Рішення

від 14.06.2023 по справі 369/15590/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15590/20

Провадження № 2/369/380/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Приватний нотаріус Семчук Марина Адамівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Приватний нотаріус Семчук Марина Адамівна, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвалено заочне рішення у справі № 369/2437/14-ц про звернення стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» предмета іпотеки, що належить ОСОБА_1 , а саме квартиру, загальною площею: 80,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 11270005000 від 17.12.2007 року в розмірі 2 342 940,13 грн., встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку». Стягнуто з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654.00 грн. 21.03.2017 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/2437/14-ц поновлено ПАТ «Дельта Банк» пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 369/2437/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом з цим, ОСОБА_1 не був повідомлений про те, чи подавався представниками ПАТ «Дельта Банк» виконавчий лист до виконання, постанови про відкриття виконавчого провадження він не отримував. 05.02.20202 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про заміну стягувана у виконавчому листі звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест». У цій заяві було зазначено, що 14.06.2019 між ТОВ «ФК «Гефест» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги № 1517К, який посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Шевченко І.Л. Таким чином, з 14.06.2019 ПАТ «Дельта Банк» втратив право вимоги до ОСОБА_1 , у т.ч. право на подачу виконавчого листа до виконання. Оскільки для виконання до державного або приватного виконавця надається саме оригінал виконавчого листа, то ОСОБА_1 був впевнений, що виконавче провадження за виконавчим листом Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/2437/14 від 17.06.2015 не відкривалося. У протилежному випадку у ТОВ «ФК «Гефест» не міг би бути оригінал цього виконавчого листа. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 серпня 2020 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувана у виконавчому листі. На зазначене рішення суду ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга. Таким чином, станом на 09 вересня 2020 року позивач ОСОБА_1 не знав і не міг знати про те, що виконавчий лист у справі № 369/2437/14-ц передано для виконання. Жодних документів від державних та приватних виконавців він не отримував. Звернувшись до Автоматизованої системи виконавчого провадження, яка знаходиться на сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/, ОСОБА_1 з`ясував, що виконавче провадження відкрито 20.03.2020 приватним виконавцем Говоровим П.В.. Боржником у цьому провадженні є ОСОБА_1 , а стягувачем - ТОВ «ФК «Гефест». Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, позивачем встановлено, що воно відкрите 20.03.2020 приватним виконавцем Говоровим П.В. на підставі заяви про примусове виконання рішення представника за довіреністю ПАТ «Дельта Банк» Присяжнюка Романа Валерійовича від 20.03.2020, яким приватному виконавцю подано оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 369/2437/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Разом з тим, копію постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем Говоровим П.В. надіслано на адресу: АДРЕСА_2 , однак ОСОБА_1 з 2008 року за вказаною адресою не проживає та не зареєстрований, що стверджується відміткою в паспорті про зняття з реєстрації, про що ОСОБА_1 також письмово повідомляв стягувача. 10.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства «СЕТАМ» з проханням надати інформацію щодо електронних торгів квартири, яка йому належала. У відповідь він отримав лист від ДП «СЕТАМ» від 18.11.2020 № 950/Д- 2334-20/15 з копіями протоколу № 501082 проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки від 22.09.2020. Як зазначено в листі ДП «СЕТАМ» ОСОБА_1 повідомлено про проведення електронних торгів листом від 12.06.2020 № 3992/17-18-20. Змістом даного листа є відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів. Однак, ОСОБА_1 цього листа не отримав, оскільки він не був надісланий за адресою його проживання, а був надісланий за адресою: АДРЕСА_2 , де він не проживав кілька років. Таким чином, електронні торги відбувалися на підставі заявки на реалізацію арештованого майна, яка містила неправдиві відомості про адресу боржника. Відповідно до протоколу № 501082 проведення електронних торгів, які відбулися 07.09.2020, трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 була продана за 713 999 грн. 12 коп. (стартова ціна 661 110 грн. 28 коп.) Переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019». ДП «СЕТАМ» направило копію протоколу із супровідним листом на адресу, де ОСОБА_1 не проживає тривалий час, що призвело до того, що останній не знав про факт та результати проведення цих торгів. Отже, публічні торги проведено з грубими порушеннями Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 та повинні бути визнані недійсними. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 22.09.2020 приватним нотаріусом Семчук Мариною Адамівною 09.10.2020 зареєстровано право власності за ТОВ «Маркет нерухомості 2019» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . На думку позивача, зазначена реєстрація підлягає скасуванню, оскільки зроблена на підставі незаконних дій приватного виконавця Говорова П.В. та незаконно проведених у свою чергу електронних торгів ДП «СЕТАМ».

Враховуючи вище викладене позивач просив суд визнати недійсним Протокол № 501082 проведення електронних торгів (організатор - Державне підприємство «СЕТАМ»), які відбулися 07 вересня 2020 року, реєстраційний номер лота № 426394, під час яких був проданий предмет іпотеки: трикімнатна квартира АДРЕСА_3 . Визнати недійсним Акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.09.2020, складений приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем у виконавчому провадженні № 61621689, згідно якого трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019» шляхом проведення електронних торгів. Скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019», код ЄДРПОУ 42918163, на трикімнатну квартиру загальною площею 80,5 кв. м., житловою площею 45,5 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2189942532224).

Ухвалою суду від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.03.2021 року від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву.

29.03.2021 року від представника відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 08.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідач 1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від Приватного нотаріуса Семчук М.А. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.12.2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11270005000, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 195 000.00 дол. США з кінцевим терміном повернення 17.12.2020 року з оплатою 11.40 % річних за користування кредитом.

В забезпечення усіх грошових зобов`язань за Договором про надання споживчого кредиту № 11270005000 від 17.12.2007 року між АКІБ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 , 17.12.2007 року було укладено Договір іпотеки № 72901. предметом якого є: квартира загальною площею 80,5 кв.м.. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . що належить Заставодавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сень-Силкою І.В. за реєстровим номером 42454.

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року АКІБ УКРСИББАНК» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК».

08грудня 2011 року між ПАТ «УКРСИББАНК» та Публічним акціонерним товариством «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором у 2014 році банк звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до позичальника ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки (цивільна справа № 369/2437/14-ц).

14.05.2014 року заочним рішення позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 11270005000 від 17.12.2007 року в розмірі дол. США, що згідно курсу НБУ складає 2 342 940,13 грн., звернути стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме квартиру, загальною площею: 80,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку».

20.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. було відкрите виконавче провадження № 61621689 та згідно супровідного листа № 4666 від 20.03.2020 року направлено сторонам, зокрема, заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі.

18.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем складено акт приватного виконавця за результатами огляду іпотечного майна.

19.05.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову ВП № 61621689 про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та згідно супровідного листа № 13441 від 19.05.2020 року направлено сторонам, зокрема, заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі.

05.06.2020 року СОД ФО-П ОСОБА_2 складено Звіт серія КВ № 20200605/01 про незалежну експертну оцінку вартості квартири.

10.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем сторонам надіслано повідомлення № 14688 про результати визначення вартості майна, зокрема, заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі.

10.06.2020 приватний виконавець Говором П.В. склав заявку на реалізацію арештованого майна визначивши початкову ціну предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» та направив її організатору торгів ДП «Сетам».

Ухвалою суду від 06.08.2020 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» по справі №369/2437/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.

10.12.2020 року Київським апеляційним судом прийнято постанову по справі № 369/2437/14-ц, якою ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким заяву ТОВ «ФК «Гефест» задоволено та замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» по справі № 369/2437/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

28.01.2021 року Верховним Судом винесено ухвалу по справі № 369/2437/14-ц, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 10.12.2020 року.

21.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову ВП № 61621689 про заміну сторони виконавчого провадження та згідно супровідного листа № 21468 від 21.08.2020 року направлено сторонам, зокрема, заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі.

07.09.2020 року відбулися торги з реалізації належного позивачу предмета іпотеки (реєстраційний номер лота 426394) переможцем торгів стало Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019» з найвищою ціновою пропозицією, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 501082.

17.09.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову ВП № 61621689 про зміну (доповнення) реєстраційних даних та згідно супровідного листа № 22667 від 17.09.2020 року направлено сторонам, зокрема, заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі.

За результатами проведення електронних торгів, після повної сплати вартості лоту, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. складено акт про реалізацію предмету іпотеки від 22.09.2020 року в межах виконавчого провадження №61621689.

06.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем винесено постанову ВП № 61621689 про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» та згідно супровідного листа № 24264 від 06.10.2020 року направлено сторонам, зокрема заявнику на адресу, вказану у виконавчому листі, та на адресу фактичного проживання.

09.10.2020 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Семчук М.А. право власності на квартиру зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Маркет Нерухомості 2019».

У статтях15,16 ЦК Українизакріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами частини першоїстатті 4 цього Кодексукожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 ЦПК Українивизначає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз змісту наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що захисту підлягає лише порушене або оспорюване право або інтерес, у спосіб, який не суперечить закону, при цьому за змістом принципів змагальності (стаття12,81 ЦПК України) та диспозитивності (стаття 13 ЦПК України) саме позивач повинен, зокрема, обґрунтувати та довести наявність у нього суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, факт його порушення або оспорення та обрати правомірний та ефективний захисту порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Частина другастатті 16 ЦК Українивизначає основні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить визнання правочину недійсним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 202 ЦК України).

За нормою частини першоїстатті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Отже виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішень судів та інших органів (посадових осіб), прийнятих на захист прав суб`єктів матеріальних правовідносин, умови та порядок примусового виконання яких визначаєЗакон № 1404-VIII.

За обставинами справи встановлено, що оспорювані електронні торги проводились в рамках виконавчого провадження №61621689.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегульований нормамирозділу VII цього Закону, при цьому законодавець визначив, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (стаття 48).

Відповідно до положеньстатті 57 Закону № 1404-VIIIвизначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, а у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника, в тому числі шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Згідно з частиною 7статті 51 Закону № 1404-VIIIпримусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положеньЗакону України «Про іпотеку».

За приписамистатті 61 Закону № 1404-VIII(в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмійстатті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною, а порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5затверджений Порядок реалізації арештованого майна, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1301/29431 (далі - Порядок), який визначає, зокрема, правила (процедуру) передачі арештованого майна на реалізацію, підготовки до проведення торгів, правила проведення торгів та оформлення їх результатів, порядок розрахунків за придбане на торгах майно та перехід права власності на нього.

Згідно з положеннями цього Порядку (в редакції, чинній на час проведення оспорюваних торгів) реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною (пункт 2 Розділу I), результати електронних торгів оформлюються протоколом електронних торгів за лотом (Розділ VІІІ), після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів виконавець складає акт про проведені електронні торги (пункт 4 Розділу Х), який є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, передбачених законодавством (пункт 8 Розділу X).

За визначеннями, наданими у пункті 1 Розділу І Порядку електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну; організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною є суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора, передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком;.

ДП «Сетам» відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 100008/5 «Про визначення організатора електронних торгів та торгів за фіксованою ціною» є організатором електронних торгів.

Разом з тим реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення, має свої особливості, які визначеніЗаконом України «Про іпотеку»(далі - Закон № 898-IV).

До таких особливостей належить, зокрема, право боржника, майнового поручителя чи наступного іпотекодержателя до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов`язанням разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, що є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (стаття 42 Закону № 898-IV).

Відповідно достатті 43 Закону № 898-IV, яка регулює питання підготовки до прилюдних торгів предмета іпотеки, прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно частин третьої, п`ятої цієї норми організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленомузакономпорядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, та порядок уцінки предмета іпотеки визначаєстаття 49 Закону № 898-IV, відповідно до положень якої не реалізований на перших прилюдних торгах предмет іпотеки, який іпотекодержатель відмовився залишити за собою, виставляється на другі прилюдні торги за ціною, що становить 80 відсотків його початкової вартості, у разі повторної не реалізації предмета іпотеки він виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків його початкової вартості.

Згідностатті 45 Закону № 898-IVприлюдні торги проводяться прозоро.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобов`язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобов`язання.

Прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися.

За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки. У протоколі зазначаються: опис придбаного покупцем предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки; ціна продажу предмета іпотеки; інформація про покупця предмета іпотеки; день, до якого покупець повинен повністю сплатити ціну продажу предмета іпотеки; банківський рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця для переказу покупцем ціни продажу предмета іпотеки.

Порядок проведення розрахунків за майно (предмет іпотеки), придбане на прилюдних торгах визначаєстаття 46 цього Закону, відповідно до якої переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За приписамистатті 47 Закону № 898-IVорганізатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цьогоЗакону.

Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги.

Державний виконавець, приватний виконавець не може відмовити у видачі акта про реалізацію предмета іпотеки, якщо така реалізація здійснювалася відповідно до вимог цьогоЗакону.

На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Відповідно достатті 48 Закону № 898-IVіпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Такі самі правила реалізації предмета іпотеки на електронних торгах містяться і в пункті 2 розділу VII Порядку.

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у продажі майна, тобто у переході права власності на майно, на яке звернуто стягнення, від боржника до покупця - переможця електронних торгів, та оформлення їх результатів актом про проведені електронні торги, який підтверджує виникнення права власності на придбане майно, наявні підстави вважати, що у розумінністатті 202 ЦК Україниторги є правочином, який може бути визнаний недійсним за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

Наведене узгоджується з нормою частини четвертоїстатті 656 ЦК України, яка визначає, що до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 22.02.2017 по справі 6-2677цс16 та Верховного Суду від 02.05.2018 по справі № 910/10136/17.

У цих постановах суди касаційної інстанції сформулювали правову позицію, суть якої полягає у тому, щопідставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки і проведення торгів, які могли вплинути на їх результат, що свідчить про порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Окрім того, згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові Великої Палати від 15.05.2019 у справі № 678/301/12, у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 14.04.2020 у справі № 668/14900/15ц та від 10.09.2021 у справі № 761/26187/19, дії (бездіяльність) виконавця щодо порушень, допущених при здійсненні своїх повноважень, передбаченихЗаконом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, визначення вартості чи оцінки майна, направлення повідомлення про результати оцінки, мають самостійний порядок і спосіб оскарження, визначений, зокрема,статтею 74 цього Закону, та не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2021 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення і дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говорова Павла Володимировича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відмовлено.

До того ж приватним виконавцем Говоровом П.В. надсилались позивачу копії постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому листі, а тому згідно з частиною першоюстатті 28 Закону № 1404-VIIIвін вважається повідомленим про початок примусового виконання.

10.06.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем сторонам надіслано повідомлення № 14688 про результати визначення вартості майна, зокрема, позивачу на адресу, вказану у виконавчому листі.

Доказів, які б свідчили про те, що позивач повідомляв іпотекодержателя (банк) про зміну своєї адреси проживання, суду не надано.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку визначено, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем, а відтак неотримання позивачем відповідного поштового відправлення не свідчить про порушення виконавцем процедури підготовки торгів.

На виконання вимогстатті 43 Закону № 898-IVта пункту 2 розділу VII Порядку організатор торгів у визначені вказаними нормативними положеннями строки розмістив у центральній базі даних системи електронних торгів інформацію про призначені на 07.08.2020 року електронні торги з реалізації спірної квартири (лот № 426394) та письмово сповістив про призначені торги позивача за адресою, зазначеною у заявці на реалізацію арештованого майна.

Зміст вказаних інформаційних повідомлень відповідає вимогамстатті 43 Закону № 898-IVта пункту 2 розділу VII Порядку.

Пунктом 4 Розділу I Порядку передбачено, що взаємодія органів державної виконавчої служби та приватних виконавців з Організатором щодо реалізації арештованого майна, у тому числі надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, здійснюється через особисті кабінети відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців в Системі.

Надсилання документів та повідомлень, передбачених цим Порядком, електронною поштою, поштовими відправленнями, доставка наручним або кур`єрською службою доставки дозволяються виключно у разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу особистих кабінетів відділів державної виконавчої служби та приватних виконавців більше ніж на 24 години, до відновлення їх працездатності.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Вказаний пункт також визначає перелік відомостей, які мають міститися у заявці на реалізацію арештованого майна, серед яких відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу ІІІ цього Порядку), електронний цифровий або власноручний (у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) підпис начальника відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи приватного виконавця.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку встановлено, що якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначається, зокрема, інформація про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки (пункт 4 розділу II Порядку).

Таким чином, інформаційне повідомлення про лот формується організатором виключно на підставі заявки виконавця ДП «СЕТАМ» виконує функції організатора електронних торгів, який діє в межах повноважень, визначених порядком.

Згідно правової позиції викладеної у постанові ВС від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17 зазначено, щовиходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформленням до відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочин.

Цей висновок узгоджується із нормами ст. ст.650,655 ЦК Українита ч. 4ст. 656 ЦК України, що відносяться до договорів купівлі-продажу прилюдних торгів.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить доугод купівлі - продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинамст. 203 ЦК України(ч. 1ст. 215 ЦК України).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки за змістом ч. 1ст. 215 ЦК Українипідставами недійсності укладеного за результатами торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавств проведення торгів.

Відповідно до правової позиції ВСУ викладеній у постанові від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15 головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результати, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Також, у постанові ВСУ від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 зазначено про необхідність встановленнячи мало місце порушення вимог тимчасового порядку чи інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результат торів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, які оспорюють результати торгів.

Така ж правова позиція викладена і у постанові ВСУвід 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15.

Відповідност. 4 ЦК України кожнаособа має право в порядку, встановленої Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 76 ЦПК України доказамиє будь-які дані, на підставі встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ЦПК України належнимиє докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог та заперечень. Суд не приймає до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2ст. 78 ЦПК України обставинисправи, які за законом бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім вимог встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України доказуванняне може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано доказів порушення вимог порядку при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; чи порушені законні інтереси позивача під час проведення електронних торгів, оскільки як зазначено вище позивачем надавалася згода на іпотеку кредитного майна на визначених договором умовах, зокрема тих які встановлюють процедуру задоволення вимог кредитора в разі невиконання зобов`язань забезпечених іпотекою.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача про визнання недійсними протоколу №501082 про проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 22.09.2020 року з наведених у позові підстав та відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Маркет нерухомості 2019» є похідною від вимог про визнання недійсними протоколу №501082 про проведення електронних торгів, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 22.09.2020 року, а відтак підстави для її задоволення також відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями5,7,12,13,76,77,80,81,89,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 доДержавного підприємства«СЕТАМ»,Приватного виконавцявиконавчого округуКиївської областіГоворова ПавлаВолодимировича,Товариства зобмеженою відповідальністю«Маркет нерухомості2019»,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору,Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Гефест»,Публічне акціонернетовариство «ДельтаБанк»,Приватний нотаріусСемчук МаринаАдамівна,про визнаннянедійсними результатівприлюдних торгів,скасування державноїреєстрації прававласності нанерухоме майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Державне підприємство «СЕТАМ»: м.Київ, вул. Стрілецька, 4-6, ЄДРПОУ 39958500.

Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович: Київська область, м.Ірпінь, вул. Соборна, 193, оф.7.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет нерухомості 2019»: м.Київ, вул. Шумського, 1, кв.20, ЄДРПОУ 42918163.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест»: м.Київ, вул.І.Брановицького, 3,ЄДРПОУ 42350033.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»: м.Київ, вул.Є.Коновальця, 36Б, ЄДРПОУ 34047020.

Приватний нотаріус Семчук Марина Адамівна: Київська область, с.Софіївська Борщагівка,вул.ВеликаКільцева,60А.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК