Рішення

від 12.06.2023 по справі 607/11030/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2023 Справа №607/11030/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Івашків О.М.

представника позивача Вітіва В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімінор»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, інфляційних витрат та трьох відсотків річних,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міиінор» (надалі ТзОВ «Мімінор»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,інфляційних витратта трьохвідсотків річних у якому, уточнивши позовні вимоги згідно поданої ним заяви від 27 грудня 2022 року, просив стягнути із ТзОВ «Мімінор» у користь позивача 66127,80 грн., з яких: 52774,51 грн. - матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-трансопртної пригоди 06.08.2021 року; 11704,99 грн. - інфляційних нарахувань, 1648,30 грн. - три відсотки річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на те, що 06.08.2021 року водій ОСОБА_2 в с.Великі Гаї вул..Збаразьке кільце, 1, керуючи транспортним засобом марки «DAF 95XF 430» р.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення напівпричепу з транспортним засобом марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль, який належить позивачу отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України. Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 07.12.2021 року у справі №607/21313/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність, автомобіля, яким керував ОСОБА_2 на момент вчинення даної ДТП не була забезпечена полісом обов`язкового страхування влаників наземних транспортних засобів. Автомобіль марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 . Відповідно до Звіту «Про оцінку автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 від 05.01.2022, вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля складає 82689,24 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників автомобіля марки марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 без включення ПДВ складає 29914,73 грн. Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило відшкодування шкоди позивачу у розмірі 29914,73 грн. Тобто, позивачу залищшолось невідшкодовано 52774,51 грн. заподіяної шкоди вналсдіок дорожньо-транспортної пригоди. Згідно отриманої інформації від ГУ ДПС в Дніпропетровській області позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 станом на момент дорожньо-трансопртної пригоди перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Мімінор». Тому, позивач вважає, що різницю між сумою заподіяної шкоди, визначеної на підставі звіту суб`єктом оціночної діяльності та сумою виплаченого відшкодування, здійсненого МТСБУ слід стягнути із відповідача (89689,24-29914,73). Також вважає, що з відповідача слід стягнути 11704,99 грн. інфляційних нарахувань, а також 1648,30 грн. три відсотки річних, нарахованої відповідно до ст..625 ЦК України.

Відповідач, ТзОВ «Мімінор» відзиву на позов не подавало. Однак, представник відповідача надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що водій експедитор ТзОВ «Мімінор» Вишневський В.А. 05 серпня 2021 року, після виконання своїх службових обов`язків з перевезення вантажу на довіреному йому транспорті марки «DAF 95XF 430» р.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 на кінець робочого дня на робочому місці не з`явився. Ніяких розпоряджень щодо виконання ним службових обов`язків йому не надходили, а водій ОСОБА_2 з`явився на робочому місці лише 10.08.2021 року, від дачі пояснень відмовився. Вказані обставини підтверджено висновком службової перевірки ТзОВ «Мімінор» за фактом самовільного використання транспортного засобу підприємства від 10.08.2021 року та наказом ТзОВ «Мімінор» про притягнення водія експедитора ОСОБА_2 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності від 11.08.2021 року. Тому, вважає, що шкода, спричинена водієм експедитором ТзОВ «Мімінор» ОСОБА_2 внаслідок ДТП 06.08.2021 року, завдана останнім не при виконанні службових обов`язків. Також вважає, що нарахування позивачем інфляційних витрат та трьох відсотків рішних на суму заподіяної йому шкоди згідно вимог ст..625 ЦК України суперечать положенням цієї статті, оскільки її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. Тому, дія ст.625 ЦК України не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди. Також просить відмовити у стягненні із відповідача на користь позивача суму нарахованих витрат на правову допомогу, оскільки такі витрати не підтверджені належними доказами.

Третя осоюба, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 письмових пояснень щодо позову не подавав.

Ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 26.08.2022 року у даній справі відкрито провадження та ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

27 січня 2023 року у даній справі, за участю представників сторін, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду.

24.05.2023 року у даній справі протокольною ухвалою суду залишено без розгляду клопотання представника відповідача у частині долучення до матеріалів справи копію висновку службової перевірки від 10.08.2021 та наказ №2-08 від 11.08.2021 року ТзОВ «Мемінор» на підставі ч.2 ст.222 ЦПК України, як таке, що не було заявлено без поважних причин в підготовчому судовому засіданні та належним чином не засвідчені.

Представник позивача адвокатВітів В.А. в судовомузасіданні позовнівимоги,з урахуваннямподаної заявипро уточненняпозовних вимогпідтримав повністю,з мотивів,викладених унійта проситьсуд їхзадовольнити.

Представник відповідача адвокат Бервено О.М. в судовому засідланні позовних вимог не визнав, просить відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у письмових поясненнях. В подальшому в судове засідання не з`явився, з причин, які суд визнав не поважними.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив наступні обставини.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.12.2021 року у справі №607/21313/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП. провадження у даній адміністративні справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушенняи строків, передбачених ст..38 КУпАП.

Як вбачається із означеної постанови, яка набрала законної сили, суддею встановлено, що «…водій ОСОБА_2 06.08.2021 року о 16 год.41 хв. в с.Великі Гаї вул..Збаразьке кільце, 1, керуючи транспортним засобом марки «DAF 95XF 430» р.н.з. НОМЕР_1 із напівпричіпом «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення напівпричепу з транспортним засобом марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст..124 КУпАП…».

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, суд зазначає, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15.

Таким чином, не підлягає доказуванню обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю зазначених транспортних засобів та їх водіїв, винуватість ОСОБА_2 у її вчиненні, причинно-наслідковий зв`язок із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням шкоди.

Як вбачається із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , транспортний засіб марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 на момент вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності ОСОБА_1 .

Як вбачається із протоколу №439 огляду транспортного засобу від 17.12.2021 року, складеного аварійним комісаром ОСОБА_3 на підставі замовлення МТСБУ №81571, під час огляду транспортного засобу марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 встановлено наступн пошкодження: скло вітрове вм`ятина із сколом скла з правої сторони, капот складна деформація з розривом металу, порушені ребра жорсткості; петлі капота деформовані; решітка в капоті обрив кріплень; замок капота деформований; гніздо замка капота дефофрмація; блок фара ліва потертість скла; панель рамки радіаторів деформація з лівої сторони; накладка під фару ліва-обрив кріплень; корпус дзеркала заднього виду лівого розломи, сколи пластика; крило переднє ліве складна деформація, розрив металу; панель передня (під вітровим склом) вмятини; бампер передній деформований з лівої сторони, обрив кріплень (2шт); рамка номерного знаку переднього розломи, сколи пластика; номерний знак передній значна потертість фарбового покриття; водяний бачок деформація, сколи пластика та горловини. Пошкодження не пов`язані з ДТП корозійні пошкодженя дверей передніх, боковин, крила переднього, оббивка сидінь розриви.

Як вбачається з інформації, наданої МТСБУ ОСОБА_1 від 15.08.2022 року, відповідно до пункету 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності влаників наземних транспортних засобів» МТСБУ прийняло рішення про виплату позивачу відшкодування шкоди в розмірі 29914,73 грн.

Згідно пояснень представника позивача зазначену суму коштів було перераховано МТСБУ ОСОБА_1 у вказаний день.

Відповідно до інформації, наданої регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Тернопільській області від 25.11.2022 року №31/19-3844, згідно інформації наявної в Єдиному реєстрі транспортних засобів, станом на 06.08.2021 року транспортні засоби «DAF 95XF 430», 2003 р.в., р.н.з. НОМЕР_1 був зареєстрвапний за ТОВ «Адітон», напівпричіп «SCHMITZ SPR 24», 2002 р.в. р.н. НОМЕР_2 зареєстрований за ТзОВ «Мімінор».

Як вбачається з інформації, викладеній у листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.12.2022 року, відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, ТОВ «Мімінор» (код ЄДРПОУ 40178163) до ГУ ДПС подано «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого сплаченого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», у тому числі Додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб в період проходження військової служби» за 3 квартал 2021 року №9335424604 від 08.11.2021, відповідно до якого гр.. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з підприємством з 26.07.2021 по 31.08.2021. Відповідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела отриманих доходів, протягом 3 кварталу 2021 року (в тому числі на момент вчинення ДТП 06.08.2021 року) гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інших доходів, окрім заробітної плати на підприємстві ТОВ «Мімінор» не отримував.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 , виконаного суб`єктом оціночної діяльності приватним підприємцем ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 складає 309198,29 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 , з включенням в розрахунку ПДВ складає 82689,24 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 з включенням ПДВ складає 33433,03 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 , без включення в розрахунку ПДВ складає 29914,73 грн. Коефіцієнт фізичного зносу автомобіля марки «Mercedes Benz Sprinter 316 CDI» р.н.з. НОМЕР_3 складає 0,70.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідність ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 Постанови № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Правовий зв`язок між юридичною або фізичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом) (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Основною ознакою є те, що працівник (службовець) виконує роботу, доручену йому згідно із цими розпорядчими актами, незалежно від того, який характер вона має одноразовий, тимчасовий чи постійний. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Так, у постанові Великої Палати ВС від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16

Зазначено, що аналіз норм статей 1187 та 1172ЦК Українидає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки- роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічні висновкивикладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц, відповідно до якої зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини 1статті 1172 ЦК Українисвідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Як встановлено судом при вчиненні ДТП, ОСОБА_2 керував ввіреним йому транспортним засобом марки «DAF 95XF 430» р.н.з. НОМЕР_1 із напівпричіпом «SCHMITZ SPR 24» р.н. НОМЕР_2 , які перебували у користуванні та у власності ТзОВ «Мімінор», де ОСОБА_2 працював водієм вантажного транспортного засобу на підставі трудового договору, як найманий працівник та виконував свої трудові обов`язки. При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив дорожньо-транспортну пригоду під час керування ним зазначеним транспортним засобом та який на відповідній правовій підставі був ввірений йому ТОВ «Мімінор» для виконання покладених на нього трудових обов`язків. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження у інформації, яку було надано Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 07.12.2022 року. При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що шкода завдана останнім не була пов`язана із виконаннм ним трудових обов`язків, оскільки констатує, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначену обставину представником відповідача не надано, тому вважає їх такими, що направлені на уникнення відповідачем, як роботодавцем обов`язку на відшкодування шкоди. Таким чином, суд вважає, що шкоду заподіяну ОСОБА_2 , який був працівником у ТзОВ «Мімінор» та здійснював виконання своїх обов`язків на момент ДТП водія транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди повинен відшкодовувати ТзОВ «Мімінор», як цього вимагає ст..1172 ЦК України.

В силу вимог ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням,зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зіст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосується предмету спору, з власної ініціативи, лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, а також дослідивши та оцінивши докази надані сторонами, приходить до переконання, що позов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімінор»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, слід задовольнити частково, стягнувши із Товариства з обмеженою відповідальності «Мімінор» у користь ОСОБА_1 52774 грн. 51 коп. заподіяної матеріальної шкоди. При цьому, суд вважає, що заподіяну шкоду позивачу із відповідача слід стягнути у силу вимог 1статті 1172 ЦК України. Задовольняючи позов частково, суд констатує, що відповідачем не спростовано, що ОСОБА_2 неправомірними діями, якого було заподіяно шкоду на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не пербував у трудових відносинах із відповідачем та не виконував при цьому трудових обов`язків. Суд, відкидає твердження представника відповідача про те, що водій ОСОБА_2 в момент вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди не перебував при виконанні службових обов`язків, оскільки 05 серпня 2021 року на кінець робочого дня на робочому місці не з`явився. Так, представником відповідача у встановлений ЦПК України строк не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини. В подальшому, ним було надано докази, із пропуском строку їх подання, а саме висновок службової перевірки за фактом самовільного використання транспортного засобу підприємства від 10.08.2021 року та наказ №2-8 «Про оголошення догани» ОСОБА_2 за самовільне використання транспортного засобу, які суд вважає неналежними, справжність та достовірність яких не посвідчено належно посадовою особою ТзОВ «Мімінор» чи його представником та не скріплено печаткою. Також, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що водій ОСОБА_2 відмовився від надання пояснень з приводу зазначеного вчинку та за який до нього застосоване дисциплінарне стягнення. Крім цього, суд констатує, що відповідач не звертався до правоохоронних органів з моменту не з`явлення ОСОБА_2 на підприємстві із ввіреним йому для виконання трудових обов`язків транспортним засобом. Задовольняючи позов частково, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних не підлягають до задоволення, оскільки стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, що виникло на підставіі договірних відносин та не дає підстав, на думку суду, для її застосування до деліктних зобов`язань.

Крімцього,слід стягнутиіз відповідачау користьпозивача судовівитрати увигляді сплаченогоним судовогозбору,пропорційно дозадоволених позовнихвимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімінор»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальності «Мімінор» у користь ОСОБА_1 52774 (п`ятдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 51 коп. заподіяної матеріальної шкоди.

У решті вимог, відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Мімінор»</a> в користь ОСОБА_1 791 (сімсот дев`яносто одну) грн.. 93 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Судове рішення у повному обсязі складено 22 червня 2023 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан