Постанова від 27.06.2023 по справі 142/270/22

Справа № 142/270/22

Провадження № 22-ц/801/1181/2023

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 рокуСправа № 142/270/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Якименко М.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року, ухвалене суддею Нестеруком В.В. в смт Піщанка, в цивільній справі за позовом керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним корупційним правопорушенням,

встановив:

У липні 2022 року керівник Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Піщанської селищної ради Вінницької області шкоду, завдану адміністративним корупційним правопорушенням в сумі 101 967,41 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що Тульчинською окружною прокуратурою під час вивчення рішень судів, ухвалених у справах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією, які набрали законної сили, встановлено порушення інтересів держави та підстави для їх представництва прокурором.

Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі № 142/9/21 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, відповідальність за які передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді секретаря Дмитрашківської сільської ради, тимчасово виконуючи обов`язки голови сільської ради, являючись відповідно до п.п.«б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, а також суб`єктом адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ст. 172-7 КУпАП, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», в період часу з лютого 2019 року по липень 2020 року при винесенні та підписанні розпоряджень «Про преміювання працівників сільської ради», де серед інших знаходиться і секретар сільської ради (в.о. сільського голови) ОСОБА_1, не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не пізніше наступного робочого дня не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Тобто виникла суперечність між її приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, який обумовлений приватним інтересом оскільки вказану премію вона надає особисто собі.

ОСОБА_1 , секретар Дмитрашківської сільської ради - виконувач обов`язків Дмитрашківського сільського голови, під час видачі та підписанні розпоряджень про преміювання працівників сільської ради щодо надання особисто собі премії, порушила відповідні норми антикорупційного законодавства.

У результаті вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, вона своїми неправомірними діями спричинила державі в особі Піщанської селищної ради Вінницької області, як правонаступнику Дмитрашківської сільської ради Піщанського району, збитків на загальну суму 101 967,41 грн. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді питання стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди внаслідок вчинення адміністративних корупційних правопорушень не вирішувалось, позовна заява не пред`являлась.

Завдана шкода є результатом вчинення адміністративних правопорушень та порушень вимог законодавства, які спричинені умисними, протиправними, винними діями відповідача, а тому ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати заподіяну нею шкоду внаслідок вчинення адміністративних правопорушень на загальну суму 101 967,41 грн.

Інтерес держави у даній справі полягає у відновленні порушених прав територіальної громади шляхом стягнення коштів, отриманих на підставі розпоряджень, винесених в умовах реального конфлікту інтересів, з порушенням норм антикорупційного законодавства.

Враховуючи, що Піщанською селищною радою Тульчинського району самостійно не вжито заходів про відшкодування шкоди, у тому числі шляхом ініціювання подання позову до суду, у Тульчинської окружної прокуратури на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявні підстави для вжиття заходів представницького характеру.

Рішенням Піщанського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Піщанської селищної ради Вінницької області шкоду, завдану адміністративним корупційним правопорушенням в сумі 101 967,41 грн, а також на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 481 гривні.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що притягнення її до адміністративної відповідальності не може бути самостійної підставою для стягнення збитків. Відповідно до правових позицій Верховного Суду, передумовою для стягнення збитків є скасування рішень та встановлення факту неправомірності таких рішень в порядку ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції». Конкретний розмір премії сільському голові встановлюється актами керівника сільської ради.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Тульчинська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 , депутата сільської ради по виборчому округу №4, рішенням №3 від 15 квітня 2006 року 1 сесії 5 скликання Дмитрашівської сільської ради Піщанського району Вінницької області «Про обрання секретаря ради та секретаря виконкому Дмитрашівської сільської ради» обрано секретарем Дмирашівської сільської ради 5 скликання та доручено їй виконання відповідних повноважень (а.с.25).

Рішенням Дмитрашівської сільської ради Піщанського району Вінницької області №232-16/2017 від 30 серпня 2017 року 16 позачергової сесії 7 скликання «Про тимчасове покладання обов`язків сільського голови», секретаря Дмитрашівської сільської ради ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки сільського голови тимчасово до початку повноважень сільського голови обраного на позачергових виборах відповідно до закону або до дня відкриття першої сесії Дмитрашівської сільської ради, обраної на чергових виборах секретаря (а.с.26 т.1).

Рішенням Дмитрашівської сільської ради Піщанського району Вінницької області №709-41/2019 від 23 грудня 41 сесії 7 скликання «Про затвердження умов оплати праці, преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам Дмитрашівської сільської ради» затверджено умови оплати праці, преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам сільської ради. Надано право в.о. сільського голови проводити преміювання в.о. сільського голови, секретаря ради у відсотках до посадового окладу в межах відсотка економії фонду оплати праці, який утворився за відповідний період (а.с.89 т.1).

ОСОБА_1 участі у розгляді питання щодо затвердження умов праці, преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам сільської ради та голосуванні з метою уникнення конфлікту інтересів не приймала, у зв`язку з чим звернулася до сесії сільської ради із заявою від 23 грудня 2019 року (а.с.92).

Рішенням Піщанської селищної ради Вінницької області №6 від 25 листопада 2020 року 1 сесії 8 скликання «Про початок реорганізації сільських рад та Рудницької селищної ради шляхом приєднання до Піщанської селищної ради» розпочато процедуру реорганізації Дмитрашівської сільської ради шляхом приєднання до Піщанської селищної ради (а.с.27-32 т.1).

Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 28 січня 2023 року у справі №142/9/21, яка набрала законної сили 09.02.2021, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки сільського голови Дмитрашківської сільської ради Піщанського району Вінницької області, при винесенні та підписанні розпоряджень: № 15 від 25.02.2019, №15/4 від 25.03.2019, №19 від 23.04.2019, №24 від 24.05.2019, №29 від 14.06.2019, №33 від 25.07.2019, №36 від 15.08.2019, №42 від 24.09.2019, №44 від 25.10.2019, №48 від 25.11.2019, №52 від 06.12.2019, №56 від 20.12.2019, №9 від 24.01.2020, №11 від 13.02.2020, №14 від 25.02.2020, №18 від 25.03.2020, №21 від 24.04.2020, №26 від 25.05.2020, №32 від 24.06.2020, №37 від 24.07.2020 про преміювання працівників сільської ради, серед яких був і секретар сільської ради (в.о. сільського голови) ОСОБА_1 , якій також надавалася премія, в порушення вимог пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» не вжила заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідних розпоряджень не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що призвело до виникнення суперечності між її приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, який обумовлений приватним інтересом, оскільки вказану премію нею було надано особисто собі.

Окрім того, в порушення вимог пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 при винесенні та підписанні вказаних вище розпоряджень про преміювання працівників сільської ради, вчинила дію та прийняла вказане рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто виникла суперечність між її приватним інтересом та представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, який обумовлений приватним інтересом оскільки вказану премію нею було надано особисто собі (а.с.41-57 т.1).

Протягом лютого 2019 року - липня 2020 року в.о. сільського голови ОСОБА_1 видано двадцять розпоряджень «Про преміювання працівників сільської ради», відповідно до яких премійовано секретаря сільської ради - в.о. сільського голови ОСОБА_1 в загальному розмірі 101 967,41 грн:

- розпорядження від 25.02.2019 №15 - 4 000 грн;

- розпорядження від 25.03.2019 №15/4 - 4 000 грн;

- розпорядження від 23.04.2019 №19 - 4 000 грн;

- розпорядження від 24.05.2019 №24 - 5 000 грн;

- розпорядження від 14.06.2019 №29 - 5 000 грн;

- розпорядження від 25.07.2019 №33 - 4 000 грн;

- розпорядження від 15.08.2019 №36 - 4 000 грн;

- розпорядження від 24.09.2019 №42- 5 000 грн;

- розпорядження від 25.10.2019 №44 - 5 000 грн;

- розпорядження від 25.11.2019 №48 - 5 000 грн;

- розпорядження від 06.12.2019 №52 - в розмірі посадового окладу;

- розпорядження від 20.12.2019 №56 - 4 000 грн;

- розпорядження від 24.01.2020 №9 - 5 000 грн;

- розпорядження від 13.02.2020 №11 - 16 867,41 грн;

- розпорядження від 25.02.2020 №14 - 5 000 грн;

- розпорядження від 25.03.2020 №18 - 4 000 грн;

- розпорядження від 24.04.2020 №21 - 4 000 грн;

- розпорядження від 25.05.2020 №26 - 4 000 грн;

- розпорядження від 24.06.2020 №32- 4 000 грн;

- розпорядження від 24.07.2020 №37- 4 000 грн (а.с.160-179 т.1).

Відповідно до розрахунку преміювання згідно розпорядження «Про преміювання працівників сільської ради» ОСОБА_1 (в.о. сільського голови Дмитрашівської сільської ради) з лютого 2019 року по липень 2020 року загальний розмір премії становить 101 967,41 грн (а.с.24 т.1).

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з лютого 2019 року по липень 2020 року преміювала сама себе на підставі власного розпорядження, як в.о. сільського голови, на загальну суму 101 967,41 грн.

Піщанська селищна рада Вінницької області листом від 03.06.2022 №729 повідомила Тульчинську окружну прокуратуру про те, що заходи щодо відшкодування шкоди, завданої адміністративним корупційним правопорушенням ОСОБА_1 , у тому числі шляхом ініціювання подання позову до суду, не застосовувалися (а.с.35 т.1).

Керівник Тульчинської окружної прокуратури листом №02.55/1-257вих-22 від 06.06.2022 повідомив Піщанського селищного голову про намір звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі селищної ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. У випадку невжиття Піщанською селищною радою Вінницької області заходів самостійно, просив повідомити про це із зазначенням причин, які самостійно перешкоджають самостійно захистити інтереси держави (а.с.37).

На вказаний лист селищний голова надав відповідь (від 13.06.2022 №777), що селищна рада немає можливості самостійно вжити заходи для захисту інтересів держави у зв`язку із відсутністю фінансування. Наміру оскаржувати підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді не мають та щодо звернення до суду із позовом в їхніх інтересах не заперечують (а.с.38).

Оскільки відповідачем кошти, отримані на підставі розпоряджень, винесених в умовах реального конфлікту інтересів, не повернуті, а Піщанською селищною радою не вчинено дій щодо стягнення такої шкоди, прокурор в інтересах держави звернувся до суду із даним позовом.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави ОСОБА_1 не заперечувалися.

Відшкодування шкоди, на якому наполягає позивач, передбачене спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, а саме Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до статті 66 Закону України «Про запобігання корупції», збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

За приписами ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 28 січня 2021 року у справі №142/9/21 доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП: неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення встановлена згаданим судовим рішенням і не потребує доказуванню в даній цивільній справі.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 повністю визнала свою вину, отже беззаперечними є обставини, викладені в постанові суду.

У результаті вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, ОСОБА_1 своїми неправомірними діями спричинила державі матеріальну шкоду на загальну суму 101 967, 41 грн, яку добровільно не повернула, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення на підставі ч. 1 ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 1 ст. 1166 ЦК України з відповідача на користь Піщанської селищної ради шкоди.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Розмір завданої шкоди підтверджений матеріалами даної справи та не заперечувався ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що притягнення її до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з неї шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України. Вказує, що премія їй була виплачена з фонду заробітної плати, що не встановлювалося судом при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Встановлено, що розпорядження про преміювання ОСОБА_1 видані за підписом ОСОБА_1 .

Законом України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень (п. 20 ч. 4 ст. 42 вказаного Закону).

Частиною шостою статті 42 Закону визначено, що при здійсненні наданих повноважень сільський голова є відповідальним перед відповідною радою.

В абз. 2 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» зазначено, що преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Із вказаних положень слідує, що питання щодо преміювання сільського голови вирішується виключно рішенням сільської ради.

Хоча в матеріалах справи і наявне рішення Дмитрашівської сільської ради Піщанського району Вінницької області №709-41/2019 про надання в.о. сільського голови права на преміювання в.о. сільського голови, однак, наведеними вище нормами чітко врегульовано питання преміювання сільського голови. Делегування таких повноважень за рішенням ради, зокрема, сільському голові, не передбачено.

Безпідставними є посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №408/2151/17-ц, оскільки у цій справі преміювання сільського голови вирішувалося в інший спосіб, аніж у даній справі. У згаданій справі Данилівська сільська рада прийняла рішення про щомісячне преміювання голови у розмірі до 100 % посадового окладу (з врахуванням особистого вкладу в загальні роботи, а також до державних та професійних свят, ювілейних дат, у обсягах фонду заробітної плати). Тобто рішення органу місцевого самоврядування було конкретне щодо періодичності виплати голові сільської ради премії та її розміру.

У даній справі сільська рада не приймала рішення про преміювання виконувача обов`язків сільського голови, а вирішила делегувати виконувачу обов`язків своїм розпорядженням преміювати «самого себе», що є явно незаконним з вищезгаданих правових причин.

Також відхиляються апеляційним судом посилання ОСОБА_1 на постанови Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №810/2500/16, від 21.09.2018 №237/2574/17 та від 21.09.2018 у справі №237/2242/17, оскільки у першій справі колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходила з того, що особи, будучи депутатами відповідних сільських, селищних, районних рад, брали участь у засіданнях, голосували в одній справі за прийняття рішень щодо відведення земельних ділянок, а в решта справ - за преміювання та встановлення надбавок, безпосередньо на свою користь. При цьому ними не повідомлено про наявність конфлікту інтересів, оскільки рішення, що приймались радою, за їх безпосередньої участі та голосування, стосувались надання їм певних благ, цінностей, у зв`язку з чим суд дійшов висновків про наявність конфлікту інтересів, який полягав у суперечності між приватним інтересом осіб та службовими повноваженнями. Питання щодо відшкодування шкоди в цих справах не вирішувалося.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини та не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 30 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

М.М. Якименко