Ухвала

від 23.06.2023 по справі 484/4598/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 червня 2023 року

м. Київ

справа № 484/4598/21

провадження № 61-8075ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Наталії Олександрівни, Дундар Ірини Олександрівни та Русинчука Миколи Миколайовича від участі у розгляді касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в справі за позовом приватного підприємства «Орієнтал?ТС» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2023 року ФОП ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі в справі, засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року про відмову в забезпеченні позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року вказана касаційна скарга передана судді-доповідачеві Антоненко Н. О., судді, які входять до складу колегії: Дундар І. О., Русинчук М. М.

06 червня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М.

Указану заяву передано судді-доповідачеві Антоненко Н. О. 13 червня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року заявлений ОСОБА_1 відвід визнано необґрунтованим та передано на розгляд іншому судді, визначеному у встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України порядку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року заява про відвід передана на розгляд судді Пророку В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. відмовлено.

19 червня 2023 року касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 повернуто судді-доповідачеві Антоненко Н. О.

19 червня 2023 року судді-доповідачеві Антоненко Н. О. вдруге передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Русинчука М. М. та Дундар І. О. від розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 , яка мотивована тим, що заявник має сумніви з приводу неупередженості та об`єктивності суддів, оскільки «знайомий київський юрист зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що є всі підстави для відводу суддів, які з`явилися під час розгляду її попередньої заяви про відвід. Знайомий київський юрист їй пояснив, що заява про відвід має розглядатися в день її надходження до суду, але не пізніше двох днів і у разі її розгляду, суд виносить мотивовану ухвалу про задоволення або про відмову в її задоволенні і зупиняє розгляд справи. Після цього, її повинен розглядати інший суддя, який не входить до складу колегії. Всі ухвали мають бути оприлюднені на сайті Верховного Суду на наступний день». Зазначає, що «для її знайомого і для неї є очевидним, що колегія суддів керує розподілом справ, а суддя-доповідач підбирає собі потрібних суддів і не оприлюднює своєчасно свої рішення, оскільки станом на 15 червня 2023 року ухвали про відмову в задоволенні першого заявленого відводу в Єдиному державному реєстрі судових рішень немає». Уважає, що «втручання у будь-який спосіб в розподіл справ і підбір суддів є достатньою причиною для відводу суддів».

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. від участі у розгляді касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у справі № 484/4598/21 визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 21 червня 2023 року) визначено суддю Петрова Є. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 .

Перевіривши наведені у заяві про відвід суддів доводи вважаю, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

Заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М., яка подана 06 червня 2023 року засобами поштового зв`язку, передана судді-доповідачеві 13 червня 2023 року, а 14 червня 2023 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Пророку В. В. для вирішення.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного суду від 14 червня 2023 року оприлюднена на вказаному сайті 16 червня 2023 року.

Положеннями частини третьої, четвертої, п`ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до частини першої, третьої, статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої розділу VIII «Автоматизований розподіл судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: 1) первісного розподілу справи; 2) додаткового визначення суддів; 3) передачі судової справи на розгляд палати, об?єднаної або Великої Палати Верховного Суду; 4) заміни судді в колегії або основного судді; 5) повторного розподілу справи; 6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об?єднаній палаті.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Відповідно до пункту 1.7. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем автоматизованої системи документообігу суду, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Судді не мають прав та технічних можливостей здійснювати розподіл справ.

Таким чином доходжу до висновку, що питання про заявлений відвід розглянуто відповідно до вимог статті 40 ЦПК України, а визначення суддів Антоненко Н. О., Русинчука М. М. та Дундар І. О. для розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 здійснювалося відповідно до вимог статті 33 ЦПК України та Тимчасових засад.

Отже, проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. від участі у розгляді касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у справі № 484/4598/21 варто дійти висновку, що доводи цієї заяви не свідчать про наявність будь-яких об`єктивних та обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України.

Також необхідно звернути увагу заявника на таке.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Таким чином, оскільки доводи заявника у заяві про відвід не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О. та Русинчука М. М. і не свідчать про їх заінтересованість у результаті розгляду справи № 484/4598/21, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Наталії Олександрівни, Дундар Ірини Олександрівни та Русинчука Миколи Миколайовича від участі у розгляді касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року в справі за позовом приватного підприємства «Орієнтал?ТС» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров