Рішення

від 23.06.2023 по справі 140/5359/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5359/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Маковецького Віктора Михайловича про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Маковецького Віктора Михайловича (далі державний реєстратор) про визнання протиправним рішення від 03 січня 2023 року, що міститься у повідомленні про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, від 03 січня 2023 року, код 211621137035, яким відмовлено у державній реєстрації за заявою «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Аміко-Кераміка 2013» (38741109) (далі ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013»); зобов`язання провести реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за заявою «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013» (38741109) відповідно до поданих 03 січня 2023 року документів.

В обґрунтування позову позивач вказала, що 03 січня 2023 року рішенням відповідача їй відмовлено у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін до відомостей про юридичну особу ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013» за її заявою.

Цю відмову позивач вважає протиправною, зазначивши, що 03 січня 2019 року вона стала переможцем аукціону з продажу майна ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» в особі ліквідатора Темчишина В.А., який діяв на підставі постанови господарського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року у справі №903/30/17 про визнання ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» (код юридичної особи 32857115) банкрутом. Того ж дня, 03 січня 2019 року, між сторонами укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціон) лоту №1. Серед іншого майна, перелік якого міститься в пункті 2.1 цього договору, позивач придбала частку (100%) в статутному капіталі ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013»; розмір статутного (складеного) капіталу 500,00 грн. Об`єкт аукціону передано позивачу за актом приймання-передачі придбаного на аукціоні майна.

Для вчинення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» позивач 03 січня 2023 року подала відповідачу документи для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін щодо юридичної особи ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013». Однак у вчиненні дій, вказаних у заяві, державний реєстратор відмовив з тих підстав, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України, зокрема частині п`ятій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: справжність підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Позивач не погоджується із таким рішенням, оскільки станом на 03 січня 2019 року (на дату складання акту приймання-передачі придбаного на аукціоні майна), наведена норма (абзац п`ятий частини п`ятої статті 17 Закону) мала іншу редакцію, за змістом якої справжність підписів на документі, зазначеному в підпункті «ґ» цієї частини, засвідчується нотаріально, однак вимога щодо обов`язкового використання спеціальних бланків нотаріальних документів була відсутня. Крім того, складання і підписання акта приймання-передачі придбаного на аукціоні майна регламентовано чинним на дату його складання законодавством України та статтею 74 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не було передбачено при продажу за наслідками проведеного аукціону рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги засвідчення підписів нотаріально та з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Позивач вважає, що цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом по відношенню до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та і громадських формувань».

На думку позивача, поданий нею для проведення реєстраційної дії документ - акт приймання-передачі придбаного на аукціоні майна (лоту №1) не суперечить Конституції України, а норми Закону, на підставі якого складено цей акт, мають перевагу над нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань».

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 04 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Перевіривши доводи сторін позову, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Постановою Господарського суду Волинської області від 24 квітня 2017 року у справі №903/30/17 ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» (код юридичної особи 32857115) визнано банкрутом. Ліквідатором ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» призначено арбітражного керуючого Темчишина В.П (а.с.7-8).

Відповідно до протоколу проведення аукціону від 03 січня 2019 року №01-01/19 ОСОБА_1 стала переможцем аукціону з продажу майна ТзОВ «ТД Аміко-Керіміка» (а.с.9-16).

03 січня 2019 року між ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» в особі ліквідатора Темчишина В.А. (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні) лоту №1, згідно з яким позивач серед іншого придбала частку 100% в статутному капіталі ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013», (Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Шкільна, 1/5, ідентифікаційний код юридичної особи 38741109). Розмір статутного (складеного) капіталу 500,00 грн; розмір частки у статутному капіталі 100%, що належить ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» і становить 500,00 грн (а.с.17-18).

03 січня 2019 року об`єкт аукціону передано ОСОБА_1 згідно з актом приймання-передачі придбаного на аукціоні майна (лоту №1) (а.с.19).

03 січня 2023 року ОСОБА_1 подала державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства, документ про сплату адміністративного збору, що підтверджується описом документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (а.с.20).

03 січня 2023 року державним реєстратором повідомлено ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації за заявою «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка 2013» (38741109), оскільки документи суперечать вимогам Конституції України та частині п`ятій Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»: справжність підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с.6).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV).

Відповідно до частини першої статті 2 Закон №755-IV відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

За визначенням, наведеним у пункті 4 частини першої статті 1 Закону №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №755-IV державна реєстрації базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Частиною другою статті 6 Закону №755-IV передбачено, що державний реєстратор, серед іншого, здійснює такі повноваження: приймає документи; встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

З наведеного слідує, що державний реєстратор зобов`язаний прийняти документи від заявника та здійснити відповідні дії щодо перевірки відомостей, що в них зазначені. За умови подання визначених законодавством документів державний реєстратор зобов`язаний вчинити реєстраційні дії та внести до Єдиного державного реєстру відповідні записи. При цьому державному реєстратору заборонено Законом вчиняти реєстраційні дії, якщо наявні підстави для зупинення розгляду документів або відмови у державній реєстрації. Цей перелік підстав є вичерпним та передбачений статтями 27 та 28 Закону №755-IV.

Пунктом 1 частини першої статті 25 Закону №755-IV визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

При цьому Закон №755-IV не надає державному реєстратору права вимагати від заявників надання додаткових документів для проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №755-IV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу- підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1) відповідних заяв про державну реєстрацію;

2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;

4) повідомлень про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

5) інформації від Національного банку України про визнання структури власності юридичної особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, непрозорою (прозорою).

Частиною п`ятою статті 17 Закону №755-IV установлено, що для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

4) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

За приписами абзаців дев`ятнадцятого, двадцятого частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV справжність підписів на документі, визначеному підпунктом «ґ» цієї частини, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Дія цієї частини щодо нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Отже, вказаною нормою (підпункт «ґ» частини п`ятої статті 17 Закону), чинною на час подання позивачем ОСОБА_1 заяви для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій щодо зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, прямо передбачена можливість внесення змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі відповідного товариства, справжність підписів на якому засвідчена нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу» ОСОБА_1 разом із про державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу надала акт приймання-передачі частки у статутному капіталі, його копія наявна у справі (а.с.19).

У повідомленні про відмову у проведенні державної реєстрації державним реєстратором зазначено про невідповідність зазначеного документа частині п`ятій статті 17 Закону №755-IV та роз`яснено, що справжність підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Перевіряючи дії державного реєстратора на відповідність критеріям правовірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, чи вчинені такі дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, суд виходить із того, що виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації встановлений частиною першою статті 28 Закону №755-IV, серед них - документи суперечать вимогам Конституції та законів України (пункт 5, на який при прийнятті рішення покликається державний реєстратор у цьому випадку).

Акт приймання-передачі придбаного на аукціоні майна (лоту №1) від 03 січня 2019 року (а.с.19), що містить відомості про приймання-передачу частки у статутному капіталі, не відповідає вимогам абзацу дев`ятнадцятого частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV, оскільки справжність підписів на акті не засвідчено нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, що і є фактичною причиною відмови у вчиненні реєстраційних дій відповідно до повідомлення державного реєстратора від 03 січня 2023 року.

Пункт 5 частини першої статті 28 Закону №755-IV містить правило для державного реєстратора - відмовити у вчиненні реєстраційної дії, якщо документи суперечать вимогамКонституціїта законів України.

Відповідач у справі слідував цьому правилу та обрав належний спосіб поведінки, оскільки поданий акт-приймання передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства не відповідав вимогам частини п`ятої статті 17 Закону №755-IV.

При цьому суд зауважує, що і на момент приймання-передачі придбаного на аукціоні майна (лоту №1), тобто, станом на 03 січня 2019 року, у частині п`ятій статті 17 Закону №755-IV так само була вимога щодо засвідчення нотаріально справжності підписів на документі, зазначеному в підпункті «ґ» цієї частини; також обумовлювалося, що одночасно може бути надана довідка про формування резервного капіталу товариства.

Тобто, як на момент складання акта приймання-передачі від 03 січня 2019 року, так і на момент вчинення реєстраційної дії 03 січня 2023 року, наявна вимога про засвідчення нотаріально підписів на акті приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства. Але цій вимозі акт від 09 січня 2019 року приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства не відповідає.

З приводу посилання позивача на статтю 74 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинний до 21 жовтня 2019 року), то суд зазначає, що вказаною статтею (стосується передачі рухомих речей, майнових прав та відступлення права вимоги) було установлено, що придбана на аукціоні рухома річ, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Організатор аукціону, який не передав покупцю на його вимогу рухому річ, майнове право або не відступив право вимоги після повної сплати ціни, сплачує пеню у розмірі 0,5 відсотка на день від ціни продажу за період прострочення.

Ця стаття не містить згадки про оформлення акта приймання-передачі майнових прав, вимог до нього.

Однак відповідно до преамбули Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, регулює Закон №755-IV, а також нормативно-правові акти, прийняті відповідно до цього Закону, що вказано у частині першій статті 2. Врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом є одним із основних принципів державної реєстрації (пункт 3 частини першої статті 4 Закону №755-IV).

Отже, у відносинах, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності між заявником та державним реєстратором, норми Закону №755-IV є пріоритетними, а сам Закон є спеціальним нормативним актом у регулюванні таких правовідносин.

Також суд зазначає на помилковості тверджень позивача у позовній заяві стосовно протиправного позбавлення її права власності внаслідок рішень (дій) державного реєстратора. Відмова у держаній реєстрації з підстав, прямо зазначених у Законі №755-IV, жодним чином не свідчить про втручання у майнові права заявника з боку державного реєстратора чи позбавлення права власності діями (рішенням) державного реєстратора.

Суд звертає увагу, що частиною дев`ятою статті 28 Закону №755-IV заявнику надано право повторно подати документи для державної реєстрації після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат відповідно до правил статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Маковецького Віктора Михайловича (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лесі Українки, будинок 35) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк