Ухвала

від 23.06.2023 по справі 320/17318/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2023 року справа № 320/17318/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Асканія" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Асканія" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908429/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908430/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908432/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908434/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908435/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6908436/38290246 від 08.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892649/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892650/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892652/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892656/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892661/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892662/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892663/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892668/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892665/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892664/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7048144/38290246 від 13.07.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7048145/38290246 від 13.07.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7048149/38290246 від 13.07.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №7048150/38290246 від 13.07.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892660/38290246 від 01.06.2022; рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №6892655/38290246 від 01.06.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного надходження - отримання Державною податковою службою України, податкові накладні позивача: Податкова накладна №2 від 01.02.2022; Податкова накладна №4 від 01.02.2022; Податкова накладна №9 від 01.02.2022; Податкова накладна №10 від 01.02.2022; Податкова накладна №11 від 01.02.2022; Податкова накладна №12 від 01.02.2022; Податкова накладна №28 від 07.02.2022; Податкова накладна №29 від 07.02.2022; Податкова накладна №30 від 07.02.2022; Податкова накладна №40 від 07.02.2022; Податкова накладна №41 від 07.02.2022; Податкова накладна №66 від 14.02.2022; Податкова накладна №68 від 14.02.2022; Податкова накладна №101 від 16.02.2022; Податкова накладна №106 від 16.02.2022; Податкова накладна №111 від 16.02.2022; Податкова накладна №112 від 16.02.2022; Податкова накладна №2 від 06.06.2022; Податкова накладна №4 від 06.06.2022; Податкова накладна №8 від 13.06.2022; Податкова накладна №11 від 13.06.2022; Податкова накладна №15 від 01.02.2022; Податкова накладна №36 від 07.02.2022.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

З`ясовуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.

Так, Верховий Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VІІ дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені норми закону та враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, дійшов таких висновків.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржувані позивачем у даній справі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (№6908429/38290246 від 08.06.2022; №6908430/38290246 від 08.06.2022; №6908432/38290246 від 08.06.2022; №6908434/38290246 від 08.06.2022; №6908435/38290246 від 08.06.2022; №6908436/38290246 від 08.06.2022; №6892649/38290246 від 01.06.2022; №6892650/38290246 від 01.06.2022; №6892652/38290246 від 01.06.2022; №6892656/38290246 від 01.06.2022; №6892661/38290246 від 01.06.2022; №6892662/38290246 від 01.06.2022; №6892663/38290246 від 01.06.2022; №6892668/38290246 від 01.06.2022; №6892665/38290246 від 01.06.2022; №6892664/38290246 від 01.06.2022; №7048144/38290246 від 13.07.2022; №7048145/38290246 від 13.07.2022; №7048149/38290246 від 13.07.2022; №7048150/38290246 від 13.07.2022) були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Комісії ДПС України, рішеннями якої про результати розгляду скарг від 17.06.2022 №13041/38290246/2, від 17.06.2022 №12957/38290246/2, від 17.06.2022 №12995/38290246/2, від 17.06.2022 №12947/38290246/2, від 17.06.2022 №12946/38290246/2, від 17.06.2022 №13038/38290246/2, від 17.06.2022 №13037/38290246/2, від 17.06.2022 №13036/38290246/2, від 17.06.2022 №13027/38290246/2, від 17.06.2022 №13026/38290246/2, від 17.06.2022 №13028/38290246/2, від 17.06.2022 №12972/38290246/2, від 17.06.2022 №13005/38290246/2, від 17.06.2022 №13021/38290246/2, від 17.06.2022 №12945/38290246/2, від 05.08.2022 №30000/38290246/2, від 05.08.2022 №30030/38290246/2, від 05.08.2022 №2997/38290246/2, від 05.08.2022 №29999/38290246/2, від 17.06.2022 №12954/38290246/2 та від 17.06.2022 №13007/38290246/2 залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Отже, для оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області №6908429/38290246 від 08.06.2022; №6908430/38290246 від 08.06.2022; №6908432/38290246 від 08.06.2022; №6908434/38290246 від 08.06.2022; №6908435/38290246 від 08.06.2022; №6908436/38290246 від 08.06.2022; №6892649/38290246 від 01.06.2022; №6892650/38290246 від 01.06.2022; №6892652/38290246 від 01.06.2022; №6892656/38290246 від 01.06.2022; №6892661/38290246 від 01.06.2022; №6892662/38290246 від 01.06.2022; №6892663/38290246 від 01.06.2022; №6892668/38290246 від 01.06.2022; №6892665/38290246 від 01.06.2022; №6892664/38290246 від 01.06.2022; №7048144/38290246 від 13.07.2022; №7048145/38290246 від 13.07.2022; №7048149/38290246 від 13.07.2022; №7048150/38290246 від 13.07.2022 передбачений тримісячний строк звернення до суду, який позивачем, що звернувся до суду із даним позовом 12.05.2023 згідно із штампом відділу канцелярії на позовній заяві, - пропущений.

Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, до позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску.

Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, та належні докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.