Постанова

від 26.06.2023 по справі 910/5839/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р. Справа№ 910/5839/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 (повний текст підписано 26.08.2022)

у справі № 910/5839/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 114110,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 114 110,46 грн., з яких 40 416,02 грн. пені, 17 948,65 грн. 3% річних, 55 745,79 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду). Просив стягнути судовий збір пропорційно до заявлених вимог, а надмірно сплачений судовий збір повернути при винесенні рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2021 у справі № 910/5839/21 позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" 3% річних у розмірі 17 948 грн. 65 коп., пеню у розмірі 40 416 грн. 02 коп., втрати від інфляції у розмірі 55 745 грн. 79 коп., судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

20.08.2021 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про винесення додаткового рішення, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 130 000,00 грн.

25.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення, оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат на правову допомогу. Крім того, відповідач зазначає про неспівмірність витрат на правову допомогу у сумі 130 000,00 грн ціні позову (114 110,46 грн) та наголошує на шаблонності справи про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/5839/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про відшкодування витрат на правову допомогу задоволено частково.

Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн.

В частині стягнення 30 000,00 грн. витрат на правову допомогу відмовлено.

Задовольняючи заяву частково, місцевий господарський суд виходив з того, що Позивачем підтверджено надання йому правової допомоги на суму 100 000,00 грн, натомість відповідачем не подано доказів неспівмірності витрат, оскільки первинно ціна позову становила 13 984 234,85 грн.

З огляду на позитивну поведінку відповідача щодо оплати основного боргу, відсутність доказів сплати гонорару успіху позивачем, суд дійшов висновку про необґрунтованість покладення на відповідача суми гонорару успіху у розмірі 30000,00 грн та відмовив позивачу у цій частині заяви.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 100000, 00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач вважає, що додаткове рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, а також таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- задоволений судом розмір судових витрат за надання правової (правничої) допомоги у сумі 100 000, 00 грн є непропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову (114 110,46 грн) та складають більше 100% від неї;

- представником позивача не надано суду належних та допустимих документів на підтвердження часу, який був витрачений адвокатом та зазначені у додатку №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 дії не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами, що позбавляє можливості встановити співмірність між вартістю та наданими адвокатом послугами;

- матеріали справи не містять, а заявником не додано в якості доказів: документи, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу; документи, які б підтверджували обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог; документи, які б підтверджували скільки часу було витрачено адвокатом на виконання своїх обов`язків; документи, що підтверджують перерахування на користь адвокатського бюро «Стеценко та партнери» гонорару успіху у розмірі 100 000,00 грн;

- з огляду на обставини справи (предмет позову) справа не є складною і підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, тривалість судових засідань у справі була незначною, а тому визначений відповідачем розмір судових витрат не доведений, документально необґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат;

- судом не було дотримано принципу розумності та співмірності під час прийняття рішення про стягнення заявлених до відшкодування витрат і з урахуванням складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, розміру заявлених позовних вимог та кількості учасників судового процесу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/5839/21, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

До матеріалів справи отримано відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній просить додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Позивачем у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, подано копію Договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 (надалі - Договір про надання правової допомоги), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг", як клієнтом, та Адвокатським бюро "Стеценко та партнери" (адвокатське бюро), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання відповідно до умов договору надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги по правовідносинам клієнта з Міністерством оборони України. Зміст, умови, вартість послуг адвокатського бюро та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське бюро завдань зазначаються сторонами у додаткових угодах до даного Договору (до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги).

Пунктом 2.1.3. договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокатському бюро гонорар успіху у випадку та порядку, що встановлені відповідною додатковою угодою до даного договору.

До матеріалів справи додано додаткову угоду № 1 від 22.03.2021, відповідно до п. 1 якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за Договором поставки № ЦЗВ-14-02620-01 від 19.06.2020, укладеного клієнтом з АТ "Українська залізниця", що включає:

- представництво інтересів клієнта у господарському суді першої інстанції та інша професійна правова допомога, пов`язана зі справою (включаючи підготовку, збір доказів, тощо), вивчення матеріалів справи, розробка та обговорення стратегії стягнення, аналіз та збір доказової бази, підготовка та подача до суду позовної заяви, підписання позовної заяви, завірення усіх без виключення та обмежень документів та доказів, поданих разом з позовною заявою, тощо, надання рекомендацій щодо збору доказової бази, проведення переговорів з боржником (боржниками), підготовка і подача до суду клопотань/пояснень/заяв по суті спору, участь в судових засіданнях, отримання рішення суду, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта (п. 1.1).

У п. 2 Додаткової угоди зазначено, що вартість послуг, що надаються адвокатським бюро, встановлюється в наступному розмірі: - за надання послуг згідно з п.п. 1.1. - у розмірі 100 000,00 грн.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що в разі коли за результатами розгляду справи в суді першої інстанції буде винесено рішення про стягнення заборгованості за договором поставки №ЦЗВ-14-02620-01 від 19.06.2020 на користь клієнта, останній додатково сплачує адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 30000,00 грн.

На підтвердження виконання адвокатським бюро зобов`язань за Договором позивачем надано:

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 до Договору № 201130 про надання правової допомоги від 30.11.2020 та Додаткової угоди №1 від 22.03.2021;

- копію Додатку №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 (опис послуг, наданих ТОВ "Корнет Холдинг");

- копію рахунку-фактури №210816 від 16.08.2021 на суму 130000,00 грн.

В Акті приймання-передачі наданих послуг від 16.08.2021 визначено, що вартість наданих адвокатським бюро послуг становить 100000,00 грн. (юридичні послуги відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Додаткової угоди №1 від 22.03.2021 та Договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 за розгляд справи №910/5839/21 в Господарському суді міста Києва) та що гонорар успіху відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 1 від 22.03.2021 та договору про надання правової допомоги №201130 від 30.11.2020 становить 30000,00 грн.

Як вбачається з Додатку № 1 до Акту приймання-передачі (опис послуг, наданих адвокатським бюро), адвокатським бюро були надані наступні послуги правничої допомоги:

- аналіз первинних документів, що підтверджують заборгованість за договором №ЦЗВ-14-02620-01 від 19.06.2020 - 07.04.2021;

- підготовка обгрунтованого розрахунку стягуваних сум, підготовка копій документів - 08.04.2021;

- підготовка та відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та до господарського суду - 09.04.2021;

- підготовка та подача заяви про зміну позовних вимог - 20.05.2021;

- аналіз відзиву на позовну заяву - 27.05.2021;

- участь у судовому засіданні 27.05.2021, 24.06.2021, 19.07.2021, 12.08.2021;

Підготовка заперечень на клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій - 11.08.2021.

На підтвердження повноважень адвоката Стеценка О.В. до матеріалів справи додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 695 від 25.09.2009 та ордер серії ВІ № 1038824 від 09.04.2021. Повноваження адвоката Горболиса О.А. підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1583 від 04.01.2017та ордером серії ВІ № 1044066 від 27.05.2021.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що додаткове рішення суду підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Додаткове рішення в частині відмови у стягненні 30 000,00 грн. гонорару успіху відповідачем не оскаржується, у зв`язку з чим в апеляційному порядку не переглядається.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення, у якому останній зауважує, що розмір заявлених витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг), обсягом та описом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Відповідач зазначає про неспівмірність витрат на правову допомогу у сумі 130 000,00 грн ціні позову (114 110,46 грн) та наголошує на шаблонності справи про стягнення 3% річних, втрат від інфляції та пені.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що з огляду на обставини справи (предмет позову), справа не є складною і підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль, тривалість судових засідань у справі була незначною, а тому визначений відповідачем розмір судових витрат не доведений, документально необґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, дана справа є звичайним розрахунковим спором, адвокат мав дослідити умови договору, а саме факт поставки товару та факт несплати; з огляду на викладене, затрачений час та розрахунок вартості наданих адвокатських послуг є завищеним.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн., стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг", з покладанням на Акціонерне товариство "Українська залізниця" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на наявність додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №910/5839/21 задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 9-Б, код ЄДРПОУ 39798690) 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення заяви позивача в частині стягнення з відповідача 100 000,00 грн витрат на правничу допомогу при ціні позову в сумі 114 110,46 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а позивачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 910/5839/21 підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/5839/21 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/5839/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнет Холдинг" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 9-Б, код ЄДРПОУ 39798690) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.»

3. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/5839/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська