Постанова

від 12.09.2024 по справі 420/2128/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 420/2128/23

адміністративне провадження № К/990/40709/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради - адвоката Лупу Сергія Сергійовича на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (судді: Крусян А.В., Єщенко О.В., Яковлєв О.В.) у справі за позовом комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

03 лютого 2023 року комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (далі - КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня») звернулося до суду з адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» (далі - ТОВ «Фабрика смаку»), у якому просило:

визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24 січня 2023 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а, Південний офіс Держаудитслужби склав оскаржуваний висновок. У цьому висновку йдеться про порушення позивачем, як замовником процедури закупівлі, абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), зокрема мова йде про не відхилення тендерної пропозиції учасника-переможця торгів ТОВ «Фабрика смаку». У зв`язку з цим позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

За доводами позивача, правових підстав для відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» не було. Позивач зазначає, що ТОВ «Фабрика смаку» при наданні особистих медичних книжок кухарів на виконання вимог тендерної документації допустило формальну технічну помилку щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової щодо кухаря ОСОБА_1 . За твердженням позивача, це не впливає на наявність у кухаря ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 особистої медичної книжки із чинною на момент подання тендерної пропозиції датою проходження медогляду, та не свідчить про невідповідність тендерної пропозиції цього учасника умовам тендерної документації.

Позивач вказує на те, що він не встановлював вимог щодо необхідності залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, певної кількості кухарів, що не виключає можливості залучення лише одного кухаря. Позивач підкреслював, що учасник, ТОВ «Фабрика смаку», надав у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, в якій зазначено, в тому числі, іншого кухаря - ОСОБА_2 , разом з її особистою медичною книжкою, які містила чинну дату проходження медичного огляду.

Позивач вважає, що відповідач вдався до «правового пуризму», вважаючи порушенням вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 19 Особливостей те, що замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Фабрика смаку» через ненадання медичної книжки з чинною датою на кухаря ОСОБА_1 , хоча учасник-переможець ТОВ «Фабрика смаку» вказав на технічну помилку при наданні попередньої особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 та надав в складі тендерної пропозиції особисту медичну книжку іншого кухаря - ОСОБА_2 із чинною датою проходження медогляду.

Крім того, позивач вважає, що вимоги відповідача припинити зобов`язання за договором закупівлі, який виконується з дотриманням норм чинного законодавства України, є такими, що не відповідають вимогам закону.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» вимогам тендерної документації мали формальний характер. Вони не впливають на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель та не пов`язані з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Суд першої інстанції погодився з твердженням відповідача, що у наданій ТОВ «Фабрика Смаку» особовій медичній книжці кухаря ОСОБА_1 були відсутні сторінки із чинними датами проходження медичного огляду, оскільки датою наступного медичного огляду було зазначено 09 грудня 2022 року, тоді як датою подання тендерної пропозиції було 26 грудня 2022 року, датою допущення до аукціону - 09 січня 2023 року.

Однак, суд першої інстанції взяв до доводи позивача, що під час підготовки тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика Смаку» допустило технічну помилку, яка виявилася в наданні ТОВ «Фабрика смаку» у складі тендерної пропозиції попередньої особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 серії ААВ № 905000, тоді як на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 вже була нова особиста медична книжка серії 12ААВ № 775395.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до нової медичної книжки серії 12ААВ №775395 кухар ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 09 грудня 2022 року, наступний медичний огляд був запланований на 09 червня 2023 року. У зв`язку з цим суд першої інстанції констатував, що учасник, ТОВ «Фабрика смаку», надав позивачу особисту медичну книжку кухаря ОСОБА_1 із чинною датою проходження медогляду (до 09 червня 2023 року), оскільки фактично на дату подання тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» у кухаря ОСОБА_1 були медичні книжки із чинною датою проходження медичного огляду.

Суд першої інстанції також зазначив, що позивач у тендерній документації не встановлював вимогу про залучення учасником певної кількості кухарів для надання послуг, що є предметом закупівлі, що не виключало можливості залучення лише одного кухаря. Виходячи з цього, суд першої інстанції встановив, що учасник ТОВ «Фабрика смаку» надав у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, серед яких значився і кухар - ОСОБА_2 , та додав її особисту медичну книжку із чинною датою проходження медичного огляду.

Беручи до уваги кваліфікаційні критерії, встановлені позивачем у тендерній документації, суд першої інстанції визнав, що учасник, ТОВ «Фабрика смаку», відповідав кваліфікаційним критеріям, передбаченим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а також Додатком 1 до тендерної документації щодо наявності працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, а також особисту медичну книжку з чиною датою проходження медогляду.

До того ж суд першої інстанції вважав, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за рамковою угодою, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності рамкової угоди з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною із нею.

Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і третьої особи, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи протилежне рішення на користь відмови у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перелік формальних помилок, який має застосовуватися замовниками під час розгляду тендерних пропозицій є вичерпним і затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №710 «Про затвердження переліку формальних помилок» (далі - Наказ №710).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що Наказ №710 не передбачає такої формальної помилки як подання попереднього документа замість чинного. Ураховуючи це, суд апеляційної інстанції не погодився з твердженнями позивача, що подання у складі тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» попередньої особової медичної книжки кухаря ОСОБА_1 є суто формальною технічною помилкою.

Як наслідок, суд апеляційної інстанції констатував, що позивач, порушивши підпункт 2 пункту 44 Особливостей, не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Фабрика смаку» через її невідповідність вимогам, встановленим у тендерній документації.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені порушення, обираючи один із визначених законом варіантів поведінки. Тому вимоги відповідача, зазначені в оскарженому висновку, здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, суд апеляційної інстанції вважав такими, що підлягають виконанню.

З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржений висновок відповідача складений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував, за відсутності висновку Верховного Суду, норму пункту 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», в описі того, що наказ Південного офісу Держаудитслужби від 16 січня 2023 року та оскаржуваний висновок не містять детального обґрунтування підстав для початку здійснення моніторингу, фактичного викладу виявлених порушень, а також не містять обґрунтування того, у чому полягають ці порушення згідно з інформацією, оприлюдненою в електронній системі закупівель.

Також скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», не врахувавши висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, від 04 травня 2023 року у справі №160/5890/22 та від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22, у зв`язку з чим помилково констатував, що оскаржуваний висновок в частині зобов`язання усунути порушення відповідає вимогам законодавства.

Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції у своїй постанові неправильно застосував норми частини першої статті 41, частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», частини третьої статті 203, частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України, частин першої четвертої статті 188 Господарського кодексу України, а саме без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі №160/5890/22 та від 27 липня 2023 року у справі №420/16485/22. Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції викладених у наведених постановах висновків Верховного Суд, скаржник зазначає, що суд залишив поза увагою те, що оскаржуваний висновок не містить встановлення порушень, які, відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.

Також скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові помилково застосував норми абзацу 2 преамбули та частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», не врахувавши висновки щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №420/16485/22. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції залишив без уваги той факт, що оскаржуваний висновок не містить даних про те, що пропозиція ТОВ «Фабрика смаку» могла призвести до завдання збитків місцевому бюджету, а також що не йдеться про неефективне, незаконне чи нецільове використання бюджетних коштів. Скаржник стверджує, що при проведенні процедури закупівлі права, свободи та інтереси жодної зі сторін не були порушені, а принцип забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища був дотриманий.

Окремо скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи позивача про відповідність тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» вимогам тендерної документації. Скаржник наголошує, що при підготовці тендерної пропозиції ТОВ «Фабрика смаку» було допущено технічну помилку, яка полягала у наданні попередньої особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , в той час як на момент подання тендерної пропозиції була вже наявна нова медична книжка серії 12ААВ №775395. Відповідно до цієї медичної книжки кухар ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 пройшов медичний огляд 09 грудня 2022 року, що також підтверджується Медичною картою огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності. У зв`язку з цим скаржник зазначає, що учасник ТОВ «Фабрика смаку» надав позивачу особисту медичну книжку кухара ОСОБА_1 із чинною датою проходження медогляду (до 09 червня 2023 року) як працівника, якого залучено до організації харчування. Зазначене, за доводами скаржника, лише підтверджує допущення суто формальної технічної помилки учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» щодо надання попередньої медичної книжки замість нової. Натомість, відповідач, реалізуючи свої повноваження органу державного фінансового контролю, вдався до такого явища як «правовий пуризм».

У тексті касаційної скарги скаржником заявлено клопотання про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України. Обґрунтовуючи це клопотання, скаржник посилається на існування відмінних правових позицій Верховного Суду щодо питання застосування пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у контексті можливості спонукання органом державного фінансового контролю усунути виявлені порушення шляхом зобов`язання здійснити заходи щодо усунення порушень, виявлених під час проведення моніторингу, а саме: припинити зобов`язання за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній вказує на безпідставність доводів скаржника, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Також просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради.

Третя особа правом подати пояснення щодо суті вимог касаційної скарги не скористалася.

Від позивача надійшло клопотання про врахування під час касаційного розгляду справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 листопада 2023 року у справі №420/3555/23.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради - адвоката Лупу Сергія Сергійовича на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за позовом комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» про визнання протиправним та скасування висновку.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 11 вересня 2024 року призначено справу до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відмовлено у задоволенні клопотання Південного офісу Держаудитслужби про закриття касаційного провадження.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

26 грудня 2022 року КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» в електронній системі публічних закупівель оголошено закупівлю (аукціон) із ідентифікатором №UA-2022-12-26-018875-а «Послуги з надання харчування медичним працівникам».

03 січня 2023 року було розкрито тендерні пропозиції та переможцем визнано ТОВ «Фабрика смаку».

11 січня 2023 року між КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» (замовник) та ТОВ «Фабрика самку» (постачальник) було укладено договір про закупівлю №6, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з надання харчування медичним працівникам, а замовник оплатити такі послуги. Найменування послуг, які виконавець надає замовнику згідно з цим договором - ДК 021:2015:55520000-1 Кейтерингові послуги (послуги з надання харчування медичним працівникам).

Наказом Південного офісу Держаудитслужби від 16 січня 2023 року №10, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», було розпочато моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, що додається, зокрема, закупівлі №UA-2022-12-26-018875-а, яка оприлюднена на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель 26 грудня 2022 року.

У період з 16 січня 2023 року по 24 січня 2023 року Південним офісом Держаудитслужби проведено моніторинг закупівлі КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» №UA-2022-12-26-018875-а, предметом аналізу якого було: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідність умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178; розгляду тендерних пропозицій; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення; надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю.

За результатами проведеного моніторингу, Південним офісом Держаудитслужби в електронній системі публічних закупівель оприлюднено висновок від 24 січня 2023 року №4 про результати моніторингу за предметом: ДК 021:2015:55520000-1 Кейтерингові послуги (послуги з надання харчування медичним працівникам), у якому зазначено про порушення позивачем абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 та зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку.

Не погоджуючись з таким висновком про результати моніторингу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

За приписами частин першої, другої статті 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Приписами частин шостої, сьомої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок його заповнення.

За частиною десятою статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

За змістом частини третьої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону №922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу «Загальні положення» Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно з абзацом 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону №922-VIII.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

При цьому суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Предметом спору у цій справі є висновок Південного офісу Держаудитслужби від 24 січня 2023 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а, згідно з яким орган державного фінансового контролю встановив порушення позивачем, як замовником процедури закупівлі, порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей.

В оскаржуваному висновку вказано, що тендерна пропозиція ТОВ «Фабрика смаку» не відповідає вимогам, встановленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тому замовник повинен був відхилити тендерну пропозицію учасника.

За пунктом 5 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги», учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника, завірену печаткою (у разі використання) з інформацією про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають, необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, обов`язково зазначити: прізвище, ім`я та по-батькові та займану посаду.

Згідно з пунктом 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги», учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати особові медичні книжки персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування (водій/ї, вантажник/ и, кухарі, кухонні працівники тощо) з відміткою про допуск до роботи.

У складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» була надана довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід б/д та б/н, в якій міститься інформація про наявність в учасника двох кухарів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Також, у складі тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» були надані особисті медичні книжки кухарів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , де зазначено, що наступний медичний огляд для ОСОБА_2 має відбутися 15 лютого 2023 року, а для ОСОБА_1 - 09 грудня 2022 року.

Тобто надана медична книжка кухаря ОСОБА_1 , який мав бути залучений до організації харчування, на момент подання тендерної пропозиції (04 січня 2023 року) не містила чинної дати проходження медичного огляду, чим не дотримано вимоги пункту 6 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації.

На запит Південного офісу Держаудитслужби від 17 січня 2023 року щодо надання у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Фабрика смаку» особистої медичної книжки кухаря ОСОБА_1 , сторінки якої не містять чинної дати проходження медогляду, замовник 20 січня 2023 року надав пояснення, в яких зазначив, що звернувся до учасника ТОВ «Фабрика смаку» з листом, в якому просив невідкладно надати обґрунтовані пояснення з підтверджуючими документами стосовно зазначених у запиті Південного офісу Держаудитслужби обставин. Листом учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» повідомлено замовника, що товариство здійснює постійний контроль за проходженням його працівниками чергового медичного огляду. Проаналізувавши подані у складі тендерної пропозиції документи в межах закупівлі UA-2022-12-26-018875-a, ТОВ «Фабрика смаку» встановило, що при підготовці тендерної пропозиції було допущено технічну помилку, яка полягає у тому, що у складі тендерної пропозиції була надана попередня особиста медична книжка кухаря ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , в той час як станом на момент подання тендерної пропозиції у кухаря ОСОБА_1 була наявна вже нова медична книжка серії 12ААВ №775395. Зазначене свідчить про суто формальну технічну помилку учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової, що не впливає на наявність у кухаря ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 особистої медичної книжки із чинною на момент подання тендерної пропозиції датою проходження медогляду, що підтверджує про те, що учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» має у штаті працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, з особистою медичною книжкою з чинною датою проходження медогляду. Також в поясненні зазначено, що замовник не встановлював в тендерній документації вимогу про необхідність залучення учасником процедури закупівлі для надання послуг, що є предметом закупівлі, більше одного кухаря.

На думку відповідача, надане замовником пояснення не спростовує факту встановленого порушення, оскільки у пункті 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційні вимоги» замовник вимагає від учасника надання у складі тендерної пропозиції особових медичних книжок персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування, саме кухарів (у множині), а не кухаря (в однині), як про це зазначає замовник у наданому поясненні на запит Південного офісу Держаудитслужби.

Таким чином, орган фінансового контролю дійшов висновку, що на порушення вимог абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, спірним у цій справі є питання наявності підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Фабрика смаку» у зв`язку з її невідповідністю встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Статтею 31 Закону № 922-VIII передбачені підстави для відхилення тендерних пропозицій.

Визначення тендерної пропозиції міститься у пункті 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII та означає пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Підставами для відхилення тендерних пропозицій, передбачених зокрема абзацом третім пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII, є невідповідність тендерної пропозиції учасника умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

При цьому абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII обумовлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Разом з цим варто зазначити, що абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей № 1178 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

У справі, що розглядається, замовник у пункті 6 розділу 1 додатку 1 до тендерної документації до процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а передбачив обов`язок для учасника надати, зокрема особові медичні книжки персоналу - сторінки із чинними датами проходження медогляду на працівників, які будуть залучені до організації харчування (водій/ї, вантажник/и, кухарі, кухонні працівники тощо) з відміткою про допуск до роботи.

У справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що учасник ТОВ «Фабрика смаку» у довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід зазначив, що в нього на постійній основі працюють два кухарі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У складі тендерної пропозиції цей учасник подав особисту медичну книжку ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 із датою наступного медичного огляду - 09 грудня 2022 року.

Водночас, згідно з копією особистої медичної книжки ОСОБА_1 та медичної карти огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності щодо ОСОБА_1 , у ОСОБА_1 є оновлена медична книжка серії НОМЕР_2 з чинними датами проходження медогляду, а саме датою наступного медичного огляду встановлено 09 червня 2023 року. Ці документи були надані учасником ТОВ «Фабрика смаку» у складі листа до замовника і містяться в матеріалах справи.

Наведене свідчить, що виявлений відповідачем недолік є суто формальною технічною помилкою учасника ТОВ «Фабрика смаку» щодо надання попередньої особистої медичної книжки замість нової, що не впливає на наявність у кухаря ТОВ «Фабрика смаку» ОСОБА_1 особистої медичної книжки із чинною на момент подання тендерної пропозиції датою проходження медогляду, що підтверджує те, що учасник процедури закупівлі ТОВ «Фабрика смаку» має у штаті працівника відповідної кваліфікації (кухаря), який має необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі, з особистою медичною книжкою з чинною датою проходження медогляду.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №420/3555/23 за подібних правовідносин.

У постанові від 02 липня 2024 року у справі № 420/2126/23 за схожих правовідносин Верховний Суд висловив позицію про те, що навіть з урахуванням того, що ТОВ «Фабрика смаку» в своїй тендерній документації зазначило працівника кухара ОСОБА_1 , сторінки особистої медичної книжки якого не містять чинної дати проходження медогляду станом на момент подання такої пропозиції, не можна розцінювати як порушення учасником процедури закупівлі умов пункту 6 розділу 1 Додатку 1 «Кваліфікаційнв вимоги» до тендерної документації, і, як наслідок, порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки учасник ТОВ «Фабрика смаку» надав у складі тендерної пропозиції довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації, в якій вказано про наявність у товариства, в тому числі, іншого кухара - ОСОБА_2 та додано її особисту медичну книжку із чинною датою проходження медогляду. Верховний Суд підкреслював те, що замовник (КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня») у тендерній документації не встановлював вимог щодо наявності певної кількості працівників визначеної кваліфікації, зокрема кухарів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд також у постанові від 10 липня 2024 року у справі №420/2131/23.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що тендерна пропозиція учасника ТОВ «Фабрика смаку» відповідала вимогам, установленим у тендерній документації. А відтак, позиція суду апеляційної інстанції про те, що позивач допустив порушення абзацу 6 підпункту 2 пункту 41 Особливостей через невідхилення тендерної пропозиції вказаного учасника є помилковою.

У зв`язку з цим, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого висновку Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-12-26-018875-а від 24 січня 2023 року.

З огляду на визнання цього висновку протиправним Суд не надає оцінку доводам скаржника в контексті правомірності зобов`язальної частини оскарженого висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі №640/17797/20, від 30 листопада 2021 року у справі №420/5590/19, від 04 травня 2023 року у справі №160/5890/22 та від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22, частини першої статті 41, частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», частини третьої статті 203, частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України, частин першої четвертої статті 188 Господарського кодексу України, а саме без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 травня 2023 року у справі №160/5890/22 та від 27 липня 2023 року у справі №420/16485/22, абзацу 2 преамбули та частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14 грудня 2022 року у справі №420/16485/22.

Суд також не оцінює посилання скаржника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки доводи позивача щодо відсутності в наказі Південного офісу Держаудитслужби від 16 січня 2023 року та оскаржуваному висновку детального опису підстав початку здійснення моніторингу, викладу виявлених ознак порушень та їх обґрунтування, не були заявлені як підстави позову у цій справі ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції та, відповідно, не були предметом оцінки судів попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду судом касаційної інстанції.

Щодо клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, то Суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України, на яку посилається скаржник, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

У судовому рішенні від 26 березня 2019 року у справі №804/15369/13-а Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати декілька з наведених ознак:

справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ (зокрема, між тими ж сторонами або з однакового предмета спору), які перебувають на розгляді в судах;

існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах.

Варто зазначити, що адміністративна справа №420/2128/23 не містить наведених ознак, необхідних для її віднесення до категорії спорів, що містять виключну правову проблему та вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ця справа може бути вирішена Касаційним адміністративним судом у межах перевірки правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Спірні правовідносини мають визначене законодавче регулювання, яке дозволяє їх вирішити.

Незгода скаржника з рішенням суду апеляційної інстанції або з практикою Верховного Суду, не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З огляду на викладене, Суд вважає, що у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи №420/2128/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Частиною першою статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, унаслідок чого суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року із залишенням в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у цій справі.

Судові витрати

За правилами статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання касаційної скарги позивач сплатив судовий збір у сумі 5368,00 грн, що підтверджується квитанцією від 27 листопада 2023 року про сплату судового збору.

Ураховуючи, що судовий збір у значенні частини третьої статті 132 КАС України належить до судових витрат, а за наслідками касаційного перегляду суд касаційної інстанції задовольнив касаційну скаргу представника позивача і скасував постанову суду апеляційної інстанції, судовий збір, який позивач сплатив за подання касаційної скарги підлягає стягненню на його користь за рахунок відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 132, 139, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради - адвоката Лупу Сергія Сергійовича про передачу справи №420/2126/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу представника комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради - адвоката Лупу Сергія Сергійовича задовольнити.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасувати.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року залишити в силі.

Стягнути на користь комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (ЄДРПОУ 01999023, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Пастера, 5/7) за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40477150, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) сплачений судовий збір у сумі 5368,00 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов