Рішення

від 13.06.2023 по справі 922/581/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023м. ХарківСправа № 922/581/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський метизний завод" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Гаврилівська, буд. 2, кв. 54) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Жилко С.Е., самопредставництво;

відповідача - Крічфалушій-Степанова Крістіна Михайлівна, ордер серія АО №1066520 від 13.04.2023; Салій С.Ф., керівник;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський метизний завод", в якому просить:

- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Харківський метизний завод ( вул. Гаврилівська, буд.2, кв. 54, м. Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ юридичної особи: 00223220) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (ІВАN) - UА698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 749 858,28 грн. (сімсот сорок дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім грн 28 коп.) за використання земельної ділянки по пров. Метизному, 10 у м. Харкові з кадастровим номером: 6310137900:11:003:0051 за період з 08.06.2021 по 28.02.2022;

- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Харківський метизний завод (вул. Гаврилівська, буд.2, кв. 54, м. Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ юридичної особи: 00223220) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11247,87 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок сім грн. 87 коп.).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/581/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на "16" березня 2023 р. о 11:00.

15.03.2023 відповідачем до суду подано клопотання про перенесення розгляду справи за вх. № 6296, яке долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.03.2023 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.04.2023 о 10:45 год. та на підставі ст. 177 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативи суду.

14.04.2023 через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката Крічфалушій-Степанова К.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. № 9190, в якій представник відповідача просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №922/581/23 призначеному на 18.04.2023 о 10 год. 45 хв. року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2023 в задоволенні заяви представника відповідача адвоката Крічфалушій-Степанова К.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 9190 від 14.04.2023) - відмовлено.

17.04.2023 через систему Електронний суд від відповідача надійшли пояснення за вх. № 9317, які долучено судом до матеріалів справи. При цьому, канцелярією суду було складено акт про виявлення пошкодження додатку документа, а саме: висновку експертизи метизний.pdf.

В судовому засіданні 18.04.2023 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду на підставі ч.3 ст.177 ГПК України та на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.05.2023 об 11:15 год.

19.04.2023 відповідачем до суду подано клопотання про долучення матеріалів вх. 9589. Клопотання з додатком долучено до матеріалів справи.

02.05.2023 позивачем до суду подані пояснення за вх. № 10904, які долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.05.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.05.2023 об 11:25 год.

10.05.2023 відповідачем до канцелярії суду подані пояснення за вх. № 11736, які долучено судом до матеріалів справи.

18.05.2023 сторонами подано спільну заяву за вх. № 12532 щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 18.05.2023 на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.05.2023 об 11:52 год. Крім того, в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні на стадії вступного слова до 06.06.2023 о 12:10 год.

В судовому засіданні 06.06.2023 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 13.06.2023 о 12:15 год.

09.06.2023 через систему Електронний суд від представника відповідача адвоката Крічфалушій-Степанова К.М. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за вх. № 14772, в якій представник відповідача просить надати можливість участі у судовому засіданні по справі №922/581/23 призначеному на 13.06.2023 о 12 год. 15 хв. року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2023 заяву представника відповідача адвоката Крічфалушій-Степанова К.М. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 14772 від 09.06.2023) задоволено.

В судовому засіданні 13.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 25.02.2004 № 22/04 ВАТ «Харківський метизний завод» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Метизному, 10 в м. Харкові, загальною площею 4,1 га для експлуатації та обслуговування виробничих цехів та допоміжних будівель та споруд.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.02.2023 № 321742116, № 321742347 право приватної власності на нежитлові будівлі зареєстроване наступним чином:

- літ. «Ж-1» загальною площею 121,3 кв.м; літ. «С-3» загальною площею 8716,0 кв.м; літ. «Т-3» загальною площею 7049,0 кв.м; літ. «X1 -1» загальною площею 188,1 кв.м; літ. «Х-1» загальною площею 785,8 кв.м; літ. «Х2-1» загальною площею 193,4 кв.м; літ. «У-4» загальною площею 1487,5 кв.м з 19.05.2016 за ПРАТ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» на підставі наказу ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ виданого 12.08.1999 № б/н;

- літ. «Ф-1» площею 644,4 кв.м, літ. «10-1» площею 34,2 кв.м, літ. «Щ-1» площею 37,9 кв.м, літ. «4-1» площею 20,4 кв.м, літ. «Ш-1» площею 5,6 кв.м, літ. «Ц-1» площею 104 кв.м, літ. «Я-1» площею 11,5 кв.м з 27.05.2016 за ПРАТ «ХАРКІВСЬКИЙ МЕТИЗНИЙ ЗАВОД» на підставі наказу ФОНДУ ДЕРЖАВНОЇ О МАЙНА УКРАЇНИ виданого 12.08.1995 № 15-АТ.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських - формувань у юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 00223220 змінена організаційно-правова форма з приватного акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2021 № НВ-0007790532021 площа земельної ділянки по пров. Метизний, 10 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051 складає 4,0333 га. Дата державної реєстрації земельної ділянки 08.06.2021. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування виробничих цехів та допоміжних будівель і споруд. Форма власності: комунальна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, в реєстрі відсутні відомості щодо зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами права користування на спірну земельну ділянку.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.02.2023 № 321741487 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051 площею 4,0333 га зареєстровано за Харківською міською радою 30.09.2021. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав користування на земельну ділянку по пров. Метизний, 10 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051 у період з 08.06.2021 по 28.02.2022, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 4,0333 га з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051 по пров. Метизний, 10 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Метизний, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) від 09.09.2021 № 947/176-21, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 40333 кв.м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 58 859 057 грн.

Департаментом земельних відносин Харківської міської 25 січня 2023 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ «Харківський метизний завод» з 08.06.2021 по 28.02.2022 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051по пров. Метизний, 10 у м. Харкові загальною площею 4,0333 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «Ж-1» загальною площею 121,3 кв.м; літ. «С-3» загальною площею 8716,0 кв.м; літ. «Т-3» загальною площею 7049,0 кв.м; літ. «X1 -1» загальною площею 188,1 кв.м; літ. «Х-1» загальною площею 785,8 кв.м; літ. «Х2-1» загальною площею 193,4 кв.м; літ. «У-4» загальною площею 1487,5 кв.м; літ. «Ф-1» площею 644,4 кв.м; літ. «10-1» площею 34,2 кв.м; літ. «Щ-1» площею 37,9 кв.м; літ. «4-1» площею 20,4 кв.м; літ. «Ш-1» площею 5,6 кв.м, літ. «Ц-1» площею 104 кв.м, літ. «Я-1» площею 11,5 кв.м по пров. Метизний, 10 у м. Харкові, право власності на які зареєстровані за Відповідачем.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по пров. Метизний, 10 у м. Харкові від 25.01.2023.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що ТОВ «Харківський метизний завод» з 08.06.2021 по теперішній час використовує земельну ділянку загальною площею 4,0333 га (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) для експлуатації та обслуговуванню нежитлових будівель по пров. Метизному, 10 у м. Харкові, право власності на які зареєстровані за ТОВ «Харківський метизний завод», без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. При цьому, ТОВ «Харківський метизний завод» у період з 08.06.2021 по 28.02.2022 не сплачував за користування земельною ділянкою по пров. Метизний, 10 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ «Харківський метизний завод» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по пров. Метизний, 10 у м. Харкові з кадастровими номерами 6310137900:11:003:0051.

Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком, розмір безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 08.06.2021 по 28.02.2022 складає 749 858,28 грн. Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «Харківський метизний завод» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров. Метизний, 10 у м. Харкові. Крім того, позивачем враховано інформацію отриману від Головного управління ДПС у Харківській області щодо сплати ТОВ «Харківський метизний завод» коштів за користування земельною ділянкою, а саме, розмір безпідставно збережених коштів розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою.

В свою чергу, не погоджуючись з позовними вимогами відповідач наполягає, що в період з 08.06.2021 по 30.09.2021 року позивач не мав реальної можливості укласти договір оренди та вимагати кошти за вказаний період, оскільки право власності на земельну ділянку за позивачем було зареєстровано лише 30.09.2021. Окрім того, відповідач не погоджується з розрахунком суми відшкодування орендної плати, вказуючи на відсутність Витягу про грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік.

Також, відповідач не погоджується із застосуванням в розрахунках коефіцієнта К1 та коефіцієнта розміру земельної ділянки. Акт від 25.01.2023 року складено виключно представником Харківської міської ради, а тому, на думку відповідача, повинен бути визнаний судом неналежним та недопустимим доказом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) зареєстрована в державному земельному кадастрі 08.06.2021, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2021 № НВ-0007790532021. Датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 30.09.2021, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.02.2023 № 321741487).

Таким чином, у спірному періоді дана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з травня 2016 року правомірно володіє об`єктами нерухомості по пров. Метизний, 10 у м. Харкові, розташованими на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:11:003:0051 площею 4,0333 га.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з травня 2016 року у відповідача виникло право власності на об`єкти нерухомості по пров. Метизний, 10 у м. Харкові.

В той же час, у період з 08.06.2021 по 28.02.2022 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 08.06.2021 по 28.02.2022 в сумі 749 858,28 грн. було позивачем розраховано як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснено Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4 0333 кв.м. (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) від 09.09.2021 № 947/176-21, виданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Крім того, з розрахунків суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства, наданих відповідачем в обґрунтування позовних вимог, вбачається, що при визначені розміру заборгованості Харківська міська рада вирахувала від суми, яка підлягала сплаті, суму фактично сплаченого ТОВ "Харківський метизний завод".

Разом з цим, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності права власності Харківської міської ради на земельну ділянку загальною площею 4,1 га по пров. Мстизному, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) у період з 08.06.2021 по 30.09.2021, зважаючи на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом частини 2 статті 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на 21.05.1997) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.

Законом України від 05.02.2004 № 1457-IV "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (втратив чинність 01.01.2013, підстава - Закон № 5245-VІ) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.

У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності").

Із 01.01.2013 набув чинності Закон № 5245-VІ, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Як передбачено у пункті 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ, "у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками".

За змістом пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.

Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ, Харківська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Харкова, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.

Цьому висновку відповідає також положення пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ: "державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється в порядку, встановленому законом", що з урахуванням змісту пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ лише визначає порядок державної реєстрації права, однак не змінює моменту, з якого земля вважається комунальною власністю відповідних територіальних громад в силу закону.

За таких підстав Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 по справі №922/2060/20 дійшов висновку, що правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, Міськрада наділена в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому за змістом пунктів 1, 3, 7, 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VІ державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності об`єктивно не можна було здійснити раніше, ніж із часу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто до 01.01.2013. Подібну за змістом правову позицію Верховний Суд виклав у постанові від 12.05.2020 у справі № 911/488/18. Водночас відсутність державної реєстрації речового права на спірну земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на обставини виникнення та наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Наведене повністю спростовує твердження скаржника про те, що право комунальної власності на конкретну земельну ділянку в межах населеного пункту виникає з моменту державної реєстрації цього речового права.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначив, що у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Досліджуючи обставини наявності в особи права власності, насамперед необхідно з`ясувати підстави, з яких особа набула такого права, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, що зумовлює визнання права власності, а не підставою набуття цього права. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 по справі № 922/2060/20.

У даному випадку право комунальної власності на земельну ділянку загальною площею 4,0333 га (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) по пров. Метизному, 10 підтверджено розташуванням спірної земельної ділянки у межах м. Харкова. При цьому, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка знаходиться у власності інших осіб.

Щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 № 1474/19 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Вказана вартість одного квадратного метра земель міста Харкова застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.

Відповідно до п. 289.2. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно із п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь), 2016 рік -1,06 для земель несільськогосподарського призначення, 2017 рік - 1,0, 2018 рік - 1,0, 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1 для земель несільськогосподарського призначення.

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.

Отже, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 40333 кв.м. по пров. Метизному, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) за 2022 рік було розраховано на підставі витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.09.2021 №947/176-21 з урахуванням коефіцієнту індексації.

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати був виконаний Харківською міською радою на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (далі - Положення № 41/08).

Щодо застосування коефіцієнту розміру земельної ділянки, суд звертає увагу на наступне.

Додатком до Положення № 41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м. площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Додатком до Положення №41/08 «Коефіцієнти умов використання земельної ділянки» (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 1 га - 4,9999 га відповідає значення 0,9.

Щодо застосування коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов із значенням 1.

Пунктом 2.4 Положення №41/08 встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо). Додатком до вказаного Положення №41/08 затверджено таблицю.

Відповідно до вказаної таблиці Коефіцієнт складних інженерно- геологічних умов К1 застосовується в зоні залягання ґрунтових вод на глибині менше 2 м при будівництві або реконструкції будівель і споруд.

Відповідачем не надано доказів того, що ним здійснюється будівництво чи реконструкція на земельній ділянці загальною площею 4, 0333 га по пров. Метизному, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051).

Крім того, наданий відповідачем експертний висновок Державного підприємства Український державний Головний науково-дослідний інститут інженерно-технічних та екологічних вишукувань ДП «УкрНДПНТВ» Харківське державне інженерне геологічне відділення взагалі не може застосовуватися при розрахунку розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пров. Метизному, 10 у м. Харкові, оскільки він виконаний з численними помилками та список літератури, який був використаний при його складанні, відноситься до зовсім іншого району м. Харкова (Салтівський район, Північна Салтівка).

Щодо акту обстеження земельної ділянки слід звернути увагу на наступне.

Акт обстеження земельної ділянки комунальної форми власності по пров. Метизному, 10 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137900:11:003:0051) був виконаний Харківською міською радою у порядку ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України як власником земельної ділянки, яку використовує відповідач, а не в порядку проведення перевірок, визначеного Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, акт обстеження земельної ділянки пров. Метизному, 10 у м. Харкові від 25.01.2023 є лише одним із доказів, що міститься в матеріалах справи, та оцінюється у сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо реєстрації права власності відповідачем на нежитлові будівлі, реєстрації земельної ділянки комунальної форми власності як об`єкту цивільних прав у розумінні ст. 79-1 ЗК України, наявності/відсутності у відповідача правових підстав для використання спірної земельної ділянки та інше, відповідно, цей акт не містить відомостей, які б обумовлювали вирішальне значення для розгляду справи господарським судом. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20.

Водночас, вказаний акт обстеження складався з урахуванням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.10.2021 № НВ-0007790532021, в якому зазначено всі відомості про земельну ділянку, зокрема, кадастровий номер, цільове призначення, категорія земель, кадастровий план та опис меж земельної ділянки.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Харківський метизний завод" 749 858,28 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.6,8,19,124,129 Конституції України, ст.ст.12,13,73,74,76-79,91,129,232,233,236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Харківський метизний завод ( вул. Гаврилівська, буд.2, кв. 54, м. Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ юридичної особи: 00223220) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (ІВАN) - UА698999980314090611000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 749 858,28 грн. за використання земельної ділянки по пров. Метизному, 10 у м. Харкові з кадастровим номером: 6310137900:11:003:0051 за період з 08.06.2021 по 28.02.2022.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Харківський метизний завод (вул. Гаврилівська, буд.2, кв. 54, м. Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ юридичної особи: 00223220) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11247,87 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Харківський метизний завод (вул. Гаврилівська, буд.2, кв. 54, м. Дружківка, Донецька область, 84200, код ЄДРПОУ юридичної особи: 00223220).

Повне рішення складено "23" червня 2023 р.

СуддяВ.В. Суслова

справа № 922/581/23