ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2023 року Справа № 915/107/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", пр. Перемоги, буд. 107 "А", м. Київ, 03115 (код ЄДРПОУ 21677333)
електронна пошта: 21677333@mail.gov.ua
електронна пошта вказана в ЄДРЮОФОПГФ: ukr.cc@procredit-group.com
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК", вул. Степова, буд. 9, офіс 1, с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214 (код ЄДРПОУ 38693993)
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в сумі 2 016 872, 37 грн.
Представники учасників справи у судове засідання не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" та з поручителя ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання траншу № 501.51784/FW501.1534 від 12.07.2021, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1534 від 13.07.2021, а саме: капітал - 1 809 952, 62 грн.; проценти - 182 283, 70 грн.; проценти за неправомірне користування кредитом - 24 636, 05 грн.; пеня - 0 грн.
Всього 2 016 872, 37 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 30 253, 09 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 10.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 відкладено підготовче засідання на 01.05.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02.06.2023.
Позивач у судове засідання 02.06.2023 явку повноважного представника не забезпечив.
29.05.2023 від позивача до Господарського суду Миколаївської області засобами електронного зв`язку надійшла заява (вх. № 6797/23 від 29.05.2023) про проведення розгляду справи № 915/107/23 за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника судом розглянуто та задоволено.
Відповідачі явку повноважних представників в підготовчі засідання 10.03.2023, 07.04.2023 та 01.05.2023 та в судове засідання 02.06.2023 не забезпечили.
Відповідач ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" ухвалу про відкриття провадження у справі від 31.01.2023 отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвали направлялись на адресу відповідача Товариства, вказану в позовній заяві та у ЄДРЮОФОПГФ.
Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 31.01.2023, від 10.03.2023, від 07.04.2023, надіслані на адресу відповідача ОСОБА_1 , повернуті до суду поштовою установою із відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судом враховано, що відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ керівником та єдиним засновником ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" є ОСОБА_1 .
Отже, суд дійшов висновку про повідомлення відповідачів про розгляд справи. Крім того, 08.03.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від відповідача ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" за підписом директора ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надходила заява про відкладення розгляду справи, що додатково свідчить про обізнаність відповідачів про розгляд справи в суді.
Суд також зазначає, що ухвали суду у даній справі додатково надсилались на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, з якої надійшло відповідне клопотання від відповідачів.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Від відповідачів на адресу суду не надходило заяв про зміну місцезнаходження, жодних заяв або клопотань на адресу суду від відповідачів не надходило, причини неявки суду не повідомлено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
В судовому засіданні 02.06.2023 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено неналежне виконання відповідачем ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» (позичальник) укладеного між АТ «ПроКредит Банк» та ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» в межах Рамкової кредитної угоди № FW501.1534 від 12.07.2012 умов кредитного договору № 501.51784/FW501.1534 від 12.07.2012, а саме зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів у порядку та строки, передбачені договорами.
Відповідно до умов Рамкової кредитної угоди та умов кредитного договору банком нараховано позичальнику проценти у сумі 182 283, 70 грн. та проценти за неправомірне користування кредитом у сумі 24 636, 05 грн., які заявлено до стягнення.
В зв`язку з порушенням відповідачем (позичальником) взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, банк звернувся до відповідача (позичальника) з вимогою про повне дострокове погашення кредиту.
Позивач зазначає, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 430311-ДП1 від 12.07.2021.
В зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов Рамкової кредитної угоди та кредитного договору, банк звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості з відповідачів (позичальника та поручителя).
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 554, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та умовами договорів.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.
Відповідачі не скористались передбаченим ст. 165 ГПК України правом на подання відзивів на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
3.1. Рамкова угода.
12.07.2021 між АТ "ПроКредит Банк" (банк) та ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" (позичальник) було укладено Рамкову угоду № FW501.1534.
Рамкова угода підписана та скріплена печатками сторін.
Доказів визнання недійсною або розірвання угоди суду не подано.
Умовами Рамкової угоди сторони передбачили наступне:
Відповідно до п. 1 Рамкової угоди банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума - 5 000 000, 00 грн. (п`ять мільйонів гривень 00 копійок), максимальний строк - 120 місяців, максимальний розмір процентів - 40 % річних.
Ця Рамкова кредитна угода (надалі - «Рамкова угода» або «Угода») застосовуються до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді:
- овердрафт
- строковий кредит
- відновлювальна кредитна лінія
- гарантії, акредитиви (документарні операції)
- кредитні картки
(окремо - «Кредитна послуга», разом «Кредитні послуги»).
Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливі лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - «Кредитний договір», разом - «Кредитні договори»).
Позичальник може отримувати кошти в межах ліміту встановленого для наданої кредитної послуги.
Банк зберігає за собою право відмовити позичальнику як в укладенні кредитного договору, так і в наданні коштів по вже укладеному кредитному договору якщо, згідно із звичайною оцінкою банку, фінансова ситуація позичальника суттєво погіршилася з часу підписання цієї угоди, або якщо позичальник має прострочені платежі за будь-яким договором з банком.
Відповідно до п. 2 Рамкової угоди цільове призначення кожної кредитної послуги вказується у відповідному кредитному договорі.
Відповідно до п. 4 Рамкової угоди кошти за кредитною послугою видаються згідно з кредитним договором.
Відповідно до п. 5 Рамкової угоди за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою.
Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.
Відповідно до п. 5.2 Рамкової угоди проценти за користування кредитом встановлюються відповідним кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією угодою.
Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в графіку як дні платежу.
Відповідно до п. 7 Рамкової угоди кредитними договорами може бути встановлена можливість зміни процентної ставки та інших платежів за кредитом. Умови та випадки таких змін визначаються відповідним кредитним договором.
Відповідно до п. 8 Рамкової угоди будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається у порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором.
Відповідно до п. 10 Рамкової угоди усі платежі позичальника на користь банку здійснюються позичальником самостійно у день настання дати їх оплати без відрахування будь-яких витрат, комісій чи податків і без необхідності пред`явлення банком вимоги до позичальника. Зобов`язання щодо платежів вважаються виконаними з моменту зарахування коштів у розмірі цих зобов`язань та у встановленій угодою черговості на відповідний рахунок банку.
Платежі по кредиту здійснюються у валюті, в якій кредит був наданий, а комісії, неустойки та інші платежі - у національній валюті, якщо інше не визначено цією угодою чи кредитним договором. Якщо здійснений платіж не є достатнім для повного погашення грошового зобов`язання, він спершу спрямовується на погашення заборгованості за пенею, витратами та комісіями; залишок після цього спрямовується на погашення процентів, а будь-яка решта коштів після цього спрямовується на погашення заборгованості за тілом кредиту.
Для погашення усіх грошових зобов`язань позичальника за всіма договорами позичальник уповноважує та безвідклично доручає банку здійснювати договірне списання на користь банку коштів у розмірі, еквівалентному існуючим на момент списання грошовим зобов`язанням позичальника з рахунків позичальника у банку (у т.ч. карткових і депозитних), реквізити яких вказані чи будуть вказані у кредитних договорах або договорах на підставі яких позичальнику відкрито чи буде відкрито у майбутньому рахунки у банку (надалі - рахунки позичальника).
Договірне списання є не обов`язком, а правом банку, яке виникає з дати настання строку погашення грошових зобов`язань, діє до моменту їх повного погашення та не може бути скасовано позичальником в односторонньому порядку.
Сторони погоджуються, що поручителі позичальника вправі провести погашення грошових зобов`язань за позичальника, починаючи з дня настання строку погашення.
Відповідно до п. 16 Рамкової угоди банк може вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з кредитних договорів з важливої причини й оголосити кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій (кожна - «Подія невиконання зобов`язань»), зокрема:
- позичальник прострочив належні до сплати платежі більш ніж 30 календарних днів;
- позичальник порушує будь-яке зобов`язання, вимогу щодо повідомлення або будь-який інший обов`язок у рамках цієї угоди, будь-якого кредитного договору, який, якщо може бути усунутий, не був усунутий протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту повідомлення банком про таке порушення;
- порушення поручителем позичальника їх зобов`язань за договорами поруки.
Вимога банку про дострокове погашення кредиту (надалі - Вимога) здійснюється у письмовій формі та на вибір банку вручається або передається позичальникові у порядку, встановленому п. 21 угоди.
Позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо банк вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.
Відповідно до п. 20 Рамкової угоди ця угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє протягом дії строку кредитування, встановленого п. 1 рамкової угоди. Закінчення строку дії рамкової угоди має наслідком лише припинення її умов щодо можливості укладення з позичальником нових кредитних договорів та видачі нових кредитних послуг на підставі цієї угоди. Усі інші умови рамкової угоди, зобов`язання сторін, що виникли на підставі рамкової угоди і були неналежно виконані чи не виконані, зобов`язання щодо відповідальності, а також права та обов`язки сторін продовжують діяти до повного належного виконання таких зобов`язань та реалізації прав.
Відповідно до абз. 3 п. 21 Рамкової угоди якщо інше не буде встановлено сторонами, усі повідомлення один одному, які передбачено умовами цієї угоди та кредитними договорами здійснюються у письмовій або електронній формі.
Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану в цій угоді адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів.
3.2. Кредитний договір.
В рамках Рамкової угоди № FW501.1534 від 12.07.2021 між АТ "ПроКредит Банк" (банк) та ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" (позичальник) було укладено Кредитний договір № 501.51784/FW501.1534 від 12.07.2021.
До договору між сторонами укладено Додаток № 1 "Графік повернення кредиту та сплати процентів".
Договір з додатком підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами Кредитного договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору банк зобов`язується надати позичальнику строковий кредит (надалі - кредит), загальна сума якого складає 2 170 000, 00 грн. (два мільйона сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) строком на 36 (тридцять шість) місяців, від дати видачі кредиту включно.
Відповідно до п. 2 Кредитного договору кредит використовується для поповнення обігових коштів.
Відповідно до п. 3 Кредитного договору кредит видається у дату, вказану в графіку повернення кредиту і сплати процентів (раніше і надалі - графік), що є додатком № 1 до цього договору, наступним способом: зарахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_2 у кредитора.
Відповідно до п.п. (а) п. 4 Кредитного договору на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються відсотки за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 12, 00 (дванадцять) % річних, виходячи з 360 календарних днів у році.
Відповідно до п. 5 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється у порядку, встановленому у графіку.
Суми, сплачені на погашення кредиту, не надаються в кредит повторно.
3.2.1. Сума основного боргу (капітал) за кредитним договором.
Судом встановлено, що 13.07.2021 банком належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання згідно умов кредитного договору шляхом перерахування коштів в розмірі 2 170 000, 00 грн. на рахунок позичальника, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_3 за період з 12.07.2021 по 05.01.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальником ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" в період з 13.08.2021 по 13.04.2022 частково повернуто кредитні кошти в загальній сумі 360 047, 38 грн., що підтверджується розрахунком Банку та банківською випискою по рахунку НОМЕР_3 за період з 12.07.2021 по 05.01.2023.
Відповідно до п. 1 Кредитного договору строковий кредит (надалі - кредит), загальна сума якого складає 2 170 000, 00 грн. (два мільйона сто сімдесят тисяч гривень 00 копійок) надається строком на 36 (тридцять шість) місяців, від дати видачі кредиту включно. Отже, граничним строком повернення кредиту є 15.07.2024 (з урахування вихідних днів).
Враховуючи порушення позичальником передбачених у Графіку строків повернення чергових платежів, банком 05.12.2022 направлено на адресу позичальника вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 05-12-22/1/33 від 05.12.2022 протягом п`яти банківських днів з дня направлення вимоги, факт направлення якої (вимоги) 07.12.2022 підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Отже, шляхом направлення вимоги про повне дострокове погашення кредиту банком змінено строк кредитування. Таким чином, в силу умов п. 16, абз. 3 п. 21 Рамкової угоди відповідач вважається письмово повідомленим про вимогу, а строк повернення кредиту є таким, що настав: граничним строком є 14.12.2022 (включно) (07.12.2022 + 5 банківських днів).
Враховуючи вищевикладене, заборгованість позичальника ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" перед банком становить 1 809 952, 62 грн. (2 170 000, 00 грн. - 360 047, 38 грн.).
3.2.2. Заборгованість по процентам.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до Графіка повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до кредитного договору) нараховано 329 549, 54 грн. - процентів за період з 13.08.2021 по 05.12.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" частково погашено заборгованість по процентам в сумі 147 265, 84 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 13.08.2021 по 13.04.2022.
Таким чином, непогашена сума процентів за користування кредитом за період з 13.08.2021 по 05.12.2022 становить 182 283, 70 грн. (329 549, 54 грн. - 147 265, 84 грн.).
Крім того, позивачем нараховано відповідачу проценти за неправомірне користування кредитом (донараховані проценти) в сумі 24 729, 57 грн. за період з 14.08.2021 по 05.01.2023. Детальний розрахунок процентів за неправомірне користування кредитом наявний в матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідачем ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" частково погашено заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом в загальній сумі 93, 52 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку з 12.07.2021 по 05.01.2023.
Таким чином, непогашена сума процентів за неправомірне користування кредитом (донараховані проценти) за період з 14.08.2021 по 05.01.2023 становить 24 636, 05 грн. (24 729, 57 грн. - 93, 52 грн.).
3.3. Договір поруки.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" за рамковою угодою № FW501.1534 від 12.07.2021 між АТ "ПроКредит Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 430311-ДП1 від 12.07.2021.
Договорів поруки підписаний сторонами та скріплений печатками банку.
Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки на підставі договору поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник.
Відповідно до п. 2.2 договору поруки розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з Рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з урахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладенні договору становлять:
ліміт суми кредитування - еквівалент 5 000 000, 00 грн. (п`ять мільйонів гривень 00 копійок)
ліміт строку кредитування - до 12.07.2031 року
максимальний розмір процентів - 40 % річних.
Відповідно до п. 2.3 договору поруки порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності.
Якщо зміни та/або доповнення (надалі - зміни) до Рамкової угоди стосуватимуться збільшення вказаних п. 2.2 договору лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя. Така згода може бути надана шляхом внесення змін до договору або вчинення поручителем погоджувального підпису на договорі про внесення змін до Рамкової угоди або подання поручителем письмової згоди у формі листа.
У випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника в межах лімітів умов кредитування, які діяли до внесення таких змін до Рамкової угоди.
Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни Кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до Рамкової угоди (у тому числі зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди можуть здійснюватись без будь-якого погодження з Поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання Позичальника з врахуванням усіх змін і нових Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження з Поручителем.
Відповідно до п. 3.2 договору поруки поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку з порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо.)
Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами Кредитних договорів.
Відповідно до п. 3.4 договору поруки достатнім документом про наявність заборгованості у позичальника є довідка кредитора, яка видається поручителю на його вимогу.
Відповідно до п. 3.6 договору поруки моментом виконання забезпечених договором зобов`язань є дата зарахування відповідної суми коштів на відповідний рахунок кредитора у черговості, визначеній кредитними договорами.
Відповідно до п. 4.1 договору поруки порука діє з моменту укладення Договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих договорів чи погашення заборгованості Позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення Кредитором вимоги про погашення Поручителем заборгованості не тягне за собою припинення Поруки.
Кредитор вправі пред`явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості Позичальника.
Відповідно до п. 4.2 договору поруки договір вступає в силу з моменту його укладення діє протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань Позичальника за Кредитними договорами та Поручителя за Договором.
Відповідно до п. 4.4 договору поруки усі повідомлення сторін вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони були відправлені на вказану у договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 (п`ять) календарних днів. Сторони зобов`язані вживати необхідних та достатніх заходів для своєчасного отримання повідомлень одна одної та не вчиняти дій, які можуть призвести до затягування, утруднення чи неможливості їх отримання. Ризик настання негативних наслідків у зв`язку із неотриманням письмового повідомлення, що зумовлені зміною адресатом адреси, про що відправник не був своєчасно і належно повідомлений чи невжиттям адресатом відповідних дій та/або заходів, необхідних для отримання повідомлення, несе адресат.
Відповідно до п. 4.5 договору поруки до усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.
Як зазначено судом вище, 05.12.2022 банк направив на адресу відповідача ТОВ «ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК» вимогу № 05-12-22/1/33 про повне дострокове погашення кредиту, в якій банк зазначив, що відповідно до умов договору у разі виникнення заборгованості тривалістю більш ніж 30 календарних днів банк набуває право вимагати повне дострокове погашення кредиту, внаслідок чого банк вимагав протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання даної вимоги погасити існуючу заборгованість та здійснити повне дострокове погашення кредиту.
Факт направлення вимоги від 05.12.2022 № 05-12-22/1/33 підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, копією списку згрупованих відправлень та копією фіскального чеку.
У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач направив на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу від 05.12.2022 № 05-12-22/1/32 про виконання зобов`язання за договором поруки, в якій банк зазначив, що позичальником порушено умови кредитного договору та прострочено виконання його грошових зобов`язань перед банком, внаслідок чого банк вимагав протягом 5-ти банківських днів повністю погасити борг позичальника.
Факт направлення поручителю вимоги від 05.12.2022 № 05-12-22/1/32 підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, копією списку згрупованих відправлень та копією фіскального чеку.
Непогашення позичальником та поручителем кредиту, процентів за користування кредитними коштами і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі кредитного договору та договору поруки виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.1. Щодо стягнення основної заборгованості (капіталу).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Щодо змісту поняття "користування кредитом" Велика Палата Верховного Суду в п. 76-78, 80 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила, що позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Отже, позичальник отримує "чужі" грошові кошти в борг, який зобов`язується повернути в майбутньому.
Поняття "користування кредитом", яким послуговуються скаржники, є окремим випадком "користування чужими коштами". Термін "користування чужими коштами" Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).
Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Отже, "користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.
Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) (тут і далі - в редакції від 04.07.2018), встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України.
Відповідно до п. 1 Положення терміни вживаються в такому значенні:
- бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу);
- первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
- регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 45, 46 Положення касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
Відповідно до п. 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
З огляду на наведене, банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанови ВП ВС від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12; від 04.07.18 року у справі № 310/11534/13-ц; від 31.10.18 року у справі № 202/4494/16-ц; постанова ОП КЦС ВС від 09.12.2019 № 285/3950/17-ц).
Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав (постанова ОП КГС ВС від 18.09.20 у справі № 916/4693/15).
Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за "користування кредитом", сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання (постанова ВП ВС від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16).
Як вказано вище, позичальником ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" порушено умови кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом відповідно до Графіка, у зв`язку з чим банк, керуючись умовами п. 16 Рамкової угоди, направив позичальнику вимогу № 05-12-22/1/33 від 05.12.2022 про дострокове погашення кредиту, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі.
Станом на день звернення до суду із позовом у відповідача ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" перед Банком виникла заборгованість по кредиту в сумі 1 809 952, 62 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована жодними доказами. В цій частині позову вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.
4.2. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
В п. 81, 87, 91, 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.
Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду в п. 114-116, 122-123, 128 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) зазначила наступне.
Сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).
Тобто твердження скаржників про те, що проценти за "користування кредитом" нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння скаржниками правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором (п. 141 постанови ВП ВС від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16).
Як встановлено судом вище, Банком нараховано позичальнику 329 549, 54 грн. - процентів за правомірне користування кредитом за період з 13.08.2021 по 05.12.2022, з яких відповідачем/позичальником ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" частково погашено суму процентів в розмірі 147 265, 84 грн. Таким чином, непогашена сума процентів за правомірне користування кредитом за період з 13.08.2021 по 05.12.2022 становить 182 283, 70 грн. (329 549, 54 грн. - 147 265, 84 грн.). Відповідачем не подано суду доказів погашення процентів за правомірне користування кредитом, як і не спростовано позовних вимог в цій частині. Отже, позовна вимога про стягнення процентів в сумі 182 283, 70 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення процентів за неправомірне користування кредитом (донараховані проценти) в сумі 24 636, 05 грн., то в цій частині позову судом відмовлено, оскільки у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України), які у даній справі позивачем не заявлялись.
В частині стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в сумі 24 636, 05 грн. судом відмовлено.
4.3. Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Як вказано вище, з метою забезпечення зобов`язань позичальника ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" за рамковою угодою № FW501.1534 від 12.07.2021 між АТ "ПроКредит Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 430311-ДП1 від 12.07.2021.
В зв`язку з порушенням позичальником ТОВ "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК" умов кредитного договору, позивачем направлено на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу від 05.12.2022 № 05-12-22/1/32 про виконання зобов`язання за договором поруки, в якій банк зазначив, що позичальником порушено умови кредитного договору та прострочено виконання його грошових зобов`язань перед банком, внаслідок чого банк вимагав протягом 5-ти банківських днів повністю погасити борг позичальника.
Суду не подано доказів погашення заборгованості за кредитним договором ані позичальником, ані поручителем.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 1 809 952, 62 грн. - капіталу та 182 283, 70 грн. - процентів з позичальника та поручителя в солідарному порядку є обґрунтованими, підставними та підтвердженими належними доказами у справі. В цій частині позов підлягає задоволенню.
В частині стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в сумі 24 636, 05 грн. судом відмовлено.
Позов підлягає частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Солідарне стягнення суми судових витрат чинним законодавством не передбачено (постанова КГС ВС від 22.10.2020 у справі № 904/4105/18).
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, 25.09.2018 у справі № 904/5580/16, від 13.07.2020 у справі № 476/489/17 (провадження № 61-39866 св 18).
Судовий збір в розмірі 29 883, 54 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідачів (порівну з кожного відповідача по 14 941, 77 грн.).
Судовий збір в розмірі 369, 55 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК", вул. Степова, буд. 9, офіс 1, с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214 (код ЄДРПОУ 38693993) та з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", пр. Перемоги, буд. 107 "А", м. Київ, 03115 (код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за договором № 501.51784/FW501.1534 від 12.07.2021, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди № FW501.1534 від 12.07.2021, а саме:
- 1 809 952, 62 грн. (один мільйон вісімсот дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві грн. 62 коп.) - капіталу;
- 182 283, 70 грн. (сто вісімдесят дві тисячі двісті вісімдесят три грн. 70 коп.) - процентів.
3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ТРАНС ЛОГИСТИК", вул. Степова, буд. 9, офіс 1, с. Мішково-Погорілове, Вітовський район, Миколаївська область, 57214 (код ЄДРПОУ 38693993) на користь позивача Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", пр. Перемоги, буд. 107 "А", м. Київ, 03115 (код ЄДРПОУ 21677333):
- 14 941, 77 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна грн. 77 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства "ПроКредит Банк", пр. Перемоги, буд. 107 "А", м. Київ, 03115 (код ЄДРПОУ 21677333):
- 14 941, 77 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок одна грн. 77 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
5. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.06.2023.
Суддя Е.М. Олейняш
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2023 |
Оприлюднено | 28.06.2023 |
Номер документу | 111769332 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Олейняш Е.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні