Рішення

від 20.06.2023 по справі 463/1485/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/1485/23

Провадження № 2/463/983/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Рудакова Д. І.

з участю секретаря судового засідання Метеллі Б.Б.

розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог генеральний директор Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» Кобецька Леся Миколаївна, Відокремлений підрозділ «3-я Міська клінічна лікарня м.Львова Комунального некомерційного підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» про визнання незаконним та скасування наказу, яким оголошено догану, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог генеральний директор Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» Кобецька Леся Миколаївна, Відокремлений підрозділ «3-я Міська клінічна лікарня м.Львова Комунального некомерційного підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» за вимогами якого просила визнати незаконним та скасувати наказ від 28.11.2022 № 9-к/тм «Про дисциплінарне стягнення». На обґрунтування позову зазначила, що працює лікарем акушер-гінекологом гінекологічного відділення відокремленого підрозділу «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова» Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» та являється лікарем вищої категорії, кандидатом медичних наук, черговою по сан.авіації протягом 2014-2019 рр., досвід роботи понад 25 років. Згідно оскаржуваного наказу вбачається, що їй оголошено догану, оскільки 02.11.2022 комісією, створеною наказом генерального директора від 02.11.2022 р. № 673-В «Про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_1 », надано Довідку за результатами проведеного службового розслідування, якою встановлено порушення в діях лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова» О. Заяць- Кахновець, а саме: недостовірність медичних записів в медичній документації (запис членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав); недообстеження пацієнтки перед оперативним втручанням (відсутність консультації лікаря-терапевта у пацієнтки ); самовільна зміна лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний без наявних на те підстав; порушення права пацієнтки на інформацію щодо змін, внесених у заплановане лікування, можливі ризики та ускладнення, відсутність належно зафіксованої згоди пацієнтки на ці зміни. Одночасно, в цьому ж наказі надано оцінку її поясненням з Доповідної, які названо оціночними та наведено інформацію, яка нібито нею надавалася та підтверджується нею факт нібито вчинених порушень, однак, вона таких не надавала та таку інформацію у своїх поясненнях від 09.11.2022 (при цьому, саме вона не надавала письмових пояснень, а зверталася до керівництва з Доповідною від 02.11.2022) не вказувала, тому, відповідні твердження в оскаржуваному нею наказі є лише перекручуванням фактів, викладених у її Доповідній.

Так хвора звернулася до 3-ї МКЛ м. Львова з приводу вузлової міоми матки з явищами ішемії вузла, позивач була її лікуючим лікарем. При огляді ОСОБА_1 » 31.10.2022 було виявлено інтрамурально-субсерозний вузол, діаметром 5 см, який деформує матку, що також підтверджено за результатми УЗД (копії протоколів від 31.10.2022 та від 02.11.2022 додаються). Враховуючи дані огляду, УЗД, скарги та вік пацієнтки, її плани завагітніти та інші медичні показники, позивачем рекомендовано пацієнтці видалити міоматозний вузол, на що пацієнтка погодилася, надавши усну та письмову згоди. Варто зауважити, що підписуючи згоду на проведення лапараскопічної операції, одночасно погодилася, у разі виникнення необхідності при оперуванні, на зміну виду операції з лапараскопічної (коли операція проводиться за допомогою проколів, без відкритого розрізу) на лапаратомну (операцію, при якій відбувається розріз тканин). Відтак. 31.10.2022 пацієнтка готувалася до операції, маючи всі необхідні обстеження для проведення оперативного втручання, однак, у вказану дату операція не відбулася через відсутність асистуючого лікаря та перенесена на 01.11.2022. 01.11.2022, коли її пацієнтка вже перебувала на операційному столі, медичний директор - лікар І. Перик з невідомих для неї причин виявив бажання оглянути її та історію її хвороби, та. здійснивши такий огляд прямо на операційному столі, повідомив пацієнтку, що вузол невеликий, необхідності в оперативному втручанні немає і запропонував в подальшому моїй пацієнтці, яка в шоковому стані продовжувала перебувати на операційному столі, звернутися по лікування до нього, низько оцінюючи рівень моєї кваліфікації, та провести більш детальні обстеження. В історії хвороби пацієнтки записана окрема думка медичного директора -лікаря І. Перик, сформована без збору попереднього анамнезу пацієнтки, щодо відсутності підстав для оперативного втручення у пацієнтки, яка суперечить мої висновкам, як лікуючого лікаря, та думці попереднього консиліуму. Таким чином, після всіх цих подій і 01.11.2022 пацієнтка так і не була прооперована, та згодом в історії хвороби написала свою вимогу прооперувати її саме мені, її лікуючому лікарю. З огляду на наведене, 01.11.2022 через грубе порушення прав її пацієнтки та ненадання їй, як лікарем, можливості виконати свій професійний обов`язок по наданню медичної допомоги, за зверненням чоловіка пацієнтки, який не міг зрозуміти, як пацієнтку просто так можна «зняти з операційного столу», позивач звернулася із відповідним зверненням за такими фактами на Гарячу лінію міста.

02.11.2022 позивач звернулася з відповідною Доповідною до Генерального директора КНП «Львівське ТМО 3» через вище викладені обставини та з проханням дозволити прооперувати 02.11.2022 пацієнтку, враховуючи наявність всіх обстежень та аналізів і ознак явища ішемії вузла (що є показанням для ургентної операції), який виріс за 5-6 міс. та, враховуючи на наполягання на операції самої пацієнтки. Як вже зазначалося, 02.11.2022 комісією, створеною наказом генерального директора від 02.11.2022 № 673-В «Про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_1 », та надано Довідку за результатами проведеного службового розслідування, якою встановлено порушення в її діях, як лікаря, галузевих стандартів та чинного законодавства України, що в подальшому і взято як основний документ для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно, аж 04.11.2022 позивач таки отримала змогу прооперувати свою пацієнтку та видалити конгломерат аж з 3-х вузлів, які несли серйозну небезпеку здоров`ю пацієнтки та її репродуктивним планам. Вказане підтверджується направленням на патологогістологічне дослідження та відповідним патологогістологічним висновком, що міститься в направленні (копія додається). Враховуючи наведене вважає, рекомендоване нею оперативне втручання було виправданим та поставлений діагноз і обраний в подальшому спосіб оперування (відкрито - лапаратомним методом, що дозволяв повністю видалити всі вузли, адже, по результатах УЗД чітко вбачався лише 1 вузол, існування інших було моєю підозрою, яка й підтвердилася при операції) були правильними та повністю відповідали інтересам пацієнтки.

Однак, незважаючи на наведене, їй таки оголошено наказом від 28.11.2022 догану, яка, на її думку, є незаконною, адже жодних підстав для її оголошення не було, а недоброзичливе ставлення до працівника з тих чи інших причин (зокрема, через моє звернення на Гарячу лінію ,міста) не може бути підставою, згідно вимог чинного законодавства України, для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою від 03.03.2023 суд відкрив провадження у вказаній справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідач у встановлений строк відзив, не надав. Представник відповідача брав участь у судових засіданнях.

01.05.2023 ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування документів.

В судове засідання 20 червня 2023 року позивач та її представник не з`явилися, попередньо на адресу суду від представника позивача наійшла заява відповідно до якої позов підтримує та розгляд справи просить проводити у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог жодного разу не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи у відсутності сторін у справі.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Сторонами визнано, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Комерційним некомунальним підприємством «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології».

Як вбачається з оскаржуваного наказу, в ньому в якості підстави його винесення зазначено Довідку за результатами службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_2 (звернення на «гарячу» телефонну лінію міста від 01.11.2022 № 80640) від 02.11.2022 р. та - Доповідної лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова» О. Заяць-Кахновець.

Так, описова частина наказу не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, опису конкретних вимог посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова», які були порушені, адже, посилання в оскаржуваному наказі на порушення п.2.1, 2Л§ та 2ЛЗ посадової інструкції, враховуючи їх зміст, не відповідає порушенням, які вказані у Довідці за результатами службового розслідування від 02.11.2022 стало приводом до застосування догани; відсутні докази її вини та наявності причинного зв`язку між діями позивача і заподіяною шкодою, як і немає доказів про таку шкоду; чи могли встановлені обставини бути підставою для застосування стягнення у вигляді догани згідно КЗпП України; в наказі не зазначено дату та обставини вчинення дисциплінарного проступку. Зазначене формулювання оскаржуваного наказу унеможливлює встановлення з його тексту даних щодо часу вчинення порушення (в такому взагалі відсутня прив`язка до дати вчинення проступку), ступеню тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, а також даних щодо додержання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення. На думку позивача, вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладення дисциплінарного стягнення, визначеної законом.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, їй оголошено догану з огляду на: недостовірність медичних записів в медичній документації (запис членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав), однак, наведене не відповідає дійсності та в оскаржуваному наказі не конкретизовано, де саме і коли, щодо якого пацієнта нею записано членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав); недообстеження пацієнтки перед оперативним втручанням (відсутність консультації лікаря-терапевта у пацієнтки), однак, пацієнтка була проконсультована сімейним лікарем та у її історії хвороби є відповідний запис; самовільна зміна лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний без наявних на те підстав. В даному випадку знову не конкретизовано щодо якого саме пацієнта здійснено таку зміну. Якщо вказане стосувалося пацієнтки, то були наявні підстави для зміни лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний з огляду на ургентність операції та показники УЗД і особистого огляду пацієнта. Необхідність такої зміни згодом підтвердилася, що вбачається із направлення на патологогістологічне дослідження від 04.11.2022; порушення права пацієнтки на інформацію щодо змін, внесених у заплановане лікування, можливі ризики та ускладнення, відсутність належно зафіксованої згоди пацієнтки на ці зміни. Проте, пацієнтка повністю проінформована шодо змін у запланованому лікуванні, всі ризики та можливі ускладнення і сама наполягала на операції та проведенні її саме мною, як лікуючим лікарем, що вказує на довіру до мене пацієнта. Звертаю увагу, що згода пацієнта на запропоноване лікування засвідчується підписами лікуючого лікаря та пацієнта. Відтак, в історії хвороби пацієнтки є запис, згідно якого пацієнтку попереджено про можливість переходу на лапаратомію з лапараскопії і своїм підписом пацієнтка засвідчила на це свою згоду.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суді від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17.

Так відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку в її діях, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку нею порушено; не сформульований склад дисциплінарного порушення. Комісією, що проводила службове розслідування та сформувала відповідну Довідку, не встановлено фактів і обставин, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та безпосередньо ОСОБА_1 вини у вчиненні конкретних дій.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Однак, у даному випадку позивачу не було запропоновано надати відповідні пояснення згідно ст. 149 КЗпП України, оскільки 02.11.2022 ОСОБА_1 сама зверталася до Генерального директора ОСОБА_3 з Доповідною, з огляду на інцидент, що відбувся при лікуванні пацієнтки, в т.ч. в операційній 01.11.2022, з проханням відреагувати на відповідну поведінку лікарів лікарні, що описана в Доповідній. Таким чином, вказаний документ не є письмовими поясненнями, що передбачені ст. 149 КЗпП України, а тому, відповідачем також порушено процедуру накладення дисциплінарного стягнення. Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Тому правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясуванни усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника (постанова Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №442/1691/17).

З огляду на вказане, вважає, що вина ОСОБА_1 у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та факт вчинення нею дисциплінарного проступку не доведені, як і її вина.

Вирішуючи вказаний спір суд керується наступним.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно та точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ч. 1 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За приписами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За приписами ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

За приписами статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.

При цьому, суд вважає правильним розмежувати підстави, які слугували для цього, перевіривши достатність та обґрунтованість кожної з них окремо.

Повертаючись до обставин цієї справи слід зазначити, що спірний наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не містить чіткого формулювання суті і обставин проступків допущених позивачем, у тому числі коли вони мали місце, достатніх даних про конкретній винні дії позивача щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. За відсутності деталізації обставин, які позивачу ставляться у провину, суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 КЗпП України.

Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, передбачені законом, в тому числі надати докази.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас відповідачем доводи позивача з приводу незаконності наказу № 9-к/тм від 28.11.2022 не спростовані, відзиву не надано.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, яким оголошено догану підлягають до задоволення.

З огляду на те, що суд задовольняє позов, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1073, 60 грн., на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» від 28.11.2022 № 9-к/тм «Про дисциплінарне стягнення».

Стягнути з Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2023.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комерційне некомунальне підприємство «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Мечникова,8, код ЄДРПОУ 44591929.

3-ті особи: Генеральний директор Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» Кобецька Леся Миколаївна, місце праці: 79014, м.Львів, вул.Мечникова,8.

Відокремлений підрозділ «3-я Міська клінічна лікарня м.Львова Комунального некомерційного підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Озаркевича Є.,2, код ЄДРПОУ 44576214.

Суддя Д.І. Рудаков