Рішення

від 20.06.2023 по справі 757/62002/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/62002/19-ц

Категорія 2

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Соколова О.М.

при секретарі судових засідань Матвійчуку В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 правонаступник ОСОБА_2 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, КП «УЖГ «Печерськжитло», про зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, в якому просить: зняти арешт та заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві серії АК № 422277 від 20.01.2005 року.

В обґрунтування позову позивач послався на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком для Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . На день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, зокрема, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа № 458/2019, спадкоємцем до майна померлого є його син - Позивач.

Звернувшись до сьомої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, Позивачу стало відомо, що згідно даних Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на майно покійного ОСОБА_3 , накладено арешт, на підставі виконавчого листа № 2-915/03 від 02.04.2004, стягувач за виконавчим листом - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «ПЕЧЕРСЬЖИТЛО», сума що підлягає стягненню 2 984,17 грн.

30.10.2019 на запит Позивача, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «ПЕЧЕРСЬЖИТЛО» повідомило, що «виконавчий лист №2-915/03 від 02.04.2004 про стягнення із ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 2984,17 грн., виконано в повному обсязі.

Позивач звернувся до Печерського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з проханням зняти арешт, на що отримав відповідь про те що, строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання до архіву становить три роки, а для зняття арешту Позивачу необхідно звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

За наведених обставин позивач звернувся до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

27 серпня 2020 року судом було направлено до Печерського РВДС м.Київ ГТУЮ у м. Києві запит про витребування відомостей щодо стадії виконавчого провадження відкритого на підставі виконавчого листа № 2-915/03 від 02.04.2004 року в рамках якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 та оголошено заборону на його відчуження та відомостей на підставі яких саме матеріалів було накладено арешт на квартиру.

20.10.2020 року від особи, яка не приймала участь у справі, однак її права можуть бути порушені, дружини позивача ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 22.09.2020, серія НОМЕР_2 , а вказані правовідносини допускають правонаступництва просила провадження цій справі до прийняття спадщини після померлого зупинити та замінити позивача на правонаступника.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року зупинено провадження у цивільній справі № 757/62002/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна - до прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 та залучення до участі у справі правонаступника позивача.

16 вересня 2020 року на адресу суду від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов лист, відповідно до якого вказано, що станом на 16.09.2020 року, згідно системи Автоматизованої системи виконавчих проваджень у Відділі не перебуває та не перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа № 2-915/03 від 02.04.2004 року в рамках якого накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3

02 грудня 2022 року від ОСОБА_2 особи, яка не приймала участь у справі, однак її права можуть бути порушені надійшла заява про поновлення провадження у справі № 757/62002/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року відновлено провадження у справі № 757/62002/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року до участі у справу № 757/62002/19-ц, залучено ОСОБА_2 в якості правонаступника позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року до участі у справу № 757/62002/19-ц, залучено КП УЖГ «Печерськжитло» в якості третьої особи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року витребувано у КП УЖГ «Печерськжитло» доказів.

05.04.2023 року на адресу суду від правонаступника позивача надійшла заява про доручення доказів.

В судове засідання првонаступник позивача не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Разом з цим, в матеріалах справи міститься заява від позивача, про розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином. Окрім цього, до суду від відповідача не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Третя особа 1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася, шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, проте в матеріалах справи міститься заява від третьої особи Сьомої Київської державної нотаріальної контори про розгляд справи у відсутність представника.

Третя особа 2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, відповідно до матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є батьком Позивача, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки № КВ-2019, № 30785 від 14.09.2019 року, на день смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, зокрема, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Довідки № 3423/02/14 від 07.11.2019 року та Витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 57125812 від 07.08.2019 року, після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа № 458/2019, спадкоємцем до майна померлого є його син - Позивач.

Так, Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.01.2005 року встановлено, що на майно покійного ОСОБА_3 , накладено арешт, на підставі виконавчого листа № 2-915/03 від 02.04.2004, стягувач за виконавчим листом - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «ПЕЧЕРСЬЖИТЛО», сума що підлягає стягненню 2 984,17 грн.

30.10.2019 на запит Позивача, Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «ПЕЧЕРСЬЖИТЛО» повідомило, що «виконавчий лист №2-915/03 від 02.04.2004 про стягнення із ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 2984,17 грн., виконано в повному обсязі.

Позивач звернувся до Печерського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з проханням зняти арешт, на що отримав відповідь про те що, строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання до архіву становить три роки, а для зняття арешту Позивачу необхідно звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Так, не зняття державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві арешту з нерухомого майна ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , перешкоджає Позивачу (правонаступнику позивача) в оформленні права на спадщину.

Крім того, судом встановлено, що 19.09.2020 року відповідно до Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 від 22.09.2020 року помер Позивач ОСОБА_1 .

З довідки № 2931/02-14 від 30.11.2022 року виданої Державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори, вбачається, що до майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрита спадкова справа № 08/2021. Спадкоємцем до майна померлого є його син ОСОБА_5 , його дружина ОСОБА_2 та його син ОСОБА_5 .

Так, не зняття державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві арешту з нерухомого майна ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , перешкоджає правонаступнику позивача в оформленні права на спадщину.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги Позивача, що ґрунтуються на його праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

На сьогодні правонаступник позивача, яка прийняла спадщину, має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлена можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача (правонаступника позивача) у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.

Згідно зі ст. 1218, ч.5 ст.1268 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1,2,3 ст.60 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Як вбачається з наданих Позивачем доказів, згідно довідки, виданої Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 30.10.2019 року - відсутня.

Таким чином, на даний час відсутні будь-які стягнення за виконавчим документом з померлого ОСОБА_3 .

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача (правонаступника позивача) на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 280,354 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження" суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 правонаступник ОСОБА_2 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, КП «УЖГ «Печерськжитло», про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження з об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири, за адресою: АДРЕСА_3 , накладеного на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АК № 422277від 20.01.2005 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м.Києві.

Позивач: ОСОБА_1 правонаступник якого ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34979022, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Різницька, будинок 11-Б.

Третя особа 1: Сьома київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901865, адреса: 02068, м. Київ, вул. Ахматової, буд. 7/15.

Третя особа 2: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «ПЕЧЕРСЬКЖИТЛО», код ЄДРПОУ 03366569, адреса: 01103, м. Київ, бул.Дружби Народів, буд. 30/1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.06.2023 р.

Суддя О.М.Соколов