Рішення

від 15.06.2023 по справі 463/1340/22

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1340/22

Провадження № 2/463/262/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді - Леньо С. І.

з участю секретаря - Станько Р.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 вінтересах неповнолітньогосина ОСОБА_4 до Приватногопідприємства «Мережа-Сервіс-Львів»,Приватного підприємства«Троянда-Захід»,Товариства зобмеженою відповідальністю«ЮГФУД»,фізичної особипідприємця ОСОБА_5 ,третя особаГоловне управлінняДержпродспоживслужби уЛьвівській областіпро визнаннянезаконною танеправомірною бездіяльності,зобов`язання довчинення дій,відшкодування моральної(немайнової)шкоди узв`язку зпорушенням правспоживачів,що спричинилоушкодження здоров`ю-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів, який у встановленому порядку уточнила та в кінцевому просить ухвалити рішення, яким визнати неправомірною та незаконною діяльність ПП «Мережа-Сервіс-Львів», ПП «Троянда-Захід», ТОВ «ЮГФУД» та ФОП « ОСОБА_5 », що полягає у не наданні інформації для споживачів та інших операторів ринку, щодо харчового продукту « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; зупинити та заборонити відповідачам обіг харчового продукту «Ролліні Валесто», як такого, що має небезпечний дефект в продукції, а саме відсутність інформації про харчовий продукт, що становить небезпеку для здоров`я і є не придатним для споживання; стягнути солідарно з відповідачів завдану їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000000 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25.06.2021 перебуваючи в магазині «Близенько № 84», що за адресою АДРЕСА_1 придбала продукт харчування «Ролліні Валесто», на упаковці якого була відсутня інформація про термін придатності продукту. Цього ж дня, одразу після придбання продукту по дорозі додому його вжив її неповнолітній син ОСОБА_4 , який під час вживання помітив, що у середині продукту харчування знаходяться харчові черви. Від побаченого у нього одразу погіршився стан здоров`я. До 28.06.2021 року самостійно займалась лікуванням сина, після чого звернулась до лікаря. На упаковці продукту харчування «Ролліні Валесто» була відсутня інформація про умови зберігання, дату виготовлення та термін його придатності, що призвело до порушення її права на інформацію про харчовий продукт і свідчить про те, що такий продукт містить дефекти та є небезпечним. Вказане підтверджується відповідним експертним висновком, який проведено на її замовлення. Тим самим їй та її сину завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням його здоров`я та у зв`язку з протиправною поведінкою відносно нього, яка виразилась у ненаданні інформації про харчовий продукт. Моральну шкоду оцінює до суми 3000000 грн., які просить стягнути солідарно з всіх відповідачів. Вірною датою вживання продукту просить вважати 25.06.2021 одразу після його придбання. Вказана у скарзі дата вживання продукту 27.06.2021 є помилковою.

Відповідач ТОВ «ЮГФУД» не погодився та в особі повноважного представника подав відзив на позовну заяву, долучивши докази його направлення іншим учасникам справи. Зазначає, що ТОВ «ЮГФУД» є виробником заморожених напівфабрикатів з тіста, зокрема і «Ролліні з телятиною» з тіста філло ТМ «Valesto» та на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.2016 постачає заморожені напівфабрикати до ПП «Троянда-Захід». Вся продукція постачається в картонних коробках по 9,6 кг, які належним чином промарковані і на яких зазначається вся передбачена законодавством інформація, а саме склад продукту, дата виробництва, номер партії, кінцевий термін зберігання, умови зберігання та ін. Крім того, ТОВ «ЮГФУД» виготовляє виключно якісну продукцію з якісної сировини, для чого на Товаристві запроваджені процедури відповідного контролю. В свою чергу, виходячи з фактичних даних, син позивача вжив продукт харчування після закінчення терміну його придатності, що в сукупності свідчить про недоведеність позовних вимог. Просить в позові відмовити.

Відповідач ПП «Мережа-Сервіс» також подав відзив на позовну заяву, долучивши докази його направлення іншим учасникам справи. Зазначає, що заморожені напівфабрикати «Ролліні з телятиною» з тіста філло ТМ «Valesto» зберігаються в морозильній камері магазину, після чого проходять процес випікання при температурі близько 180оС. В свою чергу, кінцевий термін зберігання придбаного позивачем продукту закінчився о 20:40 год. 26.06.2021, тоді як син позивача вжив зазначений продукт 27.06.2021. Наданий позивачем висновок експертного дослідження вважає неналежним доказом, оскільки таке дослідження проведено по спливу значного проміжку часу після купівлі харчового продукту. Вважає, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою і тому просить в позові відмовити.

ГУ Держпродспоживслужба у Львівській області також подало відзив на позовну заяву, у якій зазначає, що 30.06.2021 від позивача надійшла скарга щодо придбання нею 25.06.2021 хлібобулочного виробу та його споживання 27.06.2021, після чого було виявлено у продукті харчових червів. На підставі цього звернення Управлінням проведено позаплановий захід пекарні ФОП ОСОБА_5 , що знаходиться в приміщенні магазину «Близенько № 84», де придбавався продукт харчування. Порушень умов отримання, зберігання та випікання напівфабрикатів не виявлено. Крім того було встановлено, що 25.06.2021 о 08:40 год. виготовлено 11 штук «Ролліні Валесто» (з телятиною), які були реалізовані цього ж дня в межах 12 годин. Через відсутність порушень умов отримання, зберігання та випікання напівфабрикатів відбір зразків для дослідження не проводився. Кінцевий термін придатності придбаного позивачем продукту закінчився 26.06.2021 о 20:40 год.

Відповідач ФОП ОСОБА_5 у своєму відзиві також покликається на недоведеність позовних вимог та зазначає про дотримання всіх стандартів під час процедури випікання напівфабрикатів. Просить в позові відмовити.

Відзив аналогічного змісту подав до суду відповідач ПП «Троянда-Захід», у якому також покликається на дотримання умов зберігання і виготовлення продуктів харчування та недоведеність позовних вимог. Просить в позові відмовити.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких в силу вимог ч. 1 ст.174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору не було подано.

Інформація про рух справи та процесуальні дії, вчинені судом в процесі її розгляду.

Позовна заява поступила до суду 17.02.2022.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 21.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами загального позовного провадження. Визначено строк та черговість для подання заяв по суті справи.

25.07.2022 позивач подала до суду заяву про заміну неналежного відповідача ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області на належного ФОП ОСОБА_5 , залучення ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області до участі в справі в якості третьої особи та у зв`язку з цим викладення позовних вимог в новій редакції.

Ухвалою від 10.11.2022, яка постановлена без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання суд прийняв зазначену заяву, змінив неналежного відповідача на належного, а також залучив третю особу.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п. 22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27 жовтня 2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Справа слухалась у відкритому судовому засіданні, а сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

Одночасно з відкриттям провадження у справі суд направив сторонам інформаційне повідомлення про права та обов`язки сторін, в тому числі про обов`язок подати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, а також неможливість приховування доказів. Цим же повідомленням сторонам роз`яснено порядок та строки подання доказів.

Таким чином суд виконав вимоги статті 221 ЦПК України.

Перед тим як розпочати розгляд справи по суті суд провів підготовче засідання, в межах якого були виконані завдання підготовчого провадження. Крім того, суд розглянув абсолютно усі клопотання учасників справи, попередньо надавши можливість протилежній стороні висловитись з приводу таких клопотань.

Підготовче провадження закрито ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07.03.2023. Справа призначена до судового розгляду по суті.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь-яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України, вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Узагальнена позиція учасників справи.

Позивач та її повноважний представник під час виступу із вступним словом позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні мотивам позову та просять такий задоволити.

Представник відповідача ПП «Мережа-Сервіс-Львів» - адвокат Балобанов О.В. під час виступу із вступним словом проти обґрунтованості позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив в позові відмовити. В останнє судове засідання вказаний представник не з`явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутності з урахуванням раніше висловленої позиції.

Представник відповідача ПП «Троянда-Захід» - адвокат Шегинський Р.А. під час виступу із вступним словом проти обґрунтованості позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Югфуд» - адвокат Вішневська К.М. під час виступу із вступним словом проти обґрунтованості позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила в позові відмовити. В останнє судове засідання вказаний представник не з`явилась, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності з урахуванням раніше висловленої позиції.

Відповідач ФОП ОСОБА_5 під час виступу із вступним словом проти обґрунтованості позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила в позові відмовити. В останнє судове засідання відповідач не з`явилась, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив.

Оскільки учасникам справи була забезпечена можливість представити свою позицію, а строки для подання доказів завершились, суд вважає за можливе заслухати справу у відсутності осіб які не з`явились на підставі зібраних доказів, обсяг яких є достатнім для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Позиція суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог статті 264 ЦПК України суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до копії фіскального чеку (т.1 а.с.12), 25.06.2021 перебуваючи у магазині «Близенько № 84», що за адресою АДРЕСА_1 позивач придбала продукт харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Магазин належить ПП «Мережа-Сервіс-Львів».

Фотознімок цього продукту харчування також долучений до матеріалів справи (т.1 а.с.13).

Крім того встановлено, що напівфабрикати «Ролліні Валесто» виробляються ТОВ «ЮГФУД» та постачаються в замороженому вигляді. В подальшому випікаються у ФОП ОСОБА_5 та реалізовуються у торговому залі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Вказані обставини сторонами не оспорюються та в силу вимог частини першої статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

За твердженням позивача, вказаний продукт харчування вжив її неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно довідки КНП «Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова» від 28.06.2021, копія якої долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.14), за наслідками консультацій у лікаря-хірурга у дитини діагностовано кишкову інфекцію. Консультація проведена о 15:45 год. Крім того, згідно іншої довідки КНП ЛОР «ЛОІКЛ» від 28.06.2021 (т.1 а.с.15), за наслідками консультацій у лікаря-інфекціоніста у дитини діагностовано харчову токсикоінфекцію. Консультація проведена о 16:50 год.

З приводу цих подій 30.06.2021 позивач звернулась з відповідною скаргою до ГУ Держпродспоживслужби в Львівській області (т.1. а.с.16-17). У скарзі вказано, що продукт харчування вжито її сином 27.06.2021.

За наслідками розгляду скарги позивача ГУ Держпродспоживслужби в Львівській області надало відповідь № 25-1-15/5038 від 28.07.2021 (т.1 а.с.19-20), згідно якої спеціалістом ГУ Держпродспоживслужби в Львівській області 13.07.2021 проведено позаплановий захід державного контролю-інспектування магазину роздрібної торгівлі ФОП ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 . При обстеженні умов реалізації виявлено недотримання вимог щодо забезпечення інформації, яка стосується харчового продукту, що є порушенням частини другої статті 37 Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів», частин першої, другої, четвертої статті 5 та статті 8 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Разом з тим, порушень умов отримання, зберігання, випікання напівфабрикатів, пакування після повного охолодження, викладки на вітрину та зберігання в торговому залі не виявлено.

З приводу цього ФОП ОСОБА_5 винесено відповідний припис (т.1 а.с.184-185), і 23.07.2021 повторно проведено позапланове інспектування, під час якого встановлено виконання припису в повному обсязі, про що також складено відповідний акт від 23.07.2023 (т.1 а.с.186-193).

Водночас, під час перевірки також встановлено, що термін придатності продукту харчування завершився 26.06.2021 о 20:20 год. і на момент його вживання сином позивача, 27.06.2021, він був не придатний для споживання людиною.

Після цього позивач звернулась до третьої особи із заявою-клопотанням про призначення санітарно-епідеміологічної експертизи харчового продукту (т.1 а.с.21-22), у якій вже вказується про вживання продукту неповнолітнім сином 25.06.2021. Згідно відповіді № 25-1-15/6156 від 06.09.2021 (т.1 а.с.23-24), порушень умов отримання, зберігання, випікання напівфабрикатів, пакування після повного охолодження, викладки на вітрину та зберігання в торговому залі не виявлено. Як наслідок, відповідна експертиза третьою особою не проводилась.

Позивач натомість надала результати санітарно-мікробіологічного дослідження, яке проведено 06.12.2021 (т.1 а.с.32), згідно якого Ролліні з телятиною «Valesto» не відповідають НД. Матеріал для дослідження надано в лабораторії лише 02.12.2021, тобто більш як через п`ять місяців після описаних вище подій. В судовому засіданні позивач повідомила, що весь цей час вказаний продукт харчування зберігався у неї в морозильній камері.

З метою відшкодування моральної шкоди, яка спричинена відсутністю інформації про продукт та отруєнням сина позивач звернулась до суду з цим позов.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Таким чином з огляду на факти справи та предмет доказування, для задоволення вимог пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд в першу чергу повинен вирішити, чи доводиться зібраними доказами факт заподіяння шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між діями та шкодою.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.

Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто бути підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

За змістом частини першої статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в т.ч. здоров`я.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Статтею 1167 ЦК України встановлено загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, пунктом першим частини другої статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє зробити висновок, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди, крім випадків, коли така шкода відшкодовується незалежно від вини.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 127/13984/18 зазначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягає обов`язковому з`ясуванню наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, враховуючи визначені принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, крім випадків, коли моральна шкода відшкодовується незалежно від вини. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Водночас, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також причинно-наслідковий зв`язок між діями та шкодою, тобто передусім той факт, що саме неправомірними діями відповідача завдано шкоду позивачу.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На думку суду, позивач не довела належним і допустимими доказами факт заподіяння шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача.

Так, як уже зазначалось вище, під час перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області встановлено, що термін придатності придбаного позивачем продукту завершився 26.06.2021 о 20:20 год., тоді як у своїй скарзі позивач вказувала про придбання продукту 25.06.2021 та його вживання її сином 27.06.2021, тобто після закінчення терміну придатності.

Допитана в судовому свідок ОСОБА_6 , яка працює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_1 , суду пояснила, що позивач через декілька днів прибула до магазину щоб висловити своє невдоволення та вказувала, що її син вживав куплений продукт не одразу після купівлі, а під час відпочинку на озері, і до цього часу продукт зберігався у неї в холодильнику.

Фактично, окрім як доводів позивача про те, що син вживав харчовий продукт одразу після його купівлі 25.06.2021, а в скарзі допущена технічна помилка, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу цієї обставини, тоді як покази свідка, та зміст первинної скарги позивача, де також згадується словосполучення «Наступного дня 28.06.2021…», навпаки, вказують, що продукт харчування був вжитий після закінчення терміну його придатності і в такому випадку також немає жодного доказу, що після купівлі продукту харчування і до його вживання він зберігався у належних умовах.

Крім цього, як зазначено в листі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №25-1-15/7546 від 28.10.2021 (т.2 а.с.13-16), під час інспектування встановлено, що на підставі забірного листа від 25.06.2021, 25 червня 2021 року о 08:40 год. виготовлено «Ролліні Валесто» (з телятиною) в кількості 11 штук, які після охолодження та фасування о 10:10 год. викладено на вітрину для подальшої реалізації. Термін придатності вже готового продукту після випікання 12 годин при температурі +15о…+20оС, наступні 24 години при температурі +6о…+8оС. Станом на 20:20 год. 25.06.2021 у закладі реалізовано всі 11 шт., тобто в межах 12 годин після випікання. Згідно забірного листа від 24.06.2021, днем раніше виготовлено 6 шт. харчового продукту, які також реалізовано в повному обсязі.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище докази та враховуючи той факт, що під час перевірки не було виявлено порушень умов отримання, зберігання, випікання напівфабрикатів, пакування після повного охолодження, викладки на вітрину та зберігання в торговому залі, а всі харчові продукти «Ролліні Валесто», які виготовлені 25.06.2021 реалізовані цього ж дня в межах 12 годин, суд вважає доведеним, що на момент купівлі позивачем продукту харчування такий був придатним до споживання, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання неправомірною та незаконною діяльності ПП «Мережа-Сервіс-Львів», ПП «Троянда-Захід», ТОВ «ЮГФУД» та ФОП « ОСОБА_5 », що полягає у не наданні інформації для споживачів та інших операторів ринку, щодо харчового продукту «Ролліні Валесто» і про зупинення та заборони обігу харчового продукту «Ролліні Валесто», як такого, що має небезпечний дефект в продукції, а саме відсутність інформації про харчовий продукт, що становить небезпеку для здоров`я і є не придатним для споживання.

В такому випадку суд критично ставиться до наданих позивачем результатів санітарно-мікробіологічного дослідження (т.1 а.с.32), оскільки як вірно зазначають відповідачі, таке дослідження проведено по спливу більш як п`яти місяців після придбання харчового продукту, внаслідок чого такий доказ не може визнаватись належним і допустимим.

Що ж стосується аргументів позивача про відсутність інформації про такий продукт, що спричинило їй та її сину моральну шкоду, суд надає їм правову оцінку та звертає увагу на таке.

Правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти з метою забезпечення високого рівня захисту здоров`я громадян і задоволення їхніх соціальних та економічних інтересів встановлюються Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» (тут і надалі в редакції, чинній на момент купівлі харчового продукту).

Інформація про харчовий продукт визначається інформація, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв`язку або усних повідомлень (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Загальні вимоги до інформації про харчові продукти визначені у статті 4 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

За змістом пункту 1 частини третьої цієї статті, інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення).

Стаття 18 зазначеного закону встановлює вимоги щодо надання інформації про мінімальний термін придатності харчового продукту і згідно підпункту «г» пункту 5 частини першої цієї статті, щодо хлібобулочних або кондитерських виробів, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку харчових продуктів для таких харчових продуктів.

Отже, на придбаному позивачем продукті харчування інформація про мінімальний термін придатності зазначається не в обов`язковому порядку, а добровільно за вибором оператора ринку і відсутність такої інформації не може бути результатом протиправної бездіяльності відповідачів.

Враховуючи, що позивач придбала придатний для споживання продукт і зазначення інформації про мінімальний термін придатності не є обов`язком відповідачів, встановлені третьої особою порушення під час проведення позапланової перевірки не можуть перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із захворюванням сина позивача, оскільки такі порушення стосуються відсутності інформації про дату і час виготовлення харчового продукту, тоді як його споживання відбулось поза межами терміну придатності.

В такому випадку недоведеним слід вважати причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідачів та шкодою, при тому що відсутні підстави для висновку, що відповідачі взагалі допустили неправомірну бездіяльність.

За відсутності цих доказів відсутні підстави для висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди, і тому, суд в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати в силу вимог пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12,81,82,141,200,206,223,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 5, 11, 15, 16, 23, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Приватного підприємства «Мережа-Сервіс-Львів» (м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корпус №2, код ЄДРПОУ 33617918), Приватного підприємства «Троянда-Захід» (м. Львів, вул. Повстанська, 3а/8, код ЄДРПОУ 30275535), Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» (м. Одеса, 19 кілометр Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 40292090), фізичної особи підприємця ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ), третя особа Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 40349068) про визнання незаконною та неправомірною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, відшкодування моральної (немайнової) шкоди у зв`язку з порушенням прав споживачів, що спричинило ушкодження здоров`ю відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26.06.2023.

Суддя: Леньо С. І.