Рішення

від 20.06.2023 по справі 523/13064/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/29/23

Справа № 523/13064/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Волошина А.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АН ЮГО-ЗАПАД» про стягнення суми авансу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20.10.2022 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АН ЮГО-ЗАПАД» про стягнення суми авансу в розмірі 36568,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.02.2022 між позивачем та відповідачем за участі третьої особи було укладено договір про наміри укласти в майбутньому купівлі-продажу квартири, що знаходиться за даресою: АДРЕСА_1 в строк до 28.02.2022. Позивач передала відповідачу в рахунок платежів по основному договору суму в розмірі 1000 доларів США. Факт передачі суми підтверджується підписанням договору про наміри. На разі квартиру продано зовсім іншим покупцям. Всі наміри позивача повернути сплачений аванс виявилися марними.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.11.2022 справу передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

Справа 03.01.2023 надійшла до Приморського районного суду м. Одеси та ухвалою від 04.01.2023 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 28.02.2023.

У зв`язку з неявкою сторін та відсутністю інформації про сповіщення відповідача та третьої особи, розгляд справи у судовому засіданні 28.02.2023 було відкладено на 28.03.2023.

У судове засідання 28.03.2023 учасники справи не з`явилися, позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, розгляд справи було відкладено на 02.05.2023.

Ухвалою суду від 28.03.2023 було витребувано від ОСОБА_1 оригінал договору про наміри від 23.02.2022.

У судове засідання 02.05.2023, ухвала, яка направлялася на адресу позивача повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній», тому з метою повторного сповіщення сторін розгляд справи відкладено на 20.06.2023.

У судове засідання 20.06.2023 30.05.2023 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 звернулася 24.05.2023 з заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.09.2022 направляла ОСОБА_2 та ТОВ «АН ЮГО-ЗАПАД» вимогу про повернення авансу у розмірі 1000 доларів США (а.с.8-10).

До позову додано копію договору про наміри №20220210655 від 23.02.2022 складений російською мовою, згідно якого нібито ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір про наміри укласти договір купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_2 (номер будинку та номер квартири з наданої копії точно розібрати неможливо). Пункт 8 такого договору вказує, що сторони дійшли згоди про наступне: підтверджуючи наміри укласти основний договір купівлі-продажу об`єкта в строки, передбачені договором (до 28.02.2023, п.5.1), з цілю забезпечення укладення основного договору, в рахунок майбутніх платежів по основному договору, в момент підписання даного договору, покупець передав, а продавець прийняв забезпечувальний платіж, який складає суму в гривнях України, яка еквівалентна сумі в 1000 доларів США по курсу продажу (а.с.7).

Згідно ч.6 ст. 95 ЦПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Надана копія договору викликає сумніви, у зв`язку з чим суд витребував від позивача оригінал договору, втім позивач не виконала вимоги ухвали суду та не надала для огляду оригінал договору. Як вказувалося вище надано копія договору містить неясності навіть в номеру квартири та будинку, адже номер будинку може бути як 5 так і 6, а номер квартири чи то 08, чи 28, чи 98.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Так, відповідно до ч. 1 cт. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 7 ст. 81 ЦПК України передбачає, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд приходить до висновку, що позивачем не наведено та не надано жодного переконливого та належного доказу, згідно якого вбачалось би, що права ОСОБА_1 порушені відповідачем.

Позивачем не доказано, що між нею та відповідачем не було укладено договору купівлі-продажу, інформації щодо власника квартири щодо якої нібито укладався договір про наміри, суду не представлено.

За таких підстав, вимоги позову є недоведені, а тому, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «АН ЮГО-ЗАПАД» (м. Одеса, Італійський бульвар, буд. 1, кв.12) про стягнення суми авансу - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 26 червня 2023 року.

Суддя: В.Я. Бондар