Рішення

від 14.06.2023 по справі 521/15332/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/15332/22

Пр. №2/521/859/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С., за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Корой А.В.,

представника відповідача Пономарьова В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», про захист прав споживачів, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

В жовтні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду з зазначеним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Південьвійськбуд»), посилаючись на те, що на підставі посвідчення №57 від 23 грудня 2011 року вони з батьком проживають у гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Зазначали, що наприкінці 2021 року балансоутримувачем вказаного гуртожитку було повідомлено про відсутність наміру продовжувати договір №35 від 01 червня 2020 року про надання житлово-комунальних послуг.

04 січня 2022 року з метою з`ясування тарифів, їх підстав та порядку їх розрахунків, вони звернулися до ДП МОУ «Південьвійськбуд» із запитами про надання інформації, а саме: чи приймалося уповноваженим органом рішення про заселення гуртожитку по АДРЕСА_1 , та на підставі якого акту/розпорядження; чи складався технічний паспорт на вказаний гуртожиток станом на дату здачі його в експлуатацію; за яким актом ДП МОУ «Південьвійськбуд» прийняло на баланс даний гуртожиток та від якої особи (підприємства/установи, організації, тощо), а також просили надати документи на підставі яких відбувалося заселення вказаного гуртожитку.

Крім того, просили надати інформацію про підстави набуття права власності ДП МОУ «Південьвійськбуд» на гуртожиток за зазначеною вище адресою та копії документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію набуття права власності гуртожитку; проект договору про надання житлово-комунальних послуг; обґрунтований розрахунок тарифів на надання житлово-комунальних послуг та інформацію, щодо затвердження вказаного розрахунку тарифів на надання житлово-комунальних послуг компетентним органом.

Стверджували, що ДП МОУ «Південьвійськбуд» своєю відповіддю №384 від 17 січня 2022 року відмовило в наданні інформації у зв`язку з тим, що ДП МОУ «Південьвійськбуд» з ОСОБА_1 жодних договорів не укладало, відповідно, повідомлень про припинення дії договору та пропозиції щодо укладання нового договору про надання житлово-комунальних послуг на 2022 рік останній не надсилались. Вказувала, що на її повторне звернення щодо надання інформації, ДП МОУ «Південьвійськбуд» також відмовило з тих самих підставах.

Вказували, що оскільки, відповідач ігнорував факт їх правомірного проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 , і, як наслідок, право бути обізнаними щодо житлово-комунальних тарифів та послуг, 26 березня 2022 року ГО «Старицького 10» було надано до ДП МОУ «Південьвійськбуд» заяву щодо долучення документів, на підставі яких вони проживають в даному гуртожитку.

Зазначала, що 21 грудня 2021 року Малиновським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДП МОУ «Південьвійськбуд» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 10740,00 грн.

Ухвалою суду від 13 квітня 2022 року за заявою ОСОБА_2 було скасовано судовий наказ від 21 грудня 2021 року про стягнення з останнього заборгованості за надані та спожиті житлово-комунальні послуги.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивачі просили суд визнати противоправною бездіяльність ДП МОУ «Південьвійськбуд» щодо не надання інформації на запит в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати ДП МОУ «Південьвійськбуд» надати відповідь на запити за №03 від 04 січня 2022 року та за №05 від 19 січня 2022 року в інтересах ОСОБА_1 та на запит від 26 липня 2022 року в інтересах ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 23).

Ухвалою суду від 19 січня 2023 року по справі було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду (а.с. 58).

Позивачка та її представник, діюча на підставі ордеру від 21 листопада 2022 року в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 40, 41, 42)

Представник позивача ОСОБА_2 , діюча на підставі ордеру від 21 листопада 2022 року в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі (а.с. 43, 44, 45).

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності від 17 березня 2023 року в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Раніше надав відзив на позов, в обгрунтування якого зазначав, що на всі адвокатські запити адвоката Ростомова Г.А. та заяву ГО «Старицького, 10», ДП МОУ «Південьвійськбуд» були надані відповіді, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки відповідач права позивачів не порушував (а.с. 80, 81, 97-103).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ДП МОУ «Південьвійськбуд» є юридичною особою та дії на підставі Статуту.

Встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 , загальною площею 4987 кв.м., житловою площею 2302,2 кв.м. належить на праві власності державі в особі ДП МОУ «Південьвійськбуд», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 08 грудня 2015 року (а.с. 6).

З матеріалів справи вбачається, що гуртожиток по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП МОУ «Південьвійськбуд», на праві господарського відання та належить до відомчого житлового фонду Міністерства оборони України. За рахунок цих жилих приміщень забезпечуються житлом працівники підприємств, військових установ і організацій, військовослужбовці Одеського гарнізону.

Відповідно до Положення про гуртожиток по АДРЕСА_1 , затвердженого наказом ТВО директора ДП МОУ «Південьвійськбуд» №52 від 08 серпня 2018 року, гуртожиток - це спеціально споруджений жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, а також інших громадян у період їх перебування у трудових відносинах із підприємством.

Згідно розділу 7 наказу Міністерства Оборони України за №448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» утримання житлового фонду здійснюється згідно з чинним законодавством України, житлові будинки утримуються за рахунок плати на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що вноситься мешканцями; мешканці житлового фонду сплачують за користування житлом та спожиті комунальні послуги згідно з чинним законодавством України; гуртожитки утримуються за рахунок плати, що вноситься мешканцями відповідно до укладених з ними договорів про надання комунальних послуг. Плата за утримання будинку та прибудинкової території встановлена згідно калькуляції, розрахованої у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України №712 від 05 вересня 2018 року, з метою забезпечення експлуатації будинку гуртожитку та утримання прибудинкової території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (а.с. 112-113, 132-133, 134, 135-137, 138, 139-140, 141-142, 143, 144-155, 156, 157, 158).

Судом встановлено, що 01 вересня 1998 року директором ДП МОУ «Південьвійськбуд» було прийнято від військової частини НОМЕР_1 основні засоби, до яких входив гуртожиток № НОМЕР_2 , що підтверджується актом прийняття-передачі основних засобів від військової частини НОМЕР_1 , актом прийняття-передачі основних засобів від військової частини НОМЕР_1 , а саме гуртожитку №10; інвентарним списком основних засобів до якого входить гуртожиток АДРЕСА_1 ; витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна; фотодоказами розміщення на дошці оголошень інформації стосовно розрахунку вартості утримання гуртожитку та прибудинкової території з якого складається тариф за 1 кв.м. на місяць; фотодоказами розміщення на дошці оголошень інформації стосовно кошторису витрат на утримання гуртожитку.

Встановлено, що 23 грудня 2011 року ОСОБА_2 , як працюючому машиністу бульдозера, колишньому робітнику в/ч НОМЕР_3 на підставі рішення житлової комісії від 20 травня 2004 року №116 було видано посвідчення №57 на право зайняття житлової площі у відомчому гуртожитку ДП МОУ «Південьвійськбуд» на період праці на даному підприємстві за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , житловою площею 35,9 кв.м., склад сім`ї: ОСОБА_3 дружина, ОСОБА_1 - онука (а.с. 17).

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2020 року між ДП МОУ «Південьвійськбуд» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання житлово-комунальних послуг за №35 від 01 червня 2020 року (далі Договір за №35 від 01 червня 2020 року) за умовами якого ДП МОУ «Південьвійськбуд» зобов`язувалося забезпечувати організацію та наданням послуг з утримання будинків та прибудинкових територій; з опалення; з централізованого холодного водопостачання і водовідведення; з електропостачання; з газопостачання; з вивезення твердих побутових відходів, а ОСОБА_2 зобов`язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором(а.с.7-10).

Згідно п.п. 9.1, 9.6 Договору №35 від 01 червня 2020 року строк дії вказаного договору встановлювався на період з 01 червня 2020 року по 31 грудня 2020 року. Договір вважався таким, що продовжений на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін письмово не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 01 серпня 2012 року по теперішній час в квартирі АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою №Б5-212898-ф/л від 07 жовтня 2020 про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси (а.с. 160).

Разом з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_6 зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідками за №К5-197049-ф/л від 21 вересня 2020 про реєстрацію місця проживання/ перебування фізичної особи на території м. Одеси, за №Б5-212940-ф/л від 07 жовтня 2020 про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси, за №К5-197049-ф/л від 17 червня 2020 про реєстрацію місця проживання/перебування фізичної особи на території м. Одеси (а.с. 162,164,166).

Судом встановлено, що 04 січня 2022 року адвокат Ростомов Г.А., діючий в інтересах ОСОБА_1 звернувся з запитами до ДП МОУ «Південьвійськбуд» щодо надання інформації та копії документів стосовно того, чи приймалося уповноваженим органом рішення про заселення гуртожитку по АДРЕСА_1 , та на підставі якого акту/розпорядження; чи складався технічний паспорт на вказаний гуртожиток станом на дату здачі його в експлуатацію; за яким актом ДП МОУ «Південьвійськбуд» прийняло на баланс даний гуртожиток та від якої особи (підприємства/установи, організації, тощо), а також просив надати документи на підставі яких відбувалося заселення вказаного гуртожитку.

Крім того, просив надати інформацію про підстави набуття права власності ДП МОУ «Південьвійськбуд» на гуртожиток по АДРЕСА_1 , та копії документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію набуття права власності гуртожитку; проект договору про надання житлово-комунальних послуг; обгрунтований розрахунок тарифів на надання житлово-комунальних послуг та інформацію, щодо затвердження вказаного розрахунку тарифів на надання житлово-комунальних послуг компетентним органом (а.с. 11, 12, 13).

17 січня 2022 року ДП МОУ «Південьвійськбуд» на запити адвоката Ростомов Г.А., діючого в інтересах ОСОБА_1 надало відповіді про те, що з громадянкою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ростомов Г.А., ДП МОУ «Південьвійськбуд» жодних договорів не укладало, відповідно повідомлень про припинення дії договору та пропозиції щодо укладання нового договору про надання житлово-комунальних послуг на 2022 рік останній не надсилались, то витребування інформації в інтересах особи з якою підприємство не перебуває в жодних цивільно-правових відносинах, є перевищенням повноважень та зловживанням правом адвоката (а.с. 14, 15).

Встановлено, що 26 березня 2022 року керівником ГО «Старицького 10» Куркіною К.А. було направлено до ДП МОУ «Південьвійськбуд» заяву з копіями документів, на підставі яких особи, які були зазначені в заяви проживають у гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 16).

19 січня 2022 року адвокат Ростомов Г.А., діючий в інтересах ОСОБА_1 повторно звернувся з запитом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» в якому просив повторно розглянути питання, порушені в адвокатських запитах, датованих 04 січня 2022 року за вх. №№01,02 та 03 від 10 січня 2022 року із наданням обґрунтованої відповіді та надати належним чином завірені копії договорів між ДП МОУ «Південьвійськбуд» та постачальниками наступних послуг з електропостачання; водопостачання і водовідведення; постачання газу; вивіз ТПВ; інші житлово-комунальні послуги, що надаються гуртожитку по АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Зі змісту відповіді ДП МОУ «Південьвійськбуд» від 13 квітня 2022 року №82 на заяву ГО «Старицького 10» від 26 березня 2022 року вбачається, що гуртожиток по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ДП МОУ «Південьвійськбуд», на праві господарського відання відповідно до свідоцтва про право власності від 08 грудня 2015 року, виданого Одеським міським управлінням юстиції. Зазначений гуртожиток належить до відомчого житлового фонду Міністерства оборони України. За рахунок цих жилих приміщень забезпечуються житлом працівники підприємств, військових установ і організацій, військовослужбовці Одеського гарнізону.

Відповідно до Положення про гуртожиток по АДРЕСА_1 , затвердженого Наказом ТВО Директора ДП МОУ «Південьвійськбуд» №52 від 08 серпня 2018 року, гуртожиток -це спеціально споруджений жилий будинок, який використовується для проживання робітників, службовців, а також інших громадян у період їх перебування у трудових відносинах із підприємством.

Згідно розділу 7 наказу МОУ №448 від 03 липня 2013 року «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України»: утримання житлового фонду здійснюється згідно з чинним законодавством України, житлові будинки утримуються за рахунок плати на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що вноситься мешканцями; мешканці житлового фонду сплачують за користування житлом та спожиті комунальні послуги згідно з чинним законодавством України; гуртожиток утримуються за рахунок плати, що вноситься мешканцями відповідно до укладених з ними договорів про надання комунальних послуг. Плата за утримання будинку та прибудинкової території встановлена згідно калькуляції, розрахованої у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України №712 від 05 вересня 2018 року, з метою забезпечення експлуатації будинку гуртожитку та утримання прибудинкової території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (а.с. 112-113).

Факт направлення відповіді ДП МОУ «Південьвійськбуд» від 13 квітня 2022 року №82 на заяву ГО «Старицького 10» від 26 березня 2022 року підтверджується рекомендованим повідомленням на адресу ГО « Старицького, 10», яке було отримано 18 квітня 2022 року (а.с. 114).

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13 квітня 2022 року за заявою ОСОБА_2 було скасовано судовий наказ від 21 грудня 2021 року про стягнення з останнього заборгованості за надані та спожиті житлово-комунальні послуги (а.с. 18, 54-56).

Крім того, 26 липня 2022 року адвокат Ростомов Г.А., діючий в інтересах ОСОБА_2 звернувся з запитом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про надання йому обґрунтованого розрахунку тарифів на надання житлово-комунальних послуг та інформації, щодо затвердження вказаного розрахунку тарифів на надання житлово-комунальних послуг компетентним органом (а.с. 19).

26 серпня 2022 року на запит адвоката Ростомова Г.А., діючого в інтересах ОСОБА_2 від 26 липня 2022 року ДП МОУ «Південьвійськбуд» надало відповідь від 26 серпня 2022 року, в який відповіло на заявлені питання (а.с. 116-118, 119).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ДП МОУ «Південьвійськбуд» відповідно до вимог діючого законодавства надало відповіді на запити адвоката Ростомова Г.А., діючого в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26 квітня 2023 року ГО «Старицького 10» було відмовлено в задоволенні позовних вимог до ДП МОУ «Південьвійськбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Одеська міська рада, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства оборони України, за участю Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо визнання протиправною бездіяльність ДП МОУ «Південьвійськбуд», що полягає у не вжитті заходів щодо передачі гуртожитку, по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 08 грудня 2015 року у власність територіальної громади в особі Одеської міської ради та зобов`язанні ДП МОУ «Південьвійськбуд» вжити заходів щодо передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності від 08 грудня 2015 року у власність територіальної громади в особі Одеської міської ради (а.с. 144-155).

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В обгрунтування позовних вимог позивачі посилалися на порушення відповідачем вимог ст.ст. 4,15 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки вони є споживачами послуг, які надає відповідач і мають право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).

Частиною першою статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а також надати допустимі та належні докази підтвердження фактів порушень виконавцем таких правовідносин, що призвело до неналежного виконання взятих зобов`язань та понесених збитків.

Згідно ст. 2 Закону України «Про житлово комунальні послуги» № 2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги» споживач має право:1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; 2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Отже, виходячи із норм зазначених вище законів позивачі мають право одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Як було встановлено судом, інформація стосовно розрахунку вартості утримання гуртожитку та прибудинкової території з якого складається тариф за 1 кв.м. на місяць розміщена відповідачем на дошці оголошень інформації, що підтверджується фотодоказами (а.с. 156, 157).

З матеріалів справи вбачається, що з запитами до ДП МОУ «Південьвійськбуд» в інтересах позивачів, звертався адвокат Ростомов Г.А.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI).

Статтею 20 Закону № 5076-УІ закріплене право адвоката під час здійснення адвокатської діяльності вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, окрім іншого:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

За приписами ст. 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Як встановлено судом, відповідно до діючого законодавства України, ДП МОУ «Південьвійськбуд» надало відповіді на адвокатські запити адвоката Ростомова Г.А., діючого в інтересах позивачів і останній погодився з інформацією, яка була викладена відповідачем у даних відповідях, оскільки не оскаржував дії відповідача в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі особисто не зверталися до ДП МОУ «Південьвійськбуд» з запитами щодо надання інформації стосовно житлово-комунальних послуг, тому їх права не були порушені, оскільки відповідач надав відповіді на всі запити адвоката Ростомова Г.А. та запит ГО «Старицького 10».

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю, оскільки позивачі не надали суду належних та допустимих доказів порушення своїх прав діями відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір при зверненні до суду не був сплачений позивачами, оскільки останні звільнені від сплати судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки, в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, то судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 доДержавного підприємстваМіністерства оборониУкраїни «Південьвійськбуд»,про захистправ споживачів,визнання бездіяльностіпротиправною тазобов`язання вчинитипевні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текстрішення судускладено 23червня 2023року.

Суддя: О.М. Сегеда