Рішення

від 23.06.2023 по справі 420/2128/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2128/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика смаку про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24.01.2023 року,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 03.02.2023 надійшла позовна заява комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика смаку про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24.01.2023 року.

У позові, з покликанням на фактичні обставини справи, вказано, що учасником процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» було допущено формальну технічну помилку щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової щодо кухаря ОСОБА_1 , що на думку позивача не впливає на наявність у кухаря ТОВ «Фабрика смаку» особистої медичної книжки із чинною на момент подання тендерної пропозиції датою проходження медогляду.

Вказане, як зазначено у позові, підтверджує те, що учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» має у штаті працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, з особистою медичною книжкою з чинною датою проходження медогляду.

Як стверджує позивач, комунальне некомерційне підприємство "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради не встановлювало вимог щодо обов`язкової наявності певної кількості працівників визначеної кваліфікації, зокрема кухарів. Тобто, позивач у тендерній документації не встановлював вимогу про необхідність залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, певної кількості кухарів, що не виключає можливості залучення учасником процедури закупівлі одного кухаря. Учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» надав у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, в якій вказано про наявність у ТОВ «Фабрика смаку», в тому числі, іншого кухаря ОСОБА_2 та додано її особисту медичну книжку із чинною датою проходження медогляду.

Отже, вказано у позові, позивач встановив відповідність учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пунктам 5, 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до тендерної документації щодо наявності працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, а також особисту медичну книжку з чиною датою проходження медогляду.

На думку позивача, у даних правовідносинах орган державного фінансового контролю вдався до «правового пуризму», визначивши порушенням вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 19 Особливостей невідхилення Замовником тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» фактично через ненадання останнім особистої медичної книжки із чинною датою проходження медогляду на кухаря ОСОБА_3 , хоча учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» надав у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, в якій вказано про наявність у ТОВ «Фабрика смаку», в тому числі, іншого кухаря- ОСОБА_2 та додано її особисту медичну книжку із чинною датою проходження медогляду, а також, як встановлено під час моніторингу учасником процедури закупівлі, ТОВ «Фабрика смаку» через технічну помилку надано попередню особисту медичну книжку кухаря ОСОБА_1 серії ААВ № 905000, в той час як станом на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 була наявна вже нова особиста медична книжка серії 12ААВ № 775395. Вказана особиста медична книжка кухаря ОСОБА_3 серії 12ААВ № 775395 й була надана позивачем під час моніторингу процедури закупівлі Відповідачу, чим підтверджено наявність у кухаря ОСОБА_3 особистої медичної книжки з чиною на момент подання учасником процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» датою проходження медогляду (до 09.06.2023). Проте, незважаючи на це, відповідач зобов`язав позивача припинити зобов`язання за договором закупівлі, який виконується з дотриманням норм чинного законодавства України, що свідчить про невідповідність оскаржуваного висновку критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України

Ухвалою суду від 07.02.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі.

20.02.2023 року (вх.№504423) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, в якому вказано, що Південний офіс Держаудитслужби вважає, що позовна заява є необґрунтованою, а доводи підлягають відхиленню з огляду на таке.

Як зазначено відповідачем, у пункті 5 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до тендерної документації Замовник визначив, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника, завірена печаткою (у разі використання) з інформацією про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають, необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, обов`язково зазначити: прізвище, ім`я та по-батькові та займану посаду. У пункті 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовник визначив, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати особові медичні книжки персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування (водій/ї, вантажник/и, кухарі, кухонні працівники тощо) з відміткою про допуск до роботи. У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід б/д та б/н, в якій міститься інформація про наявність в учасника двох кухарів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано особисті медичні книжки кухарів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у пункті 3 яких зазначено, що дата наступного медичного огляду - 15.02.2023 та 09.12.2022 відповідно.

Тобто, вказано у відзиві, надана учасником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 , який буде залучений до організації харчування, не містить чинної дати проходження медогляду на момент подання учасником тендерної пропозиції (дата подання тендерної пропозиції 04.01.2023), чим не дотримано вимоги пункту 6 розділу 1 Додатку 1 до ТД.

Відповідач зазначає, що на запит Південного офісу Держаудитслужби від 17.01.2023 щодо надання у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 , сторінки якої не містять чинної дати проходження медогляду, Замовник 20.01.2023 надав пояснення, в якому зазначив, що при підготовці тендерної пропозиції ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» було допущено технічну помилку, яка полягає у тому, що ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» у складі тендерної пропозиції була надана попередня особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 серії ААВ № 905000, в той час, як станом на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 була наявна вже нова особиста медична книжка серії 12ААВ № 775395. Зазначене вище, вказано у поясненні, свідчить про суто формальну технічну помилку учасника процедури закупівлі ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової. Також, в поясненні зазначено, що Замовник у тендерній документації не встановлював вимогу про необхідність залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, більше одного кухаря.

На думку відповідача, надане Замовником пояснення не спростовує факту встановленого порушення, оскільки у пункті 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовник вимагає від учасника надання у складі тендерної пропозиції особових медичних книжок персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування, саме кухарів (у множині), а не кухаря (в однині), як про це зазначає Замовник у наданому поясненні на запит Південного офісу Держаудитслужби.

Отже, як стверджує відповідач, на порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», у зв`язку із невідповідністю його вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Крім того, зазначено у відзиві, з урахуванням доводів позивача, учасником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» самостійно визначено конкретний перелік працівників, які будуть залучені до надання послуг, у тому числі з урахуванням обсягу закупівлі та виробничої спроможності надати послуги відповідно до умов Замовника та, відповідно, він повинен підтвердити їх наявність відповідно до умов ТД Замовника (Позивача). Крім того позивачем під час проведення моніторингу процедури закупівлі підтверджено відсутність у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» особової медичної книжки кухаря ОСОБА_1 із чинними датами проходження медогляду.

Як стверджує відповідач, оскільки тендерна пропозиція подається учасниками в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у ТД (частина перша статті 26 Закону), а замовник, в свою чергу, розглядає на відповідність вимогам ТД тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною (частина дев`ята статті 29 Закону), то у зв`язку із невідповідністю тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону, єдиним можливим законодавчим рішенням Позивача мало бути відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», а не визначення його переможцем процедури закупівлі та укладення з ним договору про закупівлю.

З огляду на зазначене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради.

27.02.2023 року (вх.№ЕП/6179/23) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

08.06.2023 року (вх.№ЕП/21458/23) від представника позивача до суду надійшла заява, в якій комунальне некомерційне підприємство "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради просило суд врахувати при розгляді справи висновки Верховного суду, викладені у постанові від 04.05.2023 року по справі №160/5890/22.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Позивачем було затверджено тендерну документацію на закупівлю товарів згідно коду ДК 021:2015:55520000-1 - Кейтерингові послуги та оприлюднити на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію щодо оголошення проведення відкритих торгів.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій від 30.06.2021 року UA-2022-12-26-018875-a ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» відповідало кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації та були відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Уповноваженою особою позивача опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-12-26-018875-a.

11.01.2023 року між позивачем (замовник) та ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» (виконавець) укладено договір про закупівлю №6 відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з надання харчування медичним працівникам, а замовник оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2. даного договору визначено, що найменування послуг, які виконавець надає замовнику згідно з цим Договором - ДК 021:2015: 55520000-1 Кейтерингові послуги (Послуги з надання харчування медичним - працівникам).

Водночас, судом встановлено, що Південним офісом Держаудитслужби відповідно до відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 та на підставі наказу від 16.01.2023 № 10 здійснено моніторинг процедури відкритих торгів з особливостями за предметом закупівлі: ДК 021:2015:55520000-1: Кейтерингові послуги (Послуги з надання харчування медичним працівникам), яку проведено Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено за номером ID: UA-2022-12-26-018875-а), очікуваною вартістю 1999 940,00 грн без ПДВ, щодо дотримання Позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації (далі ТД) вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (із змінами) (далі Особливості), розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, яке є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (далі Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, ТД, затверджену уповноваженою особою Замовника, тендерну пропозицію учасника товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» (далі ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ»), повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, оприлюднене в електронній системі закупівель 03.01.2023, протокольне рішення уповноваженої особи Замовника від 03.01.2023, договір про закупівлю від 11.01.2023 № 6, пояснення отримані 20.01.2023 через електронну систему закупівель.

24.01.2023 року відповідачем складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-12-26-018875-a.

Так, структурно вказаний висновок складається з двох розділів: вступної частини, констатуючої частини.

У висновку вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено наступне. У пункті 5 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовник визначив, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника, завірена печаткою (у разі використання) з інформацією про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають, необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, обов`язково зазначити: прізвище, ім`я та по-батькові та займану посаду. У пункті 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовник визначив, що учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати особові медичні книжки персоналу сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування (водій/ї, вантажник/и, кухарі, кухонні працівники тощо) з відміткою про допуск до роботи. У складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано довідку про наявність працівників. відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід б/д та б/н, в якій міститься інформація про наявність в учасника двох кухарів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано особисті медичні книжки кухарів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у пункті 3 яких зазначено, що дата наступного медичного огляду 15.02.2023 та 09.12.2022 відповідно. Тобто надана учасником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 , який буде залучений до організації харчування, не містить чинної дати проходження медогляду на момент подання учасником тендерної пропозиції (дата подання тендерної пропозиції 04.01.2023), чим не дотримано вимоги пункту 6 розділу 1 Додатку 1 до ТД. На запит Південного офісу Держаудитслужби від 17.01.2023 щодо надання у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 , сторінки якої не містять чинної дати проходження медогляду, Замовник 20.01.2023 надав пояснення, в якому зазначив, що при підготовці тендерної пропозиції ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» було допущено технічну помилку, яка полягає у тому, що ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» у складі тендерної пропозиції була надана попередня особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 серії ААВ № 905000, в той час, як станом на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 була наявна вже нова особиста медична книжка серії 12ААВ № 775395. Зазначене вище свідчить про суто формальну технічну помилку учасника процедури закупівлі ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової. Також, в поясненні зазначено, що Замовник у тендерній документації не встановлював вимогу про необхідність залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, більше одного кухаря. Надане Замовником пояснення не спростовує факту встановленого порушення, оскільки у пункті 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовник вимагає від учасника надання у складі тендерної пропозиції особових медичних книжок персоналу сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування, саме кухарів (у множині), а не кухаря (в однині), як про це зазначає Замовник у наданому поясненні на запит Південного офісу Держаудитслужби. Отже, на порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», у зв`язку із невідповідністю його вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

У пункті «Висновок про наявність чи відсутність порушень законодавства» розділу ІІ Висновку вказано, що: за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей. За результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог ТД вимогам Закону з урахуванням Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, яке є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, - порушень не встановлено.

У пункті «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» розділу ІІ Висновку вказано, що зогляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Південний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач не погоджується з висновком за результатами моніторингу закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24.01.2023 року, вважає його протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Положеннями ст.2 Закону України Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно із ст.5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України Про публічні закупівлі (далі також Закон 922-VIII).

Частиною 1 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон) визначено, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону №922-VIII).

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 статті 8 Закону №922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порушення відповідачем вказаних норм ст.8 Закону № 922-VIII, які врегульовують процедури призначення та проведення моніторингу, а також оформлення його результатів, судом не встановлено.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 №552 Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 1 констатуючої частини зазначаються:

питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст.15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що висновок від 30.03.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2022-11-28-005747-а має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача, як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

У постанові від 02 квітня 2020 року у справі №400/2165/19 Верховний Суд наголосив, що Висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є індивідуально-правовим актом, його виконання має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише позивача, але ж і для переможця конкурсу у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Частиною 2 вказаної статті Закону визначено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з ч.ч 3 - 5 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Відповідно до абз. 2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

Як стверджує відповідач, на порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», у зв`язку із невідповідністю його вимогам, установленим у ТД відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Так, судом встановлено, що відповідно до пункту 5 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовником визначено, що учасники для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі» додається довідка у довільній формі за підписом уповноваженої особи Учасника, завірена печаткою (у разі використання) з інформацією про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають, необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, обов`язково зазначити: прізвище, ім`я та по-батькові та займану посаду

У п.6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» до ТД Замовником визначено, що учасники для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону «Про публічні закупівлі» додається особові медичні книжки персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування (водій/ї, вантажник/и, кухарі, кухонні працівники тощо) з відміткою про допуск до роботи.

Учасником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід б/д та б/н, в якій міститься інформація про наявність в учасника двох кухарів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Також, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» надано особисті медичні книжки кухарів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у пункті 3 яких зазначено, що дата наступного медичного огляду 15.02.2023 та 09.12.2022 відповідно.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що у наданій учасником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» у складі тендерної пропозиції особовій медичній книжці кухаря ОСОБА_1 відсутні сторінки із чинними датами проходження медогляду, а саме: дата наступного медичного огляду 09.12.2022, яка не є чинною на момент подання учасником тендерної пропозиції та допущення його Замовником до аукціону (дата подання тендерної пропозиції 26.12.2022, дата допущення до аукціону 09.01.2023).

В той же час, судом встановлено, що ТОВ «Фабрика смаку» своїм листом повідомлено позивача про те, що учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку», проаналізувавши подані у складі тендерної пропозиції документи в межах закупівлі, встановило, що при підготовці тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» було допущено технічну помилку, яка полягає у тому, що ТОВ «Фабрика смаку» у складі тендерної пропозиції була надана попередня особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 серії ААВ № 905000, в той час як станом на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 була наявна вже нова особиста медична книжка серії 12ААВ № 775395.

Відповідно до вказаної медичної книжки кухар ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 09.12.2022, що також підтверджується Медичною картою огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності.

У зв`язку з цим, учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» надав позивачу особисту медичну книжку кухаря ОСОБА_1 із чинною датою проходження медогляду (до 09.06.2023), як працівника, якого буде залучено до організації харчування.

Тобто фактично у кухаря ОСОБА_1 станом на дату подання тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» були медичні книжки із чинною датою проходження медогляду.

В той же час, суд зазначає, що у тендерній документації позивач не встановлював вимогу про необхідність залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, певної кількості кухарів, що не виключає можливості залучення учасником процедури закупівлі одного кухаря.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Фабрика смаку» надало у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, в якій вказано про наявність у ТОВ «Фабрика смаку», в тому числі, іншого кухаря ОСОБА_2 та додано її особисту медичну книжку із чинною датою проходження медогляду.

З урахуванням вищевикладеного, враховують кваліфікаційні критерії, що встановлені позивачем у тендерній документації, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фабрика смаку» відповідало кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а також Додатку 1 до тендерної документації щодо наявності працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має, необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, а також особисту медичну книжку з чиною датою проходження медогляду.

Суд зазначає, що встановлені відповідачем недоліки не є такими, що могли бути усунені учасниками закупівлі у встановлений замовником строк, так як відповідні документи на кухаря були наявні у ТОВ «Фабрика смаку».

В свою чергу, відповідно до ч.9 ст.26 Закону України Про публічні закупівлі, учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Згідно з абз.5 п.1 ч.1 ст.31 Закону України Про публічні закупівлі, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Як вбачається з матеріалів справи в даному випадку не має місце невідповідність встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

В свою чергу, замовник вчасно не надав час учаснику процедури закупівлі для виправлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, вважаючи подані учасником документи такими, що в повній мірі відповідають вимогам встановленим замовником.

При цьому, з урахуванням того, що учасник тендерної процедури мав необхідні документи щодо кухаря у разі відхилення замовником тендерної пропозиції учасника на підставі абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону України Про публічні закупівлі без надання часу на усунення недоліків тендерної документації, зазначене б безумовно призвело до порушення прав учасника процедури закупівлі.

З огляду на встановлені судом обставини, позивачем (замовником) виконані вимоги абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України Про публічні закупівлі.

Суд також враховує, що станом на дату вирішення даної адміністративної справи відомості щодо оскарження процедури чи результатів закупівлі на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу відсутні.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.

Однак, зауваження відповідача зводяться до невідповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації, що носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (якими в даному випадку є хворі, що перебувають на стаціонарному лікуванні) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов`язує із оформленням документів, до змісту якого зауваження відсутні.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості товарів, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі Колишній король Греції та інші проти Греції). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі Трегубенко проти України).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар. При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за рамковою угодою, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності рамкової угоди з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть виявлених порушень жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби призведе до настання несприятливих наслідків у вигляді зриву процесу надання послуг харчування в дитячих лікарнях дітям.

Суд враховує, що частиною першою статті 3 Закону №922-VІІІ визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому, з огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що укладення між позивачем та ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" договору №6 від 11.01.2023 року жодним чином не порушило зазначених принципів та не обмежило прав інших Учасників.

Так, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі №922/2987/20, де Верховний Суд вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України Про публічні закупівлі неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України Про публічні закупівлі. Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку Держаудитслужба України не скористалась своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 по справі №420/5590/19.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Південного офісу Держаудитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради необхідно стягнути 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика смаку про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24.01.2023 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24.01.2023 року.

Стягнути на користь комунального некомерційного підприємства "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради з Південного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до п`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Комунальне некомерційне підприємство "МІСЬКА КЛІНІЧНА ІНФЕКЦІЙНА ЛІКАРНЯ" Одеської міської ради (вул.Пастера, буд.5/7, м.Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 01999023).

Відповідач Південний офіс Держаудитслужби (вул. Канатна 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 40477150).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика смаку (вул.Середньофонтанька, 19-Б, офіс 263, м.Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 39785646).

СуддяС.М. Корой