Постанова

від 22.06.2023 по справі 679/987/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 679/987/20

Провадження № 22-ц/4820/1263/23

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 679/987/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року в складі судді Зеленської В.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і з врахування заяви про зміну і предмет позову просив в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:

- визнати за ним ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв м житловою площею 31,3 кв м, господарської будівлі площею 24,5 кв м , сараю площею 17,2 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати з ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/2 1/2 частину двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв м житловою площею 31,3 кв м, господарської будівлі площею 24,5 кв м , сараю площею 17,2 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 326 581 грн компенсації 1/2 частки від суми спільних коштів, витрачених ОСОБА_6 , без згоди іншого з подружжя, на формування паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 року;

-визнати двокімнатної квартири заганою площею 60,4 кв м житловою площею 31,3 кв м, господарської будівлі площею 24,5 кв м , сараю площею 17,2 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що він з 07 серпня 2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 , який розірвано 20 листопада 2017 року за рішенням суду. Відповідачка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 . За час спільного проживання та за спільні кошти подружжя, набуті за рахунок господарської діяльності позивача, вони придбали двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв м житловою площею 31,3 кв м, господарської будівлі площею 24,5 кв м, сараю площею 17,2 кв м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Також подружжям було прийнято рішення про купівлю трикімнатної квартири загальною площею 79,6 кв м, житловою площею 48,8 кв м, яка знаходяться у місті Нетішині, згідно Договору про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 року щодо пайової участі у будівництві квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Колишня дружина користуючись його необізнаністю та зловживаючи довірою, переконала його в тому, що квартиру в м. Нетішин можливо купити шляхом пайової участі у будівництві, яке здійснював ОК «Житлово-будівельний кооператив «Панорама-1», але оформити вказану квартиру на її бабцю ОСОБА_3 , однак таке оформлення було формальним, адже кошти вносилися ними як подружжям. Загалом загальна сума внесків за цю квартиру становить 653 162 грн і вказані кошти є спільною сумісною власністю подружжя, а відповідачка витратила їх без згоди іншого з подружжя, саме позивача та не в інтересах сім`ї, а в інтересах своєї бабусі ОСОБА_3 .

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року позов задоволено частково, визнано об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 двокімнатну квартиру загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., господарську будівлю площею 24,5 кв.м., хлів площею 17,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частку двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., господарської будівлі площею 24,5 кв.м., хліва площею 17,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 1/2 частку двокімнатної квартири загальною площею 60,4 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м., господарської будівлі площею 24,5 кв.м., хліва площею 17,2 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат по справі.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції в частині відмови щодо задоволення його вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 326 581 грн компенсації 1/2 частки від суми спільних коштів, витрачених ОСОБА_6 , без згоди іншого з подружжя, на формування паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 року, просить рішення суду в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в цій частині. При цьому апелянт посилається, що 14 червня 2016 року між обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" та ОСОБА_3 було укладено Договір про асоційоване членство № 6 з метою отримання у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розмір паю Асоційованого члена, за умовами договору становив 617 600 грн. Наявні в справі докази достеменно підтверджують факт внесення коштів саме ОСОБА_2 усіх коштів, що складають суму паю за Договором, відтак внесені кошти мають статус спільної сумісної власності подружжя і підлягають розподілу по частині. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо поділу коштів, суд першої інстанції не прийняв до уваги джерело сплачених коштів внесених в рахунок пайового внеску, а саме що ОСОБА_3 отримує пенсію і розмір її доходу за рік складає близько 16 000 грн, її чоловік ОСОБА_7 також є пенсіонером, відтак для виплати пайового внеску їм потрібно віддати весь свій сукупний дохід за 18 років. Апелянт зазначає, що ним було надано достатньо доказів щодо наявності у подружжя Обуховських можливості придбавати дороговартістні транспортні засоби, ці ж обставини підтвердили і свідки, однак суд на такі твердження позивача уваги не звернув. Крім того, вказує апелянт, що доказів витрачання коштів ОСОБА_2 , які є спільною сумісною власністю подружжя, саме за його згодою для виплати пайових внесків на придбання квартири судом здобуто не було, тому ці кошти були витраченя його колишньою дружиною всупереч вимогам ст. 65 сімейного кодексу України, а тому він має цілком законне право на компенсацію вартості частини цих коштів.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 07 серпня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

14 червня 2016 року між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" та ОСОБА_3 був укладений Договір про асоційоване членство № 6.

За умовами п. 4.2 договору визначені відносини сторін, пов`язані з участю Асоційованого члена ОСОБА_3 у діяльності кооперативу і оплатою (внесенням) Асоційованим членом пайового внеску та інших внесків, які є обов`язковою умовою членства в кооперативі, з метою отримати у власність житлове приміщення (квартиру) з приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_3 .

П. 4.4. Договору передбачено, що розмір паю Асоційованого члена до Пайового фонду Кооперативу становить 617600 грн.

На виконання умов договору щодо оплати пайових внесків за Договором про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 р ОСОБА_2 , сплатила: 13.07.2013 р - 308800,00 грн, 21.06.2016 р - 308000,00 грн, 27.07.2016 - 20000,00 грн, 29.09.2016 р - 13600,00 грн.

03 жовтня 2016 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" передав Асоційованому члену ОСОБА_3 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 .

08 жовтня 2016 року ОСОБА_3 зареєструвала за собою право власності на квартиру АДРЕСА_4 .

15 жовтня 2019 року ОСОБА_3 продала відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках по 1/2 кожному квартиру АДРЕСА_4 .

20 листопада 2017 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розрівано рішенням суду.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як на підставу своїх позовних вимог в заяві про зміну підстав та предметту позову позивач посилається на ту обставину, що відповідачка без його згоди витратила 1/2 частки від суми спільних коштів, витрачених в розмірі 326 581 грн на формування паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 року.

Однак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем, що кошти в розмірі 617600 грн, сплачені на формування паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство № 6 від 14 червня 2016 року є спільними коштами подружжя.

Так позивачем не доведено джерело набуття подружжям таких коштів спільною працею подружжя та наявність у подружжя станом на 2016 рік вказаної суми коштів.

Посиланя позивача під час судового розгляду, що позивач заробив в інтересах сім`ї за період з 2012 р по жовтень 2015 р.сума 1156926 грн внаслідок продажу автомобілів з посиланням на висновки автотоварознавчої експертизи, інформаційні довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області, нотаріально посвідчені довіреності жодним чином не підтверджують укладення позивачем договорів купівлі-продажу автомобілів, отримання позивачем доходу у вказаній сумі внаслідок таких правочинів.

Матеріали справи взагалі не містять об`єктивних даних про отримання позивачем в період шлюбу між сторонами будь-яких доходів, сплату податку з доходів тощо.

Крім цього, відповідач ОСОБА_2 як особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічно, в тому числі за 2016, подавала Декларацію про майновий стан та вказувала дохід членів сім`ї, зокрема чоловіка ОСОБА_1 .

З Декларації за 2016 р вбачається, що ОСОБА_1 не отримував доходу, що підлягає декларуванню. Річний дохід сім`ї складався із заробітної плати ОСОБА_2 в сумі 64238 грн.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 та її чоловіком отримують пенсії, до 2009 року ОСОБА_3 офіційно працювала та отримувала заробітну плату, має підсобне господарство та надлишки сільськогосподарської продукції продає на ринку, отримує дохід від земельних паїв.

Будь-яких інших доказів набуття подружжям спільних коштів в сумі 617600 грн, сплачені на формування паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство позивачем не надано та судом не здобуто.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на зміст позовної заяви позивача, в якій останній вказав, що йому достеменно було відомо, що дружина в 2016 році сплачує та сплатила паєнагромадження ОСОБА_3 у пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1" за договором про асоційоване членство в сумі 617600 грн, проти цього він не заперечував та з цим погоджувався.

Отже, за змістом позовних вимог позивач погоджувався зі сплатою відповідачкою цих коштів, а тому його твердження про сплату коштів без його згоди, суперечать підставам, заначеним в заяві про зміну і підставу позову та свідчать про його згоду з такими діями відповідачки в розумнні вимог ст. 65 СК України, на час сплати.

Доводи апеляційної скарги, що наявні в справі докази достеменно підтверджують факт внесення коштів саме ОСОБА_2 усіх коштів, що складають суму паю за Договором, відтак внесені кошти мають статус спільної сумісної власності подружжя і підлягають розподілу по частині слід відхилити, оскільки як зазначено вище такі належні та достатні докази цього в справі відсутні.

Посилання на відсутність відповідних доходів ОСОБА_3 для сплати паю пайовому фонді обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Панорама-1", що на думку апелянта свідчить про сплату спільних коштів подружжя не заслуговує на увагу.

Походження коштів як спільних коштів подружжя має довести позивач, однак по справі вказана обставина довдена не була, а відповідач ОСОБА_3 за таких обставин не зобов`язана була доводитьи походженя коштів, сплачених за договором про асоційоване членство.

Крім того як вказано в мотивувальній частині постанови в позовній заяві позивач стверджував, що знав про сплату ОСОБА_2 грошових кошітв за даним договором, а тому доводи апеляційної скарги, що не було його згоди на сплату цих коштів не відповідають обставинам справи.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено червня 27 червня 2023 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова