Постанова

від 11.12.2023 по справі 463/1485/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1485/23 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д. І.

Провадження № 22-ц/811/2189/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Суди В.І.,

з участю: представника позивача адвоката Богдан З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою представникаКомерційного некомунальногопідприємства «Львівськогоклінічного територіальногомедичного об`єднанняакушерства тагінекології» -адвоката ШвецьД.Ю.на рішенняЛичаківського районногосуду м.Львовавід 20червня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог генеральний директор Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» Кобецька Леся Миколаївна, Відокремлений підрозділ «3-я Міська клінічна лікарня м.Львова Комунального некомерційного підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» про визнання незаконним та скасування наказу, яким оголошено догану, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології», 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог генеральний директор Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» Кобецька Леся Миколаївна, Відокремлений підрозділ «3-я Міська клінічна лікарня м.Львова Комунального некомерційного підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» за вимогами якого просила визнати незаконним та скасувати наказ від 28.11.2022 № 9-к/тм «Про дисциплінарне стягнення».

На обґрунтування позову зазначала, що працює лікарем акушер-гінекологом гінекологічного відділення відокремленого підрозділу «3-тя міська клінічна лікарня м. Львова» Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» та являється лікарем вищої категорії, кандидатом медичних наук, черговою по сан.авіації протягом 2014-2019 рр., досвід роботи понад 25 років. Згідно оскаржуваного наказу вбачається, що їй оголошено догану, оскільки 02.11.2022 р. комісією, створеною наказом генерального директора від 02.11.2022 р. № 673-В «Про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_1 », надано Довідку за результатами проведеного службового розслідування, якою встановлено порушення в діях лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова» О. Заяць- Кахновець, а саме: недостовірність медичних записів в медичній документації (запис членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав); недообстеження пацієнтки перед оперативним втручанням (відсутність консультації лікаря-терапевта у пацієнтки ); самовільна зміна лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний без наявних на те підстав; порушення права пацієнтки на інформацію щодо змін, внесених у заплановане лікування, можливі ризики та ускладнення, відсутність належно зафіксованої згоди пацієнтки на ці зміни. Одночасно, в цьому ж наказі надано оцінку її поясненням з Доповідної, які названо оціночними та наведено інформацію, яка нібито нею надавалася та підтверджується нею факт нібито вчинених порушень, однак, вона таких не надавала та таку інформацію у своїх поясненнях від 09.11.2022 (при цьому, саме вона не надавала письмових пояснень, а зверталася до керівництва з Доповідною від 02.11.2022) не вказувала, тому, відповідні твердження в оскаржуваному нею наказі є лише перекручуванням фактів, викладених у її Доповідній.

Так, хвора звернулася до 3-ї МКЛ м. Львова з приводу вузлової міоми матки з явищами ішемії вузла, позивач була її лікуючим лікарем. При огляді ОСОБА_1 » 31.10.2022 року було виявлено інтрамурально-субсерозний вузол, діаметром 5 см, який деформує матку, що також підтверджено за результатми УЗД (копії протоколів від 31.10.2022 року та від 02.11.2022 року додаються). Враховуючи дані огляду, УЗД, скарги та вік пацієнтки, її плани завагітніти та інші медичні показники, позивачем рекомендовано пацієнтці видалити міоматозний вузол, на що пацієнтка погодилася, надавши усну та письмову згоди. Варто зауважити, що підписуючи згоду на проведення лапараскопічної операції, одночасно погодилася, у разі виникнення необхідності при оперуванні, на зміну виду операції з лапараскопічної (коли операція проводиться за допомогою проколів, без відкритого розрізу) на лапаратомну (операцію, при якій відбувається розріз тканин). Відтак. 31.10.2022 року пацієнтка готувалася до операції, маючи всі необхідні обстеження для проведення оперативного втручання, однак, у вказану дату операція не відбулася через відсутність асистуючого лікаря та перенесена на 01.11.2022 року. 01.11.2022 року, коли її пацієнтка вже перебувала на операційному столі, медичний директор - лікар І. Перик з невідомих для неї причин виявив бажання оглянути її та історію її хвороби, та, здійснивши такий огляд прямо на операційному столі, повідомив пацієнтку, що вузол невеликий, необхідності в оперативному втручанні немає і запропонував в подальшому її пацієнтці, яка в шоковому стані продовжувала перебувати на операційному столі, звернутися по лікування до нього, низько оцінюючи рівень кваліфікації позивача, та провести більш детальні обстеження. В історії хвороби пацієнтки записана окрема думка медичного директора -лікаря І. Перик, сформована без збору попереднього анамнезу пацієнтки, щодо відсутності підстав для оперативного втручання у пацієнтки, яка суперечить висновкам позивача, як лікуючого лікаря, та думці попереднього консиліуму. Таким чином, після всіх цих подій і 01.11.2022 року пацієнтка так і не була прооперована, та згодом в історії хвороби написала свою вимогу прооперувати її саме позивачу, її лікуючому лікарю. З огляду на наведене, 01.11.2022 року через грубе порушення прав її пацієнтки та ненадання їй, як лікарем, можливості виконати свій професійний обов`язок по наданню медичної допомоги, за зверненням чоловіка пацієнтки, який не міг зрозуміти, як пацієнтку просто так можна «зняти з операційного столу», позивач звернулася із відповідним зверненням за такими фактами на Гарячу лінію міста.

02 листопада 2022 року позивач звернулася з відповідною Доповідною до Генерального директора КНП «Львівське ТМО 3» через вище викладені обставини та з проханням дозволити прооперувати 02.11.2022 року пацієнтку, враховуючи наявність всіх обстежень та аналізів і ознак явища ішемії вузла (що є показанням для ургентної операції), який виріс за 5-6 міс. та, враховуючи на наполягання на операції самої пацієнтки. Як вже зазначалося, 02.11.2022 року комісією, створеною наказом генерального директора від 02.11.2022 року № 673-В «Про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_1 », та надано Довідку за результатами проведеного службового розслідування, якою встановлено порушення в її діях, як лікаря, галузевих стандартів та чинного законодавства України, що в подальшому і взято як основний документ для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно, аж 04.11.2022 року позивач таки отримала змогу прооперувати свою пацієнтку та видалити конгломерат аж з 3-х вузлів, які несли серйозну небезпеку здоров`ю пацієнтки та її репродуктивним планам. Вказане підтверджується направленням на патологогістологічне дослідження та відповідним патологогістологічним висновком, що міститься в направленні (копія додається). Враховуючи наведене вважає, рекомендоване нею оперативне втручання було виправданим та поставлений діагноз і обраний в подальшому спосіб оперування (відкрито - лапаратомним методом, що дозволяв повністю видалити всі вузли, адже, по результатах УЗД чітко вбачався лише 1 вузол, існування інших було її підозрою, яка й підтвердилася при операції) були правильними та повністю відповідали інтересам пацієнтки.

Однак, незважаючи на наведене, їй таки оголошено наказом від 28.11.2022 догану, яка, на її думку, є незаконною, адже жодних підстав для її оголошення не було, а недоброзичливе ставлення до працівника з тих чи інших причин (зокрема, через її звернення на Гарячу лінію ,міста) не може бути підставою, згідно вимог чинного законодавства України, для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 20 червня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» від 28.11.2022 № 9-к/тм «Про дисциплінарне стягнення».

Стягнуто з Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» на користь ОСОБА_1 1073,60 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив представник Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» - адвокат Швець Д.Ю., подавши апеляційну скаргу.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що комісією, створеною наказом генерального директора від 02.11.2022 №673-В «Про проведення службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_1 » надано Довідку за результатами проведеного службового розслідування (надалі - Довідка).

Згідно висновку Довідки, встановлено порушення в діях лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-я МКЛ м. Львова» Олесі ЗАЯЦЬ-КАХНОВЕЦЬ.

Зокрема, позивачем були здійсненні наступні порушення:

1. недостовірність медичних записів в медичній документації (запис членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав);

2. недообстеження пацієнтки перед оперативним втручанням (відсутність консультації лікаря-терапевта у пацієнтки);

3. самовільна зміна лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний без наявних на те підстав; порушення права пацієнтки на інформацію щодо змін, внесених у заплановане лікування, можливі ризики та ускладнення, відсутність належно зафіксованої згоди пацієнтки на ці зміни.

Як вбачається із належно завіреної копії Посадової інструкції лікаря акушера- гінеколога гінекологічного відділення №1 від 10.05.2019 року Позивач відмовилась від ознайомлення та прийняття до виконання даної Інструкції, проте це не позбавляє її обов`язку належним чином дотримуватись чинним законодавством України про охорону здоров`я, нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню.

Це підтверджується наступним: у своїй роботі лікар акушер-гінеколог керується чинним законодавством України, наказами та розпорядженнями органів управління охорони здоров`я, статутом лікувального закладу та посадовою інструкцією (п.1.6 Посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення №1 від 10.05.2019 року).

Окрім цього, Позивачем було порушено ще ряд норм Посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення №1 від 10.05.2019 року.

Зокрема, незважаючи на те, що в межах своєї компетенції лікар акушер-гінеколог має право самостійно приймати рішення, все ж це не належить до розряду завдань та обов`язків такого, адже одним із загальних та основних завдань даного працівника медичного закладу, себто Позивача є те, що лікар акушер-гінеколог підпорядковується завідувачу відділення, головному лікарю та його заступникам (п.7.1 Посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення №1 від 10.05.2019 року). Що суперечить також Наказу МОЗ від 15.07.2011 року №417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги Позивача, що не грунтуються на жодних належних та допустимих доказах.

Просить скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20.06.2023 року у справі №463/1485/23 та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представника позивача адвоката Богдан З.С. на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що вина ОСОБА_1 у неналежному виконанні своїх посадових обов`язків та факт вчинення нею дисциплінарного проступку не доведені, як і її вина.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Комерційним некомунальним підприємством «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології».

Наказом Комерційного некомунального підприємства «Львівське клінічне територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології» від 28.11.2022р. № 9-к/тм «Про дисциплінарне стягнення» оголошено догану ОСОБА_2 за неналежне виконання п.2.1, п.2.10, п.2.13 її посадових обов`язків.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, в ньому в якості підстави його винесення зазначено Довідку за результатами службового розслідування за фактами, викладеними у зверненні гр. ОСОБА_3 (звернення на «гарячу» телефонну лінію міста від 01.11.2022 р. № 80640) від 02.11.2022 р. та - Доповідної лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова» О. Заяць-Кахновець.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для накладення дисциплінарного стягнення слугувало недостовірність медичних записів в медичній документації (запис членом консиліуму лікаря, який в ньому участі не брав); недообстеження пацієнтки перед оперативним втручанням (відсутність консультації лікаря-терапевта у пацієнтки); самовільна зміна лапараскопічного операційного доступу на лапаратомний без наявних на те підстав.

Догану позивачу було оголошено за неналежне виконання п.2.1, п.2.10, п.2.13 її посадових обов`язків.

Згідно посадової інструкції лікаря акушера гінеколога, лікар акушер гінеколог зобов`язаний керуватись чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню (п.2.1.); планувати роботу та аналізувати її результати (п.2.10); сприяти правовому захисту жінок відповідно до чинного законодавства (п.2.13)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що описова частина наказу не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, опису конкретних вимог посадової інструкції лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення ВП «3-тя МКЛ м. Львова», які були порушені. Посилання в оскаржуваному наказі на порушення п п.2.1, п.2.10, п.2.13 посадової інструкції, враховуючи їх зміст, не відповідає порушенням, які вказані у Довідці за результатами службового розслідування від 02.11.2022 року.

Окрім цього, на думку колегії суддів в оскаржуваному наказі відсутні докази вини позивачки та наявності причинного зв`язку між діями і заподіяною шкодою, як і немає доказів про таку шкоду.

Матеріалами справи встановлено, що наведені в наказі обставини не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи пацієнтка була проконсультована сімейним лікарем та у її історії хвороби є відповідний запис, пацієнтка була повністю проінформована щодо оперативного втручання та можливої зміни виду операції, на що надала свою згоду.

В апеляційній скарзі апелянт також вказує, що позивачем було порушено п.2.3 посадової інструкції, відповідно до якого, лікар зобов`язаний застосовувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації у межах своєї компетенції.

Такі покликання до уваги колегії суддів не беруться, оскільки в наказі про оголошення догани, не зазначено що позивач порушила вказаний пункт посадової інструкції.

Апелянт вважає, що позивач піддала ризику життя та здоров`я своєї пацієнтки, знехтувавши низкою норм законодавства та локальними положеннями медичного закладу, в якому працює.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки апелянта необґрунтованими і безпідставними.

Як зазначає сам апелянт, лікар акушер гінеколог має право самосітйнно приймати рішення, окрім цього, пунктом 3.5 посадової інструкції передбачено, що лікар має право визначати характер лікувально діагностичних заходів.

Необхідність зміни виду операції згодом підтвердилася, що вбачається із направлення на патологогістологічне дослідження від 04.11.2022 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступку в її діях, оскаржуваний наказ не містить посилання на норму закону, яку нею порушено; не сформульований склад дисциплінарного порушення. Комісією, що проводила службове розслідування та сформувала відповідну Довідку, не встановлено фактів і обставин, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та безпосередньо ОСОБА_1 вини у вчиненні конкретних дій.

Доводи ж, апеляційної скарги, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.129Конституції Україниосновними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст.6 Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника Комерційного некомунального підприємства «Львівського клінічного територіального медичного об`єднання акушерства та гінекології» - адвоката Швець Д.Ю. залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 20 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 25 грудня 2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.