Рішення

від 26.06.2023 по справі 922/1585/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023м. ХарківСправа № 922/1585/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 95, код ЄДРПОУ 38000735) до Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" (61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 6, код ЄДРПОУ 38494092) про стягнення 414 583,62грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 231 637,92грн, пеню в розмірі 113153,53грн, 3% річних в розмірі 7 862,99грн, збитки від інфляції в розмірі 61929,18грн, а також покласти на відповідача судовий збір за подання позовної заяви.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням суду від 05.06.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" - 8 186,65грн 3% річних, 40 806,35грн пені, 62516,31грн збитків від інфляції, 2 684,00грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 231637,92грн закрито за відсутністю предмета спору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 72347,18грн та збитків від інфляції в розмірі 489,20грн відмовлено.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

08.06.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00грн.

Ухвалою суду від 08.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк до 19.06.2023 для надання письмових пояснень стосовно заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про прийняття заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду у справі від 08.06.2023 направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача.

Проте, ухвала суду від 08.06.2023 повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала господарського суду Харківської області від 08.06.2023, якою було прийнято заяву позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду та запропоновано відповідачу надати до суду письмові пояснення на дану заяву, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, суд зазначає, що за приписами ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Проте, оскільки у встановлений законом строк у суду були відсутні докази належного повідомлення відповідача про прийняття заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду та встановлення відповідачу строку для подання письмових пояснень щодо поданої заяви, з метою надання можливості відповідачу висловити свою правову позицію, суд вимушений був вийти за межі строку, встановленого законом для вирішення питання про судові витрати.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

На час прийняття додаткового рішення, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті поданої позивачем заяви не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, викладені у заяві про стягнення судових витрат, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

13.04.2023 між Адвокатським бюро "Олексія Романченко" та позивачем укладено Договір № 21/04-2023, відповідно до умов якого позивач доручив, а Адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання представляти інтереси позивача, зокрема, в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій.

Відповідно до розділу 6 договору за виконання доручень, згідно даного договору позивач зобов`язався сплачувати Адвокатському бюро гонорар, розмір якого, порядок та умови його оплати визначаються сторонами у додатковій угоді до договору.

На виконання розділу 6 договору між Адвокатським бюро "Олексія Романченко" та позивачем 13.04.2023 укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023, відповідно до умов якої Адвокатське бюро "Олексія Романченко" прийняло на себе зобов`язання надати правову допомогу в рамках справи про стягнення з Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" коштів за договором купівлі-продажу електричної енергії № 441 від 03.06.2020.

У п.2 Додаткової угоди № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 40 000,00грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023 позивач взяв на себе зобов`язання сплатити кошти, визначені у п.2 додаткової угоди протягом 30 календарних днів з моменту ухвалення рішення по справі судом першої інстанції.

У п.8 Додаткової угоди № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023 сторони погодили, що надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає за необхідності: підготовка та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених ГПК України, які необхідні для розгляду справи.

06.06.2023 між Адвокатським бюро "Олексія Романченко" та позивачем підписано Акт виконаних робіт № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023, відповідно до якого Адвокатське бюро надало Клієнту правничу допомогу у Господарському суді Харківської області при розгляді справи № 922/1585/23 про стягнення з Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" коштів за договором купівлі-продажу електричної енергії № 441 від 03.06.2020, а саме:

- підготовлено позовну заяву про стягнення коштів від 21.04.2023 - витрачено 2,5 години;

- підготовлено заяву про закриття провадження в частині позовних вимог від 29.05.2023 витрачено 0,5 години;

- підготовлено заяву про збільшення позовних вимог від 29.05.2023 - витрачено 0,5 години;

- підготовлено відповідь на відзив від 29.05.2023 - витрачено 1 годину;

- підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення від 06.06.2023 - витрачено 1,5 години.

Відповідно до п.4 акту виконаних робіт гонорар становить 40 000,00грн, який має бути сплачений позивачем у строк до 05.07.2023.

Цим актом сторони підтвердили, що сторони не мають претензій стосовно обсягу та якості надання Адвокатським бюро правничої допомоги позивачу у суді першої інстанції при розгляді Господарським судом Харківської області справи № 922/1585/23.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, одночасно з позовом, в якому зазначено, що докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Згідно з вимогами ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Звертаючись 08.06.2023 до суду з заявою, позивач просить постановити додаткове рішення у цій справі про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00грн.

В обґрунтування заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір № 21/04-2023 від 13.04.2023, Додаткову угоду № 2 від 13.04.2023 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023, Акт виконаних робіт № 2 до Договору № 21/04-2023 від 13.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1584 від 10.09.2008, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1126653 від 19.04.2023.

Як вже зазначалось вище, позивач зобов`язався здійснити розрахунок за виконані адвокатом роботи (послуги) у строк у строк до 05.07.2023.

Отже, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/45/19.

За приписами ч.1, ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Судом встановлено, що позивач, відповідно до положень ст.124 Господарського процесуального кодексу України, надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, який міститься в його позові, а надані суду докази, свідчать про існування договірних відносин між позивачем та Адвокатським бюро "Олексія Романченко".

У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами на адресу суду від відповідача не надходило.

За приписами п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що рішенням суду від 05.06.2023 позов задоволено частково, проте оскільки сума основного боргу відповідачем була сплачена після подання позивачем позову до суду, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та саме з його вини спір доведено до суду, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, здійснивши розрахунок пропорційного розміру судових витрат в цій частині з урахуванням суми основного боргу.

Таким чином, судові витрати на професійну правничу допомогу становлять 33107,64грн, які і покладаються судом на відповідача.

В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6892,36грн суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківське промислово-торговельне підприємство" (61068, м. Харків, вул. Тарасівська, 6, код ЄДРПОУ 38494092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Х" (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 95, код ЄДРПОУ 38000735) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 107,64грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6892,36грн відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення складено та підписано 26.06.2023.

Суддя Т.А. Лавренюк