Постанова

від 13.06.2023 по справі 308/2686/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2686/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В.

з участю секретаря: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Ужгородської окружної прокуратури на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2023 року у складі судді Зареви Н.І. про відмову у забезпеченні позову керівника Ужгородської окружної прокуратури до Середнянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності, -

встановив:

У лютому 2023 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Середнянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п. 2.2 рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку.

Одночасно з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га із забороною власникам та іншим особам здійснити дії на її відчуження, поділ, об`єднання, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій.

Заява мотивована тим, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв`язку з чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись із даною ухвалою керівник Ужгородської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки така є необґрунтована, винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведенні в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, а також не врахував, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову власник може відчужити земельну ділянку, здійснювати її поділ, об`єднувати та вчиняти будь - які дії, які унеможливлять виконання рішення суду.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні Андрейчик А.М. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора Андрейчик А.М., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, п.1,2, ч.2 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що лютому 2023 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Середнянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п. 2.2 рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку.

В заявленому позові зазначено, що п.2.2 рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 затверджено документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, в ході моніторингу реєстру речових прав на нерухоме майно прокуратурою встановлено, що вказаний громадянин вже скористався своїм правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення Мукачівської міської ради від 16.03.2017 за №568 щодо передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:005:0570, площею 0,0741 га.

Таким чином предметом спору у даній справі є правомірність рішення щодо передачі відповідачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та набуття ним права власності на вказану земельну ділянку.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник вказує на те, що рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га у приватну власність прийнято всупереч вимогам земельного законодавства; зазначає про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальної загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам сторони, яку представляє позивач, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до неможливості відновлення порушених інтересів держави та виконання рішення суду по заявленим позовним вимогам.

Вид забезпечення позову, який позивач просить вжити у поданій заяві у вигляді накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га із забороною власникам та іншим особам здійснити дії на її відчуження, поділ, об`єднання, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій до розгляду спору по суті, є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, відповідає предмету позову і матеріально - правовим інтересам, за захистом яких позивач звернувся до суду. Такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Окрім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги закону, неправомірно відмовив у поданій заяві.

Відповідно до приписів ч.1 п.4 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення поданої заяви.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу керівника Ужгородської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2023 року скасувати.

Заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили судовим рішенням у справі № 308/2686/23 накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га із забороною власникам та іншим особам здійснити дії на її відчуження, поділ, об`єднання, вчинення реєстраційних та нотаріальних дій.

Стягувач:керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави, адреса: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6.

Боржник: Cереднянська селищна рада, адреса: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, код ЄДРПОУ 04349923.

Боржник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Примірник постанови направити для негайного виконання Ужгородському міському відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (88005, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10) та для відома сторонам.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 23 червня 2023 року.

Головуючий:

Судді: