Ухвала

від 26.06.2023 по справі 903/1040/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"26" червня 2023 р. Справа № 903/1040/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. у справі №903/1040/22 (суддя Дем`як В.М., м.Луцьк, повний текст рішення складено 08.05.2023)

за позовом: Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації, м. Луцьк

відповідача-1: Литовезької сільської ради, с. Литовеж, Володимирський р-н., Волинська обл.

відповідача-2: Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

відповідача-3: Володимирської районної державної адміністрації, м.Володимир

про визнання незаконним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку в державну власність

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. у справі №903/1040/22 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації № 339 від 06.12.2013 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» в частині затвердження технічної документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721183200:04:000:0006, площею 19,0488 га. Визнано незаконним та скасовано п.56 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 27.08.2018 № 3-1034/15-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність». Визнано незаконним та скасовано п. 59 додатку до рішення Литовезької сільської ради № 18/40 від 28.09.2018 «Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Литовезької сільської ради» щодо передачі земельної ділянки площею 19,0488 га. з кадастровим номером 0721183200:04:000:0006 у комунальну власність Литовезької сільської ради. Усунуто перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721183200:04:000:0006, площею 19,0488 га. шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі. Усунуто перешкоди державі в особі Волинської обласної військової адміністрації у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 19,0488 га. з кадастровим номером 0721183200:04:000:0006, що розташована за межами Литовезької сільської ради, Володимирського району, Волинської області. Усунуто перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Литовезької сільської ради (код ЄДРПОУ 04335252, Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вул. Володимира Якобчука, 11) повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (адреса м. Луцьк, Київський Майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0721183200:04:000:0006, площею 19,0488 га. Стягнуто з Литовезької сільської ради (код ЄДРПОУ 04335252, Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вул. Володимира Якобчука, 11) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 4962, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 4962, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. Стягнуто з Володимирської районної державної адміністрації (44700, Волинська область, м. Володимир, вул. Небесної Сотні, 3, код ЄДРПОУ 04051359) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 4962, 00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області y справі № 903/1040/22, яким позов задоволено повністю й прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/1040/22 у складі: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду № 903/1040/22/3384/23 від 30.05.2023 витребувано матеріали справи з Господарського суду Волинської області.

07 червня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/1040/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 року апеляційну скаргу відповідача Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. залишено без руху. Зобов`язано скаржника Головне управління Держгеокадастру у Волинській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та негайно представити суду докази сплати судового збору, надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказану ухвалу Головне управління Держгеокадастру у Волинській області отримало 19.06.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 3300106726390.

На виконання вимог вищевказаної ухвали 22.06.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надійшли докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення засобами поштового зв`язку Заступнику керівника Володимирської окружної прокуратури, Волинській обласній військовій адміністрації, Литовезькій сільській раді, Володимирській районній державній адміністрації. Докази сплати судового збору Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не надало, натомість подано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, відповідно до якого просить визнати причини неможливості оплати судового збору в розмірі 22 329,00 грн. поважними та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі №903/1040/22.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області утримується за рахунок Державного бюджету України, а також є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Пунктом 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 року № 333, передбачено код економічної класифікації 2800, як «Інші поточні видатки». За цим кодом здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами. Таким чином, оплата судового збору здійснюється Головним управлінням по КЕКВ 2800.

Однак, у Головного управління Держгеокадастру у Волинській області наразі відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується випискою з рахунка за 20.06.2023 року за кодом економічної класифікації 2800, що додається.

Таким чином, посилаючись на ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" Головне управління Держгеокадастру у Волинській області просить суд врахувати майновий стан сторони та відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також просить звернути увагу на значимість подій, які відбуваються на даний час в країні (введення воєнного стану), вважає, що є достатні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 у справі №903/1040/22.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/208 від 23.06.2023 року у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі № 903/1040/22 - Маціщук А.В. у період з 22 червня 2023 р. по 06 липня 2023 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №903/1040/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.06.2023 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/210 від 23.06.2023 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №903/1040/22 - Петухова М.Г. у період з 19 червня 2023 р. по 07 липня 2023 р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №903/1040/22.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.06.2023 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В.

Розглянувши подане Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області клопотання про визнання причини неможливості оплати судового збору в розмірі 22329,00 грн. поважними та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі №903/1040/22, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує п`яти відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 цього Закону вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п.45 постанови).

Згідно ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказаного правового висновку притримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 14.11.2022 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20), від 08.11.2022 у справі №923/508/21, від 07.11.2022 у справі №911/2862/20, від 17.10.2022 у справі №910/15201/21.

Отже, оскільки предметом спору у справі №903/1040/22 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у справі №903/1040/22 відсутні.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, особливості здійснення розрахунково-касового обслуговування бюджетних коштів та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Вказаної позиції притримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалах від 09.11.2022 року у справі №910/929/21, від 09.11.2022 року у справі №910/479/21.

Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання причини неможливості оплати судового збору в розмірі 22329,00 грн. поважними та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі №903/1040/22, а відтак, у задоволенні вказаного клопотання, слід відмовити.

Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області у клопотанні, яке надійшло до суду апеляційної інстанції 22.06.2023 заявило також клопотання про продовження строку на усунення недоліків при поданні апеляційної скарги у разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно з частиною другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 119 ГПК України).

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

Проте, цей строк, встановлений в межах строку, передбаченого частиною другою статті 174 ГПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №903/1040/22 Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області для усунення недоліків апеляційної скарги було надано максимальний 10 (десятиденний) строк, встановлений у частині другій статті 174 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи наведене та те, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 у справі №903/1040/22 було надано скаржникові максимальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, передбачений приписами ГПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали скаржникові, заявлене клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не може бути задоволене в силу імперативних приписів закону.

Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною четвертої статті 174 ГПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що неусунення будь-якого з недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений в ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, має наслідком повернення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6, 7, 8 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч.2 ст. 260, ч.8 ст.174 ГПК України).

Отже, враховуючи те, що скаржник станом на 26.06.2023 не усунув недоліки апеляційної скарги протягом передбаченого строку, належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 22 329,00 грн. відповідно до вимог статті 258 ГПК України не надав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначене є підставою для повернення апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. у справі №903/1040/22 відповідно до положень частини четвертої статті 174 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. у справі №903/1040/22 судом апеляційної інстанції не розглядається враховуючи наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання причини неможливості оплати судового збору в розмірі 22 329,00 грн. поважними та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі №903/1040/22.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 03.05.2023 р. у справі №903/1040/22 заявнику разом з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.