Постанова

від 23.06.2023 по справі 420/3860/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/3860/20

Перша інстанція: суддя Корой С.М.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Градовського Ю.М.,

суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Приватного підприємства «КАЛІПСО-2007» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Приватного підприємства «КАЛІПСО-2007», Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які затверджено наказом № 01-06/14 від 05 лютого 2018 року.

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому заявлено вимоги Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, а саме: визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, які затверджено наказом № 01-06/14 від 05 лютого 2018 року; визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192612166 від 18 вересня 2019 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 420/3860/20, за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення з адміністративною справою № 420/14967/20, за позовом ОСОБА_2 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: визнано протиправними та скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) № 01-06/14 від 05 лютого 2018 року; визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт ОД 112192612166 від 18 вересня 2019 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Приватним підприємством «КАЛІПСО-2007» подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради обґрунтовано тим, що у межах справних правовідносин ПП «КАЛІПСО-2007» правомірно отримало містобудівні умови та обмеження та дозвіл на виконання будівельних робіт для забудови належної йому земельної ділянки.

При цьому, на переконання апелянта, видані ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівні умови та обмеження не суперечили вимогам містобудівного законодавства, вимогам Земельного кодексу України та Водного кодексу України.

За вказаних обставин, апелянт зазначає, що він не мав правових підстав для відмови у видачі ПП «КАЛІПСО-2007» оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт.

Вимоги апеляційної скарги Приватного підприємства «КАЛІПСО-2007» також обґрунтовано тим, що воно правомірно отримало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та дозвіл на виконання будівельних робіт на належній йому земельній ділянці.

При цьому, на переконання апелянта, судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано свого висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень, а також висновку про порушення прав позивачів чи будь-яких інших осіб у межах спірних правовідносин.

Більш того, на переконання апелянта, за умови відмови позивачів від своїх позовів, суд першої інстанції безпідставно продовжив розгляд даної справи, так як оскаржувані рішення не порушують будь-чиїх прав.

В свою чергу, іншими сторонами у справі не подано відзивів на отримані апеляційні скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеської міської ради від 29 вересня 2006 року № 354-V «Про продаж земельних ділянок, розташованих у м. Одеса, на земельному аукціоні» затверджено технічні паспорти земельних ділянок, призначених для продажу на земельних торгах у формі аукціону, затверджено стартові ціни земельних ділянок, вирішено провести земельні торги у формі аукціону у 2006-2007 роках та продати земельні ділянки переможцям аукціону за результатами земельних торгів. Зокрема, зазначеним рішенням передбачено продаж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,5028 га, у зв`язку з чим цю земельну ділянку включено до п. 6 Переліку, що є додатком до рішення Одеської міської ради від 29 вересня 2006 року № 354-V.

В даному випадку, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 ) належить ПП «Каліпсо-2007» на праві приватної власності на підставі державного акту на про власності на земельну ділянку від 30 липня 2007 року серії ЯЕ № 112073, з цільовим призначенням для проектування та будівництва рекреаційно-оздоровчого комплексу (3-4 поверхи) про що, зокрема, зазначено у листі Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28 жовтня 2019 року № 01-11/4365.

Також, згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 5110136900:35:001:0006, площею 0,5028 га, належить на праві приватної власності ПП «Каліпсо- 2007».

Цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 5110136900:35:001:0006 є будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення E.07.01.

Відповідно до «Генерального плану м. Одеси», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25 березня 2015 року № 6489-VI, вказана земельна ділянки розташована на ландшафтно-рекреаційних територіях. Згідно з «Планом зонування території м. Одеси» (зонінг), затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року № 1316-VII, вищевказана земельна ділянка розташована в проектній рекреаційній зоні (Р-3п), де можливе розміщення адміністративних будівель, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку, тощо.

В свою чергу, 05 лютого 2018 року наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради № 01-06/14 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва № 21/1 (Нове будівництво адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури відпочинку, рекреаційно-оздоровчого призначенні).

При цьому, 03 вересня 2019 року ПП «КАЛІПСО-2007» звернулось до Центру надання адміністративних послуг із заявою згідно з п. 4 ст. 9 ЗУ «Про адміністративні послуги», в якій просило надати дозвіл на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 ).

В свою чергу, 18 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ПП «КАЛІПСО-2007» видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112192612166.

Між тим, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з відповідними позовними вимогами

Крім того, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112192612166 від 18 вересня 2019 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як оскаржувані документи суперечать вимогам ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушують права та інтереси мешканців територіальної громади м. Одеси, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Згідно ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є:

1) містобудівні умови та обмеження;

2) технічні умови;

3) завдання на проектування.

Згідно ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

В свою чергу, згідно ч. 4 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

З іншого боку, згідно ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Згідно ч. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

В свою чергу, згідно ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 5 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегією суддів встановлено, що ПП «КАЛІПСО-2007» є замовником нового будівництва адміністративної будівлі, допоміжних споруд та інфраструктури для відпочинку, рекреаційно-оздоровчого призначення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 05 лютого 2018 року № 01-06/14 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

При цьому, 18 вересня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 112192612166.

В свою чергу, не погоджуючись із законністю виданих ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівних умов та обмежень, а як наслідок законністю виданого дозволу на виконання будівельних робіт, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до адміністративного суду.

В даному випадку, позивачі є мешканцями територіальної громади м. Одеси, які вважали, що будівництво, заплановане ПП «КАЛІПСО-2007», порушує їхні права та інтереси, так як воно суперечить містобудівній документації, прийнятій на місцевому рівні, здійснюється з порушенням вимог містобудівного, земельного та природоохоронного законодавства.

Між тим, за наслідком розгляду даної справи, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що видані ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівні умови та обмеження, як вихідні дані для здійснення будівництва, не суперечать вимогам Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Генерального плану та Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси.

При цьому, єдиною підставою для скасування виданих ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівних умов та обмежень, а як наслідок дозволу на виконання будівельних робіт, став висновок суду першої інстанції про те, що видані ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівні умови та обмеження не визначають гранично допустимої висотності запланованої забудівлі у метрах, а як наслідок порушують вимоги п. 4 ч. 5 ст. 29 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності».

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційних скарг ПП «КАЛІПСО-2007» та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що містобудівні умови та обмеження не є документом дозвільного характеру, так як вони окремо не дають суб`єкту містобудівної діяльності права на забудову земельної ділянки, а також права на виконання будівельних робіт.

Основна мета надання містобудівних умов та обмежень, передусім, у визначенні відповідності намірів забудови діючій містобудівній документації та визначення основних вимог, передбачених державними будівельними нормами, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво певного об`єкту.

Між тим, підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень можуть бути виключно подання замовником будівництва неповного пакету документів, виявлення недостовірних даних, наведених у поданих документах, або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

В свою чергу, як зазначено вище, існування жодної зазначеної підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень судом першої інстанції під час розгляду даної справи не встановлено.

При цьому, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради мало відмовити ПП «КАЛІПСО-2007» у видачі спірних містобудівних умов та обмежень, так як для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник мав надати містобудівний розрахунок з визначенням граничної висоти забудови.

Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений за наслідком невірного трактування вищевикладених норм матеріального права, так як згідно ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівний розрахунок є документом довільної форми, у якому викладається доступна та стисла інформація про основні параметри об`єкта будівництва.

При цьому, з аналізу рішення суду першої інстанції вбачається, що попри зроблений ним висновок про недоліки містобудівного розрахунку забудови, судом першої інстанції взагалі не досліджувався зміст поданого ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівного розрахунку.

В свою чергу, як вбачається з вищевикладених положень п. 4 ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження мають містити гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах.

Тобто, саме Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, а не замовник будівництва, як зацікавлена особа, мало визначити гранично допустиму висотність для забудовника, з урахуванням вимог законодавства та інтересів територіальної громади.

Між тим, щодо дотримання зазначених вимог Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради під час видачі ПП «КАЛІПСО-2007» спірних містобудівних умов та обмежень, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, містобудівними умовами та обмеженнями ПП «КАЛІПСО-2007» передбачено, що гранично допустиму висоту будівлі необхідно розрахувати з дотриманням нормативного часу інсоляції прилеглої забудови, вимог таблиці 7.1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення», ДБН В. 1.1-45:2017 «Будівлі і споруди в складних інженерно-геологічних умовах», ДБН В. 1.2-5:2007 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об`єктів. Науково-технічний супровід будівельних об`єктів» та прийняти з урахуванням забезпечення надійності стійкості берегових схилів.

Крім того, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначено, що прийняті висотні відмітки запроектованого об`єкту не повинні перекривати панорамний огляд на акваторію Чорного моря з верхнього плато берегових схилів для мешканців та гостей міста.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суб`єктом владних повноважень визначено умови для розрахунку гранично допустимої висоти запланованої будівлі та встановлено відповідні обмеження у граничній висоті для планування забудови, з урахуванням особливостей місцевості забудови.

Між тим, варто враховувати, що стадія отримання містобудівних умов та обмежень, в силу положень ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», передує стадіям розроблення та затвердження проектної документації.

Тобто, у межах спірних правовідносин, лише після розробки проектної документації на об`єкт будівництва, можлива оцінка його впливу на панорамний огляд акваторії Чорного моря, так як кінцеві характеристики об`єкта будівництва визначається не містобудівними умовами та обмеженнями, а подальшою проектною документацією.

При цьому, у разі порушення забудовником виданих містобудівних умов та обмежень на стадії проектування забудови, контролюючий орган має обов`язок з усунення виявлених порушень на стадії затвердження проектної документації та подальших стадіях будівництва.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відсутність конкретизації параметрів будівництва лише у цифровому вигляді, на стадії видачі містобудівних умов та обмежень, як однієї із стадії будівництва, не є грубим порушенням містобудівного законодавства та підставою для скасування вже виданих містобудівних умов та обмежень.

В даному випадку, вказані висновки колегії суддів відповідають усталеній практиці Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що відсутність конкретизації граничної висоти забудови у цифровому вигляді не може бути підставою для скасування виданих забудовнику містобудівних умов та обмежень, зокрема у постанові від 22 грудня 2021 року (справа № 640/3277/19), постанові від 16 грудня 2021 року (справа № 420/6907/20), постанові від 09 вересня 2021 року (справа № 560/460/20), постанові від 09 вересня 2021 року (справа № 826/11084/18), постанові від 04 лютого 2020 року (справа № 826/9713/18).

Між тим, згідно ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В даному випадку, судом першої інстанції помилково не враховано вищевикладених висновків Верховного Суду, а також не обґрунтовано доцільності відступу від зазначених висновків у своєму рішенні.

З іншого боку, судом першої інстанції враховано інші висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 16 листопада 2022 року (справа № 320/8650/20).

Проте, колегія суддів вважає, що зазначені висновки Верховного Суду не є релевантними до спірних правовідносин, так як у відповідній справі Верховним Судом зроблено висновок про необхідність скасування містобудівних умов та обмежень у зв`язку з невідповідністю останніх Генеральному плану та Плану зонування відповідного насупленого пункту.

Тобто, Верховним Судом встановлено, що наміри забудови у зазначеній справі не відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (п. 60 постанови).

Між тим, як вже зазначалось вище, судом першої інстанції, за наслідком розгляду даної справи, зроблено висновок про відповідність спірних містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, виключно з підстав відсутності в них граничної висоти забудови, конкретизованої у цифровому вигляді.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування виданого дозволу на початок виконання будівельних робіт, так як єдиною підставою для його скасування став висновок суду про невідповідність виданих містобудівних умов та обмежень вимогам п. 4 ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

З іншого боку, колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи видані ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівні умови та обмеження, за наслідком оцінки складеної проектної документації, як наслідку завершення наступної стадії будівництва, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, так як суди у відповідній категорії адміністративних справ мають надавати оцінку правомірності містобудівним умовам та обмеженням виключно на момент їх видання.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09 травня 2023 року (справа № 480/5165/21).

При цьому, встановлення наявності/відсутності порушень законодавства при дотриманні містобудівних умов та обмежень не є предметом спору у справі про скасування таких містобудівних умов та обмежень.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року (справа № 826/11084/18).

В свою чергу, щодо висновку суду першої інстанції про порушення прав позивачів та мешканців територіальної громади оскаржуваними рішеннями, колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, на переконання суду першої інстанції, виявлений недолік у виданих ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівних умовах та обмеженнях, після закінчення спірного будівництва, позбавить позивачів та мешканців громади можливості споглядати на акваторію Чорного моря під час поїздок у маршрутному таксі (маршрут № 185), або під час піших прогулянок по Фонтанській дорозі.

В свою чергу, з аналізу рішення суду першої інстанції вбачається, що судом першої інстанції не встановлено, яке конкретне право позивачів чи інших осіб, що гарантоване Конституцією України або іншими нормативно-правовими актами, виявиться порушеним за вказаних обставин, у разі їхнього реального настання.

Між тим, як вже зазначалось раніше, можливе порушення права на здорове довкілля територіальної громади, яке може бути підставою для звернення мешканців територіальної громади до суду у відповідній категорії адміністративних справ, не підтверджено рішенням суду першої інстанції.

З іншого боку, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що закінчення спірного будівництва позбавить позивачів та мешканців громади можливості споглядати на акваторію Чорного моря під час поїздок у маршрутному таксі (маршрут № 185), так як такий висновок не ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах.

Більш того, навіть після досліджень обставин даної справи, які не існували на момент прийняття оскаржуваних рішень, судом першої інстанції не встановлено, що збудована ПП «КАЛІПСО-2007» перевищує висоту верхнього плато берегових схилів у відповідному районі, а як наслідок може перекривати панорамний огляд Чорного моря пасажирам маршрутних таксі, водіям та пасажирам інших транспортних засобів та пішоходам.

З іншого боку, щодо дотримання справедливого балансу між правами та інтересами учасників справи, а також правами мешканців територіальної громади, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 826/13852/17) дійшов висновку, що у відповідній категорії адміністративних справ необхідно виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.

В даному випадку, керуючись зазначеним висновком, ПП «КАЛІПСО-2007», маючи у власності земельну ділянку для будівництва, отримавши містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до Генерального плану забудови, діючи послідовно, правомірно очікувало на те, що його право на розпорядження належним йому майном відповідно до законодавства в майбутньому не буде порушено чи обмежено шляхом прийняття іншого рішення, або безпідставного скасування судом.

При цьому, у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

В свою чергу, на стадії апеляційного розгляду даної справи до суду подано сертифікат про готовність об`єкта до експлуатації від 12 січня 2023 року, що свідчить про завершення ПП «КАЛІПСО-2007» відповідного будівництва, а як наслідок про те, що оскаржувані містобудівні умови та обмеження вичерпали свою дію на підставі приписів ч. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Тому, на переконання колегії суддів, безпідставне скасування виданих ПП «КАЛІПСО-2007» містобудівних умов та обмежень, а як наслідок дозволу на виконання будівельних робіт, на даній стадії правовідносин, безумовно порушить принцип правової визначеності для ПП «КАЛІПСО-2007» та свідчитиме про недотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ПП «КАЛІПСО-2007» та цілям, якими керувався суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог у даній справі.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року (справа № 1540/3905/18) та постанові від 04 лютого 2020 року (справа № 826/9713/18).

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Приватного підприємства «КАЛІПСО-2007» - задовольнити.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Приватного підприємства «КАЛІПСО-2007», Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Ю.М. Градовський Судді А.В. Крусян О.В. Яковлєв