Постанова

від 26.06.2023 по справі 380/7637/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7637/23 пров. № А/857/8280/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 380/7637/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності,-

суддя в 1-й інстанції -Мартинюк В.Я.,

час ухвалення рішення - 26.04.2023 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у ненаданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 грн. згідно з поданою заявою від 27.09.2019 року;

зобов`язати надати передбачену ухвалою Львівської міської ради №4520 від 23.04.2015 (зі змінами та доповненнями) одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в сумі 100000 грн. на підставі поданої заяви від 27.09.2019 року;

виплатити моральну шкоду в розмірі 81983 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання нової редакції позовної заяви із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

21.04.2023 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому він вказує, що його звернення від 28.06.2022 року не є зверненням до виконавчого комітету за матеріальною допомогою, а зверненням до міського голови м.Львова з ініціативою про щомісячний перерахунок коштів на потреби оборони України з пропозицією про видачу кожному учаснику акції сертифіката за його підписом. Відповідь секретаря виконавчого комітету від 11.08.2022 року не є відмовою у виплаті допомоги, а фактично не підтримкою перераховувати кошти на потреби оборони України. Стверджує, що тільки листом від 21.03.2023 року його проінформовано про те, що його заява не розглядалась протягом 2019-2022 років - на весь термін дії програми. Зазначає, що термін звернення до суду мав би обчислюватись не раніше ніж з 31.12.2022 року, дати завершення програми і до завершення шестимісячного терміну з відліком саме від цієї дати.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року повернено позовну заяву у справі № 380/7637/23.

Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що про порушення своїх прав дізнався лише з листа-відповіді від 21.03.2023 року.

Крім того, зазначає, що термін звернення до суду мав би обчислюватись не раніше ніж з 31.12.2022 року, дати завершення програми і до завершення шестимісячного терміну з відліком саме від цієї дати.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявний, зокрема, серед іншого, лист-відповідь відповідача №11-вих.-58720 від 11.08.2022 року на чергове звернення позивача від 15.07.2022 року, яким йому відмовлено у виплаті одноразової матеріальної допомоги.

Відтак, саме із згаданої відповіді позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів (намір невиплати йому вказаної допомоги), однак звернувся до суду лише 12.04.2023 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Частиною першою статті 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як передбачено ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, у спірних правовідносинах застосовується шестимісячний строк звернення до суду.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені" (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить зобов`язати нарахувати йому одноразову матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань на підставі поданої ним заяви від 27.09.2019 року.

При цьому, посилається на те, що в подальшому з 27.09.2019 року по даний час за результатами періодичних звернень до відповідача йому повідомлялось про те, що згадана надається в порядку черги.

В матеріалах справи наявний лист-відповідь відповідача №11-вих.-58720 від 11.08.2022 року на чергове звернення позивача від 15.07.2022 року, який містить відповідь секретаря виконавчого комітету від 11.08.2022 року щодо пропозиції перераховувати кошти на потреби оборони України щомісячно та жодним чином не стосується питання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань на підставі поданої ним заяви від 27.09.2019 року (а.с. 30). Колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що такий лист-відповідь є початком перебігу строку звернення до суду, адже він не стосується предмета позовних вимог.

Апеляційний суд приходить до переконання, що саме листом від 21.03.2023 року позивача проінформовано про те, що його заява не розглядалась протягом 2019-2022 років, оскільки докази проінформованості про не розгляд заяви у більш ранній строк у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, адже з позовною заявою він звернувся 12 квітня 2023 року.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновків суду щодо необхідності повернення позовної заяви у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до ст. 320 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Отже, з врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки винесена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 312, 313, 320, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року про повернення позовної заяви у справі № 380/7637/23 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 26.06.2023 року