Ухвала

від 26.06.2023 по справі 713/1770/23

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/1770/23

Провадження №1-кс/713/206/23

УХВАЛА

іменем України

26.06.2023 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , перевіривши клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023262060000304 від 24.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,

УСТАНОВИВ:

26.06.2023 року слідчий СВ Вижницького РВП ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до №12023262060000304 від 24.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

У клопотанні просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно:

1) Екскаватор марки «JSB» без номерних знаків, жовто-чорного кольору, який згідно договору виконання робіт від 20.06.2023 належить ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю с. Мілієве Вижницького району (засіб зв`язку НОМЕР_1 ) та знаходиться на місці виявлення в руслі річки Черемош, що в адміністративних межах с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним.

2) Середній зразок піщано-гравійної суміші із насипу піщано-гравійної суміші, що в річці Черемош біля екскаватора марки «JSB» без номерних знаків, жовто-чорного кольору, що в адміністративних межах с. Іспас Вижницького району, яка на даний час знаходиться у Вижницькому РВП в м. Вижниця по вул. Р. Шухевича,4 Чернівецької області, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження ним.

Статтею 170 КПК України визначено, що Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1, 2 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У частині 5 ст.171 КПК України закріплено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З доданих до клопотання матеріалів встановлено, що майно вилучене 23.06.2023 року під час огляду місця події, наступний робочий день 26.06.2023 року, тобто слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням в межах строків, передбачених ч.5 ст.171 КПК України.

Однак клопотання підлягає поверненню прокурору, оскільки подано без додержання решти вимог ст.171 КПК України, а саме:

не додано документи, які підтверджують право власності ФОП ОСОБА_4 на екскаватор марки «JSB» без номерних знаків, жовто-чорного кольору, який належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ФОП ОСОБА_4 даним майном (доданий договір виконання робіт №5 від 20.06.2023 року таких відомостей не містить);

не обґрунтовано з наданням відповідних доказів наявності ризику втрати речових доказів, а також існування обставин, які підтверджують, що незастосування арешту тимчасово вилученого майна призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання сторони обвинувачення у відповідності до ч.3 ст.172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Крім того з наданих слідчим матеріалів вбачається, що у кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлено, а отже, в даному випадку слідчий просить накласти арешт на майно третіх осіб.

Відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

За вказаних обставин з клопотанням про накладення арешту на майно третьої особи може звернутись виключно прокурор.

У даному випадку, в порушення положень ст.64-2 КПК України, з таким клопотанням звернувся слідчий.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.170-172, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023262060000304 від 24.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України - повернути прокурору Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 для усунення недоліків, встановивши строк у 72 години для їх усунення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Іван ПИЛИП`ЮК