Рішення

від 26.06.2023 по справі 904/1894/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023м. ДніпроСправа № 904/1894/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №22 "Восток-3", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в розмірі 46 238,24 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №22 "Восток-3" про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7334 від 27.06.2018 в розмірі 46 238,24 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2023 позовну заяву залишено без руху.

24.04.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 26.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

26.06.2023 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 7334 від 27.06.2018, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 46 238,24 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Ухвала від 26.04.2023, направлена на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, в разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Отже, у разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наданням послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, наявністю підстав для стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - позивач, водоканал) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив №22 "Восток-3" (далі - відповідач, абонент) був укладений договір про надання послуг з централізованого питного постачання та водовідведення № 7852 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1. договору водоканал зобов`язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі послуги), а абонент зобов`язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Згідно п. 3.1. договору надання послуг здійснюється водоканалом в межах місячних норм централізованого питного водопостачання та водовідведення, які: визначені відповідно до Розрахунку об`ємів послуг а саме:

- норма споживання абонентом води питної за договором складає:

10272 м3/рік

856 м3/місяць

28,16 м3/добу

- норма прийняття від абонента стічних вод за договором складає:

10272 м3/рік

856 м3/місяць

28,16 м3/добу

Зміни режиму відпущення/одержання Води питної/Стічних вод (зменшення, збільшення) проводяться шляхом укладання додаткових угод до договору. У разі збільшення норм споживання/скиду абонентом Води питної/Стічних вод за договором він повинен отримати технічні умови на ці обсяги.

Позивач на виконання умов договору надав послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення відповідачу у період з липня 2021 року по грудень 2021 року на загальну суму 53 956,04 грн.

В підтвердження надання послуг позивачем надано наступні акти-рахунки: № 59681 від 31.07.2021 на суму 10 012,46 грн., №69342 від 31.08.2021 на суму 7 711,62 грн., №79121 від 30.09.2021 на суму 9 127,52 грн, №87422 від 31.10.2021 на суму 9 127,52 грн., № 96569 від 30.11.2021 на суму 9 936,61 грн, № 105866 від 31.12.2021 на суму 8 040,31 грн.

Згідно п. 4.1. договору оплата послуг здійснюється абонентом відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України.

У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється абонентом по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення такого уповноваженого органу.

До 20 числа розрахункового місяця, абонент отримує в водоканалі відповідним чином заповнений звіт за фактично спожиті послуги за розрахунковий місяць. (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3 договору, виходячи з даних звіту, наданого абонентом водоканалу, а також актів обстежень, не пізніше останнього числа місяця, водоканал визначає об`єм наданих послуг за розрахунковий місяць та розмір оплати послуг за цей розрахунковий місяць та надає абоненту два примірники акта-рахунку приймання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою водоканала.

Абонент зобов`язаний самостійно отримувати від водоканалу два примірника актів-рахунків приймання наданих послуг.

Розрахунок по оплаті послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений абонентом шляхом перерахування грошей на банківський рахунок водоканалу не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.(п. 4.7. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 27.06.2021, а в частині їх оплати - до повного виконання.

Позивач зазначає, що Відповідач порушив умови договору, розрахувався за надані йому послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення частково, в розмірі 7 717,80 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків в частині своєчасної оплати за отримані послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення за період з липня 2021 року по грудень 2021 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 46 238,24 грн.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду з позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання " встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч.1 п. 3. ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Зобов`язання споживачів питної води, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення, регламентовано статтею 22 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

Статтею 23 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та умовами договору передбачено, право підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення (Позивача) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання.

Пунктом 2.1. Правил від 27.06.2008р. № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання " встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що, зважаючи на положення п. 9.1. договору № 7334 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 27.06.2018, він діє до 27.06.2021.

Доказів продовження дії даного договору позивачем не надано.

Таким чином, договір припинив свою дію з 28.06.2021.

Позивач же зазначає період нарахування заборгованості за послуги за цим договором з липня 2021 року по грудень 2021 року, тобто після припинення його дії.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність доказів надання послуг позивачем відповідачу в межах дії договору № 7334 від 27.06.2018, суд відмовляє в задоволенні позову.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №22 "Восток-3» про стягнення заборгованості за договором на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення в розмірі 46 238,24 грн. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко