Постанова

від 20.06.2023 по справі 127/18150/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 червня 2023 року

м. Київ

справа № 127/18150/20

провадження № 61-11004 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

третя особа - Вінницька міська рада;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 - на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2022 року у складі судді Шаміної Ю. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Голоти Л.О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,

ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником 7/25 частки житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 18 травня 2019 року.

Іншими співвласниками вказаного житлового будинку є відповідачі у справі: ОСОБА_2 - 9/100 частки, ОСОБА_3 - 7/100 частки, ОСОБА_4 - 33/100 частки, ОСОБА_5 - 3/20 частки, ОСОБА_6 - 2/25 частки.

Вказувала, що на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1955 року № 28/95 за будинком АДРЕСА_1 була закріплена земельна ділянка площею 1200 кв. м у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів житловому будинку по АДРЕСА_1 присвоєно НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, дата формування 10 травня 2019 року земельній ділянці закріпленій за житловим будинком АДРЕСА_1 наданий кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:007:0404.

Однак, вказана земельна ділянка, яка знаходиться під житловим будинком, не була поділена між сторонами, із визначенням часток, земельна ділянка фактично знаходиться у їх спільному користуванні.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою між нею та іншими співвласниками житлового будинку: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно до варіанту 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 1 141 кв. м домоволодіння АДРЕСА_1 висновку експерта № 576 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 17 травня 2021 року, відповідно до якого виділити ОСОБА_1 в індивідуальне користування земельні ділянки загальною площею 312,5 кв. м, у тому числі: під житловим будинком та гаражем 188 кв. м, під землями вільними від забудови - 95 кв. м, позначеними на плані як ділянки заштриховані блакитним кольором. У спільне користування 29,5 кв. м, з яких: - 27 кв. м з земельної ділянки спільного користування між співвласниками ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , позначені на плані, як земельна ділянка рожевим кольором з червоними смужками загальною площею 81 кв. м; 2,5 кв. м з земельної ділянки спільного користування між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , позначена на плані як земельна ділянка блакитного кольору зі смужками загальною площею 5 кв. м.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що позивач просить встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1 200,0 кв. м, однак не надала суду доказів, що підтверджують вказаний розмір закріпленої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 10 травня 2019 року, № НВ-0512374352019 площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 05101000000:03:007:0404, становить 0,1 га, однак вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою даної площі позивач не заявляла.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 06 жовтня 1995 року № 28/950 не є належним доказом на підтвердження факту надання у користування сторін земельної ділянки, оскільки даним рішенням земельна ділянка реєструвалася за землекористувачами будинку по АДРЕСА_2 , тоді як позивачем не доведено того факту, що їх будинок за НОМЕР_1 був колись під номером НОМЕР_2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 -подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий судовий розгляд.

Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 160/15715/20, від 04 травня 2022 року у справі № 817/154/18, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 127/18150/20 з Вінницького міського суду Вінницької області.

У грудні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 12 червня 2019 року, виданий комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», в якому в експлікації до схеми розташування будівель і споруд зазначено, що за будинковолодінням АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 1200 кв. м відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1955 року № 28/950.

Суди належним чином, на думку заявника, не оцінив докази, які зібрані у справі та не надав оцінки фактам, що свідчать про те, що за домоволодінням АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 1200 кв. м на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1955 року № 28/950.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 18 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 3572, ОСОБА_1 є власником 7/25 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 з відповідною частиною прибудов, господарських будівель та споруд (а. с. 5, т. 1).

Відповідно до листа комунального підприємства «Вінницького міського бюро технічної інвентаризації» від 18 серпня 2020 року № 4567 будинку з існуючим АДРЕСА_1 присвоєно НОМЕР_1 відповідно до додатку № 200 № 3/139 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 04 червня 1987 року № 200 (а. с. 9, т. 1).

Співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 - 9/100 частки, ОСОБА_3 - 7/100 частки, ОСОБА_4 - 33/100 частки, ОСОБА_5 - 3/20 частки, ОСОБА_6 - 2/25 частки (а. с. 10-13, т. 1)

На підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1955 року № 28/950 «Про наслідки обміру земель по будівельному кварталу 179 міста Вінниці» за житловим будинком по АДРЕСА_2 б закріплена земельна ділянка площею 1 200 кв. м, за житловим будинком по АДРЕСА_4 (після зміни - НОМЕР_1 ) закріплена земельна ділянка площею 349 кв. м (а. с. 51-53, т. 1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 10 травня 2019 року, № НВ-0512374352019 площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 05101000000:03:007:0404, становить 0,1 га (а. с. 7, т. 1).

Відповідно до висновку експерта № 576, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 17 травня 2021 року, після проведення інструментальних обмірів земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , можливо зробити висновок, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 становить 1 166,0 кв. м. Визначаючи варіанти поділу земельної ділянки, експерт брав до уваги земельну ділянку площею 1 141 кв. м (а. с. 136-169, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається, насамперед, залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок.

Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації.

Відповідно до статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Відповідно до частини першої статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-четвертою та дев`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Таким чином, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 18 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б. та зареєстрованого в реєстрі за № 3572, ОСОБА_1 є власником 7/25 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 з відповідною частиною прибудов, господарських будівель та споруд (а. с. 5, т. 1).

У пункті 9 вказаного договору купівлі-продажу, зазначено, що відчужувана нерухомість знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 05101000000:03:007:0404, і не є власністю продавця.

Отже, при набутті у власність 7/25 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ОСОБА_1 була обізнана, що за вказаним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 05101000000:03:007:0404.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, ОСОБА_1 посилалась на рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 жовтня 1955 року № 28/950 «Про наслідки обміру земель по будівельному кварталу 179 міста Вінниці».

Проте з вказаного рішення убачається, що за житловим будинком по АДРЕСА_4 (після зміни - НОМЕР_1 ) закріплена земельна ділянка площею 349 кв. м. Земельна ділянка площею 1 200 кв. м закріплена за житловим будинком по АДРЕСА_2 (а. с. 51-53, т. 1).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що нумерація житлового будинку по АДРЕСА_2 була змінена на номер АДРЕСА_1 .

При цьому відповідно до листа комунального підприємства «Вінницького міського бюро технічної інвентаризації» від 18 серпня 2020 року № 4567 будинку з існуючим АДРЕСА_1 присвоєно НОМЕР_1 відповідно до додатку № 200 № 3/139 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради депутатів трудящих від 04 червня 1987 року № 200 (а. с. 9, т. 1).

Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Частинами першою, другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про відхилення висновку експерта № 576, складеного за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 17 травня 2021 року, оскільки при встановленні варіантів поділу земельної ділянки експерт брав до уваги земельну ділянку площею 1 141,0 кв (а.с.136-169, т. 1).

При цьому з вказаного висновку експерта убачається, що встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1 200 кв. м неможливо, оскільки відповідні частини земельної ділянки знаходяться у приватній власності інших осіб (а.с. 144, т. 1).

Вирішуючи спір на підстав належним чином оцінених доказів суди дійшли правильного висновку про те, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 06 жовтня 1995 року № 28/950 не є належним доказом на підтвердження факту надання у користування сторін земельної ділянки, оскільки даним рішенням земельна ділянка реєструвалася за землекористувачами будинку по АДРЕСА_2 , тоді як позивачем не доведено того факту, що їх будинок за НОМЕР_1 був колись під номером

НОМЕР_2. Належних та допустимих доказів того, що за житловим будинком по АДРЕСА_1 була закріплена земельна ділянка площею 1 200 кв. м позивачем не надано, а згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 10 травня 2019 року, № НВ-0512374352019 площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 05101000000:03:007:0404, становить 0,1 га, однак вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою даної площі позивач не заявляла.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара