Рішення

від 23.06.2023 по справі 600/95/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/95/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" до Державної митної служби України в особі Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2022 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" (позивач) до Одеської митниці (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021 Одеської митниці Державної митної служби України в особі уповноваженої співробітниці Відділу митного оформлення №1 митного поста "Одеса" Бондар Тамари Федорівни, яким було скориговано митну вартість товару №1 з 2,186796 долара США до 4,02 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,769231 долара США до 4,02 долара США за 1 кг вантажу нетто.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням без достатніх законних підстав було скориговано митну вартість товару №1 з 2,186796 до 4,02 долара США за 1 кг вантажу нетто та товару №2 з 2,769231 долара США до 4,02 долара США за 1 кг вантажу нетто.

Посилався на те, що оскаржуване ним рішення прийняте відповідачем у зв`язку із тим, що декларантом не було надано зазначені відповідачем документи.

Однак, щодо вказаного, позивачу зазначав, що декларантом в даному випадку виступало ТОВ "Діамантекс". Вказував, що 27.11.2021 на адресу відповідача був надісланий лист №27/11, в якому зазначалося про те, що пакет документів, який надавався митному органу для завершення митного оформлення був повний, а тому ніякі додаткові документи надсилатися на адресу відповідача не будуть.

У відповідності до умов п. 1.1 Додаткової угоди №1 від 16.07.2020 до зовнішньоекономічного контракту №7 від 25.09.2019, які були надані відповідачу для здійснення митного оформлення товару, Продавець зобов`язується поставити товар на умовах CFR "Одеса", Україна. У відповідності до Правил "Інкотермс" терміни вартість i фрахт (CFR) означав, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний нести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого пункту призначення. Також продавець зобов`язується негайно надати покупцю звичайний транспортний документ, виписаний для узгодженого порту призначення. До такого типу документів відноситься, зокрема, морський коносамент.

Зазначав, що для запобіганню ризику втрати оригіналів коносаментів сторони міжнародного ділового товарообороту використовують повідомлення "Telex release", яка підтверджує можливість для покупця отримання вантажу без надання оригіналу коносаменту, так як даний оригінал переданий перевізнику в порту відправки.

Окрім цього, вказував, що у відповідності до умов п. 2 зовнішньоекономічного контракту №7 від 25.09.2019, який був наданий відповідачу для здійснення митного оформлення товару, ціна на товар включає в себе маркування та упаковки товару. Інших документів, які б підтверджували включення даного показника у загальну вартість товару законодавство не передбачає, а тому, на думку позивача, у відповідача не було підстав для коригування митної вартості товару з цієї причини.

Вказував, що відповідачу були подані всі документи, із змісту який митний орган міг зробити висновок щодо ціни товару.

Крім цього, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у наданих платіжних документах посилання на інвойс, відповідно до якого здійснюється оплата, оскільки відповідач не зазначив, яку саме норму права було порушено позивачем. У наданих платіжних документах на виконання вимог чинного законодавства та міжнародних правил оплати в міжнародній торгівлі зазначені всі необхідні реквізити, які дозволяють чітко і недвозначно ідентифікувати товар, за який проводиться оплата. Водночас позивач посилався на зовнішньоекономічний контракт, який є підставою для проведення оплати, яка не була би проведена банком у випадку порушення ним будь-яких вимог законодавства.

Позивачем вказано, що до митного органу були подані комерційний інвойс та пакувальний лист, із змісту яких чітко і недвозначно вбачаються як виробник товарів, так і його вартість та кількість, що безумовно спростовує твердження відповідача про нібито неможливість з`ясувати виробника, а також кількісні та якісні характеристики імпортованого товару.

Враховуючи, що оплата за поставлений товар здійснюється на умовах передоплати на умовах передоплати в розмірі не менше 100 % вартості замовленого товару, підприємством і була сплачена чотирма платіжними трансферами на протязі березня-вересня 2021.

Посилався на те, що в результаті видання оскаржуваного рішення підприємством змушено було сплатити митні платежі в розмірі, який більше від правильного, визначеного без коригування митної вартості товару на 120209,49 грн і саме ця сума визначена ним як ціна позову.

Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалено без достатніх законних підстав, а, тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Окрім цього. У наданих платіжних дорученнях, що подані до митного оформлення відсутні посилання на зовнішньоекономічний інвойс або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою.

На думку відповідача, Одеська митниця під час здійснення митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваних рішень діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України. Не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 11:00 год. 15.02.2022. У задоволенні клопотання ТОВ "МКЮВ" про залучення до участі у справі ТОВ "Діамантекс", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відмовлено.

Судове засідання, призначене на 15.02.2022 не відбулось, у зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання. Розгляд справи відкладено на 10.03.2022 о 10:30 год.

Судове засідання, призначене на 10.03.2022 не відбулось, оскільки вказана справа знята з розгляду, на підставі рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 та у зв`язку з введенням на території України воєнного стану. Розгляд справи призначено на 07.04.2022 о 10:00 год.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання в режимі конференції від 07.04.2022, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 03.05.2022 о 10:00 год.

Судове засідання, призначене на 10:00 год. 03.05.2022 не відбулось, у зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання. Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи призначено на 24.05.2022.

Судове засідання, призначене на 24.05.2022 не відбулось, оскільки представником позивача подано до суду заяву про перенесення розгляд справи. Розгляд справи призначено на 07.06.2022 о 10:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 07.06.2022, суд, заслухавши вступні промови представників сторін, за заявами представників сторін, продовжив розгляд справи в порядку письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

25.09.2019 між фірмою "Bazhou pengfan furniture co., LTD" (Продавцем), країна: Китай, в особі Ана Тонг і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Контракт №7 за умовами якого Продавець зобов`язується поставити на умовах FOB "Xingang", Китай, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) в включає в себе вартість маркування і упакування, транспортні витрати на умовах FOB "Xingang", Китай.

Згідно п. 2.2 Контракту загальна сума контракту складає 49000.00 доларів США. (49000) USD.

Пунктом 3.1 Контракту визначено, що платежі по даному контракту проводяться покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця.

Передоплата проводиться покупцем в розмірі 30 % від вартості замовлення, остаточна заборгованість оплачується не пізніше, ніж через 1 (один) рік після отримання товару.

16.07.2020 між фірмою "Bazhou pengfan furniture co., LTD" (Продавцем), країна: Китай, в особі Ана Тонг і фірмою ТОВ "МКЮВ" (Покупцем), країна: Україна, в особі директора Левандовської Юлії з другої сторони укладено Додаткову угоду до контракту №7 від 25.09.2019, згідно якої пункт 1.1 контракту №7 викладено в наступній редакції:

Продавець зобов`язується поставити на умовах CFR "Одеса", Україна, а Покупець прийняти і оплатити товар "меблі" на умовах контракту.

Пунктом 2.1 Додаткової угоди визначено, що ціна на товар встановлюється в USD (доларах США) і включає в себе вартість маркування і упакування. Транспортні витрати на умовах CFR "Одеса", Україна".

Згідно п. 2.2 загальна сума контракту складає 99000 USD.

Відповідно до п. 3.2 Додаткової угоди 100% оплата проводиться покупцем перед відправкою товару.

Згідно п. 6.3 Додаткової угоди поставка продавцем проводиться на умовах CFR "Одеса", Україна (а.с. 13-14).

06.10.2021 позивачем з метою проведення митного оформлення товарів (меблі ) в режимі імпорт до Одеської митниці декларантом було подано митну декларацію №UA50000020/2021/220245 від 17.11.2021, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 27393,00 доларів США за курсом валюти 26,4133.

Як вбачається із матеріалів справи, до митної декларації №UA50000020/2021/220245 від 17.11.2021, разом з указаною декларацією було надано до митного органу такі документи:

- пакувальний лист № PP21PF024 від 30.08.2021;

- рахунок-фактуру (інвойс) №PP21PF024 від 30.08.2021;

- коносамент WST2108033 від 08.09.2021;

- навантажувальний документ 49416 від 16.11.2021;

- сертифікат про походження товару G213298123971022 від 22.09.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 16.03.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 11.08.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 17.09.2021;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) від 20.09.2021;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), додаткова угода №1 від 16.07.2020;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого заявлено для митного оформлення №7 від 25.09.2019;

- договір про надання послуг митного брокера Д/МЕБ-21 від 15.09.2021;

- інші некласифіковані документи (вагова) від 16.11.2021;

- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №824/357/20-а від 08.07.2020;

- копія митної декларації країни відправлення 020220210000613274 від 05.09.2021 з перекладом.

Надання вказаних документів до митного органу підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000827.

При перевірці указаних документів посадовою особою митниці було встановлено, що подані документи містять розбіжність та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, у наданих платіжних дорученнях, що подані до митного оформлення, відсутні посилання (у призначенні платежу) на зовнішньоекономічний інвойс, або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою.

Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України декларанту поставлена вимога протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

27.11.2021 декларантом, ТОВ "Діаментекс", як представником позивача, надіслано митному органу лист за №27/11, яким повідомлено, що інших додаткових документів надати немає можливості.

За результатами розгляду указаної вище митної декларації посадовою особою Одеської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що рівень митної вартості по товару 1 "1.1 Меблі дерев`яні для столової, частково у розібраному стані…" є більшим та становить 4,02 дол. США за кг нетто (МД від 13.11.2021 №UA500020/2021/219537; 15.11.2021 №UA100230/2021/335919) ніж заявлено декларантом 2,186796 дол. США за кг нетто по товару 2 "1. Меблі для сидіння з металевим каркасом.." є більшим та становить 4,02 дол. США за кг нетто (МД від 13.11.2021 №UA100230/2021/335826; 11.11.2021 №UA100330/2021/338287).

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2021/000827.

Вважаючи протиправними рішення №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.52 МК України за явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом ч.ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу вказаних норм вбачається, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст .54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що подані документи містять розбіжність та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, у наданих платіжних дорученнях, що подані до митного оформлення, відсутні посилання (у призначенні платежу) на зовнішньоекономічний інвойс, або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою.

Слід відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч.4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи ч. 3 ст. 53 МК України).

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у наданих платіжних дорученнях, що подані до митного оформлення, відсутні посилання (у призначенні платежу) на зовнішньоекономічний інвойс, або специфікацію, що унеможливлює співставлення вказаного документа з даною поставкою, то такі суд не бере до уваги, оскільки посилання на рахунок-фактуру (інвойс) в платіжному документі не є обов`язковим та не може вважатися безумовною обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.

Наведене відповідає позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах у постанові від 15 квітня 2021 року у справі №804/7757/16.

До того ж, як вбачається з поданих декларантом митному органу платіжних документів від 11.08.2021, від 17.09.2021, від 20.09.2021, від 16.03.2021, в них, з-поміж іншого, зазначено про покупця та продавця товару і контракт, у зв`язку виконанням якого ці документи видані.

Суд звертає увагу на те, що обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що умови і обставини оплати оцінюваного товару у взаємозв`язку з тими доказами, що подавались позивачем до митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні чи недостовірні відомості про вартість оцінюваного товару.

Водночас, в поданих декларантом митному органу пакувальному листі № PP21PF024 від 30.08.2021 та рахунку-фактурі (інвойс) №PP21PF024 від 30.08.2021 зазначено про покупця та продавця товару і зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №7 від 25.09.2019, у зв`язку виконанням якого ці документи видані.

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та згідно поданих декларантом митному органу пакувальному листі № PP21PF024 від 30.08.2021 та рахунку-фактурі (інвойс) №PP21PF024 від 30.08.2021, які складено на виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу №7 від 25.09.2019.

Враховуючи викладене, суд вважає не спростованими відповідачем доводи позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару із зазначенням всіх необхідних числових значень складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. Висновки відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару, - безпідставні та необґрунтовані.

Окрім цього, як вбачається із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Проте, вимогу митного органу надати декларантом додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, суд вважає безпідставною, оскільки виписка з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями не є тими документами, які б могли усунути виявлені, на думку митного органу, розбіжності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач прийшовши до висновку про наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем до митного оформлення, та вказавши на документи, які потрібно додатково надати декларанту на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, не зазначив обставин, які ці документи повинні підтвердити.

У ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Разом із цим, в порушення вимог частини другої статті 55 МК України в оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів не наведено жодного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не вказано з яких причин відповідач вважає, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару або неправильно визначено його митну вартість.

Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем зазначено, що митна вартість товарів була визначена за резервним методом, оскільки застосування попередніх методів не можливе.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві наголошував на тому, що відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією.

Суд зазначає, що в силу положень МК України указана консультація має надаватись з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів та дотримання обов`язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого приписами Кодексу адміністративного судочинства України покладеного обов`язок доводити правомірність своїх дій та рішень, на підставі належних та достовірних доказів не довів проведення з позивачем вказаної консультації та, відповідно, не спростовував доводів позивача про не проведення такої.

Отже, відповідачем не доведено дотримання встановленої законом процедури прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, що також свідчить про наявність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

Отже, рішення №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи зазначене, відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, на думку суду, подані позивачем до митного органу документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частиною 1 та частиною 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши зазначені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих рішень. Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача частині визнання таких рішень протиправними та їх скасування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2021/000162/2 від 27.11.2021.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судовий збір в сумі - 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжних доручень №272 від 22.12.2021 та №280 від 12.01.2022.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МКЮВ" (вул. Будівельників, 26 - "а"/54, м. Чернівці, Чернівецька область, 58005, код ЄДРПОУ 42098457).

Відповідач Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, ЄДРПОУ 44005631).

Суддя В.О. Григораш