Рішення

від 06.03.2023 по справі 376/1400/22

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1400/22

Провадження № 2/376/173/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: Головуючого судді-Коваленка О.М.,

за участі секретаря -Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саймон Прайм" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки видачі копії наказу про звільнення з вини роботодавця,

встановив:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 04.11.2021 року вона працювала прибиральницею службових приміщень в ТОВ "Саймон Прайм", а саме: магазин «Фора» у місті Сквира. 16.02.2022 року, прийшовши на роботу, дізналася, що звільнена з роботи за скороченням штату. Копію наказу про звільнення роботодавець у день звільнення не видав, розрахунок не провів, трудову книжку, яка зберігалася у роботодавця, із внесеними належними записами про звільнення, не видав. На неодноразові вимоги позивача, трудову книжку роботодавець відправив поштою лише 03.06.2022 року, яку вона отримала 06.06.2022 року.

Копію наказу про звільнення у день звільнення позивача відповідач не видав, у зв`язку з чим порушив її право.

У порядку досудового врегулювання спору, 10.06.2022 року відповідачу було направлено адвокатський запит щодо отримання інформації, однак відповіді від товариства не надійшло.

Частиною п`ятою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки видачі копіїнаказу прозвільнення у розмірі 39427,85 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 4100,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її представник адвокат Соболь Борис Володимирович в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, справу розглянути у відсутність позивача та представника (а.с. 29).

Представник відповідача ТОВ «Саймон Прайм» в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а. с. 26,28), причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання на підставі вимог ст. ст. 178,223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогамист.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 04.11.2021 року позивач ОСОБА_1 працювала прибиральницею службових приміщень в ТОВ "Саймон Прайм", а саме: магазин «Фора» у місті Сквира.

З копії трудової книжки вбачається, що 16.02.2022 року директором ТОВ "Саймон Прайм" було внесено запис №37 про звільнення за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП, на підставі наказу №7-к від 16.02.2022 (а.с. 6 зворотня сторона).

Копію наказу про звільнення роботодавець у день звільнення не видав, розрахунок не провів, трудову книжку, яка зберігалася у роботодавця, із внесеними належними записами про звільнення, не видав.

На неодноразові вимоги позивача, трудову книжку роботодавець відправив поштою лише 03.06.2022 року, яку вона отримала 06.06.2022, що підтверджується ТТН № 59000826130639 та фіскальним чеком ТОВ «НоваПей» (а.с. 12,13,14).

У порядку досудового врегулювання спору, 10.06.2022 року представником позивача адвокатом Соболем Б.В. було направлено відповідачу адвокатський запит щодо отримання інформації, а саме: належним чином засвідченої копії наказу про звільнення ОСОБА_1 від 16.02.2022 №7-к, розрахунок при звільненні (а.с. 11), однак відповіді від товариства не надійшло, поштове відправлення повернуто адресату за закінченням терміну зберігання (а. с. 15).

Позивач з метою захисту порушеного її трудового права звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У статті 43Конституції Українизакріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Обов`язок видати працівнику у день звільнення копію наказу про звільнення та на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки покладено на власника або уповноважений ним орган, і саме з цього часу у працівника починається перебіг строку на звернення до суду за захистом порушеного права.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Копію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 16.02.2022 року № 7-к відповідач ТОВ "Саймон Прайм" у день звільнення працівника та станом на день звернення з позовом до суду не видав.

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У положеннях ст. 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування (такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 18 січня 2017 року у справі №6-2912цс16 та Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №757/25503/15-ц).

Отже, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця.

Згідно з п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

У відповідності до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, цей порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.

П. 2 Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом вісім цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Кількість робочих днів у грудні 2021 року - 22 дні, у січні 2022 року 19 днів, всього 41 робочий день.

Згідно довідки за формою ОК-5 - індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , середньоденна заробітна плата позивача згідно розрахунку складає 325,85 гривень (13360 (6680+6680) : 41).

Кількість робочих днів становить: у лютому 2022 року 8 робочих днів, у березні 2022 року 23 робочих дні, у квітня 2022 року 21 робочий день, у травні 2022 року 22 робочих дні, у червні 2022 року 22 робочих дні, у липні 2022 року 21 робочий день, у серпні 2022 року 4 робочих дні (всього 121 робочий день).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2021 року по 04 серпня 2022 року, тобто по день подання позову до суду складає 39427,85 гривень (121 робочий день х 325,85 грн).

Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З урахуванням наведених сторонами доказів, зокрема наданих стороною позивача розрахунків, відсутності доказів зі сторони відповідача, наданих на їх спростування, оцінюючи у сукупності дії позивача та відповідача, суд вважає справедливим і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за невидачу працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2022 по 04.08.2022 у розмірі 39427,85 гривень.

Суд, вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені, що свідчатьпро оплатугонорару таінших витрат,пов`язанихіз наданнямправової допомоги,оформлені увстановленому закономпорядку (квитанціядо прибутковогокасового ордера,платіжне дорученняз відміткоюбанку абоінший банківськийдокумент,касові чеки,посвідчення провідрядження)та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Судом встановлено, що вартість послуг адвоката Соболя Б.В. визначена оригіналом квитанції (а. с. 3) та складає 4100,00 грн.

Враховуючи досліджені матеріали справи щодо правничої допомоги, з огляду на зазначене, з урахуванням складності справи, суті отриманих позивачем правових послуг, їх необхідності, розумності розміру їх оплати, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 4100,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є розумними і не суперечать вимогам ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та ЦПК України .

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.43,59Конституції України,ст.ст.47,233,235Кодексу законівпро працюУкраїни,п.32Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від06.11.1992року №9«Про практикурозгляду судамитрудових спорів»,ст.30Закону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність»,ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15,76-81, 133, 137, 178,223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саймон Прайм" про стягнення середньої заробітної плати за час затримки видачі копії наказу про звільнення з вини роботодавця задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саймон Прайм" (код ЄДРПОУ 42731932) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 39 427,85 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саймон Прайм" (код ЄДРПОУ 42731932) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , витрати з правничої допомоги у розмірі 4100,00 гривень.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко