Ухвала

від 27.06.2023 по справі 147/813/23

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/813/23

Провадження № 2/147/237/23

УХВАЛА

про залишення позову без руху

27 червня 2023 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 доОлександрівського старостинськогоокругу Тростянецькоїселищної радипро визначеннядодаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Вінницької області з позовом до Олександрівського старостинського округу Тростянецької селищної ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його брата ОСОБА_2 .

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог ст. ст. 175 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто, для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, необхідна доведеність поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Як роз`яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Однак у тексті позовної заяви та долучених до неї додатках не міститься інформації на підтвердження того, що на звернення позивача із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є саме постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.

Окрім того, в позовній заяві зазначено про відсутність осіб, які мають право на спадщину та відсутність інших спадкоємців за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак, у позовній заяві відсутнє посилання на обгрунтування даного твердження доказами ( відомостями від нотаріуса, довідками органу місцевого самоврядування).

Відповідно до ч.1, 2 ст.48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В порушення вимог ч.2ст. 48 ЦПК Українивідповідачем в позові зазначено Олександрівський старостинський округ Тростянецької селищної ради, який не є юридичною особою, а відтак не наділений цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю та не може виступати відповідачем у цивільному процесі, оскільки відповідно до ч. 4ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів. При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.

Таким чином, позивачу необхідно вірно зазначити відповідача, який має відповідати за даним позовом, з урахуванням вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України.

При цьому, способом виконання ухвали суду є складання тексту нової редакції позовної заяви із усуненими недоліками, а також подання до суду належними чином завірених доказів, на підтвердження обставин, викладених у позові, а не подання суду роз`яснень, заяв, пояснень.

Виправлена позовна заява із додатками має бути подана в примірниках для суду та учасників справи.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 доОлександрівського старостинськогоокругу Тростянецькоїселищної радипро визначеннядодаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк вказані недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Олена НАТАЛЬЧУК