Рішення

від 21.09.2023 по справі 308/2686/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2686/23

2/308/473/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави, адреса: м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 до

Cереднянської селищної ради, адреса: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63, код ЄДРПОУ 04349923, та

ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до Середнянської селищної ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування п. 2.2 рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» у частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на дану земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства у частині правомірності розпорядження Середнянської селищною радою земельними ділянками на території населеного пункту, внаслідок чого встановлено, що рішенням Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ОСОБА_1 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,135 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, що знаходиться на території Середнянської селищної ради, та передано її у власність.

Разом з тим, як встановлено в ході моніторингу реєстру речових прав на нерухоме майно, даний громадянин вже скористався своїм правом на безоплетне отримання у прмватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення Мукачівської міської ради від 16.03.2017 за № 568 щодо передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:005:0570, площею 0,0741 га.

На підставі наведеного, позивач вважає оскаржуване рішення Середнянської селищної ради таким, що суперечить вимогам земельного законодавства України, а тому просить визнати пункт 2.2 даного рішення незаконним та скасувати, а також скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га, здійснену на підставі вказаного рішення.

У судове засідання позивач не з`явився, однак, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Середнянської селищної ради в судове засідання не з`явився, однак, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог. Додатково подав заяву про визнання позову в порядку ст. 206 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи був повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Середнянської селищної ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» від 24.12.2020 вирішено затвердити технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, зокрема, громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим 2124855500:10:016:0022, площею 0,1350 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 та передати її у власність (п. 2.2 даного рішення).

Також встановлено, що рішенням Мукачівської міської ради від 16 березня 2017 року за № 568 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічні документації щодо встановлення меж земельних ділянок та передано земельні ділянки у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. Згідно з списком громадян, який є додатком до вказаного рішення, громадянину ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,0741 га, з цільовим призначенням 02.01 (Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) за кадастровим 2110400000:01:005:0570.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 б/н. Підставою для внесення запису про реєстрацію даної земельної ділянки є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 59057994 від 02.07.2021.

З даного витягу також вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 2110400000:01:005:0570, площею 0,0741 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі рішення Мукачівської міської ради № 568 від 16.03.2017.

Оцінивши належним чином зібрані у справі та досліджені у ході судового розгляду докази у їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 ЦК України, цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частинами другою, третьою статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України, комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно дочастини першоїстатті 116ЗК України,громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених ЗК України, або за результатами аукціону.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 116 ЗК України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, проводиться один раз за кожним видом використання.

Відповідно до п.«б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше як 2,0 гектара.

Передбачена ст.ст. 116, 121 ЗК України «одноразовість» отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

До вказаних висновків також прийшов і Верховний Суду України в справі № 6-228цс14 від 24.06.2015 р.

Отже, ОСОБА_1 отримав безоплатно в порядку приватизації дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку за кадастровим 2124855500:10:016:0022, площею 0,1350 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 та земельну ділянку за кадастровим номером 2110400000:01:005:0570, площею 0,0741 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 .

Приймаючи доуваги оспорюванерішення,суд констатує,що відповідачСереднянська селищнарада не перевірилафакт реалізації ОСОБА_1 права набезоплатне отриманняу власністьземельної ділянкидля будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, чим порушила вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із власності держави, а тому рішення, яким затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність особі, яка таке право вже використала, є незаконним.

Статтею 152 Земельного Кодексу України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Відповідно до ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор, на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію права, вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону)

проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Скасування рішення Середнянської селищної ради, на підставі якого відповідачу надано у власність земельну ділянку, є підставою для скасування державної реєстрації речового права на цю земельну ділянку.

Судом взято до уваги, що предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

У питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, Європейського суду з прав людини визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»).

Європейського суду з прав людини, оцінюючи можливість захисту права особи за ст. 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 05 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 04 вересня 2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06 листопада 2008 року).

Отже, ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Водночас, Середнянською селищною радою протиправно, всупереч вимог земельного законодавства передано відповідачу ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка право на безоплатну приватизацією земельної ділянки даного виду використання, гарантоване законодавством, уже реалізувала.

Відповідач ОСОБА_1 міг і повинен був знати про те, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, проводиться один раз по кожному виду використання, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів та підтверджує дотримання «справедливого балансу» у даних правовідносинах, оскільки, зважаючи на те, що він своє право на отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд використав, підстав для

задоволення його заяви про надання у власність земельної ділянки такого ж виду користування в Середнянської селищної ради не було.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача належить солідарно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6710,00 гривень.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81,141, 200,206,223,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 2.2 рішення Середнянської селищної ради від 24.12.2020 «Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

3. Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим 2124855500:10:016:0022, площею 0,135 га.

4. Стягнути солідарно з Середнянської селищної ради та ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури 6710,00 грн (шість тисяч сімсот десять грн 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Н.І. Зарева