачання: замірна арматура немає, трубопроводи водопостачання немає, безнапірні та напірні баки немає, душові установки немає;

14.Система каналізації: санітарні прилади (рукомийники, унітази тощо) немає, трубопроводи каналізації немає, резервуар для збору фекальних вод немає, насоси відкачки немає, запірна арматура немає;

15.Система опалення: запірна арматура немає, трубопроводи немає, гаряче водопостачання немає;

16.Електропостачання, електроосвітлення: мережі, щитові, світильники - , заземлення електроспоживачів задовільний;

17.Дизельна електростанція: вузли та агрегати немає, захисні ворота, двері, ставні немає, оголовки повітрозаборних та вихлопних пристроїв немає, противибухові пристрої немає, протипилові фільтри немає, гермоклапани, клапани надмірного тиску немає, теплоізоляція, компенсатор на вихлопній трубі немає, піддони під витратними паливними баками немає, автоматизована система пожежогасіння немає;

18.Система пожежогасіння -;

19.Зв`язок: радіоприймач немає, телефон - .

Відтак судом встановлено, що сховище (протирадіаційне укриття) № 50729 на час передачі на зберігання не було облаштоване жодним інженерним обладнанням для сховища такого типу та визнане обмежено готовим до використання.

Позивач у позовній заяві просить суд «… зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальворк" у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50729, що знаходиться за адресою: вул.Чупринки, 6, м.Броди, Золочівського району, Львівської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.».

Представник відповідача стверджує, що не має можливості та не зобов`язаний облаштовувати укриття інженерними комунікаціями, які не були йому передані на зберігання.

На питання суду щодо дій, які має вчинити відповідач «у межах компетенції та повноважень» на приведення у стан готовності захисної споруди №50729, прокурор, посилаючись на відсутність спеціальної інженерної освіти, не конкретизувала дану вимогу.

Із даного приводу суд відмічає, що у розділі «Загальний висновок про стан готовності захисної споруди» Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища (протирадіаційного укриття) №50729 від 08.09.2022 зазначено: «… ПРУ неготове до використання за призначенням, можливо використання як обмежено готове найпростіше укриття за умови проведення ремонтних робіт».

Відтак суд вважає, що протиправна бездіяльність відповідача стосується непроведення ремонтних робіт в укритті (незбереження його у придатному для використання стані).

Разом із тим, суд зауважує про відсутність підстав вважати, що відповідач протиправно не вчинив дій щодо облаштування сховища (протирадіаційного укриття) №50729 інженерними комунікаціями, оскільки такі комунікації були відсутні у сховищі на час передачі його на зберігання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50729, у межах компетенції та повноважень, стосується забезпечення належного технічного та санітарного стану приміщення укриття із урахуванням технічних та інженерних характеристик на час його передачі на зберігання.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ст. 139 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальворк" щодо приведення протирадіаційного укриття №50729 у стан готовності відповідно до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 у межах компетенції та повноважень.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальворк" (код ЄДРПОУ 14314736, адреса: 80600, Львівська область, м.Броди, вул.Чупринки, 6) у межах компетенції та повноважень вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №50729, що знаходиться за адресою: вул.Чупринки, 6, м.Броди, Золочівського району, Львівської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 червня 2023 року.

Суддя Морська Г.М.