Ухвала

від 22.06.2023 по справі 161/7977/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/7977/23 Провадження №11-сс/802/285/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна - директора ТзОВ «Текойл» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2023 року (кримінальне провадження №22022030000000129),

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2023 року задоволено клопотання детектива відділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №22022030000000129 від 09.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, що вилучене 16.05.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме: зошити в яких містяться записи - 3 (три) штуки; документи, в яких міститься відомості щодо залишків продукції; флешносійномінальним об`ємом 4 Gbз написом SP; ноутбук (в справному стані) марки ASUS, марки Х512D, SN12M та зарядний пристрій до нього; відео реєстратор AIKVISON, MODEL DS-7616NI32; технічне масло рафіноване в кількості 37604 кг.; мікс жирів та соєвої олії в кількості 11248 кг.; олія соняшникова технічна (Одеса) в кількості 19607 кг.; олія соняшникова технічна (Полтава) в кількості 14520 кг.; технічна олія рафінована в кількості 6123 кг.; жирні кислоти в кількості 19408 кг.; гідрофуз з реактора в кількості 73360 кг. (81 куб); пальмова олія в кількості 145 кг.; рідини дренажні, які містяться в 15 «кубах» в кількості 5591 кг.; олія фретюрна в кількості 3655 кг.; оборотна вода на жирні кислоти в кількості 5966 кг.; відходи від промивки сировини в кількості 5534 кг.; фуз в кількості 8690 кг.; гідрофуз в кількості 10260 кг.; жирні кислоти в кількості 15640 кг.; гідрофуз в кількості 10169 кг.; ропа в кількості 2400 кг.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що органом досудового розслідування доведено правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки доведено, що вилучені речі мають значення речових доказів в даному кримінальному провадженні. Тобто на даній стадії досудового розслідування, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх відчуження, знищення, а також з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи слід накласти арешт на вказане в клопотанні детектива майно.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням директор ТзОВ «Текойл» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.Перш за все зазначає, що всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства України, ухвала слідчого судді постановлена без повідомлення і участі ТзОВ «Текойл».

Зазначає, що відсутність ідентифікації документу виключає можливість визначення чи є у такому документі інформація, яка свідчить про певні обставини чи події, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, а отже такий документ не може вважатися доказом у розумінні положень ст. 98, 99 КПК України. Крім того, в оскарженій ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що вилучені 3 зошити, документи в яких містяться відомості про залишки продукції, побічні продукти виробництва рослинних олій та олія мають ознаки речових доказів, оскільки предметом доказування у зазначеній категорії справ є факти ухилення від оподаткування, що встановлюється шляхом проведення відповідних перевірок у відповідності до податкового законодавства України, а в клопотанні слідчого про арешт майна чітко не зазначено про підстави та мету необхідності арешту вказаного майна.

Щодо флеш-накопичувача, відеорегістратора та ноутбука з зарядним пристроєм, то в даному випадку слідчим суддею, на думку апелянта, не враховані загальні положення застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 5 ст. 132 КПК України та спеціальні положення абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, якими забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин та мобільних терміналів, крім випадків прямо перелічених у вказаній нормі закону і які не вказані в ухвалі суду про арешт майна.

Звертає увагу, що накладення арешту на побічні продукти виробництва рослинних олій (жири, фузи, тощо) та олію відбулося поза межами ухвали Луцького міськрайонного суду, яка не передбачала можливість відшукання та вилучення побічних продуктів виробництва рослинних олій.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, пояснення представника власника майна, який апеляцію підтримав, прокурора, який вважав її безпідставною, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України вбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дану вимогу процесуального закону при розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею дотримано не було.

З матеріалів провадження вбачається, що ні володілець (власник) майна, ні прокурор не був повідомлений про дату розгляду клопотання про арешт майна, який відбувся 19 травня 2023 року, оскільки в матеріалах провадження відсутні відомості про те, що їх було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання.

Таким чином, слідчий суддя, не повідомивши володільця (власника) майна про час, дату та місце розгляду справи і, при цьому 19 травня 2023 розглянувши це клопотання без його участі чи участі його представника, позбавив сторону захисту можливості висловити свою думку з приводу поданого клопотання, чим порушив вимоги ст.172 КПК України.

Допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону - ст. 172 КПК України, на думку апеляційного суду є істотними в розумінні ст. 412 КПК України, а відтак і підставою для скасування судового рішення на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України.

У разі якщо встановлено порушення, передбачені п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та призначає новий розгляд у суді першої інстанції, відповідно до ст.415 КПК України.

Зважаючи на те, що розгляд клопотання про арешт майна проведений з істотним порушенням кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі ставиться питання про її скасування, то ухвала слідчого судді від 19 травня 2023 року підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду провадження у суді першої інстанції.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу власника майна - директора ТзОВ «Текойл» ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2023 року, якою задоволено клопотання детектива відділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №22022030000000129 від 09.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, скасувати та призначити новий розгляд клопотання в суді першої інстанції.

Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: