Рішення

від 30.04.2021 по справі 160/9350/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Справа № 160/9350/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство «Променергетика» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»</a> (код ЄДРПОУ - 33906414) (далі - ТОВ «Компанія «Май Дім», відповідач), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї №3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Май Дім (Компанія Май дім) (код ЄДРПОУ - 33906414) до повного усунення порушень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, позовну заяву задоволено частково. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд (адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, перехідної галереї № 3 літ. Ф-3) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Дніпросталівська, 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»</a> до повного усунення порушень. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.02.2021 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі № 160/9350/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 09.03.2021р. позов прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Відповідачем надано до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких просить у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що Товариство на підставі договору безоплатного користування приміщенням від 04.04.2018 року є лише користувачем офісного приміщення, що розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 на 3 поверсі площею 16,1 метрів квадратних, капітальної будівлі що раніше слугувала адміністративно-побутовим корпусом КП ДТФ «Дніпрянка». Будівля має 4 поверхи, на кожному з яких знаходиться певна кількість приміщень. Крім того, разом з приміщенням, яке займає відповідач, на 3 поверсі розташовано більше 10 приміщень. Відповідно до штатного розкладу ТОВ «Компанія «Май Дім» на час перевірки у відповідача працювали 4 (чотири) особи. З них 1 особа (бухгалтер) постійно знаходиться дома. В офісі рідко буває більше 2 осіб. Відповідач вважає, що хоча він і зареєстрований за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1, не має ніяких прав і обов`язків по забезпеченню пожежної, техногенної та цивільної безпеки щодо всієї будівлі адміністративно-побутового корпусу літера В-4 і перехідної галереї №3, літ, Ф-3 за виключенням лише нежитлового приміщення площею 16,1 кв.м., яке їм використовується.

Позивачем надано до суду пояснення, яке за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 19.08.2019 по 28.08.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку ТОВ «Компанія «Май Дім» за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1.

За результатами перевірки складено акт №1071 від 28.08.2019р., яким встановлено низку порушень, допущених відповідачем, а саме: порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об`єктів будівництва» затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287, Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312, Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553, Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за №225/31677, Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 №1231, Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 №158, «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, , національного стандарту України «Улаштування блискавко захисту будівель ті споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 №269, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», наказу МНС України від 18.12.2000 №338, зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за №970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», наказу МНС України від 23.02.2006 №98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за №286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», Постанови Кабінету міністрів України від 23.10.2013 №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту», Постанови кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю».

Позивач зазначає, що подальша експлуатація об`єктів Компанія «Май Дім із зазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та /або здоров`ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.

При вирішенні спору суд виходить із того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877).

Відповідно до ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 5 ст.4 Закону №877 визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Отже, застосування заходів реагування оскільки включає в себе: зупинення виробництва суб`єкта господарювання, у тому числі експлуатації підприємства, виробничого об`єкта, окремого виробництва, робочого місця, будівлі, споруди, приміщення, машин і механізмів.

Повне або часткове зупинення виробництва розповсюджується на виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг.

Пунктом 7 ст.7 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частина перша ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1, 2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як визначено ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно з підпунктами 27, 35 п.4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3 (у редакції наказу ДСНС 12.11.2018 року №661), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Таким чином, адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Зі змісту правових норм, які містяться у п.12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров`ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки №1071 від 21.08.2019 проведено перевірку адміністративно-побутового корпусу літ. В-4, загальною площею 4179,9 кв.м. Позивач у своїх поясненнях посилається, що при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) у період з 19.08.2019 по 28.08.2019 відповідачем надано договір зберігання індивідуального визначення нерухомого майна від 02.04.2018 та акт прийому-передачі до договору зберігання індивідуального визначення нерухомого майна від 02.04.2018, відповідно до яких нерухоме майно, будівлі та споруди площею 4702,80кв.м. прийняті останнім на зберігання. Тому, позивач вважає, що відповідачем експлуатується вся площа, а не лише нежитлове приміщення площею 16.1 кв.м і відповідач штучно намагається уникнути відповідальність.

Суд не погоджується з таким висновком позивача, оскільки за зазначеним договором та актом прийому-передачі ТОВ «Компанія «Май Дім» зобов`язалось зберігати нерухоме майно передане йому власником, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство «Променергетика» (далі ТОВ НВП «Променергетика», третя особа).

Крім того, ТОВ «Компанія «Май Дім» на підставі договору позички (безоплатного користування) нерухомого майна з ТОВ НВП «Променергетика» від 04.04.2018 року є користувачем нежитлового приміщення площею 16,1 кв.м., що розташоване за адресою м. Дніпро, вул. Дніпросталівська, 1 на 3 поверсі.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ «Компанія «Май Дім» є зберігачем майна, будівлі та споруди площею 4702,80кв.м., а користується нежитловим приміщенням площею 16,1 кв.м., проте власником майна, будівлі та споруди площею 4702,80кв.м. є ТОВ НВП «Променергетика». Доказів користування відповідачем іншою частиною приміщення до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що за договором зберігання індивідуального визначення нерухомого майна від 02.04.2018 та акту прийому-передачі до договору зберігання індивідуального визначення нерухомого майна від 02.04.2018, нерухоме майно, будівлі та споруди площею 4702,80кв.м., а в акті перевірки №1071 від 21.08.2019 року зазначено об`єкти господарської діяльності щодо яких проводився захід загальною площею 4179,9кв.м.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ТОВ «Компанія «Май Дім» відповідно до умов договору користування несе відповідальність за протипожежну безпеку тільки в межах приміщення 16,1кв.м., проте актом перевірки зафіксовані порушення, які безпосередньо стосуються власника приміщення.

При цьому, розбіжність у площі нежитлового приміщення в акті №370 від 22.03.2019 та приписі №790 від 29.03.2019 з даними договору зберігання від 02.04.2018 і акту прийому-передачі до нього від 02.04.2018, позивачем не враховано.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями ст.ст.9, 73-78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Май Дім»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство «Променергетика», про застосування заходів реагування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова