Постанова

від 22.06.2023 по справі 685/468/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 685/468/21

Провадження № 22-ц/4820/856/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача Оніщука Є.О. ,

представників відповідачів Богуша І.А.,

Ромашина В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Кузьминці» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року Селянське (фермерське) господарство «Кузьминці» (далі - СФГ «Кузьминці») звернулося до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна 2001» (далі - ТОВ «Україна 2001») про визнання договору оренди землі недійсним та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

СФГ «Кузьминці» зазначило, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №800087 від 14 серпня 2001 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 3,0787 га, кадастровий номер 6824786000:04:005:0099, розташованої за межами населених пунктів колишньої Поляхівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка).

1 липня 2007 року між ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі від 1 липня 2007 року), за умовами якого ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» у строкове платне користування земельну ділянку строком на 15 років. Цей договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 16 листопада 2007 року за №040776200094.

Додатковою угодою від 1 березня 2016 року сторони внесли зміни до договору оренди землі від 1 липня 2007 року та виклали його в новій редакції. За умовами цього договору ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» у строкове платне користування земельну ділянку строком на 7 років. Право СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 липня 2016 року (номер запису про інше речове право 15511645).

З метою укладення договору на нових умовах ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» угодою від 29 жовтня 2018 року розірвали договір оренди землі від 1 липня 2007 року, про що 27 листопада 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення речового права СФГ «Кузьминці» на земельну ділянку.

Одночасно, тобто 27 листопада 2018 року, сторони уклади новий договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» у строкове платне користування земельну ділянку строком на 10 років (далі - договір оренди землі від 27 листопада 2018 року). Тоді ж у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки (номер запису про інше речове право 29117921).

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року визнано договір оренди землі від 27 листопада 2018 року неукладеним і зобов`язано СФГ «Кузьминці» повернути земельну ділянку ОСОБА_2 з огляду на те, що останній не підписував цей договір.

Згідно висновку експерта від 10 серпня 2022 року №518/519/22-26 ОСОБА_2 не підписував угоду від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди від 1 липня 2007 року, внаслідок чого зазначена угода є неукладеною, а договір оренди від 1 липня 2007 року (в редакції від 1 березня 2016 року) - чинним.

Незважаючи на це, 2 липня 2021 року відповідачі уклали договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав ТОВ «Україна 2001» у строкове платне користування земельну ділянку строком на 7 років (далі - договір оренди землі від 2 липня 2021 року). Право ТОВ «Україна 2001» на оренду земельної ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 липня 2021 року (номер запису про інше речове право 43271389).

Передача однієї і тієї ж земельної ділянки одночасно в оренду різним орендарям за різними договорами не допускається, а одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення прав позивача як орендаря.

Укладений відповідачами договір оренди землі від 2 липня 2021 року та запис про реєстрацію речового права ТОВ «Україна 2001» на земельну ділянку від 22 липня 2021 року порушують право позивача на оренду цієї ділянки. Оспорюваний правочин не відповідає вимогам закону та є недійсним в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а державна реєстрація припинення речового права СФГ «Кузьминці» на земельні ділянку та державна реєстрація виникнення речового права ТОВ «Україна 2001» на цю ділянку підлягають скасуванню.

За таких обставин СФГ «Кузьминці» просило суд:

- визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Україна 2001» договір оренди землі від 2 липня 2021 року;

- усунути перешкоди йому у користуванні земельною ділянкою згідно укладеного між ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» договору оренди землі від 1 липня 2007 року (в редакції від 1 березня 2016 року) шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації припинення речового права №15511645, зареєстрованого 27 листопада 2018 року на підставі угоди про розірвання від 29 жовтня 2018 року, та запису про державну реєстрацію речового права №43271389, вчиненого 22 липня 2021 року на підставі укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «Україна 2001» договору оренди землі від 2 липня 2021 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 2 липня 2021 року між ТОВ «Україна 2001» та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 3,08 га з кадастровим номером 6824786000:04:005:0099, розташованої на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, який зареєстрований 22 липня 2021 року державним реєстратором Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області Пилипчуком Ю.М. за номером запису про інше речове право 43271389, строк дії 7 років.

Усунено перешкоди СФГ «Кузьминці» у користуванні орендованою земельною ділянкою з кадастровим номером 6824786000:04:005:0099 згідно договору оренди землі від 1 липня 2007 року (в редакції від 1 березня 2016 року), який укладений з ОСОБА_2 , шляхом скасування державної реєстрації припинення речового права №15511645, зареєстрованого 27 листопада 2018 року на підставі угоди про розірвання від 29 жовтня 2018 року, та шляхом скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі б/н, укладеного 2 липня 2021 року між ТОВ «Україна 2001» та ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки площею 3,08 га з кадастровим номером 6824786000:04:005:0099, розташованої на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, вчиненого 22 липня 2021 року державним реєстратором Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області Пилипчуком Ю.М. за номером запису про інше речове право 43271389, строк дії 7 років.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь СФГ «Кузьминці» 4 451 грн 97 коп. сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 2 375 грн 50 коп. та сплачених витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи від 10 серпня 2022 року №518/519/22-26 в сумі 2 076 грн 47 коп.

Стягнено з ТОВ «Україна 2001» на користь СФГ «Кузьминці» 4 451 грн 97 коп. сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 2 375 грн 50 коп. та сплачених витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи від 10 серпня 2022 року № 518/519/22-26 в сумі 2 076 грн 47 коп.

Суд першої інстанції керувався тим, що за чинним договором оренди землі від 1 липня 2007 року (в редакції від 1 березня 2016 року) ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» земельну ділянку в оренду на строк до 21 липня 2023 року. Оскільки угода від 29 жовтня 2018 року про розірвання цього договору не підписана ОСОБА_2 або уповноваженою ним особою, то вона є неукладеною, а державна реєстрація припинення речового права СФГ «Кузьминці» на земельну ділянку підлягає скасуванню. У зв`язку з цим укладений між ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» договір оренди землі продовжує свою дію на визначених у ньому умовах, у тому числі щодо строку дії оренди. Укладення відповідачами договору оренди від 2 липня 2021 року до закінчення строку дії раніше укладеного договору з СФГ «Кузьминці» перешкоджає належному орендареві користуватися та володіти земельною ділянкою, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання оспорюваного правочину недійсним та скасування запису про його державну реєстрацію. Факт непідписання ОСОБА_2 договору оренди землі від 1 липня 2007 року не є підставою для відмови в позові, оскільки цей договір (в редакції додаткової угоди від 16 березня 2016 року) пройшли процедуру державної реєстрації, яка відповідачами не оспорюється. Матеріали справи не містять даних про порушення СФГ «Кузьминці» принципу добросовісності, тобто здійснення ним суперечливої поведінки, а також невнесення ним орендної плати на користь позивача.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не підписував договір оренди землі від 1 липня 2007 року, внаслідок чого цей договір є неукладеним, а у СФГ «Кузьминці» не виникло речове право на земельну ділянку, яке підлягає захисту. При цьому СФГ «Кузьминці» не довело належними та допустимими доказами факт отримання ОСОБА_2 орендної плати за договором. Суд необґрунтовано відмовив у клопотанні ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи для з`ясування обставин підписання договору оренди від 1 липня 2007 року та акта приймання-передачі об`єкта оренди. Крім того, твердження СФГ «Кузьминці» про неукладення сторонами угоди від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі від 1 липня 2007 року не відповідає його попередній поведінці під час розгляду цивільної справи №685/411/19 за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення її власнику, внаслідок чого судом мала бути застосована доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

СФГ «Кузьминці» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.

У своїх письмових поясненнях ТОВ «Україна 2001» вказало на те, що мають місце підстави для задоволення апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки.

На підставі договору оренди землі від 1 липня 2007 року ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років. 16 листопада 2007 року Теофіпольський відділ Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» зареєстрував цей договір у Державному реєстрі земель за №040776200094.

1 березня 2016 року ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 1 липня 2007 року, виклавши його в новій редакції. Право СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки за новими умовами зареєстровано Білогірською селищною радою Хмельницької області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 липня 2016 року строком на 7 років (номер запису про інше речове право 15511645).

За змістом угоди від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» розірвали договір оренди землі від 1 липня 2007 року.

27 листопада 2018 року Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки (індексний номер рішення реєстратора 44260175).

Згідно договору оренди землі від 27 листопада 2018 року ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років. У той же день Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області зареєструвала право СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 29117921).

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року зобов`язано СФГ «Кузьминці» усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні земельною ділянкою та повернути йому цю ділянку.

2 липня 2021 року відповідачі уклали договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_2 передав ТОВ «Україна 2001» земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 7 років. 22 липня 2021 року Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області зареєструвала право ТОВ «Україна 2001» на оренду земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 43271389).

Згідно висновку експерта від 10 серпня 2022 року №518/519/22-26 (т. 1 а.с. 152-156): підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» угоди від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі б/н від 1 липня 2007 року виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» угоди від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі б/н від 1 липня 2007 року виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно висновку експертного дослідження від 21 грудня 2022 року №4002/4003/4035-4046/22-26 (т. 2 а.с. 56-65): підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» договору оренди землі б/н від 1 липня 2007 року та графі «Ділянку передав» акта приймання-передачі об`єкта оренди від 2007 року виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» договору оренди землі б/н від 1 липня 2007 року та графі «Ділянку передав» акта приймання-передачі об`єкта оренди від 2007 року ймовірно виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено частиною першою статті 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень частини першої статті 651 ЦК України слідує, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон №161-ХІV).

В силу статті 13 Закону №161-ХІV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону №161-ХІV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Однією з істотних умов договору оренди землі є строк його дії (частина перша статті 15 Закону №161-ХІV).

Із положень статей 24, 25 Закону №161-ХІV слідує, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону (частина перша статті 27 Закону №161-ХІV).

Як передбачено статтею 31 Закону №161-ХІV (в редакції на час виникнення спірних відносин), договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 Закону №1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних відносин) державній реєстрації прав підлягає право оренди земельної ділянки.

В силу ч. 1 ст. 19 Закону №1952-ІV (в редакції на час виникнення спірних відносин) державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Статтею 26 Закону №1952-ІV визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Невідповідність вчиненого сторонами правочину нормам закону є підставою для визнання цього правочину недійсним.

Цивільне законодавство встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами. Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони з дотриманням установленої законом форми досягли згоди (домовленості) щодо всіх істотних умов договору. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування майном.

Відносини, пов`язані з орендою землі, здійснюються на договірних засадах.

За своєю правовою природою договір оренди землі є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої орендодавець зобов`язується передати орендареві земельну ділянку у строкове володіння та користування, а орендар, у свою чергу, зобов`язується використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням для особистої мети та вносити орендодавцеві плату за землю (орендну плату).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. У письмовій формі має бути укладений і договір про розірвання договору оренди землі.

Недотримання письмової форми договору оренди землі свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Такий договір є неукладеним, тобто такий, що не відбувся, а, наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц).

За загальним правилом договір оренди землі є укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з моменту підписання ними договору. Разом із тим, якщо інше не передбачено умовами договору, цей договір набирає чинності з часу державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Договір оренди землі укладається на певний строк, який є істотною умовою договору та визначається за згодою сторін. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, тягне за собою його припинення, у зв`язку з чим підлягає припиненню право особи на оренду земельної ділянки, зареєстроване в установленому законом порядку. За згодою сторін договір оренди землі може бути розірваний достроково.

У разі розірвання сторонами договору оренди землі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про припинення цього речового права. Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки проводиться на підставі відповідного договору, предметом якого є земельна ділянка.

На виконання умов чинного договору оренди землі орендодавець не повинен вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі. Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку, у тому числі і від власника цієї ділянки.

Зібрані докази вказують на те, що між ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» був укладений договір оренди землі від 1 липня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 1 березня 2016 року), на підставі якого ОСОБА_2 передав СФГ «Кузьминці» земельну ділянку у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном до 21 липня 2023 року. Цей договір складений у письмовій формі та підписаний сторонами, а право СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки зареєстровано в установленому порядку.

За змістом угоди від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» розірвали договір оренди землі від 1 липня 2007 року, внаслідок чого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано припинення належного СФГ «Кузьминці» права оренди.

Водночас згідно висновку експерта від 10 серпня 2022 року №518/519/22-26 ОСОБА_2 не підписував угоду від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі від 1 липня 2007 року.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно керувався тим, що угода від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі є неукладеною, а державна реєстрація припинення речового права СФГ «Кузьминці» на земельну ділянку підлягає скасуванню.

При цьому висновки суду першої інстанції про тривалість дії договору оренди землі від 1 липня 2007 року (в редакції додаткової угоди від 1 березня 2016 року) та необхідність усунення порушеного права СФГ «Кузьминці» на оренду земельної ділянки є правильними.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір оренди землі від 2 липня 2021 року укладений ОСОБА_2 і ТОВ «Україна 2001» до закінчення строку раніше укладеного між ОСОБА_2 і СФГ «Кузьминці» договору оренди тієї ж земельної ділянки, а тому оспорюваний правочин не відповідає вимогам закону та є недійсним.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не підписував договір оренди землі від 1 липня 2007 року, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Висновок експерта від 21 грудня 2022 року №4002/4003/4035-4046/22-26 про ймовірність непідписання ОСОБА_2 як цього договору, так і акта приймання-передачі об`єкта оренди від 2007 року, не є категоричним і допускає інше розуміння змісту відповіді на поставлене перед експертами запитання.

Твердження СФГ «Кузьминці» щодо неукладення сторонами угоди від 29 жовтня 2018 року про розірвання договору оренди землі від 1 липня 2007 року не суперечать його попередній поведінці під час розгляду цивільної справи №685/411/19 за позовом ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення її власнику, внаслідок чого у суду були відсутні підстави для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Посилання ОСОБА_2 на правові позиції, висловлені Верховним Судом у постановах від 20 жовтня 2021 року (справа №910/4089/20), від 4 серпня 2020 року (справа №910/24323/16) і від 14 грудня 2022 року (справа №126/2200/20), щодо недобросовісності дій учасників цивільних відносин є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини.

Обставини виконання СФГ «Кузьминці» зобов`язання за договором оренди землі від 1 липня 2007 року з виплати орендної плати не стосуються предмета доказування у справі, а тому апеляційний суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 про неотримання ним орендної плати за договором.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є необґрунтованими.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Самойлович А.П.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47