Рішення

від 20.06.2023 по справі 629/710/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/710/23

Номер провадження 2/629/256/23

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Лозівський міськрайоннийцентр звернувсядо судуз вищевказанимпозовом,посилаючись наті обставини,що ОСОБА_1 звернулася засприянням упрацевлаштуванні доЛозівського МРЦЗ,де згідноподаної заявивід 12квітня 2019року їйбуло наданостатус безробітноїта,відповідно дост.ст.22,23Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»,призначено допомогупо безробіттюз 19квітня 2019року,у розмірі,встановленому законодавством.В заявіпро наданнястатусу безробітноговід 12квітня 2019року Відповідачзазначила тазасвідчила власнимпідписом,що черезвідсутність роботине маєзаробітку абоінших передбаченихзаконодавством доходів,у томучислі незабезпечує себероботою самостійно,зокрема немає передбаченихзаконодавством доходівта їйне призначенопенсію напільгових умовахта завислугу років.Ознайомлена зправами таобов`язками зареєстрованогобезробітного тавідповідальністю заподання недостовірнихданих тадокументів,на підставіяких приймаєтьсярішення пронадання статусубезробітного тапризначення матеріальногозабезпечення тазобов`язанням своєчасноподавати відомостіпро обставини,що впливаютьна умовивиплати їмматеріального забезпеченнята наданнясоціальних послуг. Згідно довідки відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2022 №2000-0307-8/59800, відповідач з 29.12.2014р. перебуває у них на обліку та отримує пенсію за вислугу років. З 17.08.2017р. по 02.04.2019р. виплата пенсії призупинялась, так як працювала за фахом, а з 03.04.2019р. пенсію за вислугу років поновлено, відповідно до заяви про звільнення з місця роботи. Лозівським міськрайонним центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 20 вересня 2022 року №58. В результаті розслідування встановлено факт отримання відповідачем пенсії за вислугою років з 29.12.2014р., яку було призупинено з 17.08.2017р. по 02.04.2019р., так як вона працювала за фахом, а з 03.04.2019р. пенсію за вислугу років поновлено, відповідно до заяви про звільнення з місця роботи, зокрема пенсію було виплачено за період її перебування на обліку як безробітної в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості. Акт розслідування надіслано особі поштовим рекомендованим листом, який вручено 12.10.2022. Внаслідок невиконання своїх обов`язків щодо повідомлення службі зайнятості про призначення пенсії за вислугу років, внесення до заяви завідомо недостовірних даних з метою отримання коштів Фонду Відповідач незаконно отримала допомогу по безробіттю за період з 19 квітня 2019 року по 14 січня 2020 року у сумі 34020 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі двадцять гривень 00 копійок), чим завдала суттєвих збитків державній службі зайнятості. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 34020,00 грн. та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою судді від 28 лютого 2023 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Не погодившисьз позовомпредставник відповідачаподала досуду відзив,в якомупросила узадоволенні позовувідмовити,мотивуючи тим,що 19.04.2019р.вона надаладо Лозівськогоміськрайонного центрузаяву просприяння упрацевлаштуванні,була ознайомленаіз умовамиі тривалістюпризначення допомогипо безробіттювідповідно доЗакону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття»,набувши такимчином цьогож числастатус безробітного.Станом надату зверненнядо центрузайнятості,вона неотримувала жоднихвиплат,надана мноюінформація буладостовірна.Крім того,надання статусубезробітної особита виплатиматеріального забезпеченнянадається післяздійснення проведеноїперевірки центромзайнятості достовірностіданих.Останні виплативід соціальногофонду отримала23.01.2020р.,а виплатипенсійного фондуотримала 17лютого 2020р.тобто післяприпинення виплатидопомоги побезробіттю. Відповідно до ч.3 абз. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Лозівський міськрайонний центр зайнятості при взятті її на облік 19.04.2019 з наданням статусу безробітного і призначенні їй допомоги по безробіттю зобов`язаний був перевірити, зокрема, чи не отримує особа, яка бажає набути статус безробітного, у Пенсійному фонді дохід у виді пенсійних виплат. Крім того, Лозівський міськрайонний центр зайнятості пропустив строк позовної давності, оскільки повинен був довідатися про незаконність таких виплат з дня надання їй статусу безробітного, а саме з 19 квітня 2019 року.

11.05.2023 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області замінено позивача Лозівський міськрайонний центр зайнятості на його правонаступника Харківський обласний центр зайнятості

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2023 року витребувано інформацію про всі доходи та утриманні податки та довідку про отриману пенсію ОСОБА_1 за період з квітня 2019 року по грудень 2020 року включно.

В судовому засіданні представник позивача повідомив, що проводилась перевірка під час подання заяви по безробіттю. Дані про отримання відповіді були відсутні

Відповідач та її представник в судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Суд встановив, що 12 квітня 2019 відповідач звернулася до позивача із заявами про надання статусу безробітної та призначення виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 : наказом від 19.04.20219 № НТ190419 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Наказом від 14.01.2020 № 200114 було припинено виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 20.09.2022 № 48/2022 «Про повернення суми виплаченого забезпечення безробітній ОСОБА_1 було вирішено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 34020,00 грн., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з 19 квітня 2019 по 14 січня 2020.

Згідно довідки відділу перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.09.2022 №2000-0307-8/59800, ОСОБА_1 перебуває на обліку з 29.12.2014 року та отримує пенсію за вислугу років. З 17.08.2017 року по 02.04.2019 року виплата пенсії призупинялась, так як працювала за фахом. З 03.04.2019 року пенсію за вислугу років поновлено, відповідно до заяви про звільнення з місця роботи.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 58 від 20.09.2022 встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 29.12.2014 року отримує пенсію за вислугу років. З 17.08.2017 року по 02.04.2019 року виплата пенсії призупинялася у зв`язку з тим, що вона працювала за фахом. З 03.04.2019 року пенсію за вислугу років поновлено відповідно до заяви про звільнення з місця роботи.

Свідок ОСОБА_2 , яка працює начальником відділу перерахунків пенсій №3 ГУ ПФУ в Харківській області, повідомила, що за матеріалами пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку з 2014 року у м.Нікопольськ, Дніпропетровської області та отримувала пенсію за вислугою років. З 2017 року ОСОБА_1 працевлаштувалась на посаду, тому виплата пенсії їй була призупинена. 3 січня 2020 р. ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фонду в м. Лозова та надала документи щодо звільнення з роботи, у зв`язку з чим ОСОБА_1 були поновлені виплати пенсії з 03 квітня 2019 р. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 з квітня 2019 по лютий 2020 року пенсію не отримувала, за цей період їй була нарахована пенсія, але виплачена тільки в лютому 2020 р..

Свідок ОСОБА_3 , яка працює головним спеціалістом відділу перерахунків пенсій №3 ГУ ПФУ в Харківській області, повідомила, що ОСОБА_1 отримує пенсію по вислузі років. В минулому році (2022 рік) прийшов запит з центру зайнятості, в якому просили повідомити чи перебуває ОСОБА_1 на обліку, вона ( ОСОБА_3 ) підготувала відповідь, в якій зазначила, що з 03.04.2019 року ОСОБА_1 була поновлена пенсія, при цьому у запиті не просили розписувати, з якого часу ОСОБА_1 була виплачена пенсія. Свідок також зазначила, що ОСОБА_1 з квітня 2019 по лютий 2020 року пенсію не отримувала, за цей період їй була нарахована пенсія, але виплачена тільки в лютому 2020 р..

За змістом п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з пунктом 1статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - це соціально-економічне явище, при якому частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

При цьому призначення вказаної допомоги по безробіттю пов`язується саме з наявністю/відсутністю роботи (праці) в особи як можливості діяти.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначеніст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно з п. 2, 3 ч. 1ст.44Закону України«Про зайнятістьнаселення» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та цьогоЗакону; та збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.

Відповідно до ч. 3ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення»відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст.31Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

При цьому, відповідно до ч. 2, 3ст.36Закону України«Про загальнообов`язковедержавне соціальнестрахування навипадок безробіття» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає права, обов`язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов`язків та зловживання ними. Відтак,позивач повинен довести вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 802/1206/17-а та від 24 квітня 2019 року у справі № 757/17820/17-ц (провадження № 61-45759св18). Вищевказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727св18).

Згідно з ч. 1ст. 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з частиною першоюстатті 1215 ЦК України, не підлягає поверненню заробітна плата й платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їхня виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку й недобросовісності з боку набувача. При цьому правильність здійснених розрахунків, на основіяких була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і, відповідно, тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, провадження № 14-445цс18, дійшла висновку, що уст. 1215 ЦК Українипередбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що оскільки в центрі зайнятості їй не знайшли підходящу роботу, то у січні 2020 вона звернулась до Пенсійного фонду з заявою про поновлення їй пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2014 р. отримувала пенсію за вислугу років, з 17.08.2017 у зв`язку з працевлаштуванням за фахом, виплата пенсії була призупинена. 3 січня 2020 ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду з документами про звільнення її з роботи, які дають їй право на отримання пенсії. З 3 квітня 2019 виплата пенсії була поновлена.

З відповіді Головного управління ДПС у Харківській області щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 2 кварталу 2019 року по 1квартал 2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 отримувала дохід тільки з Лозівського МРЦЗ.

Згідно довідки Головного управління ПФУ в Харківські області від 07.06.2023, ОСОБА_1 в період з квітня 2019 по січень 2020 була нарахована пенсія за вислугу років і тільки в лютому 2020 ОСОБА_1 було виплачено пенсію 1638,00 грн, та 15487,20 грн. додаткова з 01.04.2019 по 31.01.2020.

Позивач у цій справі, як суб`єкт владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.Отже, не доведення вини застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю Позивачем є безумовною підставою у відмові в задоволенні позовних вимог, що також повністю узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, прийнятої у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18) від 06 лютого 2019 року та правової позиції Верховного Суду у справі № 757/17820/17-ц від 24.04.2019 року, у якій вже враховано зазначені висновки Об`єднаної палати.

Проте у цій справі позивачем не доведено вину відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про отримання пенсії з метою незаконного отримання допомоги з безробіття, а також не доведено факт отримання пенсії в період надання відповідачу допомоги по безробіттю, і таких обставин і доказів матеріали справи не містять.

Право на соціальний захист є невід`ємним конституційним правом громадян (стаття 64 Конституції України).

У справіGaygusuzv. Austria, § 41, Європейський суд з прав людини установив, що право на невідкладну допомогу - допомогу за системою соціального забезпечення, пов`язану з виплатою внесків у фонд страхування на випадок безробіття - було, наскільки це передбачено чинним законодавством, майновим правом для цілей статті 1 Протоколу № 1, тобто є позитивним обов`язком держави, оскільки це положення застосовується без необхідності покладатися виключно на зв`язок між правом на невідкладну допомогу та зобов`язанням сплачувати «податки чи інші внески».

У справіKleinv. Austria, § 57 було зазначено, що право на соціальну допомогу, яка виплачувалася з програми пенсійного забезпечення, було пов`язане з виплатою внесків, а якщо такі внески були зроблені, то відповідній особі не може бути відмовлено в такій допомозі.

Отже, внески в пенсійний фонд можуть відповідно до певних обставин та національного законодавства, створювати право власності (Kjartan Asmundsson v. Iceland, §39; Apostolakis v. Greece, §§28та35; Bellet, Huertas and Vialatte v. France (ухв.); Skorkiewicz v. Poland).

Окрім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Казарін проти Італії» (заява ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) № 4893/13) від 11 лютого 2021 року, суд також установив, що держава фактично вже надала людині соціальну допомогу, її перерахунок і подальші спроби повернути виплачені кошти становитимуть втручання у права, гарантовані ст. 1 Протоколу 1 Конвенції.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд має виконати вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З урахуванням вищевказаних вимог законодавства та обставин справи в їх сукупності, зокрема не доведення позивачем вини відповідача у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про отримання пенсії з метою незаконного отримання допомоги з безробіття, та не доведення факту отримання пенсії в період надання відповідачу допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ч. 3ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»таст. 1212 ЦК України, для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги по безробіттю.

Щодо застосування строків позовної давності, судом встановлено наступне.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Як зазначено вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених ч. 3ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»таст. 1212 ЦК України, для стягнення з відповідачки виплаченої їй допомоги по безробіттю, у зв`язку з чим суд відмовляє у позові через його необґрунтованість, тому строк позовної давності в даному випадку не застосовується.

З огляду на викладене, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України зв`язку із відмовою в позові судові витрати по сплаті судового збору до відшкодування позивачу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 23.06.2023 р.

Позивач: Харківський обласний центр зайнятості, юридична адреса: 61068, м.Харків, вул.Броненосця Потьомкін, 1А, код ЄДРПОУ 03491277

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ЦЕНДРА