Рішення

від 26.06.2023 по справі 922/1452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1452/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, поверх 7, код ЄДРПОУ 09804119) до Товариства з обмеженою відповідальністю "966.ЮА" (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, кімн. 607, код ЄДРПОУ 43064764) про стягнення 13 434,09грн та розірвання договору орендибез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з відповідача 11 808,00грн боргу, 606,64грн пені, 590,40грн штрафу, 363,94грн 30% річних та 65,11грн збитків від інфляції;

- розірвати Договір оренди № б/н від 01.02.2022, укладений між Акціонерним товариством "Мегабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "966.ЮА".

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору оренди від 01.02.2022 в частині здійснення своєчасної оплати за оренду приміщення. Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди, позивач посилається на існування двох обставин, які передбачені умовами Договору як підстави для дострокового розірвання Договору з ініціативи Орендодавця:

- відповідачем порушено обов`язок зі сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість понад 2 місяців;

- у позивача виникла виробнича необхідність на майно, про що позивач повідомив відповідача листом. В якості правових підстав позивач посилається на ст.ст.188, 216, 217, 218, 230, 232 283-286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 549, 610, 611, 625, 651, 653, 759-773, 798-805 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.04.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Мегабанк" залишено без руху. Надано позивачу для усунення недоліків строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 28.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, ухвала суду від 28.04.2023, позивачем та відповідачем отримана - 08.05.2023, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на день розгляду справи по суті від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.02.2022 між Акціонерним товариством "Мегабанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "966.ЮА" (відповідач) укладено договір оренди (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв згідно акту приймання-передачі (Додаток № 1, що є невід`ємною частиною Договору) в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № 3,4,5,6,7,8,9 загальною площею 164,4 кв.м., що розташовані у житловому будинку літ. "А-9", за адресою: м. Харків, вул. Стуса Василя, 21 з усіма поліпшеннями та приналежностями (надалі - Майно) та зобов`язується сплатити за користування майном орендну плату і інші платежі за Договором в порядку й на умовах, визначених Договором.

За умовами п.1.3 договору маймо передається в оренду з метою виробництва готових страв.

Майно, що знаходиться за адресою місто Харків, вулиця Стуса Василя (вул. Механізаторська), будинок 21 належить Орендодавцю на праві власності, що підтверджується правовстаповлюючими документами у відповідності до вимог чинного законодавства України (1.4 договору).

Відповідач за умовами п.2.1 договору вступає у строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі Майна.

У п.2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на майно.

Сторони у п.3 1 договору погодили, що орендна плата нараховується з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

За умовами п.3.2 договору розмір орендної плати складає 2 952,00грн на місяць. Орендна плата підлягає індексації, при цьому коефіцієнт індексації дорівнює одиниці.

Відповідно до п.3.3 договору відповідач зобов`язався сплатити на рахунок позивача протягом 30 банківських днів з дати підписання Договору орендну плату за перший та останній місяць оренди. Така орендна плата за останній місяць оренди буде вважатися гарантійним (забезпечувальним) платежем, що перераховується відповідачем в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань по сплаті орендної плати. При цьому позивач має право з суми гарантійного (забезпечувального) платежу зараховувати, утримувати суми, що виникли з грошових вимог до відповідача, у тому числі, але не обмежуючись, по оплаті збитків, витрат, несплаченої неустойки (штрафу, пені) та інших дійсних вимог.

Орендна плата за наступні місяці сплачується відповідачем щомісяця в безготівковому порядку, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним (п.3.4 договору).

У п.3.6 договору сторони погодили, що оплата орендної плати здійснюється відповідачем до дня, наступного за днем фактичного звільнення приміщень, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі майна, підписаним сторонами.

При цьому, у п.3.7 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата не включає вартість комунальних послуг та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією Майна. Відповідач самостійно укладає відповідні договори з постачальниками комунальних послуг та інших послуг, пов`язаних з експлуатацією майна.

Відсутність у відповідача рахунків на оплату не є підставою для несплати орендних платежів по договору (п.3.10 договору).

Відповідно до п.4.4 договору відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату порядку, встановленому договором.

Договір набирає чинності з 01.02.2022 та діє до 31.12.2022 року включно. Якщо за п`ятнадцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не ініціювала наміру по його припиненню, договір вважається продовженим на тих же умовах, але не більше ніж до останнього дня грудня 2024 року, а стосовно розрахунків - до повного виконання Орендарем зобов`язань по Договору (п.7.1 договору).

За умовами п.7.4 договору за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано.

У п.7.6 договору сторони погодили, що договір також може бути достроково розірваний на вимогу позивача з обов`язковим попередженням відповідача за 15 календарних днів до дати розірвання, якщо:

- орендар користується Майном всупереч призначенню Майна;

- орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження Майну;

- орендар не вносить орендну плату протягом 2 (двох) місяців підряд;

- у разі виробничої необхідності Орендодавця в користуванні Майном.

01.02.2022 між сторонами підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення першого поверху № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 загальною площею 164,4 кв.м, що розташовані у житловому будинку літ. "А-9", за адресою: м. Харків, вул. Стуса Василя, 21, з усіма поліпшеннями та приналежностями.

Даний акт підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Позивач 05.12.2022 надіслав на адресу відповідача лист про дострокове розірвання договору оренди (вих. № 3000), в якому, посилаючись на початок ліквідаційної процедури АТ "Мегабанк" та виникненням виробничої необхідності в припиненні договору оренди, з посиланням на п.5.4 договору, повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору з 20.12.2022 з вимогою погасити заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.12.2022 року складала 29 520,00грн.

Даний лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив орендну плату, у зв`язку з чим станом на 31.03.2023 у нього перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 11 808,00грн, яка до теперішнього часу є несплаченою.

Оскільки відповідач орендований об`єкт не звільнив та не повернув його позивачу, останній здійснив нарахування пені в розмірі 606,64грн, штрафу в розмірі 590,40грн, 30% річних в розмірі 363,94грн та збитків від інфляції в розмірі 65,11грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд керується наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.

Вказана норма закону кореспондується з п.4.4 договору.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2022.

Як вже було встановлено судом, відповідач, відповідно до п.3.4 договору, взяв на себе зобов`язання здійснювати орендну плату щомісяця в безготівковому порядку, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач в порушення умов договору зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з 21.12.2022 до 31.03.2023 утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 11 808,00грн.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за договорами щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 606,64грн за період з 11.01.2023 по 31.03.2023 та штрафу в розмірі 590,40грн, суд керується наступним.

У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ч.2 ст.20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Суд зазначає, що двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована відповідачем несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла у період, за який сплачується пеня, та нараховується на суму заборгованості, а за прострочення платежу більш чим на тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% від простроченої суми.

При цьому, у п.6.14 договору сторони дійшли згоди, що при нарахуванні пені, відповідно до умов цього договору, не застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України. Пеня нараховується весь строк прострочення до повного погашення заборгованості.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за кожний період окремо за період з 11.01.2023 по 31.03.2023 в розмірі 606,64грн за формулою [Пеня] = [Сума боргу] х [Ставка пені] / 100% / 365 днів х [Кількість днів], встановив, що під час здійснення розрахунку позивачем допущено арифметичну помилку, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 606,58грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 0,06коп суд вважає за необхідне відмовити.

Що стосується розрахунку штрафу в розмірі 590,40грн, судом встановлено, що даний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 30% річних у розмірі 363,94грн за період з 11.01.2023 по 31.03.2023 та збитків від інфляції в розмірі 65,11грн за період січень-лютий 2023 року, які нараховані на суму заборгованості, що утворилась в грудні 2022 року та січні 2023 року, суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у п.6.2 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована відповідачем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації, При цьому відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити 30% річних від простроченої суми.

Суд зазначає, що за змістом ст.625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування 30% річних в розмірі 363,94грн та збитків від інфляції в розмірі 65,11грн, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди № б/н від 01.02.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Мегабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "966.ЮА", суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст.188 Господарського кодексу України передбачено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2-ч.4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до положень ч.1, абз. 1 ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За умовами п.7.3 договору розірвання договору допускається за взаємної згоди сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього Договору, якщо інше не зазначено договором.

Відповідно до п. 7.4 договору за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірвано.

У п.7.5 договору сторони погодили, що чинність договору також припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Договір також може бути достроково розірваний на вимогу позивача з обов`язковим попередженням Орендаря за 15 календарних днів до дати розірвання, якщо, зокрема, відповідач не вносить орендну плату протягом 2 (двох) місяців підряд а також у разі виробничої необхідності позивача в користуванні Майном (п.7.6 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено право позивача у разі виникнення заборгованості з орендної плати понад 2 місяців від встановленого у договорі оренди строку її внесення, достроково розірвати договір шляхом направлення позивачем відповідного письмового повідомлення із зазначенням в ньому дати розірвання договору.

Крім того, згідно з п.5.4 договору позивач має право вимагати достроково розірвати договір оренди та вимагати повернення майна на умовах, передбачених договором, у разі виникнення виробничої необхідності у позивача на майно, за умови письмового попередження відповідача про такі обставини за 15 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Правління НБУ від 21.07.2022 № 362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Мегабанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 21.07.2022 № 506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ "Мегабанк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білу Ірину Володимирівну строком на три роки з 22.07.2022 до 21.07.2025 включно.

У зв`язку з початком ліквідаційної процедури АТ "Мегабанк" та виникненням виробничої необхідності в припиненні договору оренди, керуючись п.5.4 договору, позивач 05.12.2022 повідомив відповідача про дострокове розірвання Договору з 20.12.2022 (вих. № 3000) та надіслав проекти додаткової угоди до Договору № б/н оренди нерухомого майна від 01.02.2022 та Акту приймання-передачі нерухомого майна, що підтверджується цінним листом з описом вкладення та накладною Укрпошти, наявними в матеріалах справи.

Проекти додаткової угоди до Договору № б/н оренди нерухомого майна від 01.02.2022 та Акту приймання-передачі нерухомого майна відповідачем не підписані та на адресу позивача не повернуті, попередження про розірвання договору залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, як вже було встановлено судом вище, відповідачем порушено обов`язок сплати орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість понад 2 місяців.

На теперішній час сума заборгованості залишається відповідачем несплаченою, об`єкт оренди позивачу не повернуто, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном.

За приписами ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, судові витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "966.ЮА" (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, гімн. 607, код ЄДРПОУ 43064764) на користь Акціонерного товариства "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, поверх 7, код ЄДРПОУ 09804119) - 11 808,00грн основного боргу, 606,58грн пені, 590,40грн штрафу, 363,94грн 30% річних, 65,11грн збитків від інфляції, 5 368,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати Договір оренди № б/н від 01.02.2022, укладений між Акціонерним товариством "Мегабанк" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, поверх 7, код ЄДРПОУ 09804119) та Товариством з обмеженою відповідальністю "966.ЮА" (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, кімн. 607, код ЄДРПОУ 43064764).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 0,06коп відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" червня 2023 р.

СуддяТ.А. Лавренюк