Рішення

від 20.06.2023 по справі 358/317/23

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/317/23 Провадження № 2/358/397/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2023 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 19.02.2018 року відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Тетяною Антонівною, серія та номер: 1-283, та скасувати його державну реєстрацію; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,4799 га з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 960429232206, номер запису про право власності: 24919501 від 19.02.2018 року; визнати за нею, ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030, площею 2,4799 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті її матері та спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері залишилось спадкове майно, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030, площею 2,4799 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на 1/2 частку якої має вона, ОСОБА_3 , як дитина спадкодавця і спадкоємець першої черги, а також незалежно від змісту заповіту має право на обов`язкову частку у спадщині відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України, як непрацездатна дитина спадкодавця, оскільки на час відкриття спадщини досягла пенсійного віку.

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 , свідоцтвом про її (позивачки) народження, свідоцтвом про шлюб та державним актом на право приватної власності на землю серія Р1 №216613.

У встановлений законом строк та відповідно до вимог ч. 1 ст.1269 ЦК України вона 25.10.2017 року подала до Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області відповідну заяву про прийняття спадщини, яка була зареєстрована в реєстрі за №138. Крім неї, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 також звернулась її дочка ОСОБА_2 . Інші спадкоємці із заявою про прийняття чи відмову у прийнятті спадщини щодо спадкового майна спадкодавця - ОСОБА_4 не звертались.

Дана обставина підтверджується інформацією державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Чамати І.В. від 01.02.2023 року №01-16/60.

11.01.2023 року до Богуславської державної нотаріальної контори вона подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, постановою державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Чамати І.В. від 01.02.2023 року №02/31/59 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, а саме на 1/6 (одну шосту) частку земельної ділянки, що розташована на території Мисайлівської сільської ради Обухівського району (колишній - Богуславський) Київської області, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки), яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_5 , державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори, 19 лютого 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області 13 грудня 2007 року за реєстровим №151, дублікат виданий 18 січня 2018 року за реєстровим №12 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на вищевказану земельну ділянку.

Позивачка зазначає, що видане 19.02.2018 року відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Тетяною Антонівною свідоцтво про право на спадщину за заповітом має бути визнано недійсним, оскільки у заповіті було зроблено розпорядження щодо державного акта серії В1 №216613 на право власності на земельну ділянку, у той час як спадкодавцю на праві власності належала земельна ділянка на підставі державного акта на право приватної власності на землю Серії Р1 №216613, щодо якого ОСОБА_4 не робила особисте розпорядження на випадок своєї смерті. Тобто, ОСОБА_2 не мала права на спадкування зазначеної земельної ділянки за вказаним заповітом.

Також, на час відкриття спадщини позивачка досягла пенсійного віку, а тому була непрацездатною дитиною спадкодавця, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч. 1 ст.1241 ЦК України незалежно від змісту заповіту мала право на обов`язкову частку у спадщині. Заяву про відмову від спадщини вона не подавала.

Таким чином, вона є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , і відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, як дитина спадкодавця, має право на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030, площею 2,4799 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю Серії Р1 №216613, і заповіт щодо якої відсутній.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі з посиланням на вищенаведене обгрунтування.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що її мати ОСОБА_4 зробила заповіт на її ім`я, згідно якого заповіла свою земельну ділянку. Після смерті матері вона звернулася до державного нотаріуса Богуславської районної держаної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщина та подала відповідні документи. На час оформлення спадщини по заповіту їй було відомо, що її батько ОСОБА_6 та її сестра ОСОБА_2 відмовився від спадщини, а тому на її ім`я було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Третя особа Богуславська державна нотаріальна контора свого представника в судове засідання не направила, але подала заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника.

Суд, заслухавши представника позивачки, відповідачку та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статей 1216 -1218, 1233, 1236, 1241, 1261, 1267 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частини 1, частини 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяці, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Судом встановлено, що згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №216613, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030, площею 2,480 га та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 15.06.2017 Виконавчим комітетом Мисайлівської сільської ради Богуславського району Київської області.

ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про одруження (а.с. 44-45).

ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про одруження (а.с. 61-62).

Після відкриття спадщини відповідачка ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом та позивачка ОСОБА_3 як спадкоємець на обов`язкову частку за законом згідно ст.1241 Цивільного кодексу України, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як подали заяви до Богуславської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи №261/2017 (а.с. 40 96).

Із копії постанови державного нотаріуса Богуславської державної нотаріальної контори Чамати І.В. від 01.02.2023 року №02/31/59 вбачається, що даною постановою ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове нерухоме майно, а саме на 1/6 (одну шосту) частку земельної ділянки, що розташована на території Мисайлівської сільської ради Обухівського району (колишній - Богуславський) Київської області, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_4 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки), яка до дня своєї смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_5 , державним нотаріусом Богуславської державної нотаріальної контори, 19 лютого 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого Мисайлівською сільською радою Богуславського району Київської області 13 грудня 2007 року за реєстровим №151, дублікат виданий 18 січня 2018 року за реєстровим №12 на ім`я спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визнані у статях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до вимог ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3).

Згідно ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У постанові від 11.12.2019 року у справі №414/811/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб є самостійною підставою для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Суд приходить до висновку, що видане 19.02.2018 року відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т.А. свідоцтво про право на спадщину за заповітом має бути визнано недійсним з наступних підстав.

Так, у заповіті було зроблено розпорядження щодо державного акта серії В1 №216613 на право власності на земельну ділянку, у той час як спадкодавцю на праві власності належала земельна ділянка на підставі державного акта на право приватної власності на землю Серії Р1 №216613. Тому, за таких розбіжностей та з урахуванням того, що в заповіті не було вказано про розпорядження щодо конкретної земельної ділянки із зазначенням площі та кадастрового номера, у нотаріуса не було достатніх підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом без відповідного тлумачення змісту заповіту згідно положень ст. 1256 ЦК України.

Також, на час відкриття спадщини позивачка досягла пенсійного віку, а тому була непрацездатною дитиною спадкодавця, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч. 1 ст.1241 ЦК України незалежно від змісту заповіту мала право на обов`язкову частку у спадщині.

Заяву про відмову від спадщини ОСОБА_3 не подавала, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи №261/2017, яка була надана суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Часом відкриття спадщини згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, а тому спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які у становлений строк подали заяви про прийняття спадщини, з дня смерті спадкодавця 14.06.2017 належить спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,4799 га, з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030.

Оскільки, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 19.02.2018 року, було видане ОСОБА_2 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори з порушенням прав іншого спадкоємця ОСОБА_3 , то як наслідок дане свідоцтво про право на спадщину за заповітом необхідно визнати недійсним.

З наведених підстав підлягає до задоволення похідна вимога позивачки про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,4799 га з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 960429232206, номер запису про право власності: 24919501 від 19.02.2018 року.

За ч. 3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного і реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Щодо вимог позивачки про визнання права власності на 1/2 частку спадкової земельної ділянки, то такі вимоги заявлені передчасно, оскільки у разі набрання рішенням законної сили в частині скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка не позбавлена можливості у нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку ст. 1296 ЦК України, для чого в неї відсутні перешкоди.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1220, 1223, 1241, 1268, 1269, 1270, 1296, 1301 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 19.02.2018 року ОСОБА_2 державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Тетяною Антонівною, серія та номер: 1-283, та скасувати його державну реєстрацію.

Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,4799 га з кадастровим номером 3220683600:05:005:0030 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 960429232206, номер запису про право власності: 24919501 від 19.02.2018 року.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 червня 2023 року.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов