УХВАЛА
19 червня 2024 року
м. Київ
справа № 484/4598/21
провадження № 61-8075св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Орієнтал - ТС»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року Приватне підприємство «Орієнтал - ТС» (далі - ПП «Орієнтал - ТС», підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, визнання права власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 06 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки та нежитлової будівлі, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 6 зазначеного договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року продавець зобов`язався у місячний строк після підписання цього договору підготувати та надати всі необхідні документи для нотаріального посвідчення договору.
Сторони погодили, що після підписання договору продавець передає покупцю всі документи, що пов`язані з правом власності на нерухоме майно, його експлуатацією, охоронні свідоцтва, паспорти, дозволи тощо, про що сторони складають відповідний акт, який є невід`ємною частиною цього договору.
07 червня 2013 року сторони склали акт прийому-передачі, згідно з яким ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_3 прийняв земельну ділянку та нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
12 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ПП «Орієнтал - ТС» укладений договір про відступлення прав, за умовами якого ОСОБА_3 відступив новому кредитору, а новий кредитор набув майнові та інші права, які належать первісному кредитору, і став кредитором за основним договором (договір купівлі-продажу від 06 червня 2013 року).
03 липня 2013 року між ОСОБА_3 та ПП «Орієнтал - ТС» укладений акт приймання-передачі, згідно з яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв земельну ділянку, загальною площею 0,0504 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування магазину; нежитлову будівлю, загальною площею 42 кв. м, торговельною площею 21 кв. м, розташовану за вказаною адресою, та всі ключі від замків на дверях нежитлового приміщення - торговельного павільйону.
04 липня 2013 року між ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , та
ПП «Орієнтал - ТС» укладена угода, за умовами якої, сторони підтвердили, що продавець/боржник має забезпечити усі документи та свою присутність для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року у розумний строк, але не пізніше 28 грудня 2018 року.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 зобов`язання щодо вчинення необхідних дій для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року не виконує, добровільно вирішувати зазначене питання не бажає, тобто ухиляється від нотаріального посвідчення договору, позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 06 червня 2013 року, з усіма додатками, земельної
ділянки площею 0,0504 га, яка з 12 вересня 2016 року поділена на дві
земельні ділянки, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, площею 0,0385; 4810400000:07:066:0033, площею 0,0119 га та створеної в результаті реконструкції нежитлової будівлі площею 88,7 кв. м, розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Визнати за ПП «Орієнтал - ТС» право власності на земельну ділянку площею 0,0385 га, кадастровий номер 4810400000:07:066:0032; земельну ділянку площею 0,0119 га, кадастровий номер 4810400000:07:066:0033; нежитлове приміщення магазину, загальною площею 88,7 кв. м реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1430584248104, що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У серпні 2022року ПП «Орієнтал - ТС» звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило: заборонити ОСОБА_1 та іншим особам у будь-який спосіб перешкоджати ПП «Орієнтал - ТС» володіти та користуватися магазином, загальною площею 88,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; вести господарську діяльність у приміщенні магазину, в тому числі: вчиняти дії, які спрямовані на припинення фактичного володіння та/чи користування ПП «Орієнтал - ТС» приміщенням магазину; вчиняти дії, які перешкоджають ПП «Орієнтал - ТС» виконувати свої господарські обов`язки орендодавця перед фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на підставі договору оренди від 19 червня 2014 року та акта приймання- передачі від 19 червня 2014 року; перешкоджати особам в доступі та знаходженню в приміщенні магазину для здійснення ними господарської та/чи трудової діяльності на підставі договорів з ПП «Орієнтал - ТС»; пошкоджувати, знищувати та в будь-який спосіб переміщати майно і товари, які знаходяться в приміщенні магазину; змінювати замки, встановлювати нові двері, знімати вивіски, встановлювати охорону і сигналізацію у приміщенні магазину; вчиняти дії, направлені на відключення, призупинення, припинення роботи будь-яких систем забезпечення магазину (електроенергія, водопостачання); відчужувати та передавати третім особам інші речові права щодо магазину, загальною площею 88,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельних ділянок, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, 4810400000:07:066:0033, загальною площею 0,0504 га.
Заява мотивована тим, що 19 червня 2014 року між орендодавцем в особі ОСОБА_1 , від імені якої діяв ОСОБА_3 , ПП «Орієнтал - ТС» та
ФОП ОСОБА_2 укладений договір оренди приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка понад п`ять років ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 06 червня 2013 року, а з 2020 року почала чинити позивачу перешкоди у користуванні нерухомим майном.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 до вирішення справи у судовому порядку намагається у незаконний спосіб припинити фактичне володіння та користування позивачем та ФОП ОСОБА_2 спірним приміщенням магазину, невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи судом може суттєво ускладнити або унеможливити виконання можливого судового рішення про задоволення позову, ПП «Орієнтал - ТС» просило задовольнити заяву про забезпечення позову.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 серпня 2022 року заяву ПП «Орієнтал - ТС» про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено відчуження майна, яке зареєстроване на праві приватної власності за ОСОБА_1 , а саме магазину, загальною площею 88,7 кв. м, та земельних ділянок, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, 4810400000:07:066:0033, загальною площею 0,0504 га, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного нерухомого майна може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому в цій частині заява ПП «Орієнтал - ТС» підлягає задоволенню.
Водночас запропонований позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та іншим особам у будь-який спосіб перешкоджати
ПП «Орієнтал - ТС» володіти та користуватися магазином, фактично є втручанням у фінансово-господарську діяльність юридичних осіб та фізичних осіб, які не є сторонами у цій справі, а отже, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 серпня 2022 року в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом спору у цій справі є вимоги ПП «Орієнтал - ТС» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладеного у простій письмовій формі 06 червня 2013 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , а також визнання права власності на земельні ділянки, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, площею 0,0385 га, 4810400000:07:066:0033, площею 0,0119 га, та на нежитлове приміщення магазину площею 88,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
ПП «Орієнтал - ТС» вважає, що стало власником спірного нерухомого майна на підставі договору про відступлення прав від 12 червня 2013 року, укладеного без дотримання нотаріальної форми з ОСОБА_3 , який також не набув речового права на це майно, оскільки договір купівлі-продажу від 06 червня 2013 року, укладений між ним та ОСОБА_1 , не посвідчений нотаріально.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, факт реєстрації спірного майна за ОСОБА_1 , наявності в останньої правовстановлюючих документів на це майно, її заперечення стосовно відчуження спірного майна, а також недоведення позивачем зворотного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоцільність вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У червні 2023 року ФОП ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вона є орендарем магазину, загальною площею 88,7 кв. м, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , який разом із земельними ділянками, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, 4810400000:07:066:0033, є предметом позову ПП «Орієнтал - ТС» до ОСОБА_1 .
Вирішуючи заяву ПП «Орієнтал - ТС» про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що договір оренди від 19 червня 2014 року зі сторони орендодавця підписаний не лише позивачем, а й ОСОБА_3 , який був уповноваженим представником ОСОБА_1 . За умовами цього договору ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання забезпечувати безперешкодне використання орендарем приміщення, що орендується.
Натомість вона вчиняє дії, направлені на перешкоджання позивачу та ФОП ОСОБА_2 здійснювати господарську діяльність, чим завдає заявниці майнових збитків. Тобто, до вирішення спору по суті, позивачка у незаконний спосіб намагається припинити фактичне володіння та користування магазином позивачем та ФОП ОСОБА_2 .
Незалучивши ФОП ОСОБА_2 до участі у розгляді справи, суд апеляційної інстанції порушив її право на судовий захист, зокрема позбавив можливості надати докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на відчуження спірного нерухомого майна.
Апеляційний суд не звернув увагу на доводи ПП «Орієнтал - ТС» про те, що ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, а саме передала земельну ділянку, кадастровий номер 4810400000:07:066:0032, в оренду ОСОБА_4 , який розпочав будівництво, чим порушує права заявниці.
Крім того, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції, на порушення норм процесуального права, фактично вирішив питання обґрунтованості позовних вимог, зазначивши про те, що ПП «Орієнтал - ТС» не набуло речового права на спірне нерухоме майно.
Безпідставним є посилання суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 заперечувала стосовно наміру відчужити майно, оскільки у жодній заяві вона про це не зазначала.
Оскаржувана постанова апеляційного суду суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 та від 15 вересня у справі № 753/22860/17.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Власенко С. О., у якому вона просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що ОСОБА_3 не мав повноважень на укладення договору оренди магазину від 19 червня 2014 року від імені ОСОБА_1 . За відсутності договору оренди укладеного між власником нерухомого майна ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , у останньої не виникло право орендаря та, відповідно, право на судовий захист.
Крім того, скасований апеляційним судом арешт стосувався заборони відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_1 . Наявність/відсутність арешту не впливає на права орендаря відповідно до статті 770 ЦК України.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від ПП «Орієнтал - ТС», у якому підприємство просило касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Відзив мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими та відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, підприємство погоджується з доводами касаційної скарги про те, що, незважаючи на прямий зв`язок
ФОП ОСОБА_2 з одним із об`єктів нерухомого майна, що є предметом спору, а також наявність у неї неоспореного права користування нежитловим приміщенням (магазином), ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не залучили її до участі у розгляді справи.
ПП «Орієнтал - ТС» добросовісно виконує зобов`язання за договором оренди від 19 червня 2014 року і не підтримує дії ОСОБА_1 щодо перешкоджання господарській діяльності ФОП ОСОБА_2 та передачі відповідачкою земельної ділянки, на якій розташований магазин, іншій особі.
У липні 2023 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_2 надійшли заперечення на відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
У липні 2023 року до Верховного Суду від ПП «Орієнтал - ТС» надійшли заперечення на відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
У серпні 2023 року до Верховного Суду від адвоката Власенка С. О., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про залучення до участі у справі № 484/4598/21 правонаступника ОСОБА_1 у зв`язку із її смертю.
17 червня 2024 року до Верховного Суду від ПП «Орієнтал - ТС» надійшли пояснення, адресовані особисто суддям: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 у яких, підприємство просить, під час розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 , урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року, справа № 705/4132/19, стосовно забезпечення позову.
Аналогічні за змістом пояснення від ПП «Орієнтал - ТС» надійшли до Верховного Суду 18 червня 2024 року.
Також 17 червня 2024 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_2 надійшли дві заяви, адресовані особисто суддям: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у яких вона просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
18 червня 2024 року до Верховного Суду від адвоката Власенка С. О., який діє в інтересах ОСОБА_8 , надійшла заява про залучення її до участі у справі № 484/4598/21, як правонаступника ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19 червня 2024 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_2 надійшла заява, аналогічна поданим раніше (17 червня 2024 року).
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Антоненко Н. О., судді, які входять до складу колегії: Русинчук М. М., Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2023 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., від розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року визнано необґрунтованим.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2023 року у складі судді Пророка В. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. відмовлено
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року заявлений ПП «Орієнтал - ТС»відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Дундар І. О., Русинчука М. М., від розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року визнано необґрунтованим.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., від розгляду касаційної скарги ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року визнано необґрунтованим.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року у складі судді Петрова Є. В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2023 року у складі судді Петрова Є. В. у задоволенні заяви ПП «Орієнтал - ТС»про відвід суддів Дундар І. О., Русинчука М. М. відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року поновлено ФОП ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на підставі частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 484/4598/21 із Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли виділені матеріали цивільної справи № 484/4598/21.
Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 листопада 2023 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та виділені матеріали справи № 484/4598/21 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року підлягає закриттю.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22 рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення залежить від положень процесуального закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Отже, першочергово суду касаційної інстанції належить з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявниці.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 грудня 2001 року Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на торговельний павільйон, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
25 квітня 2002 року Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Миколаївської області видано ОСОБА_1 державний акт серії МК № 031274 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,0504 га (504 кв. м), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування магазину.
15 вересня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_9 укладений договір оренди для розміщення магазину, строком дії з 15 вересня 2013 року до 15 вересня 2015 року, термін дії якого надалі було продовжено до 30 грудня 2015 року.
04 вересня 2013 року між ОСОБА_1 , від імені якої, на підставі довіреності від 07 червня 2013 року, діяв ОСОБА_3 , ПП «Орієнтал - ТС» та ФОП ОСОБА_9 укладений договір оренди, за умовами якого ФОП ОСОБА_9 надано у користування на 32 місяці приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
20 вересня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № МК142132630026 - реконструкція торговельного павільйону під магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ФОП ОСОБА_1 .
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 03 березня 2021 року у справі № 484/3454/20 позов ОСОБА_1 до
ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за орендною платою задоволено.
Стягнено з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди від 15 вересня 2013 року за орендною платою у розмірі 9 906,40 грн, пеню - 1 807,91 грн, 3 % річних - 946,56 грн, інфляційні витрати - 42 326,36 грн; збитки внаслідок неповернення майна - 10 770,41 грн, разом 65 757,64 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2021 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 березня 2021 року в частині стягнення пені скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних збитків та загального розміру стягнення змінено, зменшено суму інфляційних збитків
з 42 326,36 грн до 7 363,27 грн, загальну суму до стягнення - з 65 757,64 грн до
28 986,64 грн.
Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінено. Стягнено з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі
370,62 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 705,26 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
12 лютого 2014 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності від 07 червня 2013 року діяв ОСОБА_3 , ПП «Орієнтал - ТС» та ФОП
ОСОБА_10 укладений договір оренди, за умовами якого ФОП ОСОБА_10 отримала у користування на 32 місяці приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
19 червня 2014 року між ОСОБА_1 , від імені якої на підставі довіреності від 07 червня 2013 року діяв ОСОБА_3 , ПП «Орієнтал - ТС» та
ФОП ОСОБА_2 укладений договір оренди, за умовами якого
ФОП ОСОБА_2 отримала у користування на 32 місяці приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
14 листопада 2017 року Комунальним підприємством «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на спірне нерухоме майно, замовник - ОСОБА_1 .
Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01 грудня 2017 року право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16 березня 2021 року у справі № 915/53/20, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2021 року та постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року, позов ФОП ОСОБА_1 до
ФОП ОСОБА_10 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ПП «Орієнтал - ТС», про зобов`язання передати як власнику магазин
літ. «А-1», загальною площею 88,7 кв. м, із вимощенням, І, розташований за адресою: АДРЕСА_1 з незаконного володіння
ФОП ОСОБА_10 задоволено. Виселено ФОП ОСОБА_10 із спірного нерухомого майна.
Предметом спору у цій справі є вимоги ПП «Орієнтал - ТС» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладеного 06 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також визнання права власності на земельні ділянки, кадастровий номер 4810400000:07:066:0032, площею 0,0385 га, кадастровий номер 4810400000:07:066:0033 площею 0,0119 га, та нежитлове приміщення магазину площею 88,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи вимоги заяви ПП «Орієнтал - ТС» про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, зареєстрованого на праві приватної власності за ОСОБА_1 , а саме магазину, загальною площею 88,7 кв. м, та земельних ділянок, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, 4810400000:07:066:0033, загальною площею 0,0504 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , урахувавши характер спірних правовідносин, факт реєстрації права власності на спірне майно за ОСОБА_1 , наявності у неї правовстановлюючих документів на це майно, її заперечення стосовно відчуження спірного майна, а також недоведення позивачем зворотного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоцільність вжиття заходів забезпечення позову.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ,як особа, яка не брала участі у розгляді справи, зазначає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову, на порушення норм процесуального права ухвалив судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ФОП ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у справі.
Зокрема, заявниця посилається на те, що вона є орендарем магазину, загальною площею 88,7 кв. м, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , який разом із земельними ділянками, кадастрові номери: 4810400000:07:066:0032, 4810400000:07:066:0033, є предметом позову ПП «Орієнтал - ТС» до ОСОБА_1 , яка умови договору оренди від 19 червня 2014 року не виконує, та чинить їй перешкоди у здійсненні господарської діяльності.
Перевіривши зазначені доводи заявниці, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що особи, які не брали участі у справі, можуть оскаржити рішення суду лише за умови, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Отже, передумовою реалізації такими особами їх права на оскарження судового рішення є матеріально-правова заінтересованість цих осіб, тобто їх власна, особиста заінтересованість у конкретному результаті розгляду спору судом.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Отже, при вирішенні питання про те, чи ухвалено оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з ухваленням судового рішення у цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права, свободи та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 32/77 (провадження № 12-17гс21)).
Судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цих осіб, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом були незалучені особи, або міститься судження про права та обов`язки цих осіб у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.
Подібний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду
від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
Аналізуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржуваною постановою апеляційного суду питання про права, свободи, інтереси або обов`язки ФОП ОСОБА_2 не вирішувалося з огляду на зміст характер спірних правовідносин та встановлених судом апеляційної інстанції обставин.
Оскаржуване судове рішення безпосередньо не містить судження про права та обов`язки ФОП ОСОБА_2 у відповідних правовідносинах, а містить висновки щодо відсутності правових підстав для забезпечення позову ПП «Орієнтал - ТС» шляхом заборони ОСОБА_1 , як власнику спірного нерухомого майна, його відчужувати. Зазначене не впливає на права ФОП ОСОБА_2 , як орендаря нерухомого майна, оскільки згідно з частиною першою статті 771 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.
Зазначене дає підстави для висновку, що з ухваленням оскаржуваного судового рішення у цій справі, заявницю не наділено новими правами, не покладено на неї нових обов`язків, а також не змінено її наявні права, свободи та/або обов`язки.
Посилання заявниці на порушення ОСОБА_1 умов договору оренди від 19 червня 2014 рокуне стосується предмету заявленого ПП «Орієнтал - ТС» позову та можуть бути предметом окремого позову ФОП ОСОБА_2 .
Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 396 ЦПК України.
Зважаючи на наведене, Верховний Суд не перевіряє інші доводи заявниці про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні заяви ПП «Орієнтал - ТС» про забезпечення позову по суті, оскільки оскаржуваною постановою питання про права, свободи, інтереси, та (або) обов`язки ФОП ОСОБА_2 не вирішувалися, тим більше, що у забезпеченні позову відмовлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року підлягає закриттю.
Оскільки, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України, то клопотання адвоката Власенка С. О., про залучення до участі у справі № 484/4598/21 правонаступника ОСОБА_1 у зв`язку із її смертю, підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у справі за позовом Приватного підприємства «Орієнтал - ТС» до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, визнання права власності закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2024 |
Оприлюднено | 25.06.2024 |
Номер документу | 119940911 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні